Угода мерів – новий старт. Міста за збереження клімату та енергії

07 листопада 2022

У Європі 80% енергоспоживання є результатом діяльності міст. Експерти поділилися тим, яким чином підписанти Угоди мерів у Львові зменшують енерговитрати, знижують викиди СО2 та готують місцеву громаду до змін клімату.

Міста України почали приєднуватися до європейського руху Угоди мерів з 2008 року. Львів став одним із перших міст, команда якого взяла на себе зобов'язання зменшити викиди парникових газів та використовувати енергію з відновлюваних джерел у рамках європейської ініціативи Угоди мерів.

В даний час екологічні загрози для городян стали звичним явищем, адже, за даними EUROSTAT, європейські міста споживають 80% енергії, супроводжуючи це викидами CO2, які зростають щорічно на 1,9%.

Яким чином вирішуються проблеми викидів та кліматичних змін на місцевому рівні? Які інструменти пропонує Угода мерів для громад? Які успішні приклади демонструють досвідчені учасники руху? Про це та інші аспекти "Українська енергетика" запитала експертів ініціативи Угода мерів та спеціалістів місцевих громад.

Що таке Угода мерів?

Угода мерів – це найбільший у світі рух на місцевому рівні за збереження клімату та енергії. Європейську ініціативу Угоди мерів було започатковано Євросоюзом у 2008 році. На сьогодні в угоді бере участь близько 9,7 тисяч міст-підписантів з 48 країн.

Ця ініціатива об'єднує місцеві органи влади, які добровільно зобов'язуються боротись зі зміною клімату, підвищуючи енергоефективність та зменшуючи викиди СО2.

Для координації діяльності громад в межах Угоди мерів в Україні існують три рівні:

• Національні координатори Угоди мерів – Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;
• Територіальні координатори Угоди мерів – обласні державні адміністрації;
• Національні структури підтримки Угоди мерів – Асоціація "Енергоефективні міста України" (АЕМУ), Асоціація міст України.

Перші підписанти Угоди мерів в Україні зменшували викиди СО2 на 20%

З моменту свого початку в 2008 році, Угода мерів перетворилася на масовий європейський рух. Ініціатива Євросоюзу поступово розширювала свої зобов'язання. У перший етап включалися зобов'язання щодо кліматичної політики і енергії, які мали бути виконані до 2020 року для учасників, що приєдналися між 2008 і 2015 роками.

Міста зобов'язалися виконати ціль "20-20-20", тобто до 2020 року зменшити споживання енергії та викиди на 20% і підвищити енергогенерацію з ВДЕ на 20%. Команди створювали Плани дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР).

На цьому етапі до Угоди мерів в Україні приєдналися 277 міст (на 1 квітня 2020 року), які працювали над розробкою планів, зменшенням викидів СО2 та енергоспоживанням, а також впровадженням проектів з ВДЕ. Міста мали можливість отримати інституційну та фінансову підтримку від Євросоюзу через ініціативу Угода мерів - Схід (CoM East), куди входить і Україна.

На фазі проекту, що базувалася на реалізації планів ПДСЕР і тривала до кінця 2020 року, загальна сума інвестицій, запланованих для реалізації 156 планів дій від українських міст, становила 8,653 млрд євро (на 1 квітня 2020 року).

Джерело: Угода мерів – Схід (CoM East)

Для того щоб невеликі міста-підписанти (до 200 тисяч мешканців) отримали досвід реалізації проектів, в межах ініціативи "Угода мерів - Схід" були проведені грантові програми для реалізації пілотних демонстраційних проектів за програмою "Угода мерів - Демонстраційні проекти".

В Україні було реалізовано 17 демонстраційних проектів, адже міста проявили великий інтерес, активність та успішний потенціал до проектної роботи.

На сьогодні ключовим документом, який визначає, як громада досягне своїх цілей щодо скорочення викидів СО2, є План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). Однак, у багатьох містах Східного партнерства відсутні технічні або фінансові засоби для реалізації цих планів. Демонстраційні проекти показують, як міста можуть ефективно впроваджувати свої ПДСЕРК в життя, роз'яснили організатори CoM-DeP.

Проект ЄС "Угода мерів - Схід" продовжує свою діяльність в Україні, незважаючи на військові дії, які завдають значної шкоди, включаючи для міст-підписантів Угоди мерів, відзначив Віталій Волков, Національний експерт проекту в Україні.

Він надає консультаційну підтримку громадам-підписантам Угоди мерів у складанні базового кадастру викидів, визначенні цілей та розробці заходів для пом'якшення наслідків зміни клімату, моніторингу виконання ПДСЕРК та роботі з онлайн-платформою MyCovenant.

“У вересні ми проводили онлайн-семінар, де учасникам нагадали, що Угода мерів оновлюється. З'являються нові, більш амбітні цілі: міста зобов'язуються знизити викиди СО2 до 35%, – розповів про роботу в рамках проекту Віталій Волков. – З липня 2022 року наші міста-учасники проекту мають плани стати кліматично нейтральними. Угода мерів – це особливий клуб, де активні міста обмінюються досвідом та є зразком для інших навіть в умовах таких викликів".

Експерт зазначив, що проект "Угода мерів – Схід" вийшов на третю амбітну фазу зобов'язань, яка розпочалася перед початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну.

“Ми встигли організувати кілька зустрічей на національному рівні. Зараз ми відновлюємо роботу з проектами – співпрацюємо з відомствами, шукаємо фінансування для розширення фінансування. Працюємо з Мінрегіоном та Європейським інвестиційним банком. І скоро буде анонсовано програму фінансування проектів термомодернізації в бюджетній сфері", – поділився досягненнями та планами Волков.

Мери адаптують плани дій відповідно до кліматичних змін

Нова ініціатива Угоди мерів щодо клімату та енергії, яка визначила нові цілі та добровільні зобов'язання, стартувала у жовтні 2015 року.

Наступні етапи для учасників, які приєдналися після 2015 року, базуються на виконанні Стратегії впровадження кліматичної політики та енергії Європейського Союзу до 2030 року, а також впровадженні Стратегії ЄС адаптації до зміни клімату.

У прийнятому місцевою радою Плані дій місто-підписант описує кроки, які сприяють зниженню СО2 на 30% до 2030 року, а від 1 липня 2022 року – на 35% до 2030 року, з описом бачення громади щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Після офіційного приєднання до Угоди мерів, місто зобов'язується протягом двох років розробити План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК).

Але навіть раніше розроблені плани не є незмінними. Кожні два роки муніципалітети мають подавати моніторингові звіти, під час яких можуть вноситися зміни до ПДСЕР та ПДСЕРК. Такі правила Угоди мерів дозволяють вдосконалювати реалізацію заходів з енергоефективності та адаптації до змін клімату протягом наступних років, уточнила Галина Журавська, експертка зі сталого енергетичного розвитку.

Основні напрямки, які охоплюють ПДСЕРК, зосереджені на секторах з високими показниками викидів парникових газів. Значна увага приділяється інформаційній співпраці для ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами.

Джерело: Угода мерів

Основні цілі ПДСЕРК – розвиток регіональної політики на основі принципів сталої енергії, посилення енергетичної безпеки та підтримка глобального руху у боротьбі зі змінами клімату.

При плануванні та виконанні заходів зі скорочення викидів СО2 місцева влада залучає підприємства, інвесторів, громадян та їх об'єднання, а також інші зацікавлені сторони.

Процеси на місцях продовжують координувати об'єднання місцевих, регіональних та національних органів влади країн Східного партнерства.

Львівська громада стала піонером Угоди мерів в Україні

Львівська міська територіальна громада одна з перших в Україні приєдналася до Угоди. План дій зі сталого енергетичного розвитку "20-20-20", розроблений на період 2010-2020 років, був вчасно виконаний за оцінками спеціалістів.

“Львів мав до 2020 року, відповідно до цілей ПДСЕР, скоротити викиди СО2 на 20%. Місто виконало свої зобов'язання та зменшило викиди на 20,3% у порівнянні з базовим роком 2008”, – зазначила Мар'яна Приступа, заступниця виконавчого директора Асоціації "Енергоефективні міста України" (АЕМУ).

Серед основних напрямків, які реалізовували в цей період за підтримки міжнародних партнерів, став проект "Енергоефективний район м.Львова", що передбачав комплексну термомодернізацію житлових будівель у мікрорайоні Сихів.

Один з модернізованих будинків на Сихові. Джерело: ОСББ будинку
 

Проект "Енергоефективний район Львова" реалізується у партнерстві з Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини. Мінрегіон став стратегічним партнером проекту. Термін реалізації – з 2018 по 2022 рік.   

Комплекс багатоквартирних будинків у найбільшому мікрорайоні Львова потребував термінової модернізації.

“Будівлі, яким по 40-50 років, через стан стін, вікон, дверей, відсутність балансування тепла, зношені труби втрачають до 50% тепла. В результаті люди переплачують за опалення і змушені жити в некомфортних умовах: у холодних квартирах із запліснявілими стінами”, – коментували ситуацію представники ОСББ мікрорайону.

Інвестори визнали мікрорайон Сихів пілотним проектом енергоефективного району, який можуть переймати для майбутніх прикладів збереження ресурсів, покращення енергоефективності та, в результаті, зменшення викидів забруднюючих газів. Практичною метою проекту було вдвічі зменшити споживання енергії, необхідної для отримання тепла.

Під час реалізації проекту в партнерстві з Фондом енергоефективності представники ОСББ здобули важливий досвід та інформацію про моделі фінансування. Вони також брали участь у оплаті реноваційних робіт з утеплення будинків та встановлення нових систем вентиляції і опалення.

На даний момент роботи з модернізації будинків у всьому мікрорайоні ще тривають. Продовження проекту "Енергоефективний район м.Львова" закладене у заходи оновленого плану ПДСЕРК до 2023 року.

Реалізація проекту "Енергоефективний район м.Львова" у 2018-2023 роках за участі міжнародної технічної допомоги (GIZ), Фонду енергоефективності та міського бюджету дозволить зекономити мешканцям 25 000 МВт-год/рік енергоресурсів, зменшивши викиди СО2 на 12 750 т/рік.

Загальна вартість проекту "Енергоефективний район м.Львова" до 2023 року складе 150 млн грн.

У нових планах врахували довгострокову безпеку і кліматичні аспекти

Львівська громада продовжує працювати над новими зобов'язаннями: протягом 2021 року було підготовлено оновлений план ПДСЕРК. Спільними зусиллями його розробили команда Асоціації "Енергоефективні міста України", Департамент економічного розвитку ЛМР та КУ ЛМР "Інститут міста" за підтримки "Угоди мерів щодо клімату та енергії".

Документ містить кроки, які Львів має зробити до 2030 року, щоб скоротити викиди на 35%. У липні 2022 року виконавчий комітет міськради затвердив ПДСЕРК Львівської міської територіальної громади (МТГ) до 2030 року.

“У цьому Плані розписано всі важливі дії, які ми повинні зробити до 2030 року. Це "живий" документ, який ми будемо змінювати за необхідності. Він сучасний і адаптований до всіх вимог", – пояснила нові плани Ірина Кулинич, директорка департаменту економічного розвитку ЛМР.

Вона підкреслила, що ПДСЕРК спрямований на підвищення енергоефективності в установах бюджету, житлових будівлях, громадському та муніципальному транспорті, вуличному освітленні, в малому та середньому бізнесі, у комунальних підприємствах міста, а також у сфері управління твердими побутовими відходами.

У документі Львівська МТГ зобов'язалася:

• зменшити викиди СО2 (і, можливо, інших парникових газів) на своїй території щонайменше на 35%;
• посилити стійкість та адаптуватися до змін клімату;
• розв’язати проблему енергетичної бідності;
• досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.

Окрім продовження масивного проекту термомодернізації житлового району на Сихові, в оновленому ПДСЕРК планується продовжити проект "Модернізація інфраструктури теплопостачання у м.Львові". Цей проект включає роботи зі встановлення і підключення ІТП, електрообладнання та інших спеціальних пристроїв на усіх об'єктах теплопостачання, а також заміну теплотрас на попередньоізольовані.

Важливими заходами, які мають пом'якшити наслідки зміни клімату, є комплексна термомодернізація бюджетних будівель. До 2030 року планується модернізувати 20% усіх об'єктів. Для цього буде потрібне фінансування на суму близько 250 млн грн, і міськрада планує отримати кошти з бюджету, а також з міжнародних фінансових організацій (НЕФКО, ЄІБ) та грантів.

Енергетичну безпеку Львівська МТГ планує забезпечити за рахунок місцевих джерел пального.

У період 2022-2025 років планується перевести ТЦ "Північна" та ТЦ "Південна" на альтернативні види пального, зокрема, на щепу.
Проекти загальною вартістю близько 3 000 млн грн будуть профінансовані за рахунок кредитів ЄБРР, місцевого бюджету та інших джерел. Очікувана економія енергоресурсів складе близько 8000 МВт-год/рік, а виробництво з ВДЕ – 1000 МВт-год/рік, при цьому скорочення викидів СО2 становитиме близько 3200 т/рік.

Для екосистеми міста в сфері водопостачання та водовідведення важливим стане інноваційний проект "Виробництво біогазу із осаду комунальних стічних вод". Заплановано будівництво біогазової ТЕЦ на основі анаеробної переробки на території установки очищення стічних вод. Прогнозований період реалізації проекту вартістю 945 000 тис. грн визначено на 2021-2025 роки. Джерела фінансування – ЄБРР, НЕФКО, E5P. Очікувана економія енергоресурсів – 35 000 МВт-год/ рік, скорочення викидів СО2 – 17 850 т/рік.

Про перші кроки з реалізації цього проекту було повідомлено у грудні 2021 року, зазначивши, що це найбільший контракт в історії ЛМКП "Львівводоканал".

Загальні показники зменшення викидів СО2 до 2030 року за секторами, наведені у ПДСЕРК до 2030 року.

Джерело: ПДСЕРК Львівської МТГ до 2030 року

На основі отриманих розробниками даних та доповнених початковими, було прораховано показники викидів СО2 на одного мешканця. У базовому 2008 році це значення становило 3,3 тонни на одну особу, у 2020 році – 2,7 тонни, а запланований показник на 2030 рік – 2,5 тонни на одну особу.

За результатами розрахунків основних показників заходів для пом'якшення наслідків кліматичних змін, що були включені в ПДСЕРК, очікуване скорочення викидів з базового 2008 року до звітного 2030 року – 941 тис. тонн СО2 або 37,7%.

Крім того, планується зменшити споживання всіх основних видів енергетичних ресурсів на 2 578,7 тис. МВт-год/рік у вибраних секторах та досягнути використання ВДЕ на рівні 24300 МВт-год/рік.

Львів працює над новою міською концепцією

Для забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб усіх мешканців на місцевому рівні містам потрібно мінімізувати використання невідновлюваних природних ресурсів, зменшити споживання енергії та інвестувати в розвиток відновлюваних джерел енергії.

Львівська громада працює над проектом SPARCS, що фінансується дослідницькою інноваційною програмою Horizon 2020 від Європейського Союзу. Йдеться про необхідність зробити потреби людини головною метою функціонування міста.

Саме через забезпечення сталого розвитку і задоволення потреб усіх мешканців виникла ідея трансформувати сучасні європейські міста в сталеві енергопозитивні та безвуглецеві громади.

“Сьогодні Львівська МТГ реалізує ряд інноваційних проектів, які допоможуть перетворити громаду на кліматично нейтральну та зосереджену на людині. Одним з таких є проект Sustainable energy Positive & zero cARbon CommunitieS (SPARCS), у рамках якого місто переймає досвід таких піонерів, як Лейпциг та Еспоо, у впровадженні енергопозитивних районів”, – розповідає про реалізацію планів у Львові Мар'яна Приступа, представниця Асоціації "Енергоефективні міста України".

Міжнародне об'єднання SPARCS включає більше 60 партнерів, кожен з яких працює над досягненням спільної мети створення мережі угруповань, що сприяють сталому розвитку енергії з позитивним та нульовим викидом вуглекислого газу. Учасники SPARCS мають досвід у застосуванні комплексних рішень для розвитку "розумних міст".

Партнери SPARCS в Україні представлені командою Львівської міської ради, ТОВ "Львівавтодор" та НУО “Національний екологічний центр України”.

Львів також бере участь у ініціативі Urban GreenUp City Cluster, де найпрогресивніші міста обмінюються практиками адаптації до змін клімату.

Для досягнення кліматичної нейтральності у всьому світі впроваджуються заходи для мінімізації використання викопних видів пального, включаючи збільшення частки відновлювальної енергії та безвуглецевих джерел енергії.

Важливим кроком є перехід до екологічно чистого транспорту, зазначила Мар'яна Приступа. Вона вказала на актуальність такого переходу, оскільки значна частина прямих викидів у межах Львівської МТГ генерується саме транспортним сектором, а в межах області викиди від пересувних джерел забруднення є більшими, ніж від постійних забруднювачів.

Необхідно запровадити оптимальну систему збалансованого розвитку всіх видів транспорту, заохочуючи при цьому перехід до більш стійких способів пересування. У містах має бути реалізовано принцип коротких відстаней: можливість швидко та зручно дістатися до потрібного місця на велосипеді, пішки або громадським транспортом.

Експерти зазначають, що основні викиди в місті спричиняють житлові будівлі та міський транспорт, отже, муніципалітети повинні зосередити особливу увагу на цих секторах при розробці Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Незважаючи на дії агресора, що руйнує міську інфраструктуру, фахівці Угоди мерів та фінансові установи продовжують співпрацю з громадами. Міста-підписанти оновлюють свої плани дій, активно розробляючи заходи зі скорочення викидів парникових газів з урахуванням викликів, пов'язаних з кліматом і безпекою.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проекту "Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу". Зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і жодним чином не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

Теги:Поділитись