Перехід на річний тариф: що очікувати?

29 квітня 2021

З 1 травня постачальники газу почнуть виставляти рахунки побутовим користувачам за річною незмінною ціною.

З 1 травня всі споживачі будуть автоматично переведені на стандартний річний контракт із постачальниками газу. Винятком стануть ті українці, які вже уклали річні або сезонні угоди, які залишатимуться чинними після 1 травня. Однак це не обмежує вибір споживача, як підкреслюють представники НКРЕКП та експерти. У будь-який момент він може оформити місячний або квартальний договір або змінити постачальника. Чому українці переходять на річний тариф і хто від цього виграє? “Українська енергетика” провела опитування експертів і детально проаналізувала особливості незмінної ціни на рік.

Невизначеність на ринку та річний тариф на газ

Нещодавно в Україні активно обговорювалося запровадження з серпня 2020 року вільного ринку газу для побутових споживачів. Цей крок затягнувся на багато років, але за тиском міжнародних партнерів та ринкових умов (зниження цін у 2020 році) був реалізований. Проте різкий стрибок цін на газ, спостережуваний взимку, разом з масовими акціями протесту населення через високі тарифи, змусив уряд переглянути своє рішення. Спочатку Кабмін зупинив ціну на газ для побутових споживачів до кінця березня 2021 року на рівні 6,99 грн за кубометр, а 7 квітня Національна комісія, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), затвердила основні річні тарифи на газ для населення з 1 травня.

Таким чином, постачальники газу повинні, по-перше, до 25 квітня оголосити незмінну ціну на рік, а по-друге, перевести всіх побутових споживачів на цей річний пакет.

“З 1 травня постачальники газу повинні перевести своїх клієнтів на фіксований річний тариф, який діятиме до 30 квітня, нарівні з іншими пропозиціями”, – зазначає Вікторія Ткачук, експерт аналітичного центру DiXi Group.

Це дозволить уряду уникнути непередбачуваних цінових коливань та “тарифних протестів”.

“З 1 травня буде встановлено річний тариф за замовчуванням, який отримають усі споживачі. Це допоможе stabilізувати ринок”, – каже Валерій Тарасюк, голова НКРЕКП.

“Мета – забезпечити стабільність цін на ринку”, – додає Оксана Кривенко, член НКРЕКП, під час дискусії в Energy Club.

Голова правління Асоціації постачальників енергоресурсів Артем Компан вважає, що річний тариф стане гарантією захисту споживачів від цінових коливань на світових ринках і захистить державу від можливих соціальних вибухів та додаткових витрат на субсидії.

“Я також не хочу щомісяця переживати, чи буде ціна 12 грн, 15 грн чи 20 грн. Тому ми вводимо річний продукт”, – пояснює прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Що відбудеться з цінами на газ?

Раніше газ для населення взимку коштував дорого, тоді як влітку його ціна могла бути приблизно удвічі дешевшою, однак ціна контролювалася державою (постановою уряду про покладання спеціальних обов’язків на постачальників природного газу). Наприклад, у січні 2020 року кінцева ціна на газ становила 5,868 грн за кубометр, а в червні того ж року – 2,784 грн за кубометр. Якою буде річна ціна з травня цього року?

За словами Дениса Шмигаля, вона буде середньорічною. Постачальники газу визначать її на основі форвардних контрактів.

“Згідно з форвардними контрактами, постачальники можуть передбачити середню ціну на рік. Це дозволяє згладжувати зимові найдорожчі піки”, – пояснив прем'єр-міністр під час березневої прес-конференції.

Але чи означає це, що населення може очікувати на тариф нижче 6,99 грн за кубометр?

Найдешевший тариф, як вважають ринкові експерти, може запропонувати “Нафтогаз”, який реалізує газ власного видобутку. Проте цей тариф буде вищим за 6,99 грн за кубометр.

“Щодо цінового діапазону, то можна припустити, що базові річні тарифи більшості постачальників, ймовірно, будуть вище за 6,99 грн за кубометр, оскільки включатимуть витрати, пов'язані з ціною закупівлі, курсом гривні та прогнозними обсягами споживання”, – вважає Вікторія Ткачук. Але наскільки вони будуть вищими?

“Існують різні прогнози щодо можливого тарифу, зокрема 7,99 грн за кубометр із урахуванням тарифу на транспортування газу магістральними газопроводами”, – зазначає Максим Білявський, експерт Центру Разумкова.

На думку експерта з енергетичних питань Євгена Палєнки, для постачальника, який не має власного видобутку газу та угоди з “Нафтогазом”, безпечна ціна складе 12-15 грн за кубометр.

Складові тарифу та фактори впливу

Як постачальники формуватимуть річний тариф?

