"Плівки Медведчука": трубопровід "Самара-Західний напрямок" мав перейти “Транснєфт”

25 травня 2021

У переговорах Медведчука прозвучали тези, які можуть допомогти зрозуміти мотивацію особи, що у розмовах зветься “наш головний”. Було заплановано обмін трубопроводу на підприємство, яке Росія націоналізувала в анексованому Криму

Журналісти програми "Наші гроші" каналу Bihus.info представили другий епізод так званих "плівок Медведчука", де йдеться про плани повернення контролю “Транснєфт” над частиною нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок". Журналісти-розслідувачі частину записів оприлюднили на власному каналі в Youtube.

Як підкреслюють журналісти, прослуховування Медведчука остаточно підтверджує його причетність до нафтопродуктопроводу, від якого він завжди відхрещувався.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фонд держмайна судитиметься за повернення у держвласність "труби Медведчука"

Додатково, плівки ставлять нове важливе питання – чи тільки Медведчук був залучений до отримання прибутків з цієї “труби”?

25 лютого 2015 року Медведчук обговорював трубу з керівником російської “Транснєфт”. На той час українські суди вже майже остаточно передали трубу від “Транснєфт” на користь Фонду держмайна України (перша інстанція та апеляція).

У цей день на плівках, які є у Bihus.Info, Медведчук вперше згадує, що розмовляв про трубу з “нашим головним”, у нього “є пропозиція” і він особисто “контролює” питання.

Уже наступного дня, 26 лютого 2015 року, Медведчук повідомляє, що знову зустрічався з “нашим головним” і той “включив конкретику”. За даними журналістів, у той момент Медведчук був у Києві – 25 лютого він повернувся з закордонної поїздки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РНБО доручило повернути ПрикарпатЗахідтранс у держвласність

В подальшому Медведчук у розмові з головою “Транснєфт” описує план: труба повинна повернутися під контроль росіян, а вони продадуть її іншій компанії. “Представником” цієї компанії Медведчук називає “нардепа зі своєї команди” Тараса Козака (на той час Козак – нардеп від Опоблоку, а нині від ОПЗЖ). І ця передача труби, та “підставний Козак”, відповідно до плівок, також були погоджені. Зокрема “тут”, з “керівником” (дзвінок здійснюється з Києва).

17 березня 2015 року Вищий господарський суд, всупереч плану, який погодив Медведчук з “керівником тут”, вирішує, що “труба” відтепер остаточно українська. Наступного дня Медведчук обіцяє керівнику російської “Транснєфт”, що через 2-3 години буде “в нього” (дзвінок відбувається з Києва) і запитає, чому так сталося і які подальші дії.

Пройшовши всього 3 години, Медведчук знову дзвонить до “Транснєфт” з Києва. Каже, що план залишається незмінним, навіть попри це судове рішення.
Події розвиваються так, як повідомляв Медведчук “Транснєфт”. Рішення трьох інстанцій про націоналізацію труби “скасовують”. При цьому Медведчук постійно згадує комусь тут у Києві, з ким він домовився і хто “має бути зацікавлений”.

21 квітня 2015 року суддя рівненського господарського суду Ярослава Гудзенко за одне засідання фактично повертає трубу росіянам. Її рішення скасувало вже фактично завершену націоналізацію стратегічного нафтопродуктопроводу.

Як тільки трубопровід знову повернувся до росіян, почався процес перепродажу його людям з оточення Віктора Медведчука.

У серпні 2015 року з’явився “покупець” труби. Компанія International Trading Partners – маловідома фірма, зареєстрована у швейцарському Сен-Галлені. За даними Bihus.Info, Медведчук з Тарасом Козаком відвідали це місто в січні 2015 року.

Власником “швейцарців” зазначений Анатолій Шефер. Він через кілька знайомих був пов'язаний з братом Віктора Медведчука. У грудні 2015 року продаж труби погодив український Антимонопольний комітет. А навесні 2016 року угода щодо переходу труби “швейцарцям” була завершена.

У цей час у розмовах Медведчука прозвучали тези, які можуть пояснити мотивацію того, кого у бесідах називають “наш головний”. Трубу планували обміняти на завод, який Росія націоналізувала в окупованому Криму.

Нагадуємо, що у 2016 році частину старого дизельного пального, яке залишилося в трубі і яке новим власникам потрібно було кудись дівати для нової прокачки, продали Міністерству оборони України. Для цієї закупівлі навіть довелося змінювати технічні регламенти, оскільки настільки старий тип пального на той момент вже не можна було купувати.

Крім того, на плівках зафіксовано, що Віктор Медведчук, ймовірно, контролював діяльність дизельного трейдера і власника автозаправок “Глуско” – “Протон Енерджі Груп”. На одному з записів заступник голови уряду РФ Дмитро Козак диктує Медведчуку зміст розписки, якою Медведчук має визнати контроль над компанією та особисто гарантуючи, що “Протон” продаватиме паливо лише погодженим із “доблестной службой” РФ контрагентам.

Теги:Самара-Західний напрямокПоділитись