Перший рік функціонування газового ринку: причини незниження тарифів

Перший рік газового ринку: чому платіжки не стали меншими

17 липня 2021

Попри те, що роздрібний ринок газу для населення почав працювати рік тому, конкуренція залишається обмеженою, а ціни є неринковими.

Перший рік газового ринку: чому платіжки не стали меншими

У серпні 2021 року виповнюється рік з моменту, коли уряд дозволив вільне формування цін на природний газ для побутових споживачів, встановивши основи для безперешкодного роздрібного газового ринку. В результаті цього українці отримали можливість самостійно вибирати постачальника блакитного пального, головним чином, орієнтуючись на запропоновану ціну. Проте сподівання багатьох споживачів на зменшення сум у платіжках не здійснилися. Ціни зросли, а уряд, реагуючи на ситуацію, частково повернувся до регулювання. Основною причиною такої ситуації, на думку фахівців, є те, що постачальники не мають рівних умов для роботи.

«Українська енергетика» провела аналіз основних результатів року, що минув, а також розглянула проблеми та перспективи цього сегменту ринку.

 

Досягнення газового ринку

 

Відкриття ринку газу в Україні відбувалося поступово. У 2015 році він запрацював на нових умовах для непобутових споживачів (підприємства комунальної теплоенергетики були винятком). Ціну для населення регулювали державні влади шляхом покладення спеціальних обов'язків на регіональних постачальників і НАК «Нафтогаз України», які зобов'язані були постачати газ за ціною, визначеною урядом. Однак з серпня 2020 року ринок також відкрився для побутових споживачів, але лібералізація ще не завершена.

«Минуло вже майже шість років з моменту впровадження закону «Про ринок природного газу» у жовтні 2015 року, – пояснює директор із досліджень DiXi Group Роман Ніцович. – Проте процес лібералізації фактично стартував ще раніше, коли було розроблено відповідний документ та схвалено план реформування газового сектору (весна 2015 року). Тобто ми пройшли вже шість років реформ, і вони тривають».

Директор із досліджень DiXi Group Роман Ніцович

Цей процес не є швидким, звертає увагу аналітик. Прогрес багато в чому залежить від розробки законодавства та відповідної інфраструктури ринку (оператори, товарні біржі). Однак зрушення є, впевнений він.

При відкритті ринку газу для населення багато експертів прогнозували неминучий колапс.

«Колапсу, яких багато хто очікував від лібералізації ринку газу для населення з 1 серпня 2020 року, не відбулося, – зауважує Роман Ніцович. – Ринок справді запустився, завдяки спрощенню процедури зміни постачальника, яке було введене раніше. На ринку з'явилося чимало нових компаній, окрім тих, що діяли раніше».

Завдяки цьому побутові споживачі вперше отримали можливість самостійно вибирати постачальника газу. Проте конкуренція залишалася обмеженою, оскільки на ринку здебільшого працювали ті ж самі учасники, що й раніше.

«Нам вдалося спробувати відкрити конкурентний ринок, і це позитив, – зазначає генеральний директор ТОВ «Нафтогазбудінформатика» Леонід Уніговський. – **Для освіченої частини людей (тих, хто працює в Інтернеті, має певний досвід роботи з такими системами) з’явилася можливість бачити інформацію й обирати постачальника. Це дуже важливо, оскільки українці поступово привчаються до поведінки в умовах конкурентних ринків. Я вважаю, що це найбільше досягнення цього року».

Генеральний директор ТОВ «Нафтогазбудінформатика» Леонід Уніговський

Інші позитиви розвитку ринку газу отримали його основні учасники.

«Якщо говорити про оптовий сегмент, – зазначає директор інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України» Максим Білявський, – ТОВ «Нафтогаз трейдинг» збільшило кількість контрагентів з різних секторів економіки втричі, зокрема в хімічній, металургійній, переробній промисловості, енергетиці тощо. Це вдалося завдяки впровадженню 11 нових продуктів, серед яких продаж газу на поточний і наступний місяці, на поточну та наступну добу, а також на два місяці наперед».

Директор інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України» Максим Білявський

Щодо роздрібного сегменту, представник «Нафтогазу» зазначає, що клієнтська база ТОВ «Група «Нафтогаз України» зростає. Сьогодні вона перевищує мільйон абонентів.