“Насправді, порядок формування має затверджувати регулятор, – вважає Максим Білявський. – Теоретично, розрахунок постачальника повинен враховувати сезонні зміни ціни від джерела – видобувної компанії або імпортера. Водночас видобувна компанія може прогнозувати отпускну ціну з точністю до 10% з урахуванням фінансово-господарських показників минулого року. Імпортери також можуть робити прогнози, але з точністю у три місяці. Все решта – це ризики, які теж враховуватимуть постачальники”.

Розглянемо найбільші з цих ризиків. За словами співрозмовника, варто врахувати, що вартість природного газу в ЄС у середньостроковій перспективі зростатиме на фоні політики декарбонізації. Тому імпортери газу та їх постачальники в Україні повинні закладати цей ризик у свою ціну.

“Водночас обсяг поставок газу з ЄС є 1/3 від загального споживання палива й розраховується за принципом імпортного паритету (ціна на хабі плюс доставка). Отже, цей фактор не може суттєво впливати на кінцеву ринкову ціну газу в Україні, яка не перевищує 30%. Половина загального споживання газу покривається державною компанією “Укргазвидобування”, яка, згідно з відкритими джерелами, продає газ НАК “Нафтогаз України” за 2 грн 84 коп. Залишається частка у 20%, це газ власного видобутку, але видобутий приватними компаніями”, – пояснив Максим Білявський.

Та чи будуть враховані ці важливі моменти у формуванні ціни?

Вікторія Ткачук переконана, що значний вплив на ринок та тарифи матиме політика “Нафтогазу”. Ця компанія наразі визначає, за якою ціною і к кому продавати газ “Укргазвидобування”, незважаючи на наміри уряду запровадити прозорішу систему реалізації цього газу через біржу.

“Імовірно, саме доступ до ресурсу власного видобутку (“Укргазвидобування”) та, відповідно, пропозиція самого “Нафтогазу” стримуватимуть значний стрибок цін, – додає експерт DiXi Group. – Важно зазначити, що ціна закупівлі газу групою РГК (“ЙЕ Енергія”) в “Нафтогазу” не розголошується та відсутні свідчення “рівних можливостей для всіх газопостачальних компаній для формування власного річного тарифного плану”. Таким чином, нові умови ринку потребують пильної уваги відповідних регуляторів (НКРЕКП та АМКУ)”.

Який тариф обрати: річний, місячний, сезонний

Згідно з поясненнями НКРЕКП, з 1 травня всі споживачі отримають основну комерційну пропозицію постачальника у формі річного продукту з фіксованою ціною на наступні 12 місяців. Ця ціна може змінюватися лише у бік зменшення. Ця пропозиція не буде застосовуватися до споживачів, що мають вже укладені договори з постачальниками на фіксовану річну ціну. Тобто контракт цих споживачів продовжуватиметься.

“Таке рішення регулятора не заважає зміні постачальника або вибору споживачем іншого постачальника з іншим тарифом, – зазначила Оксана Кривенко. – Після переходу з річного тарифу на іншу пропозицію або після зміни постачальника споживач може повернутися на будь-який інший тариф постачальника або на той самий річний тариф або на місячний. Однак постачальник має право відмовити такому споживачу у поверненні на річний продукт. Також постачальник може запропонувати клієнту інші комерційні пропозиції з умовами, що формуються окремо. Вони не є обов’язковими, як ті, що визначені регулятором для річного продукту”.

Отже, споживач може змінювати як продукт (комерційну пропозицію), так і постачальника.

Заяви на зміну продукту, як зазначає НКРЕКП, можуть подаватися споживачем через особистий кабінет, веб-сайт, кол-центр, мобільний додаток постачальника тощо. Споживач буде повідомлений про дату зміни продукту або постачальника.

“Необхідно проаналізувати, який тариф (річний чи місячний) буде вигіднішим для споживачів після 25 квітня, коли оприлюднять пропозиції. Зазначимо, що ціна залишатиметься ключовим фактором при виборі постачальника газу українцями”, – акцентує Вікторія Ткачук.

“Загалом річна фіксована ціна – це тимчасове рішення у часи пандемії, що призвела до зниження доходів населення, – вважає Максим Білявський. – На мій погляд, найбільш доцільний варіант – це місячний або квартальний продукт. Але у будь-яких пакетних варіантах буде все залежати від того, наскільки постачальники справедливо й прозоро оцінюватимуть свої пропозиції. Фактор змов між постачальниками також матиме велике значення. В існуючій структурі ринку це ймовірно, і Антимонопольному комітету та НКРЕКП слід посилити контроль”.

Тарифний план по-європейськи

Тепер, коли українці повинні зважити, залишитися на річному тарифі або обрати інший, можливо, корисно дізнатися, що вибирають споживачі в Європі?

