План "Б": українські міста працюють над різноманітністю джерел тепла

20 вересня 2023

Багато громад готують резервні рішення для теплових мереж. Деякі заохочують перехід на автономне опалення. Інші ж – інтегрують твердопаливні котли або з'єднують системи.

Фото: Shutterstock

До старту нового опалювального сезону залишилося менше місяця. Міста завершують підготовку. Осінь та зима обіцяють бути важкими. Другий воєнний опалювальний сезон може виявитися не менш складним, ніж попередній.

Як українські міста готуються до зими, з якими викликами стикаються теплопостачальні підприємства на новий опалювальний сезон, та про вічне протистояння між автономним та централізованим опаленням. Усе це далі у матеріалі "Української енергетики".

Який тип опалення більш безпечний для зими

В Україні досі немає єдиної державної політики щодо пріоритетного виду опалення. Вибір між індивідуальним та централізованим залишається за споживачем. Проте, якщо раніше основними факторами були якість послуг і фінансові питання, то нині виникли питання безпеки: яку систему вибрати, аби не замерзнути взимку.

"У випадку індивідуальних систем місто не може надати допомогу, оскільки ваш будинок передбачений як автономний. У централізованій системі місто може мати резерви, і багато міст впроваджують такі системи. Вони працюють на газу, мають твердопаливні котельні та інші альтернативні рішення, які можна швидко розгорнути для забезпечення теплом", – розповів про актуальну ситуацію виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

Асоціація міст України виступає проти переходу на автономне опалення, особливо в умовах війни. В організації підкреслили, що такі споживачі можуть опинитися сам на сам у випадку відключення постачання (газу чи електрики).

"Індивідуальне опалення є менш економічним, адже потребує значно більше газу. Якщо централізовані комунікації працюють належним чином, то ККД від використання природного газу чи інших джерел є значно вищим. Слід також зазначити, що викиди з автономного опалення призводять до збільшення негативного впливу на навколишнє середовище, оскільки котли в багатоквартирних будинках використовують більше природного газу", – вказав експерт Аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник.

Цього року в Івано-Франківську планують відключення від централізованого опалення 38 будинків, що складає понад 2000 квартир.

Проте централізоване опалення також має свої проблеми. Найголовнішою є зношеність мереж, що призводить до аварій. Одні будинки перегріваються, інші – замерзають. Тому деякі міста, наприклад Івано-Франківськ, активно заохочують споживачів переходити на автономне опалення. Міська рада виділила 100 млн грн для допомоги таким споживачам, а також надає інструкції для відключення від централізованого опалення. У цьому році планується відключення 38 будинків, загалом – понад 2000 квартир.

Однією з причин такої політики в міськраді назвали критичну зношеність опалювальних мереж.

"Ми плануємо надати фінансову підтримку – близько 50 тис. грн на кожне індивідуальне опалення", – прокоментував міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Експерти відзначили, що централізоване опалення є практикою Європейського Союзу, і там не відмовляються від нього, а навпаки – розвивають мережі і займаються декарбонізацією.

"У часи війни, так само, як у мирні часи, надійніше мати систему, що забезпечує високий рівень енергетичної безпеки. Основне поняття енергетичної безпеки – доступність енергоносіїв у необхідних обсягах за прийнятними цінами. Також важливою є фізична безпека: захист активів і інфраструктури. Відповідно до цього, індивідуальне опалення не може забезпечити таку безпеку, як централізоване", – зазначив Кирило Баранчук, заступник директора Danfoss Україна з науково-технічної діяльності.

Міста вживають заходів: що вже зроблено

Громади підготували "плани Б" на випадок влучань російських ракет у стратегічні об'єкти, як у генерацію тепла, так і в джерела живлення.

"Сумніваюсь, що вони акцентуватимуть увагу на газовому секторі. Швидше за все, вони продовжуватимуть обстрілювати електромережі. На всі об'єкти просто не вистачить ракет. Однак може бути й атака на ділянки газодобутку", – припустив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Диверсифікація джерел живлення стала одним із головних завдань для міст. Приклади громад різняться: Дубно на Рівненщині вже торік відмовилось від газу, обігріваючись завдяки твердопаливним котлам.

"Ми не припускали, що почнеться війна, а просто готувалися до постійних цін на газ", – пояснив міський голова Дубно Василь Антонюк.

Диверсифікація джерел живлення стала одним із основних завдань для міст.

Хоча в Україні цього року багато громад встановили твердопаливні котли, як от у Мирнограді на Донеччині та Жовкві на Львівщині.

Іншим ефективним методом забезпечення міст теплом в умовах небезпеки стало закільцювання системи опалення. Цей підхід використовували, зокрема, у Житомирі, що може вирішити проблему у разі атаки на котельню.

"Це означає, що теплові мережі різних районів з'єднані між собою, і якщо одна котельня перебуває під загрозою, інша може взяти на себе її функції. Це забезпечує доступ тепла, навіть якщо зменшиться температура у квартирах", – пояснив Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України".