«Запуск ринку газу рік тому став значним досягненням для України, – вважає Вікторія Ткачук, експерт DiXi Group. – **Ми стали на крок ближче до конкурентної економіки, активного споживача та прозорих умов ведення бізнесу».

Проте це не означає, що всі проблеми, які існували раніше на ринку газу, зникли.

 

Проблеми газового ринку та ціни

 

За прогнозами представників НКРЕКП, які звучали рік тому, зміни на ринку мали привести не лише до зростання кількості постачальників та виникнення конкуренції, але й до зниження цін на газ для споживачів. Проте з жовтня минулого року ціни на газ почали зростати, а в грудні окремі газзбути запропонували ціну до 11 грн за кубометр. Водночас середня вартість доставки газу з початку 2021 року зросла з 1,2 до 2 грн за кубометр, або в 1,6 рази. У окремих регіонах люди виходили на «тарифні майдани».

Усе це змусило владу втрутитися в роботу ринку – з лютого уряд протягом двох місяців встановив граничну ціну на газ для населення на рівні 6,99 грн за кубометр. Згодом постачальників зобов'язали мати базовий річний тариф. Отже, вільний ринок не став таким вже й вільним.

«Обмеження цін, на мою думку, є непродуманим втручанням держави в ринкові механізми», – вважає Леонід Уніговський.

На думку Романа Ніцовича, **введення обмеження ціни в лютому 2021 року стало значним кроком назад**.

«**Це зупинило потік переходів від одного постачальника до іншого та охолодило інтерес гравців до ринку**», – пояснює експерт.

Проте такі заходи державного регулювання, як обмежена ціна, введена на два місяці, а також вимога регулятора до операторів мати річну базову пропозицію дещо стабілізували ситуацію, додає Роман Ніцович.

До того ж певне регулювання енергетичних ринків, в тому числі ринку газу, є звичною практикою в розвинутих країнах.

«Не буває такого, щоб ринки були повністю лібералізовані. У всьому світі (меншою мірою – в США та Великобританії, більшою – у Франції, Польщі та інших країнах) ці ринки регулюються. Наприклад, в Польщі регульовані ціни діють для певної категорії населення і будуть скасовані лише 2023 року, те ж саме стосується Франції, де близько 4 мільйонів домогосподарств користуються регульованими цінами на природний газ», – зазначає Леонід Уніговський.

Проте чому на українському ринку виникають складнощі, і конкуренції недостатньо, щоб стримати значні цінові стрибки? На думку експертів, складна ситуація на газовому ринку викликана тим, що доступ до найдешевшого ресурсу – газу «Укргазвидобування» – мають переважно історичні учасники ринку, зокрема газзбути та «Нафтогаз», до складу якого входить «Укргазвидобування».

Таким чином, комерційні пропозиції цих учасників є більш вигідними, ніж інших постачальників.

«Отже, ринок відкрився, і відбулися спроби створити конкуренцію, – пояснює Леонід Уніговський. – Частково це вдалося, і газопостачальна компанія «Нафтогаз» уже має більше мільйона побутових споживачів. Але я вважаю, що замість одного домінуючого гравця (облгаззбути) ми маємо двох – облгаззбути і «Нафтогаз». Якщо так триватиме, ми знову отримаємо одноособового домінуючого гравця – «Нафтогаз». Помітно, що **доки доступ до газу «Укргазвидобування» залишатиметься у «Нафтогазі», існують ризики, що вони, пропонуючи найнижчі ціни, поступово захоплять частину ринку**.

Таким чином, питання, яке стоїть перед експертами, – як забезпечити рівний доступ до газу українського видобутку для всіх бажаючих на оптовому ринку.

«Потрібно забезпечити доступ до цього ресурсу без прив'язки до комерційної політики «Нафтогазу» та непрозорих двосторонніх договорів», – зазначає Роман Ніцович.

 

Біржа як основа здорової конкуренції

 

Оптимальним рішенням проблеми доступу до ресурсу «Укргазвидобування» є продаж газу через біржу на стандартних прозорих умовах. Хоча такі пропозиції існують давно, уряд чомусь не прагне їх реалізувати.

«Робоча група з питань функціонування газового ринку в Експертній раді Міненерго, членом якої я є, ще в 2020 році пропонувала зобов'язати «Укргазвидобування» продавати більшу частину газу на біржі. На якій саме? Нехай Кабмін визначає, але в даний момент я бачу тільки одну відносно розвинену – «Українську енергетичну біржу», – розповідає Леонід Уніговський.

Запропонували хорошу ідею тодішні обов'язкові міністри енергетики Юрій Вітренко – продаж значної частини «нафтогазівського» газу через «Нафтогаз трейдинг» для наступного продажу кінцевим споживачам. Однак, незважаючи на ці варіанти, уряд вирішив обмежити роздрібну ціну на рівні 6,99 грн за кубометр.

З 9 липня 2021 року ціна на газ (за обсягу 50 тисяч кубометрів) за ресурс липня на «Українській енергетичній біржі» стартує від 15 037 грн за тисячу кубометрів. Частково це є наслідком підвищення цін на газ у Європі, а частково може бути пов'язане з маніпуляціями ринку.

«Це наслідок дії не наших чинників, а європейських», – зазначає Леонід Уніговський.

«Рекордні ціни на газ, зафіксовані у липні, почали зростати ще на початку року, слідкуючи за тенденціями на європейських ринках, – розповідає молодший аналітик DiXi Group Андрій Урста. – Це було прогнозовано, адже контракти на оптові постачання природного газу в Україні часто прив’язують до цін європейських хабів. «Відв’язатись» від них у короткостроковій перспективі буде складно – Україна поки що не є нетто-експортером газу, а також не має прозорого цінового індикатора для визначення вартості блакитного пального.»

Котирування «Української енергетичної біржі» поки що не можуть стати таким індикатором, оскільки на торги «УЕБ» припадає лише 8% від обсягу оптового ринку, стверджує аналітик. Тому залежність України від мінливих цін на європейських хабах зберігатиметься в найближчі часи.

Проте, на думку Леоніда Уніговського, **Україна могла би стати менш залежною від імпортного паритету, якщо б зробила «УЕБ» достатньо ліквідною, тобто щоб ціновий індикатор визначався за результатами торгів на нашій біржі**.

«Однак, для цього необхіден ресурс. А щоб бути ресурс, потрібно вивільнити обсяги газу», – додає експерт.

Це передбачає продаж газу на біржі за певних умов. Наприклад, продавати невеликими партіями, щоб мали можливість брати участь навіть дрібні трейдери, а потім продавати його населенню. Оскільки, якщо ресурс продається великими обсягами, за них доведеться платити великі суми, що не дозволяє дрібним компаніям їх купити. Ще одна умова – щоб кожна компанія могла брати участь у торгах не більше ніж, наприклад, 10 разів. І ще одна – участь у торгах не повинні брати компанії, пов'язані з домінуючими учасниками ринку.

«Ці умови на той час використовувалися у Великобританії, Німеччині, Іспанії та інших країнах, – зазначає Леонід Уніговський. – Такі механізми допомогли відносно швидко створити конкурентні ринки. Пам'ятаємо, що кожен такий ринок регулюється. Більш того, в Європі здійснюється контроль за зловживаннями на оптових ринках природного газу – REMIT. Сподіваюся, що в Україні також буде прийняте законодавство REMIT. Навіть якщо це буде спрощений REMIT, але дуже важливо, щоб це у нас було».

Зі слів Романа Ніцовича, маніпуляцій вистачає скрізь, але в Європейському Союзі за цим дійсно стежать. В Україні також обговорюється запровадження Регламенту щодо доброчесності та прозорості оптових енергетичних ринків (REMIT), що передбачає посилене контролювання операцій, щоб уникнути різного роду маніпуляцій та зловживань. Єдине, варто наголосити, що такі заходи не повинні зупиняти чи послаблювати конкуренцію, а мають сприяти їй.

«Йдеться про розвиток конкуренції в оптовому сегменті з доступом до газу на біржах. Частково для бюджетних установ, для операторів вже був пом'якшений режим, тобто було ухвалено закон, який дозволяє купувати газ для балансування не лише на Prozorro, а й на біржі», – відзначає Роман Ніцович.

Це рішення, на думку експерта, є позитивним як для операторів, так і для замовників послуг транспортування. Вони можуть продавати надлишок газу, якщо їх споживачі користуються менше, або навпаки, купувати додаткові обсяги, коли попит на газ вищий, ніж було передбачено.