Як повідомив Максим Білявський, споживачі в ЄС умовно поділяються на тих, хто сплачує ринкові тарифи, та пільговиків. Фінансово спроможні європейці зазвичай вибирають місячні або сезонні пропозиції. Щодо пільговиків, то в кожній країні ЄС є свій підхід. Наприклад, уряд Бельгії з 2001 року зобов’язав Громадський центр соціального забезпечення надавати допомогу незахищеним категоріям населення для оплати електроенергії та газу, а також для спільного фінансування заходів з підвищення енергоефективності житла. Завдяки цій програмі кількість субсидіантів за 15 років зменшилася втричі.

“Уряд Великої Британії визначає вразливих споживачів і зобов'язує постачальника останньої надії шести компаніям, – продовжує Максим Білявський. – Також, з 2011 року діє програма Warm Home, що передбачає фінансову допомогу для побутових споживачів для оплати рахунків у час опалювального сезону. Крім цього, існує програма підтримки пенсіонерів Winter Fuel Payment. Боргові зобов’язання споживачів Об’єднаного королівства регулюються завдяки реєстру пріоритетних послуг, протоколу передачі боргу та лічильника передоплати.”

Як зазначає DiXi Group, для підтримки вразливих споживачів під час пандемії COVID-19 Великобританія також запустила додаткові програми допомоги, які включають перегляд графіків оплати рахунків та погашення боргу, відстрочки або зменшення суми платежів, часткове звільнення від оплати рахунків. Спеціальні програми також були запроваджені в Бельгії, Іспанії, Італії.

Соціальний тариф на електроенергію та природний газ також існує в Румунії, Португалії, Франції та Греції, додає Максим Білявський. В цих країнах сума знижки розраховується залежно від річного доходу домогосподарства та встановленого обладнання.

“Важливо зазначити, що будь-який соціальний тариф надається на рік, але він менший за ринкову ціну, – наголошує експерт. – Тому річні пропозиції для населення України, які мають бути оприлюднені, навряд чи можна буде вважати соціальними, оскільки вони, найімовірніше, перевищуватимуть ринкову ціну газу, враховуючи ризики. Нагадаю, ринкова ціна має розраховуватися за принципом міксу, що відповідає фізичному постачанню газу з двох джерел: імпорт і власний видобуток”.

Річний тариф і вільний ринок газу

ТОВ “ЙЕ Енергія” (яка працювала під брендом “РГК Трейдинг” групи Дмитра Фірташа) уклало угоду з НАК “Нафтогаз України” про купівлю природного газу за ринковою ціною. Це означає, що частина постачальників блакитного палива отримає ресурс для річних контрактів із населенням. А це, в свою чергу, призведе до нерівних умов для інших постачальників газу, які мають історично регіональні позиції.

На думку Євгена Палєнки, якщо “Нафтогаз” запропонує такі контракти всім постачальникам, це фактично буде спецобов'язком, оскільки ціну встановлюватиме “Нафтогаз”, але з подачею уряду.

“Як діятиме ринок – чи повернемося назад до ринку, чи діятимуть певні регулювання – питання, на яке слід шукати відповіді, – зазначає Артем Компан. – Для забезпечення рівних умов для всіх постачальників, державі було б справедливо та чесно, маючи понад 14 мільярдів кубометрів газу вітчизняного видобутку, запропонувати аналогічний продукт (річний контракт) для ринку. Тобто, щоб постачальники могли отримати ресурс також за річним контрактом.”

Таким чином, автоматичний перехід споживачів на “річний тариф” викликає неоднозначні реакції експертів.

“Той нюанс, що у разі зміни постачальника, споживачеві, який захоче повернутися до попереднього постачальника, можуть відмовити, може стримати ініціативу зміни постачальника. Це може уповільнити розвиток роздрібного ринку газу та виникнення нових сильних постачальників,” – переконана Вікторія Ткачук.

Отже, споживачам не варто очікувати, що річні тарифи на газ будуть нижчими за ті, що діяли раніше. На думку експертів, враховуючи ситуацію на світовому ринку газу та ризики, які можуть бути закладені в ціну українськими постачальниками, річні тарифи для населення можуть перевищити 8 гривень за кубометр. Можливо, навіть досягнуть 12-15 грн за кубометр.

Проте споживач завжди може змінити свій річний тариф на місячний, квартальний або сезонний, або змінити постачальника. Проте, навряд чи споживачі часто ініціюватимуть такі зміни, оскільки НКРЕКП дозволила постачальникам не повертатися до попередніх клієнтів. Це говорить про те, що позитивні зміни, які почалися після запровадження вільного ринку газу (зокрема активний перехід споживачів до нових постачальників і підвищення конкуренції на ринку), можуть уповільнитися.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитись