Оптовий ринок електричної енергії потребує вдосконалень в технічному та інституційному аспектах

30 серпня 2019

Оптовий ринок електроенергії функціонує в "безпечному режимі", що має продовжуватись до завершення ключових технічних та інституційних поліпшень, - Шукру Богут, старший радник з питань енергетики USAID Україна

З 1 липня 2019 року в Україні оновилась модель роботи оптового ринку електроенергії. Перед ним пройшла тривала дискусія, і були навіть пропозиції відкласти його запуск. Лише парламент мав повноваження відкласти старт ринку, але не встиг це зробити через розгляд правок до Виборчого кодексу. 

В результаті ринок було відкрито в "безпечному" режимі. "Українська енергетика" попросила Шукру Богута, старшого радника з питань енергетики USAID Україна, оцінити, як стартував новий ринок електроенергії, і які можливості переходу до справжньої конкурентної моделі ринку.

- 1 липня відбулось відкриття оптового ринку електричної енергії. Які зміни відбулась у новій моделі порівняно з попередньою? 

Протягом двох місяців оптовий ринок електроенергії в Україні працює за новими правилами відповідно до Закону про ринок електроенергії, прийнятого ВРУ в 2017 році задля виконання вимог третього енергетичного пакету ЄС. Попередня модель оптового ринку базувалась на принципі «єдиного покупця» в оптовому сегменті через ДП «Енергоринок». У цій моделі всі виробники і постачальники підписували угоди з ДП «Енергоринок» на купівлю та продаж електроенергії, при цьому «Енергоринок» виступав в ролі оптового постачальника електроенергії.

Відповідно до прогнозного балансу електроенергії Міненерговугілля, НКРЕКП затвердила тарифи на постачання електроенергії для виробників, а також прогноз оптової ринкової ціни на електроенергію. Таким чином, виробники продавали електроенергію, вироблену ДП «Енергоринок» за тарифами, встановленими НКРЕКП. Ціни при цьому регулювались як в оптовому, так і в роздрібному сегментах за допомогою рішень НКРЕКП у співпраці з учасниками ринку.

Згідно з новими правилами оптового ринку, оптова ринкова ціна (ОРЦ) електроенергії визначалась як середньозважена ціна придбання електроенергії у всіх виробників, які її постачають на ринок, з урахуванням тарифу на передачу, витрат на операції на ринку та інших витрат (наприклад, компенсацій для теплових електростанцій (ТЕЦ) та для певних категорій споживачів, в тому числі домогосподарств).

- Як забезпечувалася конкурентна модель ринку електричної енергії? Які її основні компоненти? 

Відповідно до Закону про ринок електроенергії, який має на меті виконання вимог третього енергетичного пакету ЄС, було здійснено двоетапний процес реформування: (1) Відкриття роздрібного ринку (з 1 січня 2019 р.) шляхом анбандлінгу інтегрованої дистрибуції та компаній-постачальників (тобто Обленерго), а також введення Постачальника останньої надії (ПОН), та (2) Відкриття оптового ринку (з 1 липня 2019 р.) шляхом створення організованих сегментів торгівлі (таких як ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг). Нова модель ринку електроенергії представлена нижче:

Правила проведення аукціонів для державної генерації (зокрема електронні аукціони, як зазначено в законодавстві) були встановлені Кабінетом Міністрів. Українська енергетична біржа була обрана організатором аукціонів на три місяці до обрання постійного торгового майданчика через тендерний процес, який має завершитись до 1 жовтня 2019 року.

Постачальники універсальних послуг, створені в результаті анбандлінгу Обленерго, забезпечують електроенергією побутових споживачів та непобутових споживачів потужністю до 50 кВт за тарифами, регульованими НКРЕКП. Крім того, протягом 2-річного перехідного періоду з моменту відкриття роздрібного ринку, вони постачатимуть електроенергію за регульованими тарифами бюджетним організаціям та споживачам потужністю менше 150 кВт.

У свою чергу, конкурентні постачальники обслуговують всіх інших споживачів на ринку. Тарифи на електроенергію для споживачів, які не є побутовими, покривають витрати. Щодо побутових споживачів, був запроваджений механізм спеціальних зобов'язань, що дозволило зберегти тарифи для них незмінними після відкриття оптового ринку 1 липня.

Також, державне підприємство «Гарантований покупець», що відповідає за генерацію ВДЕ за «зеленим» тарифом, отримало завдання забезпечити доступну електроенергію для постачальників універсальних послуг, щоб компенсувати споживання побутових споживачів. Цей механізм описаний нижче.

- Відкриття ринку викликало критику з боку різних організацій, зокрема через ціни для промислових споживачів. Як ви оцінюєте загальну ситуацію з цінами для споживачів, у тому числі побутових?