Теплокомуненерго перебуває на межі виживання

Низькі тарифи і мільярдні борги. Це реалії теплокомуненерго (ТКЕ) цьогорічної осені-зими. Загроза припинення теплопостачання існує, попереджають у профільній асоціації. Проблема не тільки у військових діях та атаках РФ на міста.

"Теплокомуненерго постійно потребує фінансування. Крім того, сьогодні виникла серйозна проблема з кадрами. Нехватка технічних спеціалістів, водіїв, електриків – ми працюємо в надскладних умовах", – зазначив президент Міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" Арсентій Блащук.

Уряд і громади ще у 2021 році уклали меморандум. Відповідно до нього тарифи на тепло для населення залишилися на одному рівні. Кабінет міністрів зобов'язався надати фінансову підтримку місцям, щоб компенсувати різницю в тарифах.

"Після меморандуму влітку 2022 року це було підтверджено законом. Вперше у нашій історії ми стали спостерігати таку ситуацію. Відшкодування різниці у тарифах існувало з початку 2000-х, проводилося один раз на рік, а тепер звелося до законодавчих норм. Нажаль, наприкінці 2022 року виникла ситуація, що, незважаючи на проходження усіх процедур, джерел фінансування в бюджеті не виявилося. Тож ми вже практично два роки живемо без компенсації різниці в тарифах", – пояснив суть проблеми директор комунального підприємства "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрій Чумак.

Загалом держава заборгувала тепловикам 28 млрд грн без урахування 2023 року, а борги ТКЕ за газ досягли 100 млрд грн.

У держави накопичилася заборгованість перед тепловиками на 28 млрд грн. Щодо боргів самих ТКЕ за газ, то їх обсяг вже досяг 100 млрд грн.

"Передбачалися компенсатори для органів місцевого самоврядування, щоб частково компенсувати різницю у тарифах, зокрема додатковий відсоток ПДФО. Однак уряд має намір позбавити місцеві бюджети надходжень від військового ПДФО. За оцінками Асоціації міст України, це приведе до втрат близько 100 млрд грн лише у 2023 році", – поділився побоюваннями експерт Аналітичного центру Асоціації міст України Олег Гарник.

Натомість уряд вважає свій крок логічним і планує перерозподілити надходження від ПДФО. У Кабінеті міністрів зазначили, що доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО зросли в кілька разів з початку повномасштабного вторгнення. За їх словами, ці кошти необхідні для покриття важливіших потреб.

"Україна повинна наростити виробництво власних дронів, озброєння та боєприпасів. Податок, сплачений державою за військових, буде спрямовано на закупівлю техніки та виробництво зброї. А понад 200 млрд грн, вже накопичених на рахунках місцевих бюджетів, залишаться під контролем місцевої влади. Якщо громадам буде недостатньо коштів, держава надасть базову допомогу та залишить реверсну дотацію", – прокоментував Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України.

Усі ці норми зафіксовані у новому законопроєкті, який вже внесено до Верховної Ради, але поки що не дійшло до голосування. Асоціація міст України розкритикувала цей законопроєкт та вимагає зустрічі з президентом.

Борги населення: загалом немає об'єднаної статистики

Ще одна проблема для теплокомуненерго та громад загалом – це борги населення, які зростають під час війни. Як показали результати минулого опалювального сезону, рівень оплати нарахувань за опалення становив 67%, а це вважається низьким показником. Споживачі накопичують борги, особливо в прифронтових зонах.

Далеко не всі регіони можуть похвалитися хорошим рівнем оплати. Наприклад, у Києві борги сягнули 6 млрд грн. Місцеві комунальні служби звертаються до споживачів з закликами вчасно сплачувати рахунки за опалення.

"Багато киян виїхали, проте це не знімає відповідальності за обігрів квартир, адже навіть пусті квартири потребують тепла. Антимонопольний комітет наклав мораторій на відключення боржників, але постачальники резервують право подати до суду", – наголосив директор "Київтеплоенерго" Костянтин Лопатін.

У Житомирі з аналогічною проблемою: майже дві тисячі сімей перестали сплачувати за опалення після початку війни.

"40 млн грн – це фінансова нестача цього опалювального сезону. Ціни на матеріали зросли в 2,5-3 рази, а тарифи залишаються на рівні останніх п'яти років", – підкреслив директор КП "Житомиртеплокомуненерго" Дмитро Рогожин.

Борги жителів Львівщини за тепло і гарячу воду сягнули майже 500 млн грн, хоча при цьому рівень оплати зростає.

У Львівській області борги жителів за тепло і гарячу воду досягли майже 500 млн грн, проте рівень оплати збільшується.

"Відсоток оплати становить 114%. Це означає, що люди починають гасити свої борги. Це властиво для цього періоду, адже наразі немає нарахувань за опалення, тож населення повертається до погашення боргів", – прокоментував директор департаменту паливно-енергетичного комплексу Львівської ОВА Богдан Кейван.

Громади звітують про підготовку до нового опалювального сезону, який вдруге проходитиме в умовах війни. Це ускладнює життя тепловикам, зважаючи на накладені мільярдні борги.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись