П’ять викликів, з якими стикнувся ринок електроенергетики України у 2020 році
П’ять викликів електричної галузі, з якими Україна стикнулась у 2020 році
17 січня 2020
У 2020 році енергетичному сектору України доведеться виправляти помилки, допущені в 2019-му: контролювати “зелений” бум, скасувати перехресне субсидіювання і, загалом, врегулювати цінову політику в електроенергетичному ринку.

Від “Енергоринку” до “Гарпоку”
В минулому році Українська електроенергетика повинна була перейти від моделі пула з єдиним покупцем ДП “Енергоринок” до вільного ринку і біржової торгівлі електроенергією. Однак через недостатню готовність кількох елементів до нових умов, цей перехід не відбувся повною мірою.
Замість “Енергоринку” виник новий “енергетичний монстр” — ДП “Гарантований покупець”, який перепродає більше ніж половину електроенергії на українському ринку.
У 2019 році “Гарпок” купував 95% виробництва НАЕК “Енергоатом” і 35% ПрАТ “Укргідроенерго” за зафіксованим тарифом і перепродавав на ринку “на добу наперед” (РДН), аби забезпечити низькі тарифи для населення та виплачувати високі “зелені” тарифи. У 2020 році спеціальні обов'язки “Енергоатому” зменшаться до 90%, але “Гарпок” залишиться державним монополістом з ринковою часткою у 55%.
Субсидії для населення
У 2018 році компенсація постачальників електроенергії для населення становила 45,3 млрд грн. У 2019 році “Гарпок” почав продавати електроенергію постачальникам для населення за зниженими тарифами.
До кінця 2020 року уряд поклав на “Енергоатом” та “Укргідроенерго” спеціальні зобов'язання, які дозволяють зберігати тарифи для населення без змін. Але чого очікувати населенню у 2021 році? Як уряд усуне викривлення ринку, коли прибуток отримує “Гарпок”, а не атомні та гідроелектростанції? І навіть ці кошти не йдуть на користь — державне підприємство просто перерозподіляє прибуток на користь “зелених”.
Чим довше триватиме невизначеність, тим більша прірва утвориться для приведення ціни для населення до ринкового рівня.
Субсидування обленерго та “Укренерго”
З початку року тарифи на розподіл зросли приблизно вдвічі — через необхідність купувати всю електроенергію для промислових втрат на ринку “на добу наперед” (РДН), а не занижені тарифи АЕС та ГЕС через “Гарпок”, як це було в 2019 році.
Зміна тарифів на розподіл призведе до подорожчання електроенергії постачальників за вільними цінами, пов'язаними з електромережами обленерго.
Ці зміни не торкнуться населення та малих непобутових споживачів — їх тарифи залишаться на попередньому рівні. Великі споживачі, підключені до “Укренерго”, також не відчують суттєвих втрат, оскільки вони не сплачують тариф на розподіл, а тариф “Укренерго” на передачу зріс лише на кілька копійок.
Викривлення через PSO
Діяльність “Гарпок” порушує ринкові механізми: держпідприємство купує електроенергію за низькою ціною від АЕС та ГЕС і перепродає на ринку “на добу наперед”. В результаті, доступ дешевого електричного ресурсу на ринок стає обмеженим.
У минулому році “Енергоатом” міг продавати на РДН лише 5% прогнозованого виробництва, цього року прогнозується 10%. На вільному ринку компанія могла б формувати довгострокові дешеві пропозиції для великих споживачів, що з одного боку підвищувало б конкурентоспроможність українського виробництва, а з іншого — формувало б ресурс для підтримки атомної галузі (для підвищення безпеки, будівництва нових блоків). Замість цього компанія шукає зовнішнє фінансування для своїх проектів.
Схожа ситуація й з “Укргідроенерго”, яке насправді балансувало б системою й могло б працювати в найдорожчих сегментах ринку електроенергії. Взамін, підприємство компенсує помилки в тарифній політиці.
Від “зеленого” тарифу до “зеленого” аукціону
У 2019 році зростання генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) перетворилося з гордості на серйозну проблему. Україна оголосила про перехід з фіксованих “зелених” тарифів до аукціонів, на яких інвестори самостійно визначатимуть вартість “зеленого” кіловата. Очікується, що нові тарифи будуть нижчими, ніж ті, що закріплені в законодавстві, і уряд має намір використати їх як індикатор для реструктуризації чинних тарифів.
Інвестори в українську відновлювальну енергетику прискорились, і за 2019 рік побудували більше нових “зелених” станцій, ніж за всі попередні роки. При цьому, з найвищими в Європі “зеленими” тарифами, українські виробники електроенергії з ВДЕ мають чимало переваг над іншими генераціями: не несуть відповідальності за небаланс (різниця між прогнозованою та фактичною виробництвом), захист від обмежень у видачі потужностей (де “зелені” станції завжди стоять на крапках списку) і компенсацію за обмеження видачі потужностей.
В результаті, у листопаді-грудні 2019 року на виплату “зелених” тарифів не вистачало 1,4 млрд грн.
Врегулювання “зеленої” проблеми має стати можливим завдяки законопроекту про реструктуризацію тарифів, який Міністерство енергетики та захисту довкілля обіцяє представити до кінця січня. А також — ми всі очікуємо на перші аукціони, які нарешті покажуть, скільки насправді коштує відновлювальна енергетика в Україні.
Теги:новий ринок електроенергіїУкргідроенергоЕнергоатомВДЕПоділитись