Зелене світло атомній енергетиці та газу: аргументи "за" і "проти"

08 липня 2022

Європейський парламент класифікував інвестиції в ядерну та газову енергетику як "зелені". Прихильники сподіваються на збільшення виробництва та експорту цих ресурсів, тоді як критики бачать у цьому вигоду для росії.

6 липня Європейський парламент обговорив пропозицію про виключення ядерної та газової галузей з переліку екологічно стійких видів діяльності. 328 євродепутатів висловилися проти "озеленення" газу та атомної енергетики, але це не набрало достатньої кількості голосів. Отже, Європарламент визнав інвестиції в проекти з природним газом і атомною енергетикою екологічно чистими. Якщо Європейська Рада не висловить заперечень, цей закон набуде чинності 1 січня 2023 року.

Українська Енергетика зібрала думки прихильників та критиків ініціативи Європейського парламенту.

Українська атомна енергетика сприятиме незалежності

Рішення Європейського парламенту щодо присвоєння атомній енергетикі та газу "зеленого" статусу може відкрити нові можливості для України як для потужного виробника електроенергії на атомних станціях. Міністр енергетики України Герман Галущенко підтримав це рішення і підкреслив, що в умовах війни з росією це полегшить перехід на безвуглецеві джерела енергії.

Герман Галущенко зазначив, що продовження експлуатації атомних потужностей у деяких європейських країнах допоможе суттєво скоротити залежність від російських енергоресурсів.

Міністр впевнений, що визнання атомної енергетики "зеленою" створить можливості для підвищення інвестицій у будівництво нових енергоблоків з використанням інноваційних технологій. На конференції з відновлення України в Лугано Галущенко обговорював інвестиційні проекти, зокрема співпрацю з компанією Westinghouse, що передбачає будівництво дев'яти нових атомних енергоблоків за технологією АР1000, що вимагатиме мільярди доларів інвестицій.

Галущенко також сподівається на збільшення експорту електроенергії до Європи, що допоможе скоротити вуглецеві викиди в європейському енергетичному балансі.

Зазначимо, що Україна експлуатує 15 енергоблоків на чотирьох АЕС із загальною потужністю 13 835 МВт, що складає приблизно 60% електроенергії, виробленої в країні. Українська енергосистема в березні підключилася до європейської континентальної мережі ENTSO-E, а з червня здобула можливість експортувати електроенергію до Європи.

Повноцінне використання всіх доступних потужностей може принести 72 млрд грн щорічно

Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький наголосив, що повноцінне використання всіх доступних потужностей (2000 МВт) може щорічно принести 72 млрд грн. У свою чергу, Герман Галущенко відзначав, що українська енергосистема може забезпечити до 1690 МВт для експорту, а при проведенні додаткових технічних заходів, можливість експорту електроенергії за кордон може зрости більш ніж удвічі, до 4-5 ГВт. За цих умов Україна могла б сподіватися на експорт електроенергії на загальну суму майже 150 млрд грн.

Перспективи української газотранспортної системи і викопного газу

Газотранспортна система України може слугувати для постачання пального не лише з росії, а також збільшення інвестицій у видобуток газу сприятиме зміцненню безпеки Європейського Союзу, впевнені в Україні.

Галущенко вважає, що інвестиції в українську газотранспортну систему, яка в основному орієнтована на транзит газу з росії, допоможуть розвинути газову інфраструктуру для постачання з інших регіонів.

Він також сподівається на інвестиції у видобуток газу як на суші, так і на шельфі Чорного моря, а також на будівництво LNG-терміналів. Це, на його думку, призведе до диверсифікації постачання газу як в Україну, так і в країни Європи.

З такою думкою згодні в Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ).

На думку АГКУ, збільшення інвестицій у сектор газовидобування та залучення інших інвесторів до розробки українських надр після війни є запорукою зростання видобутку газу в Україні. Це не лише укріпить нашу енергетичну безпеку, а й енергетичну безпеку ЄС, стимулюючи активніше відмовлятися від російських енергоресурсів.

Колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська також вважає, що рішення Європарламенту піде на користь Україні.

Вона наголосила, що чим більше інвестицій буде в видобуток газу, тим швидше можна буде замінити російський газ. Включення газу до таксономії призвело б до зменшення інвестицій у галузі та зниження числа незалежних видобувників, що, у свою чергу, зменшувало б вплив та доходи росії.

Європейці проти газу та атомної енергетики у таксономії

Декілька європейських країн, зокрема Франція, підтримали включення газу і атомної енергетики до таксономії ЄС. Натомість Німеччина, яка останнім часом закрила свої атомні станції, виступала проти пропозиції, хоча визнала, що природний газ є важливим елементом для досягнення вуглецевої нейтральності.

Австрія та Люксембург мають намір оскаржити рішення, якщо воно буде ухвалене в законодавчому порядку. Загалом, більшість правих і центристських партій Європарламенту підтримали цю пропозицію.

Критики включення газу та атомної енергетики до таксономії вказують на дослідження, яке свідчить про те, що російські компанії, що видобувають газ, та представники атомної промисловості, використовували лобістські зв'язки для підтримки цього рішення.

Критика України стосовно газу та атомної енергетики у таксономії

В Україні обговорення рішення про включення газу та атомної енергетики до таксономії зосереджено на роль росії. Наприклад, представники "зеленої" генерації висловлюють побоювання, що включення в таксономію атомної енергетики забере у них можливості для розвитку та експорту електроенергії до ЄС.

Дискусії в Україні стосуються впливу росії щодо включення газу та атомної енергетики до таксономії.

Депутат Інна Совсун також підкреслила важливість безпекового контексту, виступаючи проти надмірного акценту на атомній енергетиці.

Вона вважає, що розглядом документа Європарламентом обґрунтовується імпорт російського газу.

Незабаром стане відомо, чиї аргументи виявляться більш вагомими. Ухвалене рішення Європарламентом набуде чинності 1 січня 2023 року, якщо до 11 липня не буде висунуто заперечень.

Ольга Чайка

Теги:зелена енергіяGreen DealЄСГазПоділитись