Підготовка до зими: як ремонтуються тепломережі

14 червня 2024

Близько 70% тепломереж в Україні вже застаріли, що призводить до втрат тепла у багатьох містах на рівні до 30%. Не всі міста здатні знайти фінансування для модернізації мереж.

ФОТО: "Рівнетеплоенерго"

Після закінчення останнього опалювального періоду спеціалісти почали готуватися до наступного. Разом із впровадженням інноваційних рішень та технологій, що дозволять забезпечувати тепло в складних умовах війни, у них також є плани щодо заміни та реконструкції зношених тепломереж. За останніми даними, середньостатистичні втрати в системах теплопостачання становлять близько 14%. У деяких містах втрати тепла досягають 6%, приміром у Житомирі, а в інших – до 32%, як у Кременчуці.

Які причини диверсифікації втрат тепла в містах, і як населені пункти оновлюють свої мережі перед опалювальним сезоном 2024/2025? Ситуацію досліджували "Українська енергетика".

Втрати тепла в мережах досягають до 30%

За нещодавніми даними Держстату, опублікованими до початку війни, загальна протяжність магістральних та розподільних гріючих мереж в Україні перевищує 24 тисячі км в обчисленні двотрубного типу. Із цієї кількості 20,8 тисяч км (з діаметром від 50 до 800 мм) складають комунальні мережі. Стан більшості з них на 2020 рік був незадовільним: понад 28% мереж експлуатувалися більше 25 років, 43% понад 10 років, а лише 29% були новими. Втрати тепла в гріючих системах варіюються від 5 до 32%, із середнім значенням близько 14,3%.

Втрата тепла безпосередньо впливає на тарифи на тепло, що, в свою чергу, змінює їх у різних містах.

“Чим вищі втрати, тим вища вартість за однакових умов,” - зазначає Євген Магльований, генеральний менеджер консультативних послуг для споживачів у аналітичному центрі DiXi Group. “Втрати теплової енергії в мережах є індивідуальними для кожного постачальника тепла і залежать від відстані до споживачів та концентрації споживання енергії.”

Відповідно до концепції програми модернізації, затвердженої Кабінетом міністрів у листопаді 2023 року, до 2030 року планується відремонтувати 3 тисячі км тепломереж та встановити 35 тисяч індивідуальних теплових пунктів. Це нібито повинно зменшити втрати теплоенергії до 11%. Однак ця програма не виконується через брак коштів. Зараз уряд узгоджує її з партнерами для можливого фінансування.

В той же час противник продовжує руйнувати енергетичну інфраструктуру, вимагаючи все більшого фінансування для відновлення та підготовки до зими. Тепловики потерпають від нестачі коштів на найнеобхідніше. Головною проблемою є збиткові тарифи на тепло, які не переглядали з 2018 року. В Україні з літа 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на тепло під час воєнного стану. Держава обіцяла продавати теплокомуненерго газ для опалення населення за нижчими цінами та компенсувати різницю між ринковими й існуючими тарифами з державного бюджету, але жодна ТКЕ не отримала такої компенсації. В результаті це призвело до заборгованості в розмірі приблизно 100 млрд грн станом на початок 2024 року.

“Якщо вартість різниці в тарифах на початок опалювального сезону становить 36 млрд грн, то вкінці сезону ймовірно досягне 53 млрд грн,” - повідомив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. “Іншими словами, за минулий опалювальний сезон заборгованість держави перед тепловиками зросла приблизно на 17 млрд грн.”

На початок опалювального сезону 2023-2024 років обсяг різниці в тарифах на підприємствах теплопостачання становив 36 млрд грн, а на кінець сезону – 53 млрд грн…

Крім того, відповідно до незалежних змін до постанови Кабміну №812, 65% від коштів, отриманих на рахунки ТКЕ, надходять до "Нафтогаз Трейдинг", а лише 35% залишаються в самих ТКЕ.

