СОР26: загальні та українські підсумки

23 листопада 2021

На заході було представлено оновлений Національно визначений внесок (НВВ) України щодо скорочення викидів парникових газів, з обіцянкою переходу від вугілля до 2035 року.

Результати Міжнародної кліматичної конференції ООН COP26, яка відбувалась протягом двох тижнів у Глазго, Шотландія, об'єднали лідерів близько 200 країн для обговорення викликів, пов'язаних зі зміною клімату.

Конференція завершилася підписанням глобальної угоди, що має на меті обмежити зростання середньої температури на планеті на 1,5 °C в порівнянні з доіндустріальними рівнями.

Проте фахівці зазначають, що форум не зумів повністю виконати надії організаторів. Які угоди були досягнуті на конференції в Глазго, як їх оцінюють на міжнародному та українському рівнях, які ініціативи підтримала Україна, та які джерела фінансування можуть бути використані для цих заходів, дізнавалась «Українська енергетика».

Підсумки кліматичної конференції ООН

Складність переговорів підтверджує той факт, що вони тривали на день довше, ніж планувалося. Проте, 13 листопада було ухвалено угоду, в якій делегати країн домовилися про низку ініціатив, спрямованих на подолання викликів кліматичної кризи.

Британські ЗМІ повідомляють, що делегати COP26 досягли прогресу у зменшенні викидів та адаптації до змін клімату, але не змогли дійти згоди щодо термінів відмови від вугілля.

Кліматичні переговорники у Глазго після завершення остаточних переговорів. Джерело - Філ Нобл

Делегати COP26 досягли прогресу в обмеженні викидів і адаптації до змін клімату, але не дійшли згоди щодо термінів відмови від вугілля

Серед ключових пунктів кліматичного пакету, прийнятого в Глазго, згадуються домовленості про перегляд НВВ на наступних кліматичних самітах у 2022 та 2023 роках. Це означає, що країни, які не досягли амбітних цілей скорочення викидів, отримають можливість переглянути свої зобов’язання.

Експерти підрахували, що загальні цільові показники скорочення викидів, представлені країнами на COP26, можуть призвести до передбачуваного підвищення температури на 2,4 °C, що значно перевищує ціль у 1,5 °C, встановлену Паризькою угодою 2015 року.

Щодо вугілля, то делегати погоджувалися на компроміс щодо "поступового скорочення" використання цього пального, врахувавши позицію Індії, яка наполягала на збереженні м'якшої формулювання.

Представники Індії зазначали, що вугілля є важливим джерелом енергії для їхньої країни, що надає 70% її енергетичних ресурсів, при цьому для багатьох сільських жителів недостатньо стабільного електроенергетичного забезпечення.

Також на конференції було прийнято рішення, що розвинені країни виділятимуть фінансову допомогу бідним державам для боротьби зі змінами клімату та адаптації. Протягом наступних п’яти років обсяг фінансування для країн, що розвиваються, повинен скласти $500 мільярдів.

Однак представники країн, найбільше вразливих до кліматичних змін, висловили незадоволення, адже вважають, що цього фінансування може бути недостатньо. Країни, такі як Австралія, зокрема, представили менш амбітні зобов'язання щодо скорочення викидів.

Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук повідомила, що під час конференції обговорювалося питання збільшення колективної цілі фінансування від розвинених економік для країн з перехідною економікою, а також тих, які найбільше постраждали від наслідків змін клімату.

Українські активності на СОР26
 

Україна активно готувалася до конференції і представила свою офіційну позицію на початку заходу. Оновлений НВВ, бачення ролі держави, експертної спільноти та бізнесу у боротьбі зі змінами клімату було презентовано під час зустрічей.

В рамках СОР26 українська делегація провела два заходи, присвячені національній кліматичній політиці.

На початку конференції Україна організувала панель "Ukraine 2030 – journey to green transition", де представила не тільки урядові плани щодо скорочення викидів, але й показала, як окремі бізнеси готуються до нових економічних умов з введенням СВАМ, інвентаризуючи власні викиди.

Другий публічний захід "Дорожня карта НВВ2 України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості" відбувся 6 листопада, під час якого були обговорені можливі шляхи досягнення цілей оновленого НВВ. Серед спікерів були учасники від Міністерства довкілля, Міненерго, Верховної Ради України, а також представники ЄБРР та Федерального міністерства навколишнього середовища Німеччини.

