Персонал в енергетиці: тенденції воєнного часу

29 травня 2024

На сьогоднішній день загальна кількість вакансій на ринку праці перевищила довоєнний рівень, при цьому експерти в енергетиці відзначають нестачу кваліфікованих кадрів і зростання попиту на жінок-фахівців.

Шахтні жетони, Донеччина. Скрін відео Raminaeshakzai

Нестача кваліфікованих кадрів в багатьох секторах енергетики значно посилилася під час повномасштабного вторгнення. Основними чинниками, які експерти виділяють, є пошкодження енергетичної інфраструктури, втрата здоров’я та життя працівників внаслідок точкових атак агресора по енергетичних об’єктах, мобілізація персоналу, переміщення підприємств та еміграція спеціалістів.

Якими є основні тренди на ринку праці, обсяги пропозицій та динаміка попиту на вакансії, а також чи існує успішний досвід залучення жінок в енергетичний сектор – на ці питання разом з експертами кадрової політики відповідала "Українська енергетика".

Загальний ринок праці демонструє профіцит вакансій

В Україні найбільша онлайн-платформа для пошуку роботи Robota.ua у травні 2024 року надала актуальні тенденції та дані українського ринку праці. Аналітики вивчили понад 5 млн резюме та більше 100 тисяч вакансій, а також провели опитування 639 роботодавців.

Дослідження вказало на швидке відновлення ринку праці. Якщо на початку повномасштабного вторгнення до середини 2023 року ринок демонстрував кризові тенденції, то наразі він повернувся до показників початку 2022 року, і бізнеси відновлюються.

Однак сьогодні 75% опитаних компаній вказали на нестачу кваліфікованих кадрів, і 16% – на завищені вимоги кандидатів щодо заробітної плати.

Отже, можна сказати, що наразі дефіцит кваліфікованих кадрів на ринку праці створює певні переваги для працівників перед роботодавцями.

Згідно з оцінками спеціалістів Державної служби зайнятості (ДСЗ), ці тенденції також характерні для енергетичної галузі.

Великі енергетичні компанії готові змагатися за висококваліфікованих фахівців, пропонуючи високий рівень компенсації...

"Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ситуація на українському ринку праці погіршилась. Проте з 2023 року обстановка стабілізувалась, і спостерігається поступове зростання кількості вакансій, зокрема в енергетичному секторі. Так, кількість вакансій у сфері виробництва передачі та розподілу електроенергії зросла з 438 одиниць (на 1 травня 2022 року) до 739 одиниць (на 1 травня 2024 року), а в галузі видобутку кам’яного та бурого вугілля зросла з 146 до 251 одиниці", – поділився статистикою з "Українською енергетикою" заступник директора Державного центру зайнятості Станіслав Павленко.

Разом з тим, фахівець зазначив, що роботодавці також підвищують рівень оплати праці. Так, у секторі виробництва передачі та розподілу електроенергії середня зарплата в запропонованих вакансіях за період з травня 2022 до травня 2024 року зросла з 10 тис. до 14 тис. грн, а в сфері видобутку кам’яного та бурого вугілля – з 13 тис. до 16 тис. грн.

При цьому, під час пошуку роботи для кваліфікованих кадрів у напрямку "енергетика", Єдиний портал вакансій Державної служби зайнятості пропонує вакансії, що в 3-5 разів перевищують зазначений рівень середньої зарплати. Це свідчить про те, що великі енергетичні компанії готові конкурувати за висококваліфікованих спеціалістів, пропонуючи їм високий рівень заробітної плати.

Динаміка вакансій має регіональні відмінності

У країні спостерігається критичний дефіцит кадрів для енергетичної сфери, зазначила Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості. Вона вказала, що на початку травня 2024 року на Єдиному порталі вакансій ДСЗ було розміщено близько 3,7 тисячі вакансій для енергетиків, електромонтерів та електриків, близько 250 вакансій для слюсарів-електриків і близько 140 вакансій для інженерів-електриків. Водночас вона підкреслила, що зацікавлених кандидатів значно менше.

Професійно-кваліфікаційний дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї поглиблюється в регіональному контексті, зокрема у вугільній галузі...

"Наприклад, у Львівській області на даний момент є 128 актуальних вакансій електромонтерів, тоді як у центрах зайнятості Львівської області зафіксовано лише 6 шукачів роботи з відповідною кваліфікацією", – повідомила Юлія Жовтяк про баланс попиту та пропозиції на початок травня 2024 року за конкретною спеціальністю в цьому регіоні.

Загалом потреби галузі в кадрах також варіюються в залежності від регіональних особливостей. Зокрема, компанії у Львівському та Київському регіонах шукають проєктувальників, монтажників і менеджерів з продажу сонячних станцій. У східних областях України спостерігається запит від компаній вугільної галузі. Як зазначили в ДСЗ, на даний момент на її Єдиному порталі вакансій налічується близько 270 вакансій у добувній галузі.