«В принципі цей сегмент потрібно розвивати як короткими, так і довгими продуктами, – додає аналітик DiXi Group. – Було б добре, якби в Україні розвивався ринок ф'ючерсів і форвардів, що допомогло б постачальникам уникати цінових коливань. Цей інструмент управління ризиками наблизив би наші торги до реалій європейського ринку. але на сьогодні забезпечити стабільність на ринку дозволяють річні продукти для споживачів. Тому вони є виправданими».

 

Перспективи газового ринку та можливі ціни

 

Попри запровадження обмежень та існуючі проблеми, роздрібний ринок газу все ж відбувся, зауважили експерти. Однак основні питання, які хвилюють побутових споживачів, – які будуть ціни на газ на цьому ринку і у кого з постачальників купувати його вигідніше.

«Споживачів в Україні, як і раніше, хвилює вартість газу та правильність платіжок, – каже Вікторія Ткачук. – **Ціна є основним критерієм вибору постачальника**. Найбільше скарг до учасників ринку газу та НКРЕКП надходить через мобільний додаток «Енергетика онлайн» і стосується зловживань при формуванні рахунків.

У теперішніх умовах, коли ціна газу для більшості споживачів фіксована до травня 2022 року, державі знадобиться самостійно вирішити проблему монополії у формуванні рахунків з боку операторів газорозподільних систем, щоб не повторити ситуацію з «температурними коефіцієнтами».

**В нинішніх умовах споживачам вигідніше залишитися на базових річних пропозиціях постачальників**, вважає Роман Ніцович. Але яка буде річна ціна на наступний рік?

Аналітик пояснює: «**Оскільки доступ до ресурсу має «Нафтогаз», він і визначає, кому та як його продавати. Через це у нас конкуренція дещо обмежена**. Тобто існує ціна «Нафтогазу», є ціни газзбутів, які законтрактували газ раніше, ніж інші постачальники. І власне цей діапазон цін є найбільш конкурентним. Наступний ціновий «коридор» стосується імпортованого газу з запрограмованою ціною плюс маржа, що призводить до 9,5-10 грн. За спостереженнями, ціни на оптовому ринку зростають, тому **базова річна пропозиція на наступний сезон буде вищою за теперішню** (такому року ціна вже не підлягає перегляду). **Вельми малоймовірно, що вона буде нижчою за 12-15 гривень за кубометр**. А це абсолютно неконкуруюча позиція порівняно з початковими цінами».

В разі бажання нових учасників ринку, їм потрібно опублікувати свою річну пропозицію. Таке регулювання в принципі унеможливлює вихід нових гравців на ринок.

«Ця ситуація накладає певні обмеження на подальший розвиток як комерційних пропозицій, так і супутніх сервісів для споживачів, – зазначає Роман Ніцович.

Хоча ми спостерігаємо, що багато електропостачальників отримали ліцензії на постачання газу, їх комерційні пропозиції поки що вищі в порівнянні з традиційними постачальниками. Можливо, в подальшому на ринок зайдуть поштові чи телекомунікаційні оператори, яким цікаво працювати з газом. Західні країни мають приклади такої секторальної інтеграції, коли споживачі можуть купити не лише Інтернет і електрику, а й газ. Як і для споживачів України такого активного розвитку поки що не спостерігається через м'яке регулювання (усі постачальники для населення повинні мати базові річні пропозиції).

У зв'язку з такою ситуацією, відзначає аналітик, **ринок став на шлях зростання, а більшість побутових споживачів отримують газ за псевдорегульованою ціною, яка, на жаль, не відображає ринкові динаміки**.

«В результаті деякі постачальники, можливо, опиняться в збитках, не прорахувавши всіх ризиків, пов’язаних зі стрибками цін на оптовому ринку. Я знову підкреслюю: той, хто матиме доступ до більш-менш дешевого ресурсу в країні, зможе виграти в цій ситуації», – додає аналітик DiXi Group.

Водночас труднощі системи захисту вразливих споживачів стали очевидними, зауважує Вікторія Ткачук.

«Як виявилося в квітні-травні 2021 року, держава поки що не готова боротися з енергетичною бідністю інакше, ніж шляхом цінового регулювання, – зазначає експерт. – Так, швидке зростання ринку з початком річної ціни закінчилося поганою ситуацією в кінці. **За даними «Газотеки», активність споживачів у 2021 році на ринку газу знизилася більш ніж у 10 разів**. Також малі постачальники регулярно повідомляли споживачам про збитковість роздрібного сегмента та тривожні очікування стосовно майбутнього цього ринку».

