Угода мерів – новий етап: міста за збереження клімату та енергії

01 листопада 2022

Європейські міста відповідають за 80% енергоспоживання. Експерти пояснили, які заходи вживають підписанти Угоди мерів у Львові - одному з перших міст - для зменшення енергоспоживання та адаптації спільноти до зміни клімату.

В українських містах почали приєднуватися до європейського руху Угоди мерів з 2008 року. Львів був серед перших, хто зобов'язався зменшити викиди парникових газів і впроваджувати енергію з відновлювальних джерел у міському господарстві в рамках європейської ініціативи Угоди мерів.

Сьогодні екологічні ризики вже стали невід'ємною частиною життя мешканців міст, оскільки, за даними Eurostat, міста в Європі споживають 80% енергії, що супроводжується викидами CO2, які щорічно зростають на 1,9%.

Як місцеві громади борються з проблемою викидів і змінами клімату? Які механізми пропонує Угода мерів? Які успішні приклади можуть представити досвідчені учасники руху? На ці та інші питання “Українська енергетика” знайшла відповіді в експертів ініціативи Угода мерів і фахівців громад.

Що таке Угода мерів?

Угода мерів – це найбільший у світі рух, спрямований на збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Європейський Союз започаткував цю ініціативу в 2008 року. На сьогодні в ній бере участь близько 9,7 тисяч міст з 48 країн.

Ініціатива охоплює місцеві органи влади, які беруть на себе зобов’язання боротися зі змінами клімату шляхом підвищення енергоефективності та зменшення викидів СО2.

Для координації діяльності громад в Україні в рамках Угоди мерів встановлено три рівні:

• Національні координатори Угоди мерів – Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;
• Територіальні координатори Угоди мерів – обласні державні адміністрації;
• Національні структури підтримки Угоди мерів – Асоціація "Енергоефективні міста України" (АЕМУ), Асоціація міст України.

Перші підписанти Угоди мерів в Україні скоротили викиди СО2 на 20%

З моменту свого започаткування в 2008 році Угода мерів перетворилась на масовий європейський рух. Ініціатива Євросоюзу поступово розширювала свої зобов'язання. З огляду на поступове впровадження політики в сфері клімату та енергії, процес поділено на етапи. Перший етап передбачає пакет ЄС щодо клімату та енергії до 2020 року для підписантів, які приєдналися у період між 2008 та 2015 роками.

Міста взяли на себе зобов’язання “20-20-20”, тобто до 2020 року досягти зменшення споживання енергоресурсів та викидів на 20% і збільшити на 20% частку енергії з ВДЕ. Команди працювали над Планами дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР).

На цьому етапі до Угоди мерів в Україні приєдналися 277 міст (станом на 1 квітня 2020 року), які розробляли плани та зменшували викиди СО2, енергоспоживання і запроваджували об'єкти ВДЕ. Міста отримували інституційну та фінансову підтримку від Євросоюзу в рамках ініціативи Угода мерів - Схід (CoM East), до якої також входить Україна.

На етапі проекту, спрямованому на виконання планів ПДСЕР, загальний обсяг інвестицій, запланованих для реалізації 156 планів дій, становив 8,653 млрд євро (на 1 квітня 2020 року).

Джерело: Угода мерів – Схід (CoM East)

Для того, щоб маленькі (до 200 тисяч мешканців) міста-підписанти отримали досвід реалізації проектів, в рамках “Угода мерів - Схід” було реалізовано грантову програму для пілотних демонстраційних проектів за схемою ЄС "Угода мерів - Демонстраційні проекти" CoM-DeP.

В Україні реалізували 17 демонстраційних проектів, оскільки міста виявили високу зацікавленість, активність та значний потенціал проектної роботи.

У даний час основним документом, який окреслює, як муніципалітети можуть досягти своїх цілей по зменшенню викидів CO2, є План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). Проте, в багатьох містах Східного партнерства не вистачає технічних або фінансових ресурсів для втілення цих планів. Демонстраційні проекти демонструють, як міста можуть ефективно реалізувати свої ПДСЕРК, пояснили організатори CoM-DeP.

Проект ЄС "Угода мерів - Схід" продовжує свою діяльність в Україні, незважаючи на військові дії, які завдають значної шкоди, в тому числі містам-підписантам Угоди мерів, відзначив Віталій Волков, національний експерт проекту в Україні.

Він надає консультаційні послуги громадам-підписантам Угоди мерів у складанні базового кадастру викидів, визначенні цілей та розробці заходів з пом'якшення наслідків кліматичних змін, моніторингу виконання ПДСЕРК та роботі з онлайн-платформою MyCovenant.

“У вересні ми провели онлайн-семінар, де нагадали учасникам, що Угода мерів оновлюється. З'являються більш амбітні цілі: міста зобов'язуються зменшити викиди СО2 до 35%, – розповів про роботу в рамках проекту Віталій Волков. – З липня 2022 року наші міста-учасники проекту оголосили про свої плани стати кліматично нейтральними. Угода мерів – це унікальний клуб, де активні міста обмінюються досвідом й слугують прикладом для інших навіть у таких умовах.”

Експерт зазначив, що проект "Угода мерів – Схід" перейшов у третю амбітну фазу зобов'язань, яка розпочалась перед широкомасштабним вторгненням рф в Україну.

“Ми встигли провести кілька зустрічей на національному рівні. Зараз ми оновлюємо роботу з проектами, налагоджуючи співпрацю з відомствами та шукаючи фінансування для збільшення інвестицій. Працюємо з Мінрегіоном та Європейським інвестиційним банком. Незабаром буде анонсована програма фінансування термомодернізації будівель бюджетної сфери,” – поділився Віталій Волков про плани на майбутнє.

Мери адаптують плани дій до змін клімату

Нова ініціатива Угода мерів щодо клімату та енергії, яка визначила нові горизонти й добровільні зобов'язання, стартувала у жовтні 2015 року.

Наступні етапи для підписантів, що приєдналися після 2015 року, ґрунтуються на виконанні Стратегії впровадження політики ЄС у сфері клімату та енергії до 2030 року, а також на впровадженні Стратегії ЄС з адаптації до змін клімату.

У затвердженому місцевою радою Плані дій місто-підписант описує кроки та заходи, спрямовані на зниження викидів СО2 на 30% до 2030 року, а з 1 липня 2022 року на 35% до 2030 року, а також бачення громади щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Після офіційного приєднання до Угоди мерів місто зобов'язується протягом двох років розробити План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК).

Разом з тим, навіть розроблені раніше плани не є сталими. Кожні два роки муніципалітети повинні складати моніторингові звіти, під час яких можливі зміни до ПДСЕР та ПДСЕРК. Такі правила Угоди мерів дозволяють поліпшити роботу з впровадження заходів з енергоефективності та адаптації до змін клімату протягом наступних років, роз'яснила Галина Журавська, експертка зі сталого енергетичного розвитку.

Основні напрями, які охоплює ПДСЕРК, включають сектори з високими показниками викидів парникових газів. Значна увага приділяється інформаційній співпраці для ефективної комунікації зі стейкхолдерами.

Джерело: Угода мерів

Основні цілі ПДСЕРК – розвиток регіональної політики на основі принципів сталої енергії, зміцнення енергетичної безпеки та підтримка глобального руху у боротьбі зі змінами клімату.

До процесу планування та реалізації дій зі зменшення викидів СО2 місцеві органи влади залучають підприємства, інвесторів, громадян та їх об'єднання, інші зацікавлені сторони.

Процеси на місцях продовжують координувати об'єднання місцевих, регіональних і національних органів влади країн Східного партнерства.

Львівська громада стала піонером Угоди мерів в Україні

Львівська міська територіальна громада стала однією з перших, хто приєднався до Угоди. План дій зі сталого енергетичного розвитку “20-20-20”, розроблений на 2010-2020 роки, за оцінками фахівців, було виконано вчасно.

“Львів, відповідно до цілей ПДСЕР, мав скоротити викиди СО2 на 20% до 2020 року. Місто виконало ці зобов’язання і викиди зменшили на 20,3% у порівнянні з базовим роком 2008,” – зазначила Мар'яна Приступа, заступниця виконавчого директора Асоціації "Енергоефективні міста України" (АЕМУ).

Серед основних напрямів, що реалізовувалися впродовж цього десятиліття за підтримки міжнародних партнерів, був проект "Енергоефективний район м.Львова", який передбачав комплексну термомодернізацію житлових будівель у мікрорайоні Сихів.

Один з модернізованих будинків на Сихові. Джерело: ОСББ будинку

Проект “Енергоефективний район Львова” здійснюється у партнерстві з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини. Міністерство розвитку громад стало стратегічним партнером проекту. Термін впровадження – 2018-2022 роки.

Комплекс багатоквартирних будинків у найбільшому мікрорайоні Львова потребував термінової модернізації.

“Будинки віком 40-50 років через стіни, вікна, двері, відсутність системи балансування тепла, зношені труби втрачають до 50% тепла. Як наслідок - люди переплачують за опалення і змушені жити в некомфортних умовах: у холодних квартирах із запліснявілими стінами,” – прокоментували представники ОСББ мікрорайону.

