Олексій Рябчин

Бездіяльність Порошенка та олігархічні ставленники в НКРЕКП заблокували 4,5 млрд грн. іноземних зелених інвестицій

22 листопада 2017

Цього тижня українська влада залишила без підтримки іноземних і вітчизняних бізнесменів, які інвестують у зелену енергетику.

Іноземні інвестори з Канади та Швеції, разом з українськими інвесторами, спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку, вклали приблизно 140 мільйонів євро (~4,5 млрд грн) в українську економіку, створивши сонячні електростанції, вітрові парки, а також запустивши біогазові когенераційні установки.

Вони зупинилися за один бюрократичний крок до отримання зеленого тарифу – голосування членів енергорегулятора НКРЕКП, яке, на жаль, не відбудеться принаймні до весни. Прем'єр-міністр навіть виставив фотографії одного з вітрових парків у соціальних мережах під хештегом #ДобріНовини, але з сьогоднішнього дня шведський інвестор замість повернення своїх грошей змушений шукати фінансування для погашення боргів за кредитами, через олігархічні змови та бездіяльність Президента України.

Так, шведський інвестор збудував першу чергу вітропарку потужністю 140 МВт в Херсонській області, біля окупованого Криму, з інвестиціями понад 60 млн євро. Пару місяців тому я відвідав відкриття цієї черги вітропарку. Губернатор Херсонщини говорив про нові робочі місця в зеленій енергетиці. Інвестор повідомляв, що його податки вже направляються на реконструкцію доріг поблизу Херсона за програмою, яка передбачає використання 50% надходжень від перевиконання митних зборів на ремонт доріг.

Те ж саме і з українськими інвесторами, які за власні кошти та гроші Європейського банку реконструкції та розвитку збудували біогазову станцію під Волновахою, вартість якої становить 5,4 млн євро. І це всього за 20 км від лінії фронту!

Вам складно уявити, як це – вкладати гроші в масштабні інфраструктурні проекти на Донеччині, біля лінії фронту? Навесні цього року ми відвідали завод з "Зеленою експедицією", організованою МФО "Зелена енергія змін", і були приголомшені розповіддю керівництва про те, як вони більше року не могли запросити іноземних інженерів для продовження будівництва біогазової станції, яке почалося ще до війни. Вважаю, що людям державні нагороди потрібно вручати за успішне завершення цього проекту на прифронтовій території. В середу, 21 листопада, я отримав запрошення на урочисте відкриття цієї станції. Але це свято буде з гірким присмаком, адже "нагороджують" людей відсутністю зеленого тарифу.

У чому проблема?

Вже тиждень голова НКРЕКП пан Дмитро Вовк не може зібрати кворум з 4 членів, які залишилися в керівництві регулятора. Чому 4, а не 7, як зазначено в законі, що Президент Петро Порошенко підписав рік тому?

Троє комісарів уже пішли на "ротацію", а тимчасово їх не з ким замінити, тому процес ротації заблоковано Президентом.

Тому що сам Президент подавав 2 своїх кандидатури до номінаційної комісії, яка мала обрати нових членів НКРЕКП, тільки вже вчора, після мого виступу в Раді та звернення Прем'єр-Міністра.

А після наступної ротації, 26 листопада, у наступну п'ятницю, комісія залишиться взагалі без кворуму – лише 2 з 7.

Це буде означати зупинку будь-якої роботи комісії до весни 2018 року.

Передбачаючи такий сценарій, комісія, як "скажений принтер", готувала й ухвалювала рішення, щоб не зупинити роботу енергоринку та компаній, від яких залежить безпека проходження опалювального сезону.

Аж раптом один з комісарів, Борис Циганенко, "жахливо" захворів і вже тиждень не з'являється на роботі.

До речі, елементарний пошук в інтернеті свідчить, що пан Циганенко до призначення на посаду комісара НКРЕКП очолював компанію олігарха Костянтина Григоришина "Енерджі Консалтінг".

Знайдіть в інтернеті інформацію по запиту "Трансформатори Григоришина" і ви зрозумієте, чому олігархам потрібні свої люди в НКРЕКП.

А ось навіщо пан Циганенко вирішив заблокувати роботу комісії у своїй "лебединій пісні", та завдати ще один нищівний удар по українській репутації у світі, пропоную вивчити нашим правоохоронним та антикорупційним структурам, які замість того, щоб змагатися один з одним, повинні займатися такими справами. Не інакше, як державну зраду, я не можу трактувати поведінку комісара Циганенка та його хазяїна Григоришина. Однією з можливих причин є ситуація навколо ЛЕО – "Луганського енергетичного об'єднання", яке контролює Григоришин і рішення по якому стояли на порядку денному засідань НКРЕКП. Друга і більш вірогідна причина – це протистояння між Григоришиним і Ахметовим з приводу фінансів енергоринку.

Я знаю, що і Прем'єр-Міністр, і Президент знайомі з цією ситуацією. Більш того, іноземні дипломати та інвестори намагалися безпосередньо зв'язатися з паном Циганенком, закликаючи його прийти та проголосувати. А як бути українським інвесторам, які не мають таких покровителів, і які залишаються на одинці з цим свавіллям?

Зараз у німецькому Бонні триває кліматичний саміт ООН. Я був там на початку тижня і можу з упевненістю сказати, що розвиток зелених технологій, підтримка відновлювальних джерел енергії та енергоефективності – це найбільший інвестиційний тренд у світі. І Україна змагається практично з усіма країнами, намагаючись залучити капітал для модернізації радянської енергетичної системи.

Ми звертаємося за допомогою до всього світу в боротьбі з російською агресією, а самі не здатні виконати свої обіцянки щодо захисту іноземних інвестицій. І це з Канадою та Швецією, країнами, які роблять багато для захисту українських інтересів у світі!

Нам потрібні іноземні інвестори, які будуть відстоювати Україну перед своїми урядами.

Але з непрацюючим регулятором, бюрократією й корупцією всі наші зусилля із захисту національних інтересів стають марними.

Ніхто в майбутньому не застрахований від подібних ситуацій. Тому що в мене немає жодних сумнівів, що номінаційна комісія, в якій більшість контролюється Президентом, знову обере "людей Григоришина", "від Кононенка" та інших "смотрящих", які за допомогою телефонного дзвінка зможуть зірвати кворум та проштовхнути потрібні їхнім хазяям рішення.

Як я вже писав раніше – під час розгляду законопроекту в стінах Парламенту, у другому читанні, було зрозуміло, що такий орган не буде незалежним і професійним через можливість політичних призначень. Так, на жаль, і сталося, оскільки риба гниє з голови.

Жодні законопроекти про підвищення рейтингів Doing Business не матимуть значення, коли одна людина, призначена олігархом, та бездіяльність Президента України можуть заблокувати довіру до мільйонних іноземних інвестицій.

Автор: Олексій РябчинТеги:Поділитись