Як Україні врахувати енергоефективність у відновленні – п'ять порад

02 травня 2024

Повномасштабна війна не лише не заважає, а, навпаки, стимулює відбудову будівель, засновану на принципах енергоефективності.

Фото: Shutterstock

Тематика енергоефективності стає все більш актуальною для України, особливо в контексті енергетичної безпеки та відновлення. Щоб зрозуміти, як можна покращити енергоефективність, спочатку варто прояснити, що саме означає цей термін, та ознайомитися з цілями, які ставить Європейський Союз у цій області.

Що таке енергоефективність і які її основи?

Простими словами, енергоефективність – це процес використання менших обсягів енергії для досягнення тих же результатів. Згідно з директивами Європейського Союзу, енергоефективність є ключовим принципом енергетичної політики та засобом захисту від геополітичних загроз.

До 2030 року країни ЄС зобов'язані зменшити споживання енергії на 11,7% по відношенню до 2020 року. Щорічно вони повинні звітувати про свої результати на основі публічних Національних планів дій. Україна також демонструє прогрес у впровадженні європейського законодавства в сфері енергоефективності. Принципи "Енергоефективність перш за все" і "Відновлення з урахуванням екологічних стандартів" відображені у Національному плані дій до 2030 року, а також у Плані України. Вони охоплюють не тільки житловий і державний сектори, але й промисловість, транспорт, генерацію та доставку енергії.

Який вплив має повномасштабна війна на енергоефективну відбудову?

Військове вторгнення не є бар'єром, а навпаки, підштовхує до відновлення будівель відповідно до принципів енергоефективності. Ось декілька прикладів реалізованих проектів:

• Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини в с. Горенка – Greenpeace і кілька громадських організацій модернізували систему опалення та електропостачання й встановили сонячну електростанцію;

• ОСББ "ЛІСНА-1" – термомодернізація двох будинків у рамках програми "Енергодім". В опалювальний період споживання енергії зменшилося майже на 50%;

• Школа "Академія інтелекту" у Ворзелі – школа отримала сонячні панелі на даху. Завдяки цьому, щорічна економія складатиме близько 80 тис. грн. Проект фінансували донори та приватні компанії.

Ці ініціативи націлені на енергозбереження та потенційну енергетичну незалежність України, якщо їх буде масштабовано. Однак широкомасштабне підвищення енергоефективності ускладнюється високими витратами.

Екодія та Berlin Economics оцінили, що відновлення житлового фонду Бучі вимагатиме 214 млн євро за дотримання мінімальних стандартів енергоефективності або 318 млн євро за методом Near Zero. З іншого боку, швидка відбудова з використанням традиційних методів коштуватиме 106 млн євро.

Крім дорогих технологій, проблеми з масштабною енергоефективною відбудовою викликані такими факторами, як низькі тарифи на комунальні послуги, неможливість досягти єдності серед мешканців будинків, а також відсутність лічильників, що ускладнює аналіз даних про енергоспоживання.

Які європейські практики у сфері енергоефективності можуть стати в нагоді Україні?

Досвід Скандинавських країн, які є піонерами у "зеленому" розвитку, доводить, що трансформація вимагає суттєвих витрат. Ці країни підвищили податки на енергоносії, направивши отримані кошти на соціальні потреби і підтримку "зеленої" енергетики. Впровадження змін супроводжувалось активними обговореннями серед громади.

Для отримання фінансування програм реновації будівель органи місцевого самоврядування Данії і Швеції почали випуск власних "зелених" облігацій, які є більш вигідними, ніж традиційні кредити. Основною умовою є інвестиції лише в проекти, що відповідатимуть певним "зеленим" стандартам.

Прикладом європейської практики, яка здатна допомогти місцевим і регіональним органам влади зменшити витрати на відновлення, є платформа RenoWatt. Вона функціонує як єдиний дозвільний центр для громадських будівель у Валлонії, одному з регіонів Бельгії.

RenoWatt допомагає державним органам об'єднувати проекти, щоб отримати доступніші ціни та інноваційні фінансові моделі в рамках енергосервісних контрактів. Платформа також відповідає за юридичні процедури під час тендерів, оцінює технічні вимоги та надає допомогу у виборі постачальників.

Розвиток подібних ініціатив вимагає підтримки з боку місцевої та регіональної влади, а також активнішого обміну досвідом.

Що Україні потрібно робити?

Щоб подолати основні бар'єри у досягненні енергоефективності, Україні слід:

• залучати кошти від міжнародних партнерів і донорів для фінансування проектів у громадах;
• сприяти усвідомленню важливості енергоефективності серед населення;
• зробити модернізацію житла привабливою для інвестицій;
• переглянути тарифи на енергоносії і ініціювати цей процес раніше, ніж зазначено у Національному плані (до 2-го кварталу 2026 року передбачається лише розроблення дорожньої карти щодо підвищення тарифів);
• встановити лічильники у відсутніх приміщеннях, щоб забезпечити найбільш точний збір даних.

Олександра Кобернік, позаштатна економістка Центру економічної стратегії
Марія Томіліна, економістка Центру економічної стратегії

Цей матеріал підготовлений у рамках проекту "Контроль витрат на відновлення", який фінансується Європейським Союзом. Проект є спільною ініціативою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і громадської організації Технології прогресу. Усі учасники проекту входять до коаліції RISE.

Теги:Поділитись