Північний потік-2 випробовує західні цінності на міцність

29 липня 2021

Європейські правила працюють не для всіх?

Дискусії навколо спільної заяви Німеччини та США стосовно транспортування російського газу та енергетичної безпеки в Європі тривають.

Переговори почалися ще в лютому, а остаточна угода між Берліном і Вашингтоном стала відома 21 червня. З цієї спільної заяви стає зрозуміло, що лідери країни все ж таки прийняли рішення про добудову Північного потоку-2, в обмін на що Україна отримує певні обіцянки. Проте ці гарантії, за словами експертів, не підтримуються реальними механізмами і, як з'ясувалося пізніше, навіть не отримали підтримки з боку Конгресу США. Це нагадує ситуацію з Будапештським меморандумом.

"Українська енергетика" розглянула, які шляхи для маневру має Україна у цій ситуації.

Які наслідки матимуть домовленості для України

Спільна заява, яка стала результатом візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель до Вашингтона для зустрічі з президентом Джо Байденом, стосувалася газопроводу "Північний потік-2", транзиту газу через Україну та російського використання енергетики як засобу впливу.

Документ починається із запевнення про рішучу підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, а також із заклику до дій проти російської агресії. Влада країн зобов'язалася діяти спільно для забезпечення наявності у США та ЄС інструментів реагування на російську агресію і маніпуляції з енергією. Держави також висловилися за продовження транзиту газу через українську газотранспортну систему після 2024 року в інтересах України та Європи.

Німеччина зобов'язується всіма можливими засобами підтримає транзит газу через Україну протягом наступних десяти років, призначивши для цього спеціального представника та виділивши 70 млн доларів. Переговори з цього питання мають розпочатися до 1 вересня.

Окрім цього, є і інші зобов'язання, що не стосуються безпосередньо відносин з газом, але повинні свідчити про намір підтримати Україну в економічній сфері. Серед них — Зелений фонд обсягом 1 млрд дол., проекти в галузі відновлювальної енергетики та енергоефективності, а також підтримка переходу від вугілля та інтеграції в ENTSO-E.

Однак, за словами президента аналітичного центру DiXi Group Олени Павленко, реальних механізмів для виконання цих зобов’язань не існує.

"Немає ясності, якими способами Берлін зможе вплинути на Газпром, щоб продовжити контракт. В певний момент Росія може заявити, що транзит через "Північний потік-2" є дешевшим варіантом і Німеччина це підтримає. На жаль, гарантії без реального підкріплення у документі не можуть вважатися надійними", - зазначає експерт.

В МЗС України також звернули на це увагу: міністр Дмитро Кулеба підкреслив, що Україна очікувала чіткіших формулювань у безпековому контексті, наведеному в американо-німецькій заяві.

"У нас залишилися питання щодо того, як ця домовленість може зменшити ризики для безпеки нашої країни, пов'язані з реалізацією "Північного потоку-2". Ми плануємо продовжити діалог з США та Німеччиною цьому питанні. Хотіли б, щоб формулювання в заяві були більш сильними", - зазначив міністр.

Росія ж, судячи з усього, була задоволена перебігом переговорів. Виглядало так, що вона не має наміру враховувати американо-німецький меморандум у контексті виконання транзитних зобов'язань. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що транспортування газу є комерційним, але не політичним питанням.

"Переговори про транспортування газу через Україну після 2024 року — це комерційна справа, які не мають відношення до політиків", - сказав він, фактично підтверджуючи, що меморандум США і Німеччини не забезпечує виконання його умов а також не пропонує реальних компенсацій для України.

Ці домовленості, позбавлені гарантій, можуть призвести до прямих втрат для України у 5-7 млрд дол., зазначає Олена Павленко.

"Ми втрачаємо не лише транзит, але і оператора газотранспортної системи. Це не співвідноситься з 1 млрд і 175 млн, які нам пообіцяли (мова йде про інвестиції у Зелений фонд, гарантовані Німеччиною та США). Тобто реально обіцяна компенсація не надійдуть. Німеччина просто використовує параметри, які вже встановлені в ЄС щодо України", - пояснила експерт.

У компанії "Нафтогаз" наголосили, що гарантії транспортування мають підкріплюватися, мінімум, бронюванням потужностей від європейських компаній.

"Якщо "Північний потік-2" шкідливий проект, то потрібно заповнити нашу газотранспортну систему на 10 років. Проте гарант такий має бути не від Росії, а щоб європейські компанії отримали гарантії, наприклад, від німецького уряду. Тоді ці компанії забронюють наші потужності на кордоні Україна-Росія. І якщо Росія захоче відмовитися від своїх зобов'язань, то відповідати доведеться перед європейськими компаніями", - уточнив директор з енергоефективності та управління активами "Нафтогазу" Віталій Щербенко.

Запуск "Північного потоку-2" в супереч Третьому енергопакету?

Противники російського газового проекту неодноразово підкреслювали, що він суперечить нормам Третього енергетичного пакету.

Цей пакет забороняє одній компанії одноосібно контролювати видобуток, продаж і транспортування газу. З цієї причини Україні було потрібно відокремити транспортування газу від видобутку та трейдингових активів. Початок дотримання цієї вимоги європейські партнери вважали ключовим кроком для забезпечення продовження транзиту через українську газотранспортну систему, що в свою чергу зробить Україну частиною цивілізованого ринку газу.