Протягом конференції Україна також брала участь в експертних переговорах. Ірина Ставчук розповіла, що основні обговорення стосувалися розробки прозорої системи кліматичної звітності, обліку скорочення викидів, єдиних форматів та термінів подання кліматичних цілей НВВ і кліматичного фінансування.

Що відмічають неурядові учасники СОР26 з України
 

«Результати СОР26 у Глазго можна вважати успішними для всіх країн, зокрема й для України, хоча могло б бути й краще, особливо в частині відмови від вугілля», – підсумовує роботу конференції член делегації Олександр Дячук.

Координаторка програми "Зміна клімату та енергетична політика" Фонду ім. Бьолля в Україні Оксана Алієва зазначає, що країни мають оновити довгострокові стратегії відповідно до цілей кліматичної нейтральності до середини століття. Важливість цього аспекту особливо актуальна для України.

Експертка також інформує, що депутати нарешті затвердили "Книгу правил" Паризької угоди, включаючи ринкові механізми. У документі зазначено, що подвійне обрахування викидів виключається.

Одночасно Оксана Алієва застерігає, що документ передбачає можливе застосування частини кредитів, згенерованих після 2013 року, що може призвести до зниження ціни на ринку. Також існує ризик, що ринкові механізми можуть використовуватись для грінвошінгу.

Серед українських виробників зростає інтерес до міжнародного вуглецевого ринку, механізми якого були обговорені на СОР26.

Микола Шлапак, консультант з питань охорони довкілля, зазначає, що результатом СОР26 були прийняті керівні документи, завдяки чому можна очікувати прогресу у нових вуглецевих ринках.

Експерт радить українським компаніям, які планують інвестиційні проекти, присвячені скороченню викидів, почати працювати над оцінкою цих скорочень і закладати ціну на викиди в фінансові моделі.

«Для делегації важливо було питання доступу до програм з розвитку інституційного потенціалу в рамках Кіотського протоколу. Україна продовжуватиме мати доступ до цих програм та фінансування, відзначила учасниця конференції Анна Аккерман.

Серед важливих тем, піднятих українською делегацією, також було питання Криму, оскільки Росія намагається подати звіти, які включають Крим як частину її території.

«Делегація працювала над тим, щоб не допустити публікацію звітів, у яких Крим згадувався б без відповідних посилань, що було успішно досягнуто», – повідомила Анна Аккерман.

Олександр Дячук зазначає продуктивність і лідерство української делегації на СОР26 і вважає, що Україні слід посилити свої зусилля на наступних кліматичних форумах.

Україна окреслила терміни відмови від вугілля


На СOP26 Україна оголосила про намір відмовитись від вугілля для виробництва електроенергії до 2035 року. Це сталося на фоні дефіциту вугілля та кризи в енергетиці країни.

З метою розвитку міжнародного співробітництва Україна разом із 28 країнами приєдналася до коаліції Powering Past Coal Alliance (PPCA).

Ця організація об’єднує уряди, підприємства та організації, які підтримують перехід до безвуглецевої енергії, зобов'язуючись забезпечити справедливу трансформацію на вугільних регіонах та вказати чіткі терміни відмови від вугілля. На даний момент до коаліції входить 165 країн.

«Україна рухається до декарбонізації енергетичного сектору, зокрема до закриття вугільних ТЕЦ і значного збільшення відновлюваної генерації», – коментує міністр енергетики України Германа Галущенко.

Крім того, у PPCA зазначають, що вступ до коаліції є важливим кроком для України, оскільки вона є третьою в Європі за потужностями вугільної генерації після Німеччини та Польщі.

На СOP26 Україна оголосила про намір відмовитись від вугілля для генерації електроенергії до 2035 року.

Також згідно повідомлень, до коаліції приєдналася компанія ДТЕК – найбільший приватний інвестор в енергетиці України, яка зобов'язалася до 2040 року забезпечити генерацію електроенергії без вугілля.

Екологічна ініціатива «Екодія» вважає, що це рішення є безпрецедентним і допоможе Україні відмовитися від "брудних" вугільних потужностей та модернізувати економіку.

Коментуючи наміри України відійти від вугілля, експерти зазначають, що це рішення наразі існує тільки на рівні заяв і ще потребує офіційного затвердження урядом.

Однак експерти «Екодії» підкреслюють, що терміни відмови від вугілля не обговорювались на національному та регіональному рівнях.

Тому пропонується залучити всіх зацікавлених сторін, включно з державою та бізнесом, до обговорення цього питання.

В інших країнах світу деякі держави не готові оголосити конкретних термінів для відмови від вугілля. Наприклад, Китай, Індія, Австралія, та США утрималися від підписання угод.

Доступ до кліматичних фінансів
 

Щодо фінансування декарбонізації, українська делегація провела переговори з міжнародними фінансовими установами.

Під час СОР26 українські представники погодили з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) підходи до реалізації оновленого НВВ.

Віце-прем'єр-міністр України Ольга Стефанішина повідомила, що ЄБРР планує збільшити фінансування екологічних проектів щонайменше до 50% до 2025 року.

За її словами, для зеленого переходу Україні буде потрібно близько 10 мільярдів євро щороку впродовж наступного десятиліття. Частина цих коштів може бути отримана на національному рівні, а частина – через міжнародні фінансові установи.

Представники української делегації на СОР26. Джерело - mepr.gov.ua

Ольга Стефанішина вважає, що необхідно закріпити принцип рівноправності країн у звітності щодо кліматичних змін і забезпечити підтримку для країн з перехідною економікою.

«Українська делегація постійно порушувала питання доступу до Зеленого кліматичного фонду ООН. Задача на наступний СОР – завершити цей процес із підтримкою партнерів», – зазначила вона.

Ключовим партнерством учасники делегації вважають запрошення України до "Лідерської групи для індустріального переходу", що об'єднує країни та великі компанії, які прагнуть досягти нульових викидів у промисловому секторі до 2050 року.

Депутатка Леся Василенко розповіла, що наразі Україна приєднується до цієї групи, до якої входять США, Велика Британія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Індія, Аргентина та інші країни, що реалізують заходи щодо інновацій, фінансування та обміну технологіями.

«Ми говорили про фінансування нових технологій у будівництві, транспорті, енергетиці та сільському господарстві, а також про інвестиції у повну перебудову галузей», – підсумувала вона зустріч з партнерами LeadIT.

На думку Ольги Стефанішиної, ця зустріч продемонструвала зростання важливості спільних ініціатив, запущених на СОР26.

Проте на круглому столі "Життя після Глазго" Ольга Стефанішина зазначила, що зусилля України у протидії змінам клімату не були враховані на саміті в Глазго. Вона назвала це несправедливим, адже Україну не вважають країною, що є донором, а лише реципієнтом фінансової допомоги.

Замміністра Ірина Ставчук додала, що поточний обсяг фінансової підтримки для України не дозволяє реалізувати великі проекти з адаптації до змін клімату.

Сподівання на створення спеціального фонду для країн, що розвиваються, під час СОР26 не справдились, хоча питання планується повторно розглянути у 2024 році.

«Запровадження цього фонду не було остаточно погоджено. Наразі країни, що розвиваються, мають представити проекти, що відповідають критеріям протидії змінам клімату», – підсумувала Ірина Ставчук.

 «Українська делегація постійно порушувала питання доступу до Зеленого кліматичного фонду ООН. Задача на наступний СОР – завершити цей процес із підтримкою партнерів»

«Важливо було відчути, що Україна є частиною формування нових міжнародних політик у кліматичній сфері. Ми будемо намагатися бути активними у цьому глобальному процесі», – прокоментувала Ольга Стефанішина. «Зокрема, ведемо діалог з ЄС про узгодження наших політик із Європейським зеленим курсом. Україна, як найбільша країна Європи, має значні ресурси і важливе значення у зеленій трансформації континенту.»

Конференція показала, що боротьба зі змінами клімату можлива тільки за умови міжнародної координації та підтримки, співпраці між державою та бізнесом, а також обміну технологіями.

Фінальний документ отримав змішану реакцію, від розчарування до помірного оптимізму.

Експерти вказують на важливість відмови від викопних джерел пального, переважно вугілля. Українські зобов’язання оцінюються позитивно, але спостерігається недостатня обговореність цих намірів у самому суспільстві.

Лариса Білозерова, спеціально для «Української енергетики»

 

Теги:COP26НВВ2кліматичні зміниGreen DealдекарбонізаціяПоділитись