Підвищення тарифів на електроенергію – важка, але неминуча реальність

22 грудня 2023

Напередодні нового року в Україні розгорнулася активна дискусія щодо можливості підвищення тарифів на електроенергію та газ. Експерти вважають, що це неминучий крок, але наполягають на необхідності збалансованого підходу до вирішення цього питання.

Фото: Shutterstock

Враховуючи війну і її негативні наслідки для економіки та платоспроможності населення, уряд України намагається відкласти ухвалення рішення про підвищення тарифів на комунальні послуги для людей. Завдяки стримуванню та субсидуванню ці тарифів вдається контролювати інфляцію, але це, у свою чергу, посилює борговий тягар. На іншій стороні, неринкові механізми формування цін на газ та електроенергію віддаляють Україну від мети вступу до Євросоюзу.

Тож реакція на ріст цін на енергоносії до рівня ринку – це питання часу. У матеріалі "Українська енергетика" проаналізовано, kiedy це може статися і який механізм буде необхідний, щоб населення змогло витримати навантаження.

Тарифи зростають, але повільно

Згідно з даними Держстату (Індекси споживчих цін на товари та послуги у 2023 році), у листопаді 2023 року витрати українців на комунальні послуги (житло, воду, електроенергію, газ та інші види пального) зросли на 13% у порівнянні з попереднім роком. Зокрема, ціни на електроенергію піднялися на 69,7%, а водопостачання і каналізація – на 0,8%. Ціни на природний газ, гарячу воду та опалення залишилися незмінними.

Незважаючи на це, тарифи досі значно нижчі за ринкові. Тому в країні запроваджено систему компенсацій за газ та електроенергію, йдеться про сотні мільярдів гривень. При цьому податки покривають лише приблизно третину витрат держави, що свідчить про брак коштів на ці компенсації. Це призвело до того, що компанії, що працють в енергетичному секторі та наданні житлово-комунальних послуг, опинилися у борговій пастці.

Наприклад, через заборону на підвищення тарифів на газ, компенсація різниці між цінами на газ для постачальників та розподільних компаній відповідно до закону становить 76 млрд грн, а для тепла та гарячої води – 36 млрд грн. Однак зазначені кошти у бюджеті цього року не закладені, тому постійні нерозрахунки ведуть до зростання заборгованості.

Загальний борг учасників енергетичного ринку перевищує 60 млрд грн. Як заявив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, станом на початок грудня 2023 року 27 підприємств теплокомуненерго, 52 ЖЕКи та 92 водоканали повністю або частково припинили платити за електроенергію.

В економіці країни відчуто підтримку західних партнерів, однак їх терпіння скоро може закінчитись. Це підтверджує лист з Білого дому до Координаційної платформи донорів, прем’єр-міністра України і Офісу президента про перелік реформ, які Україна повинна здійснити для продовження отримання військової допомоги. Серед них програма лібералізації тарифів на газ і електроенергію, що передбачає їх зростання впродовж 3-6 місяців, а також розвиток "зеленої" енергетики та інтеграцію української енергетичної системи до європейської.

Ще в березні 2023 року голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський, повідомив про роботу кількох робочих груп у Міністерстві енергетики, НКРЕКП і Міністерстві соціальної політики над варіантами перегляду тарифу на електроенергію. Від червня тарифи для населення зросли до 2,64 грн/кВт·год з попередніх 1,44 грн/кВт·год та 1,68 грн/кВт·год.

У 2023 році в Україні двічі переглядали граничні ціни на електроенергію на спотовому ринку. Це було зроблено для виконання зобов’язань перед західними партнерами щодо поступової лібералізації ринку електроенергії.

Однак до встановлення ринкової ціни електроенергії ще далеко, тому всі усвідомлюють, що тарифи для населення необхідно підвищити. Але в країні продовжуються дискусії про те, яким повинно бути це зростання, коли воно може відбутися і чи варто робити це під час війни.

Якими можуть бути зміни тарифів на електроенергію

"Механізм підвищення цін на електроенергію визначається тим, що вважати ринковим рівнем, тому потрібно з цього почати", – вважає Геннадій Рябцев, директор спецпроєктів у Науково-технічному центрі "Психея". "По-перше, слід чітко окреслити що таке ринковий рівень, забезпечивши прозорість у встановленні цін і тарифів."