"Україна виконала свої зобов'язання щодо Третього енергопакету. Ми провели розподіл функцій. Але ми очікували, що Європейська комісія висуватиме такі ж вимоги до інших газових проектів", - зазначив Віталій Щербенко.

Чи буде однаковий підхід до всіх учасників на європейському енергетичному ринку?

"Усі розуміють, що єдиною особою в Росії, яка контролює видобуток газу і транспортування по цьому газопроводу, є не Олексій Міллер, а Володимир Путін", - підкреслює голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

Але, незважаючи на це, трубопроводу "Газпрому" надають зелене світло. Відчуваючи послаблення з боку Заходу, "Газпром" почав вдаватися до недобросовісних практик. "Українська енергетична біржа" зафіксувала демпінг російської компанії при майбутніх постачаннях "Північним потоком-2". Якщо на нідерландській біржі TTF ціна на газ на цю зиму та першу половину 2022 року коливається в межах 253-400 доларів за тисячу кубометрів, то "Газпром" пропонує газ на перший квартал і весь 2022 рік за 180 доларів за аналогічні обсяги. Це ще один доказ того, що "Північний потік-2" не є економічно обґрунтованим проектом.

Голова правління "Нафтогазу" вважає, що ситуація все ще може змінитися. І тут у Європейської комісії є можливість вплинути на хід подій.

"Для комерційної роботи газопроводу необхідно, щоб його оператор відповідав вимогам Третього енергопакету. Це має здійснити німецький регулятор у консультації з Європейською комісією. В будь-який момент Європейська комісія та німецький регулятор можуть заявити: "Вибачте, ви не дотримуєтеся вимог Третього енергопакету". Ці вимоги дуже суворі, і якщо їх буде дотримано в дійсності, цей газопровід може ніколи не запрацювати в комерційних умовах", - впевнений Юрій Вітренко.

Неочікуваний союзник з Сполучених Штатів

Після оголошення спільної заяви канцлер Німеччини Ангела Меркель визнала, що текст не був узгоджений з Конгресом США. Зараз це — головний американський союзник України у протидії "Північному потоку-2". Джо Байден та його заяви про нездатність припинити будівництво газопроводу викликали невдоволення конгресменів з обох партій.

"Президент Байден всупереч американським законам здався Путіну. Диктатори і далі будуть отримувати мільярди від рішення Байдена, а Європа знову піддається російському енергетичному шантажу", - заявив сенатор-республіканець Тед Круз. Сенатори-республіканці звернулися до адміністрації президента США з вимогою ввести нові санкції у зв'язку з будівництвом газопроводу Північний потік-2.

"Останні переговори підтверджують значну підтримку позиції України серед американських сенаторів і конгресменів. Політики обох партій усвідомлюють, що Північний потік-2 є геополітичним проектом, який потрібно зупинити, оскільки він загрожує безпеці України та несе корупцію в Європу", - додав Юрій Вітренко.

Таким чином, Конгрес США ще може підтримати введення санкцій. Окремо, сенат може накласти обмеження на компанію, яка сертифікуватиме "Північний потік-2", або в подальшому ввести санкції проти компаній, що планують закуповувати газ російським газопроводом.

Україна повинна прагнути до активнішої участі на міжнародній арені

Формування тексту угод проходило без участі України, підкреслили в МЗС. Тож тепер Україні потрібно продемонструвати західним партнерам, що без неї не можна вирішувати її долю.

"Україна не була залучена до переговорів, її інтереси не були враховані. Все вирішувалося без нас, що є поганим сигналом, оскільки Росія нав’язує думку, що Україною потрібно управляти. Отже, результати процесу грають на руку РФ. Якщо ти бажаєш бути суб'єктом міжнародної політики, необхідно це доводити своїми діями", - зазначила Олена Павленко.

Окрім продовження діалогу з європейськими партнерами, Конгресом США та взаємодії з Єврокомісією, Україні варто розглянути можливість сформування коаліції зі східноєвропейських країн — Польщі, Литви та Словаччини.

Нещодавно Польща домоглася через Європейський суд обмеження на використання газопроводу OPAL, пов'язаного з "Північним потоком-1". Якщо вона, як член ЄС, ініціює ще один подібний позов, Україна може приєднатися до цього процесу, тримаючи при собі свої аргументи проти російсько-німецьких газопроводів. В Україні та Польщі вже домовилися про співпрацю. Як зазначено у спільній заяві, країни працюватимуть разом, щоб протидіяти запуску "Північного потоку-2", поки не будуть знайдені рішення, які розв'язують кризу безпеки.

Польща також висловила свою позицію: завершення будівництва Північного потоку-2 порушує енергетичну солідарність ЄС, а США зробили стратегічну помилку.

Також Україна ініціювала переговори в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

"У відповідності до статті 274 Угоди про асоціацію та формуємо консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку-2", який є загрозою для безпеки України і порушує принципи диверсифікації Енергетичного Союзу ЄС. МЗС вже направило відповідні ноти до Брюсселя та Берліна", - заявив міністр. Німеччина висловила готовність до переговорів.

Процес продовжується. Але якщо в результаті не буде знайдено реальних важелів для впливу на "Північний потік-2", це буде непокоїти: сама Європа може нехтувати своїми принципами, які діють як обов'язкові для України. Це викличе серйозну кризу довіри до західних цінностей.

Спеціально для "Української енергетики"

Автор: Руслана ЧечулінаТеги:добудова Північного потокусанкції проти Північного потоку-2Поділитись