"На 1 травня 2024 року в базі Державної служби зайнятості було зареєстровано 251 вакансію в секторі видобутку кам’яного та бурого вугілля, тоді як чисельність тих, хто шукає роботу в цій галузі, становила 417 осіб. Варто зауважити, що має місце професійно-кваліфікаційний дисбаланс між пропозицією робочої сили і попитом на неї", – уточнив Станіслав Павленко. – "Цей дисбаланс посилюється в регіональному контексті, зокрема в вугільній галузі. Наприклад, у Львівській області було 150 вакансій у видобутку кам’яного та бурого вугілля, а кількість кандидатів, які раніше працювали у цій галузі, становила лише 16; у Волинській області – 49 вакансій, а шукачів роботи було 7".

Однак, наприклад, у Дніпропетровській області кількість вакансій у вугільній галузі становила 17 одиниць, а кількість шукачів роботи – 82 особи, зазначає спеціаліст ДСЗ.
Водночас, за даними агентства, кількість вакансій та шукачів роботи за окремими професіями працюють під землею на початку травня 2024 року в цьому вугільному регіоні була такою:

● електрослюсар підземний – 68 вакансій (38 шукачів роботи);
● гірник підземний – 67 вакансій (60 шукачів роботи);
● стовбуровий (підземний) – 13 вакансій (6 шукачів роботи);
● машиніст підземних установок – 11 вакансій (21 шукач роботи);
● гірничомонтажник підземний – 8 вакансій (3 шукачі роботи).

Війна загострила кадрові виклики в енергетиці

Недостатність кадрів в енергетичному секторі змінила сприйняття енергетики як традиційно "чоловічої" сфери. Потреба в працівниках для заміщення мобілізованих зумовила зміни в трудовому законодавстві, що розширило список професій, в яких можуть працювати жінки. Таким чином, до законодавства уведені зміни, які дозволяють жінкам працювати в певних напрямах під час військових дій.

В коментарі для "Української енергетики" представники компанії ДТЕК зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення та мобілізації вже понад 5 тисяч працівників ДТЕК служать у Збройних Силах України.

Зараз жінки в ДТЕК працюють на чотирьох професіях: машиніст підземних установок, стовбуровий підземний, електрослюсар підземний, машиніст електровоза підземний.

Крім того, компанія активно залучає жінок на інженерно-технічні посади. Четверо дівчат проходять навчання на майстра дільниці, де є обов'язковою вимогою вища освіта.

У ДТЕК зазначають, що інтерес жінок до роботи не зменшився, проте знижується рівень їхньої кваліфікації та професійних навичок. Тому зараз переглядається список професій на поверхнях, до яких можуть бути залучені жінки. Це спеціальності, пов’язані з керуванням спецтехнікою та роботою на металообробних верстатах.

HR-відділи компанії ДТЕК дослідили, які з професій під землею не вимагають значного фізичного навантаження, проаналізували, які з них реально опанувати за короткий період, і запропонували жінкам перенавчитися.

"Наразі кількість жінок у професіях, де їх раніше не було, продовжує зростати, і наші менеджери вживають усіх заходів, щоб вони могли легше здобути нову професію", – зазначають в HR-службі енергетичної компанії.

Трансформація гендерного складу працівників енергетичних компаній

Відповідно до нинішнього законодавства України, держава гарантує людям захист від будь-якої дискримінації у сфері зайнятості, зокрема за статевою належністю претендентів на вакансії, нагадають фахівці Державної служби зайнятості.

"Законодавство у сфері зайнятості спрямоване на протидію дискримінації і передбачає відповідальність за порушення встановлених вимог, зокрема, йдеться про штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, визначеної на момент скоєння порушення", – підкреслив Станіслав Павленко.

Заступник директора ДЦЗ зазначив, що з моменту введення воєнного стану в Україні Державна служба зайнятості працевлаштувала близько 300 жінок за такими професіями:

● машиніст підземних установок – 133 жінки;
● гірник – 126 жінок;
● стовборовий підземний – 14 жінок;
● електрослюсар підземний – 6 жінок;
● майстер гірничий – 4 жінки;
● нормувальник гірничий – 1 жінка.

В цілому завдяки сприянню ДСЗ, у січні-квітні 2024 року роботу здобули 56 тисяч жінок. Найчастіше вони працевлаштовувались за такими спеціальностями, як: продавець, бухгалтер, кухар, прибиральник, швачка, фахівець, адміністратор, касир, медична сестра.

Водночас жінки також обирали і умовно "чоловічі" професії, такі як машиніст насосних установок, машиніст крана, верстатник деревообробних верстатів, слюсар, вантажник, водій, оператор верстатів з програмним керуванням, електромонтер, машиніст підземних установок.

ДТЕК: у 2023 році істотно зросла кількість жінок на підземних роботах у три рази порівняно з 2021 роком. Нині під землею вже працює близько 600 жінок-шахтарок...

Зміни у чисельності жінок, які долучились до компаній енергетичного сектору, прокоментували фахівці ДТЕК. Вони також відзначають великий інтерес жінок до працевлаштування в виробничому секторі.