Інвестори вибрали мікрорайон Сихів як пілотний проект енергоефективного району, який можна надалі масштабувати як приклад заощадження ресурсів, підвищення ефективності використання енергії й, як результат, зменшення викидів шкідливих газів в атмосферу. Практичною метою проекту було завдання вдвічі зменшити споживання енергії, необхідної для виробництва тепла.

Під час реалізації проекту у співпраці з Фондом енергоефективності представники ОСББ отримали важливий досвід та інформацію про моделі фінансування. Вони також частково покривали витрати на утеплення будинків та встановлення нових систем вентиляції та опалення.

Роботи з модернізації будинків по всьому мікрорайону досі не завершені. Продовження проекту "Енергоефективний район м.Львова" закладено у заходи оновленого плану ПДСЕРК на період до 2023 року.

Реалізація проекту "Енергоефективний район м.Львова" у 2018-2023 роках за участі міжнародної технічної допомоги (GIZ), Фонду енергоефективності та міського бюджету дозволить зекономити мешканцям 25 000 МВт-год/рік, скоротивши викиди СО2 на 12 750 т/рік.

Загальна вартість проекту "Енергоефективний район м.Львова" до 2023 року сягне 150 млн грн.

У нових планах врахували безпекову та кліматичну складову

Львівська громада продовжує працювати з новими зобов'язаннями: протягом 2021 року було підготовлено оновлений план ПДСЕРК. Його розробила спільна команда Асоціації “Енергоефективні міста України”, Департамент економічного розвитку ЛМР та КУ ЛМР “Інститут міста” за підтримки "Угоди мерів щодо клімату та енергії".

Документ містить кроки, які Львів має зробити до 2030 року, щоб скоротити викиди на 35%. У липні 2022 року виконавчий комітет міськради затвердив ПДСЕРК Львівської міської територіальної громади (МТГ) до 2030 року.

“У цьому Плані прописані всі важливі дії, які ми маємо виконати до 2030 року. Це "живий" документ, і за потреби ми будемо його коригувати. Він сучасний і адаптований до всіх вимог”, – прокоментувала новий план Ірина Кулинич, директорка департаменту економічного розвитку ЛМР.

Вона зазначила, що ПДСЕРК спрямований на підвищення енергоефективності в бюджетних установах, житлових будівлях, громадському та муніципальному транспорті, вуличному освітленні, у третьому секторі (малий і середній бізнес, сфера обслуговування), на комунальних підприємствах та в сфері поводження з твердими побутовими відходами.

У документі Львівська МТГ зобов'язалася:

• зменшити викиди СО2 (і, можливо, інших парникових газів) на своїй території щонайменше на 35%;
• забезпечити стійкість і адаптацію до змін клімату;
• вирішити проблему енергетичної бідності;
• досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.

Окрім продовження масштабного проекту термомодернізації спального мікрорайону на Сихові, в оновленому ПДСЕРК заплановано продовження проекту "Модернізація інфраструктури теплопостачання у м.Львові". Він включає роботи зі встановлення та підключення ІТП, установку електрообладнання та інших приладів на всіх об’єктах теплопостачання, заміну теплових трас на попередньоізольовані.

Серед заходів, які мають пом'якшити наслідки зміни клімату, є комплексна термомодернізація бюджетних будівель. До 2030 року планується провести термомодернізацію 20% загальної кількості будівель. Вимагатиме фінансування приблизно 250 млн грн; міськрада планує залучити кошти з міського бюджету, міжнародних фінансових організацій (НЕФКО, ЄІБ) та грантів.

Для забезпечення енергетичної безпеки Львівська МТГ має намір використовувати місцеві види пального.

У період 2022-2025 років планується перехід ТЦ "Північна" та ТЦ "Південна" на альтернативні види пальних, включно зі щепою.
Проекти на суму близько 3 000 млн грн буде профінансовано з кредитів ЄБРР, міського бюджету та інших джерел. Спеціалісти розрахували, що економія енергоресурсів становитиме близько 8000 МВт-год/рік, виробництво з ВДЕ сягне 1000 МВт-год/рік, при цьому скорочення викидів СО2 очікується на рівні 3200 т/рік.

Необхідним для екосистеми міста в сфері водопостачання та водовідведення, фахівці називають інноваційний проект "Виробництво біогазу з осаду комунальних стічних вод". Заплановано будівництво біогазової ТЕЦ на основі анаеробної переробки на території установки очищення стічних вод. Період реалізації проекту, вартістю 945 000 тис. грн, визначено 2021-2025 роками. Джерела фінансування – ЄБРР, НЕФКО , E5P. Очікувана економія енергоресурсів становитиме 35 000 МВт-год/рік, скорочення викидів СО2 – 17 850 т/рік.

Про перші кроки реалізації цього проекту стало відомо у грудні 2021 року. У публікації зазначено, що це найбільший контракт в історії ЛМКП “Львівводоканал”.

Загальні розрахунки очікуваного зменшення викидів СО2 до 2030 року за секторами наведено у ПДСЕРК до 2030 року.

Джерело: ПДСЕРК Львівської МТГ до 2030 року

На основі отриманих даних розробники доповнили базовий кадастр викидів СО2. Здійснено обрахунок питомих викидів на одну особу. У базовому 2008 році це значення становило 3,3 тонни на мешканця, у 2020 році – 2,7 тонни на мешканця, та плановий показник на 2030 рік – 2,5 тонни на мешканця.

У результаті обрахунків основних показників заходів для пом’якшення наслідків кліматичних змін, що були включені в ПДСЕРК, очікуване зменшення викидів від базового 2008 року до звітного 2030 року – 941 тис. тонн СО2 або 37,7%.

Крім того, планується на 2 578,7 тис. МВт-год/рік зменшити споживання усіх основних видів енергетичних ресурсів у вибраних секторах та довести використання ВДЕ до 24300 МВт-год/рік у вибраних секторах.

У Львові працюють над новою міською концепцією

Для забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб усіх мешканців, містам потрібно мінімізувати використання невідновлювальних природних ресурсів, зменшити енергоспоживання та інвестувати в розвиток відновлювальних джерел енергії.

Львівська громада співпрацює з проектом SPARCS, який отримав фінансування від дослідницької інноваційної програми Horizon 2020 Європейського Союзу. Йдеться про потребу зробити інтереси людини головним завданням функціонування міста.

Саме через забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб усіх мешканців виникла ідея трансформувати сучасні європейські міста в "сталі енергопозитивні та нульові викиди вуглекислого газу".

“Сьогодні Львівська МТГ реалізує низку інноваційних проектів, що допоможуть перетворити громаду на кліматично нейтральну та орієнтовану на людину. Одним з них є Проект Sustainable energy Positive & zero cARbon CommunitieS (SPARCS), у рамках якого Львівська МТГ переймає досвід міст Лейпциг та Еспоо у впровадженні енергопозитивних районів”, – зазначила Мар'яна Приступа, представниця Асоціації "Енергоефективні міста України".

Міжнародне об'єднання SPARCS складається з більш ніж 60 партнерів, які працюють над досягненням спільної мети – створення мережі сталого енергетичного розвитку з позитивними та нульовими викидами вуглекислого газу. Учасники SPARCS мають досвід у використанні комплексних підходів до планування та реалізації рішень для розумного міста.

Українські партнери SPARCS представлені командою, до якої входять Львівська міська рада, ТОВ “Львівавтодор” та НУО “Національний екологічний центр України”.

Львів також долучається до ініціативи Urban GreenUp City Cluster, де найпрогресивніші міста обмінюються практиками в сфері адаптації до зміни клімату.

З метою досягнення кліматичної нейтральності у містах світу запроваджуються заходи, щоб звести до мінімуму використання викопного палива шляхом підвищення частки відновлювальної енергії та безвуглецевих джерел.

Важливим кроком є перехід на екологічно чистий транспорт, зазначила Мар'яна Приступа. Вона підкреслила актуальність такого переходу, оскільки вагома частина прямих викидів в межах Львівської МТГ генерується саме транспортом, в той час як викиди від пересувних джерел забруднення перевищують викиди від стаціонарних джерел забруднення.

Необхідно запровадити оптимальну систему збалансованого розвитку всіх видів транспорту, водночас стимулюючи перехід на більш стійкі види пересування. У містах слід впровадити принцип коротких відстаней: можливість швидко та зручно дістатися до будь-якої точки на велосипеді, пішки або громадським транспортом.

Опитані нами фахівці зазначають, що основні викиди в місті походять з житлових будівель та міського транспорту, отже, муніципалітетам варто приділити особливу увагу цим секторам під час розробки Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Незважаючи на дії агресора, які завдають шкоди інфраструктурі міст, фахівці Угоди мерів та фінансові установи продовжують співпрацювати з громадами. Міста-підписанти оновлюють свої плани дій, активно розробляють заходи зі зменшення викидів парникових газів, враховуючи виклики, пов'язані з кліматом та безпекою.    

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проекту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.

Автор: Лариса БілозероваТеги:Євросоюзнизьковуглецева економікакліматична нейтральністьвикиди СО2European Green DealGreen Dealугодавідновлювальна енергіяВДЕПоділитись