“Проте вартість тарифів у деяких підприємствах не покриває навіть 50% собівартості тепла. Отже, 35%, які залишаються, насправді покривають лише 15% від необхідної суми,” - пояснює Сергій Дунайло, віце-президент Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання “Укртеплокомуненерго”.

Щоб центральне теплопостачання могло нормально функціонувати і розвиватися, уряд має вирішити фінансові питання, надавши можливість інвестувати у модернізацію.

“У нас справді є великі втрати в енергомережах. Це, напевно, одна з найбільших проблем для централізованого теплопостачання,” - зазначив Василь Шкураков, в.о. міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. “Необхідно розділити проблеми передачі та генерації, а також знайти можливості для інвестицій у тепломережі, з чого слід почати.”

Оновлення тепломереж у Рівному

Навіть в умовах фінансових труднощів тепловики намагаються модернізувати свої мережі відповідно до планів.

“Зношеність тепломереж у Рівному складає приблизно 70%,” - повідомив Олександр Ющук, директор ТОВ "Рівнетеплоенерго". “Втрати залежать від ділянки мережі. У тих, де труби замінені на нові, втрати коливаються у межах 5-6%. Але там, де використовуються радянські труби, вони можуть сягати 20%. Середній показник складає приблизно 16-17%.”

Перед новим опалювальним сезоном у Рівному планується замінити близько 5 км труб різного діаметру. На даний момент тривають тендерні процедури для закупівлі необхідних матеріалів. Тепловики першочергово замінюють труби у найбільш зношених місцях, які виявляються під час гідравлічних випробувань.

ФОТО: "Рівнетеплоенерго"

“Звичайно, ми хотіли б замінити всі 180 км мереж, тоді наші втрати значно зменшилися б. Але для цього потрібні мільярди, яких наразі немає. Якщо включити ці витрати в тариф, він стане непідйомним. Тож ми взяли на себе зобов’язання виконати принаймні мінімальну програму, замінити 5 км. І зараз працюємо над цим,” - зазначає керівник підприємства.

Він також зазначив, що роботи фінансуються з коштів, закладених у тарифі. Це лише гроші, які тепловики назбирали протягом зими, коли жителі сплачували за опалення (у них є досить великі борги – близько 180 млн грн). Оскільки тариф економічно необґрунтований, зібрати достатньо коштів не виходить.

“Фактично економічна собівартість тепла становить більше 3 тисяч грн за 1 Гкал, тоді як ми продаємо його по 1913 грн. Отже, ми недобираємо більше третини потрібних коштів,” - зазначає Олександр Ющук.

Оскільки немає достатньої кількості коштів, доводиться шукати виходи – при закупівлі матеріалів тепловики домовляються про відстрочку з тими постачальниками, які готові до такої співпраці. Розрахунки з ними "Рівнетеплоенерго" планує здійснити, коли розпочнеться опалювальний сезон і поступлення коштів відновиться. Це стосується не лише труб. Важливо враховувати, що заміна тепломережі передбачає також витрати на паливно-смазувальні матеріали для техніки, яка має працювати, а також електроди, супутні матеріали. Якщо робота відбувається на заасфальтованій території, після роботи також потрібно завезти пісок, щебінь та відновити асфальт.

Саме несплата різниці в тарифах і призвела до наших значних боргів…

“Якби боржники зорієнтувалися і, зокрема, населення повернуло 180 млн грн, а держава компенсувала різницю, обіцяну законом, у розмірі 490 млн грн, то працювати було б набагато легше,” - зазначає директор "Рівнетеплоенерго". “Тоді ми не мали б боргів перед "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 568 млн грн. Саме несплата різниці в тарифах призвела до нашої ситуації.”

Попри велику нестачу коштів, тепловики роблять все можливе для реалізації ремонтної програми, визначеної до вересня. На даний момент робота проходить згідно з планом, згідно з інформацією керівника ТКЕ.

Підготовка до опалювального сезону в Полтаві та Кременчуці

Ситуація в Полтаві хоч і подібна, але має свої особливості. Станом на 2019 рік рівень зношеності тепломереж складав 73%. Однак у попередні роки тепловики частково модернізували ділянки, тому наразі зношеність зменшилась до 61%. Втрати тепла тут становлять 10,5%.

Восени 2022 року "Полтаватеплоенерго" взяло на свій баланс ТКЕ в Кременчуці. Раніше станція передавалася в оренду "Полтаваобленерго". Проте в червні 2022 року це підприємство відмовилося продовжувати оренду вже пошкодженої російськими обстрілами ТЕЦ. На той час облрада передала станцію "Полтаватеплоенерго". Але за останні два роки тепломережі в Кременчуці не ремонтувалися. Унаслідок цього втрати тепла тут досягли 32%.

У 2023 році тепловики замінили 2,1 км тепломереж у Кременчуці, а в Полтаві – 8 км. Цього року в Кременчуці планують виконати близько 2 км заміни, а в Полтаві максимум 1 км. Причина у відсутності фінансування, адже є й інші важливі роботи.

ФОТО: Полтаватеплоенерго м. Кременчук

“Минулого року ми витратили близько 15 млн грн на ремонти в Кременчуці. У цьому році плануємо витратити приблизно стільки ж,” - говорить Олександр Олексенко, генеральний директор ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". “Крім того, ми прийняли рішення про будівництво нових котелень у Кременчуці, що суттєво зменшить втрати, адже непотрібні стануть підкачуючі станції, і сучасні котли підвищать ККД.”

Такі котли, як наразі є на Кременчуцькій ТЕЦ, застаріли, адже вони були виготовлені ще 1972 року, тому їх експлуатація давно закінчилася.

Для підготовки до зими потрібне фінансування, але в "Полтаватеплоенерго" зазначили, що коштів навіть на щоденні потреби не вистачає. Лише в травні не було близько 33 млн грн.

“У нас навіть на поточні потреби не вистачає грошей,” - говорить керівник "Полтаватеплоенерго". “На транспортування газу та розрахунки за розподіл електроенергії більш-менш вистачає, але на постачання електроенергії – недостатньо. Ми винні за газ близько 617 млн грн. Це невелика сума. Ми вже розрахувалися за січень, а якщо все піде добре, то восени розрахуємося за березень.”

У нас навіть на поточні потреби не вистачає коштів…

Однак борг Кременчуцької ТЕЦ є значно більшим.

“Ми реконструювали станцію, рік пропрацювали на ній, а в серпні 2023 р. НАК "Нафтогаз" зобов’язав нас відповідати за борги, які виникли до червня 2022 року, а це 1,4 млрд грн. Для нас узяття на себе боргів стало шоком. Загалом ситуація є критичною,” - ділиться проблемами Олександр Олексенко.

Проте треба підготуватися до зими: оновити мережі, реконструювати котельні, а також відбудувати частину зруйнованої котельні в Кременчуці, на що потрібно 350 млн грн, і побудувати ще дві нові котельні на газі з можливістю використання альтернативних видів пального. Одну котельню вже почали зводити з вкладенням понад 100 млн грн власних коштів і коштів від облради. Ще 120 млн грн заплановано з державного бюджету, але їх не виділили через нерегулярний підпис нотаток про фінансування. Зараз тепловики терміново шукають кредит.

“В цілому у нас критично мало часу,” - зазначає представник. “Раніше, з 2019 по 2022 рік, підготовка до зими проходила нормально. Але з початку 2023 року, коли почала діяти постанова Кабміну №812 щодо розрахунків через Казначейство, виконання інвестиційних програм стало складним. Я не знаю, що буде в 2024/2025 році, але знаю, що ситуація може бути катастрофічною.”

Загалом для нормальної роботи ТКЕ в Полтаві та Кременчуці тепловикам необхідно близько 1 млрд грн на рік. Наразі використати більші суми вони не можуть через брак якісних підрядників, каже Олександр Олексенко.

Підготовка мереж в інших містах

“Проблема в тому, що багато керівників міст не зацікавлені у модернізації систем теплопостачання,” - переконує Сергій Сухомлин, мер Житомира. “Чому? Бо новому меру легше за 100 млн грн збудувати 2-3 сквери та кілька доріг, щоб отримати голоси виборців, ніж змінювати все підземне.”

Сергій Сухомлин розповів, що поки мав довіру виборців, використовував свій перший термін для позики на заміну теплових труб.

“Я приймав рішення, які не були популярними, що викликало непорозуміння у людей, адже місто виглядало розкопаним. Проте тепер ситуація більш-менш нормалізувалася. Якщо ж у деяких містах втрати складують 30%, то в нас останній опалювальний сезон пройшов із втратами 4,7%,” - зазначає мер Житомира.

Я приймав рішення, які не були популярними, і тому в нас останній опалювальний сезон пройшов із втратами 4,7%...

Втрати тепла у Звягелі також зменшилися до 6%. Це стало можливим завдяки тому, що КП "Звягельтепло" має 45 км тепломереж (в вимірі однотрубного, з яких 76% замінено на нові. З 26 котелень 23 вже зазнали технічного переоснащення. Перед початком опалювального сезону планують оновити ще одну котельню.

У столиці програма комплексної реконструкції тепломереж була прийнята в 2018 році, після переходу "Київтеплоенерго" у власність міста. Тоді зношеність мереж становила 80%. Втрати тепла до повномасштабної війни складали 19%. Наразі щороку старі труби замінюються на полімерні, гарантійний термін яких складе 50 років, в той час як радянські служили лише 25 років. Цього року КП "Київтеплоенерго" планує замінити 55 км аварійних трубопроводів, порівняно з 40 км, які замінили торік.

ФОТО: "Київтеплоенерго"

Де міста беруть фінансування для нових тепломереж і арматури? Наприклад, Ніжинська громада отримала грант на 2 млн євро від фінансової корпорації NEFCO. Ці кошти протягом двох років підійдуть не лише для заміни та теплоізоляції тепломереж, а й для комбінування кількох котелень.

ДКП "Луцьктепло" має намір оновити мережі, зношені на 80% і з втратами тепла 22%, завдяки кредиту (на 13 років) від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Що чекає новий опалювальний сезон

70-80% тепломереж міст потребують термінової заміни, але слід зрозуміти, що це не єдине важливе питання для підприємств теплопостачання. Підготовка до нового опалювального сезону вимагає одночасного вирішення інших проблем.

“Для того, щоб забезпечити населення теплом, необхідно, щоб у місті нормально працювала котельня, щоб мережі були в доброму стані, та щоб наші центральні або індивідуальні теплові пункти, залежно від системи підключення, були справними, і також щоб внутрішні системи теплопостачання були на належному рівні,” - коментує Олександр Ющук. “Якщо один із цих елементів стане недоступним, виникнуть проблеми з теплопостачанням. Тож жоден елемент не може бути у пріоритеті – всі компоненти є рівнозначними.”

За його словами, підготовка проходить за планом. Загалом тепловики дотримуються мінімальної програми, яка вже була намічена. Однак, за словами експертів, новий опалювальний сезон буде дуже важким.

“Теоретично допомогу в підготовці до опалювального сезону можуть надати органи місцевого самоврядування. Тому, на мою думку, ситуація не виглядає катастрофічною,” - відзначає Євген Магльований, генеральний менеджер консалтингових послуг для споживачів в DiXi Group. “Проблема, насправді, полягає в необхідності забезпечення безперебійного електропостачання взимку.”

Проблема, насправді, полягає в необхідності забезпечення безперебійного енергопостачання взимку…

Проблеми з теплопостачанням можуть призвести до заморожування теплоносіїв у трубах, в результаті чого система може бути зруйнована.

“Найбільше нас лякають відключення електроенергії,” - підкреслює Олександр Ющук. “Система теплопостачання особливо вразлива до тривалих перерв в подачі енергії в морозну погоду. Якщо котельня зупиниться за сильного морозу і не запуститься протягом доби або двох, на жаль, шансів на відновлення вже не буде.”