Люди повинні розуміти, за що конкретно з них стягуються кошти та які послуги вони отримують. Відсутність ясності призводить до того, що будь-яка ціна чи тариф можуть стати предметом критики з боку популістичних політиків.

Необхідна ясність в установленні цін і тарифів...

Інший важливий аспект полягає в тому, що люди мають отримати можливість економити. Це може бути досягнуто, наприклад, за рахунок нічних тарифів або інших механізмів.

За словами очільника НКРЕКП Костянтина Ущаповського, ринкова вартість електроенергії для населення складає 5,5-5,8 грн за кВт·год (без ПДВ).

Яким чином ця вартість формується, які є її складові? Олексій Кучеренко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, оприлюднив відповідь Міністерства енергетики на свій запит щодо реальної собівартості електроенергії для населення. У листі підкреслено, що кінцева ціна на електроенергію для споживачів складається з вартості електроенергії на ринку, тарифу на її передачу високовольтними мережами, тарифу на розподіл низьковольтними мережами, тарифу на постачання та податків.

"Собівартість електроенергії для "Енергоатома" становить 1,08 грн×1,2 = 1,3 грн. Транспортні витрати – 2,47 грн, зокрема: передача Укренерго – 0,58 грн, розподіл обленерго – 1,75 грн. Послуга ПУП (продаж) – 0,14 грн. Отже, за оцінками Міністерства енергетики, реальна собівартість для споживачів складає 3,77 грн/кВт·год. З поточною ціною 2,64 грн/кВт·год. Ринкова ціна – приблизно 7 грн/кВт·год. Якщо хтось з уряду стверджує, що "варіанти про можливе підвищення" навіть не розглядаються, я цього не вірю!", – підкреслив народний депутат.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко нагадав, що тарифи повинні визначатися врахуванням купівельної спроможності населення. Комунальні платежі не можуть перевищувати 10-12% від доходу домогосподарств.

"Коли тариф не є збалансованим, виникають або збитки для постачальників, або енергетична бідність для споживачів. Інструменти забезпечення збалансованості – це підвищення платоспроможності та модернізація для зменшення витрат", – зазначив Олег Попенко.

Можливі шляхи зміни тарифів

Не дивно, що зважаючи на велику різницю між ринковими та чинними цінами, виникла безліч проблем. Щоб розв'язати їх, необхідно усунути основну причину – неринкові тарифи. Це вимагатиме політичної волі з боку керівництва країни, а також грамотного механізму, який з однієї сторони допоможе економіці, а з іншої – не загонить людей в безвихідь. Законодавчо заборонено підвищувати тарифи на газ, тепло та гарячу воду для населення до закінчення війни, але такої заборони для електроенергії немає. Проте борги за електроенергію стали причиною важкого боргового тягаря у секторі.

"Ключовим напрямком реформ має стати приведення цін на електроенергію для населення відповідно до ринкових умов, забезпечення конкуренції на роздрібному ринку та можливістю вибору постачальника", – сказав Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXI Group.

Проте експерт наголошує, що реформи мають базуватися на певних принципах:

По-перше, в умовах соціальної та економічної напруженості у воюючій країні реформу ціноутворення доцільно проводити обережно і поетапно. Водночас, враховуючи гострі масштаби проблеми, важливо завершити реформи протягом наступних двох років – до осені 2025 року.

По-друге, доцільно розглянути питання повернення блочних тарифів, які діють в минулому. Тобто запровадити різні ставки тарифів залежно від місячного споживання електроенергії.

Розгляд можливості повернення блочних тарифів може бути доцільним...

"За даними НКРЕКП, понад 80% домогосподарств споживають до 200 кВт·год на місяць, – зазначає Богдан Серебренніков. – Ця цифра може стати порогом для диференціації тарифів, з можливим запровадженням одного або двох порогів споживання. При цьому важливо, щоб вони відповідали реальній ринковій ціні на електроенергію. Блочні тарифи надавали б споживачам точний сигнал про реальну вартість електрики і стимулювали б енергоефективність. В залежності від ситуації на ринку, пороги можна було б коригувати чи знімати зовсім."

