Перегляд "Роттердам+" може привести до 5 млрд гривень збитків для державного бюджету - НКРЕКП

04 жовтня 2018Укрінформ

Голова регулятора вважає, що законопроект, що стосується перегляду формули ціни вугілля для теплоелектростанцій та зниження акцизу на електроенергію

Законопроект №8626, що стосується перегляду ціноутворення вугілля для теплоелектростанцій (ТЕС), зниження акцизів на електроенергію та підвищення рентної плати на видобуток вугілля для приватних шахт може створити прогалину в 5,1 млрд грн у державному бюджеті. Цю інформацію повідомила голова Національної комісії, що регулює сфери енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко.

За словами Кривенко, цей законопроект розбалансує бюджетні доходи та видатки. Зокрема, зниження акцизної ставки на електроенергію з 3,2% до 0,1% призведе до зменшення доходів держави. Кривенко зазначила, що у 2017 році було зібрано 4,7 млрд грн акцизу, а в 2018 році очікують 5,4 млрд грн.

Вона вважає, що підвищення рентної плати з 0,75% до 5% не зможе компенсувати цей дефіцит, оскільки в пропозиції відмовляються від застосування формули "Роттердам+" і переходять на 0,9*АРІ2.

"Коли впроваджується рентна плата 5% від ціни 0,9*АРІ2, автори законопроекту прогнозують надходження додаткових 3 млрд грн, але реальні розрахунки показують, що це число на 40% менше. Отже, воно складе 1,8 млрд грн," - зауважила Кривенко.

Також вона прогнозує, що витрати державного бюджету на підтримку державних шахт зростуть через збільшення різниці між фактичними витратами на видобуток вугілля та ціною в тарифі.

"Додаткові дотації для державних шахт можуть скласти близько 1,4 млрд грн, а загальний дефіцит у держбюджеті може досягти 5,1 млрд грн," - резюмувала Кривенко.

Голова регулятора вважає, що проект є "недостатньо обґрунтованим, нереалістичним у нинішніх умовах та суперечить курсу незалежного регулятора, по відміненню старих нормативних актів, а також висновкам професійних неполітичних організацій".

Нагадаємо, законопроект №8626 передбачає зменшення акцизу на електроенергію, збільшення ренти на вугілля та корекцію ціни вугілля для теплоелектростанцій. Також його автори пропонують зобов’язати НКРЕКП встановлювати ціну для імпортованої електроенергії.

Варто зазначити, що постанова НКРЕКП про регулювання ціни вугілля для ТЕС діє з 23 березня 2016 року.

Формула "Роттердам+" не раз піддавалася критиці в Україні, оскільки її ціни базуються на індексі АРІ2 для всього вугілля. Проте імпорт вугілля в Україні складає лише близько 20% від загального обсягу.

Регулятор також планує скасувати формулу зі стартом нового ринку електроенергії, який має початися з 1 липня 2019 року. У той час комісія не матиме повноважень встановлювати оптові тарифи на електроенергію.

Теги: рента Роттердам+ НКРЕКП вугілляПоділитись