Побутові споживачі не відчули зростання цін на електроенергію завдяки механізму спеціальних зобов'язань, який забезпечує недорогу електроенергію постачальникам універсальних послуг для побутових споживачів. На даний момент постанова про спеціальні зобов'язання дозволяє Гарантованому покупцеві купувати до 75% генерації «Енергоатома» і до 20% генерації «Укргідро» через електронні аукціони з ціновими обмеженнями. Гарантований покупець продає електроенергію постачальникам універсальних послуг за такими цінами, які є досить низькими, щоб тарифи для побутових споживачів залишались незмінними.

Поточна постанова про спеціальні зобов'язання передбачає, що оператори мереж (тобто, оператори системи передачі та розподілу) купують до 15% генерації «Енергоатома» безпосередньо на аукціонах за тими самими ціновими обмеженнями, щоб покрити 80% своїх технічних втрат недорогою електроенергією.

Перед відкриттям оптового ринку 1 липня 2019 року регульована оптова ціна електроенергії включала компенсацію за відновлювальні джерела енергії. Після запуску оптового ринку умови, внесені законом про аукціони, змінили тарифи на передачу, які тепер стосуються всіх споживачів, включаючи витрати на відновлювальні джерела енергії. Ринок на добу наперед визначає індикативну ціну для оптового ринку.

Отже, механізм підтримки відновлювальних джерел працює так: Гарантований покупець купує усю електроенергію, вироблену з відновлювальних джерел за «зеленим» тарифом, продає цю генерацію на ринку на добу наперед, отримуючи доходи, хоча й менші, ніж витрати у зв'язку з платежами за «зеленим» тарифом.

Оскільки «зелений» тариф перевищує ціни на ринку на добу наперед, Гарантований покупець має покривати різницю за рахунок спеціального збору у тарифі на передачу, який стягує оператор системи передачі. Ця схема призвела до значного зростання цін для деяких груп споживачів, особливо великих промислових споживачів, які підключені до мережі оператора системи передачі.

На даний момент оптовий ринок працює в "безпечному режимі", що має тривати до завершення головних технічних та інституційних усовершенствувань. Концепція безпечного режиму була запропонована проектом USAID з енергетичної безпеки і базується на комплексній фінансовій моделі. Мета безпечного режиму - сприяти відкриттю ринку з одночасним уникненням можливих технічних і фінансових проблем. 

Наприклад, безпечний режим вирішує питання високої концентрації ринку в сегменті генерування електроенергії, недостатньої готовності системи комерційного обліку та учасників ринку, впливу відкриття ринку на ціни для споживачів тощо. Коротко кажучи, він складається з ряду компонентів, впроваджених органами прийняття рішень:

- Створення централізованого ринку двосторонніх договорів для проведення електронних аукціонів;

- Спеціальні електронні аукціони державних виробників електричної енергії для реалізації механізму спеціальних зобов'язань, щоб тариф для побутових споживачів залишався незмінним (прийнята постанова призначила Гарантованого покупця для виконання цієї функції, купуючи недорогу електроенергію від державних виробників атомної та гідроелектроенергії для продажу постачальникам універсальних послуг для домогосподарств). Зазначимо, що пропозиція щодо безпечного режиму передбачала проведення спеціальних аукціонів і не розглядала створення нового механізму єдиного покупця;

- Введення цінових обмежень на торги на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку електроенергії для запобігання різкому росту оптових цін через високу ринкову концентрацію та брак досвіду учасників;

- Продовження надання допоміжних послуг виробниками електроенергії до їх сертифікації відповідно до правил;

- Зміна періоду розрахунків на балансуючому ринку з щоденних на щомісячні через ненадійні дані обліку (НКРЕКП частково реалізувала цю пропозицію і змінила розрахунковий період на 10 днів, враховуючи певні обмеження в ІТ).

Починаючи з відкриття ринку, проект USAID з енергетичної безпеки щодня моніторить оптовий ринок та аналізує його результати, а також оцінює вплив на оптовий сегмент і на споживачів. Цей аналіз і рекомендації щодо вирішення проблем передаються органам прийняття рішень, а також місцевим і міжнародним зацікавленим сторонам.

Гарним прикладом цього є усунення наслідків цінового тиску на споживачів і відсутності коштів для Гарантованого покупця на виплату виробникам ВДЕ за чинною схемою «зеленого» тарифу. У цьому контексті фінансова модель була вдосконалена для імітації впливу ВДЕ, механізму спеціальних зобов’язань, мережевих тарифів, а також сценаріїв розподілу генерації та споживання до 2030 року, разом із ціновим впливом на всі групи споживачів. 

В результаті проект USAID з енергетичної безпеки запропонував заходи для зменшення цінового тиску на споживачів і передбачив плавний перехід до несубсидованих цін для побутових споживачів шляхом консультацій з органами прийняття рішень. З іншого боку, на базі оцінки першого місяця роботи оптового ринку, проект також розробляє зміни до правил ринку та формування цін у співпраці з НКРЕКП, ОСП та Оператором ринку.

Теги:Поділитись