Крім того, Вікторія Ткачук зазначає, що існують питання щодо фінансового становища «Нафтогазу». Група щоденно втрачає різницю між ринковою ціною газу та заниженою ціною для населення замість напрямку інвестицій у видобуток.

Водночас у «Нафтогазі», говорячи про перспективи газового ринку, пропонують громадам скористатися можливостями, які надає НАК через трирічні контракти з акцентом на підвищення енергоефективності теплокомуненерго: зменшення втрат та збільшення частки альтернативних джерел енергії. «Такі зміни активізують бізнес у регіонах і зменшать рахунки в новому опалювальному сезоні», – зазначає Максим Білявський.

Щоб ринок газу був ефективним як для постачальників, так і для споживачів, необхідно завершити цифровізацію в кожному з сегментів: від видобутку до споживання.

«Потрібно простежити за весь процесом руху газу, і тоді середовище стане дійсно конкурентним, а послуги – якісними», – додає Максим Білявський.

На завершення, зазначимо, що наразі роздрібний газовий ринок в Україні не є достатньо розвинутий, оскільки характеризується обмеженою конкуренцією в сегменті постачання для населення. Він залишається високозконцентрованим, оскільки основні гравці – група газзбутів (в основному аффілійовані з облгазами) та ГК «Нафтогаз України». Усе це зумовлено їх доступом до відносно дешевого газу «Укргазвидобування». Щоб поліпшити ситуацію, необхідно продавати газ «Укргазвидобування» усім потенційним постачальникам на біржі. Цей процес потрібно здійснювати на рівних та прозорих умовах, що дозволяє взяти участь у торгах навіть малим трейдерам. Це загострить конкуренцію та дозволить уникати різких цінових стрибків. В результаті виграють споживачі, які отримають більший вибір постачальників та, відповідно, цінових пропозицій, а також ширший спектр послуг і кращу якість сервісу.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для «Української енергетики»


P.S. Яке місце на ринку займає та чи інша газова компанія? 

23 липня відбулася презентація пілотного рейтингу постачальників газу. В Україні вперше незалежні експерти проаналізували роздрібний ринок газу, вибірка охоплює майже 70% роздрібного газового ринку. Тепер дізнатися про комерційну і маркетингову активність конкурентів й позиціонування компаній стало легше!


Теги: газовий ринок Рейтинг постачальників газу ринок природного газу ринок газуПоділитись

Read more

"Харківобленерго" з року початку спорудило 25 км повітряних ліній

"Харківобленерго" з року початку спорудило 25 км повітряних ліній

"Харківобленерго" збудувало 25 км повітряних ліній з початку року 14 серпня 2024 АТ "Харківобленерго" з початку року реалізувало близько 25 км повітряних ліній, оновило 1134 опори та встановило 5 нових електропідстанцій у рамках інвестиційної програми на 2024-2025 роки. Фото: "Харківобленерго" "АТ "Харківобленерго&

Більше 6 тисяч споживачів у Рівненській області залишилися без газу

Більше 6 тисяч споживачів у Рівненській області залишилися без газу 14 серпня 2024 Станом на ранок 14 серпня 6086 споживачів в одному з районів Рівненської області залишилися без газопостачання через технологічні проблеми. Фото: Рівнегаз Також, в Сумській області в одному з населених пунктів в результаті удару керованою авіабомбою пошкоджено сталевий

Українська енергосистема повторно отримала екстрену допомогу зі Словаччини

```html Енергосистема України вдруге отримала аварійну допомогу зі Словаччини 14 серпня 2024 13 серпня українська енергосистема ще раз отримувала аварійну допомогу зі Словаччини. Фото: Shutterstock "У вчорашній день, 13 серпня, НЕК "Укренерго" запитала аварійну допомогу з енергосистеми Словаччини", – йдеться в повідомленні пресслужби оператора системи передачі. Експорт

У липні Україна зменшила імпорт електроенергії на 2%

```html Україна в липні зменшила імпорт електроенергії на 2% 13 серпня 2024 У липні 2024 року імпорт електроенергії в Україні зменшився на 2% у порівнянні з червнем. Експорт залишався на нульовому рівні. Графіка: Energy Map За даними, Україна у липні 2024 року зменшила імпорт електроенергії на 2% у порівнянні з