Сьогодні міста вирішують цю проблему через встановлення розподіленої генерації на об’єктах теплопостачання. За словами експерта DiXi Group, це може забезпечити живлення не тільки теплопостачальної, але й іншої критично важливої інфраструктури. Крім того, така генерація може використовуватися в режимі когенерації та додатково забезпечувати теплову енергію.

Встановлення когенераційних установок на підприємствах теплопостачання відбувається за рахунок міжнародних донорських організацій.

“Зараз, наприклад, триває тендер на закупівлю когенераційного обладнання у проекті EСР USAID. А перед минулим опалювальним періодом проектом було закуплено близько 60 МВт когенераційних установок за кошти місцевих бюджетів,” - розповів Євген Магльований.

В “Рівнетеплоенерго” зазначають, що їхній досвід за два попередні роки допомагає у підготовці до нового опалювального сезону.

“Місцеві органи влади не залишили нас наодинці з проблемою нестачі електричною енергії,” - відзначає Олександр Ющук. “Нам надали потужні генератори. Практично всі котельні оснащені генераторами. Є, хоч і невеликий, але запас пального.”

Водночас керівник підприємства зазначає, що генератор – не єдиний вихід. Котельня може працювати на генераторі протягом 1-3 діб, але, по-перше, це дорого, адже потребує значних резервів пального, а по-друге, генератор потребує регулярного обслуговування.

Когенераційні установки від USAID. Фото: Мінвідновлення

Отже, не варто вважати, що відключення електроенергії призведуть лише до роботи на генераторах. Їх потрібно для швидкого відновлення нормального подключения. Завдяки співпраці з USAID місто отримало 3 когенераційні установки. У冬и ми матимемо свої невеликі електростанції потужністю 4-5 МВт. Сподіваюся, це допоможе стабілізувати електропостачання наших об’єктів у Рівному,” - додає Олександр Ющук.

Його колега з Полтави Олександр Олексенко також вважає, що опалювальний сезон 2024/2025 років вдасться пройти завдяки запасу міцності, який тепловики отримали протягом минулих років.

“Для того, щоб пережити зиму, у нас більш-менш є всі ресурси, оскільки в попередні роки ми змогли поліпшити наше теплоенергетичне забезпечення. Однак цього року не зможемо здійснювати жодні роботи. Отже, ми зможемо пережити цей опалювальний сезон, але наступний вже буде складніше,” - прогнозує керівник "Полтаватеплоенерго".

Щодо підготовки до можливих блекаутів, підприємство отримало від USAID три когенераційні установки, які тепловики наразі встановлюють. Коли ці роботи завершаться, вони зможуть виробляти майже половину необхідної їм електроенергії самостійно. Іншу частину сподіваються отримати з централізованого постачання.

“Враховуючи цю ситуацію, слід зазначити, що ми приблизно на 30% залежні від електроенергії, але не так, як від газу,” - акцентує Олександр Олексенко. “Тому для нас важливо, щоб газ був в наявності. Якщо газу не буде, ми не зможемо забезпечити опалення. В Полтаві лише дві маленькі котельні працюють на відходах деревини. Тож їх недостатньо для опалювання міста.”

Тепловики шукають інвесторів для переобладнання решти котелень під альтернативні види пального. Однак через те, що газ наразі є найдешевшим паливом для виробництва тепла для населення, інвестувати кошти в альтернативні джерела економічно недоцільно.

Як бачимо, ситуація з тепломережами і загалом з підготовкою підприємств до опалювального сезону є різною, попри однакові проблеми. Вона залежить від активності тепловиків у минулі роки, обраної стратегії, їхньої здатності досягати підтримки місцевої громади та знаходити нові джерела фінансування. Втішає, що в багатьох містах теплопостачальникам вдається впоратися із завданнями, і їхній досвід може бути корисним для інших.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги: теплокомуненерго ремонт опалювальний сезон ЖКГ теплопостачання мережі ТКЕПоділитись