По-третє, варто зберегти диференційовані в часі ціни на електроенергію для населення – так звані "денні" та "нічні" тарифи. Оптимальну модель, на думку аналітика – це поточний двозонний тариф, коли "нічна" ставка (з 23:00 до 7:00) є у два рази нижчою за "денну" (з 7:00 до 23:00). Цей механізм стимулюватиме споживачів впроваджувати інтелектуальні лічильники та відповідно регулювати своє електроспоживання впродовж доби.

"Це управління електроспоживанням також важливе для збалансування роботи енергосистеми, і може сприяти стримуванню зростання цін на електроенергію та покращенню екології, зменшуючи використання вугільних ТЕС в пікові періоди споживання," – виділяє Богдан Серебренніков.

Крім того, важливо реалізувати ефективний адресний захист населення. Він має бути спрямований на підтримку лише вразливих споживачів і здійснюватиметься у вигляді прямих монетизованих субсидій, що вплине на збереження ресурсів.

"Слід визначити межу доходів домогосподарств, нижче якої можливе забезпечення компенсацій тарифи, – зазначає Геннадій Рябцев. – Потрібно знайти тих, хто має отримувати електричну енергію за ціною, що відрізняється від ринкової."

Експерт також стверджує, що нові ціни й тарифи можна запроваджувати лише після вирішення проблеми боргів.

"Треба чітко визначити механізми для вирішення боргової проблеми, що вже перевищила 60 млрд грн. Потрібно прийняти рішення, як ми будемо з ними працювати, щоб не перекладати їх на споживачів," – зазначив Геннадій Рябцев.

Запроваджувати нові ціни й тарифи доцільно лише після вирішення боргових проблем...

Окрім застосування зазначених механізмів важливо провести належну інформаційну кампанію, щоб просвітити населення, – вважає Богдан Серебренніков. Також слід підтримати українців у зусиллях щодо енергоефективності на рівні квартир і будинків, а також, де можливо, впроваджувати потенціали альтернативних джерел енергії та новітніх енергетичних технологій. Встановлення сонячних панелей, пристроїв для зберігання енергії, теплових насосів тощо дозволить забезпечити більш незалежне та надійне електропостачання.

"Ці реформи сприятимуть поступовому поліпшенню ситуації на ринку, посиленню конкуренції в роздрібному сегменті, поліпшенню асортименту та якості послуг, що надаються споживачам електроенергії," – зазначив аналітик Dixi Group.

Коли може відбутися підвищення тарифів на електроенергію

Проблема неринкових тарифів існує вже понад тридцять років. Однак керівництво держави боїться вирішувати це питання, оскільки це може викликати незадоволення людей. Тому важливо, щоб підвищення тарифів не було раптовим, а відбувалося повільно.

Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський зазначив, що підвищення тарифів може обговорюватися лише після закінчення опалювального сезону. Він також вважає, що наступний крок підвищення не повинен перевищувати 15%, звичайно ж, варто якимось чином обґрунтувати, щоб ціна становила приблизно 3 грн за кВт·год.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що у 2024 році ціни на електроенергію можуть вирости до 3,5 грн за кВт·год.

"Найкращий час для реалізації кроків зі зближення цін до ринкових обґрунтованих вартостей – це пізня весна та літо, коли витрати населення на комунальні послуги зменшуються, оскільки зникає потреба в опаленні," – пояснює Богдан Серебренніков. "Тому наступні етапи підвищення цін можуть бути здійснені в квітні та серпні 2024 року. Це пом’якшить фінансове навантаження на населення та надасть чіткий час для їх адаптації до зростання цін."

Серед запланованих заходів можуть бути зміни в освітленні на енергоефективні LED лампи, забезпечення інтелектуальних лічильників та управління електроспоживанням, впровадження більш енергоефективних побутових приладів та зміна поведінки у напрямку більш раціонального використання електроенергії.

Однак аналітики Dixi Group вважають, що повне реформування тарифів у 2024 році буде проблематичним.

"Наступні кроки з остаточного реформування можуть бути реалізовані навесні та влітку 2025 року, коли тарифи на електроенергію визначатимуться постачальниками на ринкових, конкурентних засадах. Також споживачі отримають можливість вибрати постачальника, а держава зможе забезпечити вибірковий адресний захист вразливим категоріям шляхом прямих монетизованих субсидій," – додав Богдан Серебренніков.

Чи вирішать субсидії проблему

Згідно з даними HEPI, тарифи на електроенергію для кінцевого споживача в Україні є найнижчими в Європі – 6,73 c€/кВт·год (по стану на 1 листопада 2023 року). Проте в деяких європейських країнах ціни необов'язково набагато вищі.

"У Києві електроенергія найдешевша, за ним йдуть Будапешт, Осло і Подгориця", – йдеться в огляді.

Зокрема, в Угорщині ціна електрики становить 9,56 c€/кВт·год = 3,824 грн, у Румунії – 16,13 c€/кВт·год = 6,45 грн, у Сербії – 10,48 c€/кВт= 4,18 грн, а в Норвегії, одній з найбагатших країн Європи, середня ціна для населення становить 9,87 c€/кВт·год = 3,95 грн. Найвищі ціни спостерігаються в Німеччині (39,19 c€/кВт·год) та Італії (37,91 c€/кВт·год).

"Але не варто забувати, що в Україні найнижчі зарплати та пенсії", - підкреслює Олег Попенко. "І жоден чиновник з ЄС не приїде в Норвегію, аби закликати підвищити тарифи на електроенергію."

Чи можуть субсидії допомогти українцям впоратися з підвищенням тарифів?

На думку експертів, субсидії, які в бюджеті на 2024 рік планується закласти на суму 50 млрд грн, не вирішать проблем у сфері ЖКГ. Вони лише частково стримають зростання боргів за комунальні послуги.

Субсидії, які в бюджеті на 2024 рік заплановані на 50 млрд грн, не вирішать проблем ЖКГ...

"Щоб хоча б зупинити кризу в комунальному та енергетичному секторах, потрібно провести детальний аналіз законодавчивої бази, визначити пріоритети й можливості її реалізації," – відмітив Олег Попенко.

"Останнім часом неодноразово піднімалося питання про підвищення тарифів на ЖКП, та часто чую зауваження, що це невчасно, – зазначила Олександра Бетлій, старша експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. – Одне з пояснень – під час війни населення психологічно не витримає ще й підвищення тарифів. Але недостатньо коштів у бюджеті, але при цьому такі думки продовжують звучати. Адже за зниженими тарифами хтось має платити...

Експертка також підкреслила, що "Енергоатом" накопичує борги, "Укренерго" подало до суду щодо частини з цих боргів. "Нафтогаз" отримує допомогу держави через необхідність розрахунків за ПСО. Також у боргах перебуває "Центренерго". Місцеві бюджети компенсують різницю тарифів для комунальних підприємств. Але вона зауважила, що результати різноманітних досліджень, зокрема Світового банку, свідчать, що адресні субсидії є дешевшими за універсальні тарифи, що застосовуються для всіх, незалежно від доходу.

"Чи легко підвищити тарифи? Безумовно, це дуже складно. Це вимагає підготовки населення, - каже експертка. – Необхідно про це раніше повідомити, щоб уникнути шоку. Необхідно здійснити розрахунки. Якщо є така можливість, розширити надання субсидій, які вже звужені останніми роками (це, до речі, одне було правильним рішенням). І голосно заявити, що "біднішим держава допоможе"... Це непрості рішення, які вимагатимуть зусиль з боку багатьох у уряді, парламенті, ОП. Проблема в тому, що вже не залишилося простих рішень", – додала Олександра Бетлій.

Отже, іншого виходу з кризової ситуації на енергоринку, окрім підвищення цін на електроенергію до економічно обґрунтованого рівня, не залишилося. Проте не варто забувати про наступні кроки, адже також потрібно переглядати тарифи на газ. Уряд має прораховувати можливі рішення в комплексі та забезпечити конкуренцію серед постачальників послуг. А далі рухатися поступально, допомагаючи тим, хто зустріне труднощі.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги: підвищення тарифів критичні борги ціни на електроенергію тарифи на електроенергію субсидіїПоділитись