"У часи війни та мобілізації дійсно зросла кількість жінок у компанії. Обсяги жінок на робочих місцях у професіях зросли на 2%, а в управлінських – на 3%. Значно зросла кількість жінок, що працюють за першими списками на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці. Ми побачили зростання майже у шість разів – з 107 у 2021 році до 641 у 2023 році. Загалом, на 6% зросла кількість жінок, які працюють у важких умовах. Також у три рази зросла кількість жінок у підземних роботах – з 169 у 2021 році до 677 у 2023 році", – підкреслили фахівці кадрової служби енергетичної компанії.

На вугільних підприємствах жінки також активно долучилися до видобутку вугілля. Наразі під землею працює близько 600 жінок-шахтарок, і процес залучення жінок до цих занять триває.

Жінки оволодівають професіями з "чоловічого" списку

Замінити усіх чоловіків вугледобувної промисловості жінками неможливо, вважають експерти, адже багато процесів потребують значного фізичного навантаження і проходять в складних умовах. Але на допоміжних роботах або там, де не існує значних навантажень, така заміна є можливою, зазначають у компанії ДТЕК, яка має чималий досвід залучення жінок до роботи як в офісах, так і на виробництві.

"Жінки самі проявили зацікавленість у шахтарських професіях. Вони приходили до керівників вугільних компаній ДТЕК з проханням про працевлаштування саме на підземні професії", – запевняють в HR-службі компанії. – "Тому, як тільки з’явились законодавчі можливості залучати жінок до підземних робіт, ми ініціювали даний процес".

Насамперед, фахівці визначили список професій, які реально можна освоїти за короткий термін і які не вимагають значних фізичних зусиль.

Перша у такому списку стала професія машиніста підземних установок, де жінка управляє лебідкою під землею, натискаючи на кнопки спеціального механізму. Другий – стовборовий підземний, який координує роботу шахтарського ліфта – кліті. На сьогодні жінки успішно працюють також електрослюсарями, гірничими майстрами та машиністами електровозів підземних.

В компанії вважають, що успішний вибір може бути лише усвідомленим. Тому перший етап для жінок, які зацікавилися освоєнням цих професій, – це ознайомлення з виробництвом, вимогами, порядком дій у вибраній спеціальності та умовами праці. Всі кандидатки обов'язково відвідують наземний шахтний комплекс та здійснюють пробні спуски під землю з екскурсією. Наступний етап – навчання на обраній професії та освоєння практичних навичок.

Енергетичні компанії та держава активізують освітні проекти

У ДТЕК уточняють, що нових працівників готують за кількома напрямками.

"Це дуальна освіта для учнів коледжів, теоретичне та практичне навчання на виробництві для людей, які не мають жодного досвіду в гірничій справі, – зазначають у компанії. – Робота у виробничому наставництві, підвищення кваліфікації, перенавчання на інші спеціальності та опанування суміжних професій для тих, хто вже працює, дозволяє нам зменшити дефіцит кадрів та продовжувати роботу в цьому напрямі".

Від держави енергокомпанії очікують підтримки у працевлаштуванні жінок на професії, які раніше вважалися виключно чоловічими.

"Ми послідовно виступаємо за збільшення можливостей для жінок у нашій сфері працевлаштування і сподіваємося, що ця тенденція триватиме, – зазначили в HR-службі ДТЕК. – Звичайно, не на всі посади можна влаштувати жінок, але ми сподіваємося, що розвиток технологій дозволить у майбутньому значній кількості жінок обіймати посади, які раніше були недоступні".

Професійне навчання, програми від Державної служби зайнятості з початку 2024 року пройшли 14 тисяч безробітних жінок. За словами фахівців служби, дедалі популярнішою стає програма з надання ваучера на навчання, який у січні-квітні 2024 року отримали 6 тисяч жінок. Цей документ надає певній категорії людей можливість навчання, перекваліфікації або підвищення кваліфікації за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

"Найбільшу кількість ваучерів з початку року жінки отримали за такими спеціальностями: психологія, медсестринство, соціальна робота, освіта, медицина, ІТ, харчові технології, а також за професіями: швачка, кухар, кондитер, молодша медична сестра", – пояснив Станіслав Павленко. – "Але поряд з цим жінки скористалися можливістю отримати ваучер для навчання за такими професіями, як тракторист, верстатник деревообробних верстатів, лицювальник-плиточник, електромонтер. Існує приклад жінки, яка опанувала професію 'коваль ручного кування'."

Таким чином, програми професійного розвитку й перекваліфікації реалізуються в державній сфері та в енергетичних компаніях. Головна мета таких освітніх ініціатив – підготовка кадрів за стандартами й вимогами виробництва, що сприяє зменшенню поточного дефіциту персоналу і впровадженню власних кадрових стратегій. Збалансована кадрова політика дозволить не лише підготувати кваліфікованих фахівців та резерв, а також вирівняти гендерний дисбаланс у енергетичному секторі країни.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:енергетична галузь, воєнний стан, генерація, кадри, війна, ДТЕК, ЕнергетикаПоділитись