Причини відсутності зростання прозорості в енергетичній статистиці України
Чому в Україні не підвищується прозорість балансової енергетичної статистики
24 квітня 2024
Для покращення прозорості та повноти балансової статистики в енергетичному секторі необхідно оновити методику збору даних, враховуючи найкращі європейські практики.

Фото: Shutterstock
У умовах воєнного стану Державна служба статистики має значні обмеження щодо збору даних, зокрема з енергетичного сектору. Завдяки прийняттю Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану" у липні 2022 року, респонденти отримали право не подавати статистичну звітність. Це призвело до часткової втрати Держстатом важливої інформації. В результаті, значна частина критичної інформації, зокрема балансовій статистики, більше не оновлюється. Вона детально відображає обсяги енергоносіїв, які були вироблені, перевезені, експортовані, імпортовані та спожиті в Україні.
Проте навіть в цих складних умовах відповідальні органи все ще можуть покращити прозорість і повноту балансової статистики. Це можна зробити шляхом оновлення методики збору інформації, щоб впровадити найкращі європейські практики. Щоб зрозуміти важливість цього, проаналізуємо, як змінювалися оцінки прозорості в категорії "Баланси". У попередньому матеріалі серії ми розглядали категорію "Постачання".
Про що категорія "Баланси"
Ця категорія є однією з восьми частин Індексу прозорості енергетики, створеного для оцінювання реального стану доступності та якості даних в енергетичному секторі України, а також для проведення комплексного аналізу прозорості, виявлення прогалин і моніторингу прогресу.
Оцінка категорії "Баланси" ґрунтується на перевірці дотримання Держстатом вимог Регламенту (ЄС) № 1099/2008, що стосується енергетичної статистики. Прозорість за цим напрямком можна оцінити за змінами дев'яти індикаторів, що характеризують балансову, річну та місячну статистику.
У періоди до повномасштабної війни оцінки за категорією "Баланси" стабільно знаходилися на рівні "середньої" прозорості. Вони зросли з 50 до 58 балів у 2019 році завдяки старанням експертів Держстату з упорядкування національної статистики відповідно до європейських стандартів.

Проте у 2020-2021 роках позитивні зміни зупинилися. Це не сталося через брак бажання з боку виконавців. Дійсно, особливості обробки первинних даних не дозволяють Держстату дотримуватися встановлених в ЄС строків публікації енергетичних балансів. Водночас Кабінет міністрів України не поспішав надати відповідному органу необхідні повноваження для ефективної роботи. Вони досі розподілені між Держстатом, Міненерго, Мінрегіоном, НКРЕКП та операторами систем передачі та розподілу. Це ускладнює отримання єдиного зрозумілого уявлення про енергетичний сектор, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і формування політики на основі даних. Іноді розбіжності такі велетенські, що унеможливлюють будь-які висновки. Яскравим прикладом такої "чорної скриньки" є споживання автомобільного бензину, дані про яке, опубліковані різними органами, різняться на понад 1 млн тонн.
Національний статистичний орган не має достатніх правових підстав і ресурсів для збору інформації щодо обсягу і структури виробництва (видобутку), використання (споживання), втрат (по всьому ланцюгу перетворень), експорту та імпорту, розташування і зміни запасів для всіх енергетичних ресурсів.
Насамперед не вистачає щомісячних даних про електричну енергію і структурованої інформації про енергетичне вугілля.
Раніше до 2022 року інформація про нафту й рідке паливо лишалася "чорною скринькою", адже її видаляли з відкритих даних за вимогами Закону України "Про державну статистику" стосовно збереження статистичної конфіденційності.
Справа в тому, що до початку війни в Україні працював лише Кременчуцький нафтопереробний завод. Невидача балансових даних щодо нафти та рідкого пального пояснювалася тим, що агрегована статистика могла розкрити комерційну інформацію про Кременчуцький НПЗ. Але ще до повномасштабної агресії цей аргумент виглядав сумнівно, адже виробництвом нафтопродуктів займалися не лише НПЗ, а й безліч газопереробних заводів і малих підприємств (міні-НПЗ).
Збереження цього виключення виглядає ще менш вірогідним у зв'язку зі значними змінами в 2022-2024 роках у структурі ринків і власників компаній, які працюють у цій сфері. Окрім цього, новий Закон України "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів" передбачає подачу щомісячних звітів з 2025 року: до Євростату – з питань статистики нафти; до Секретаріату Енергетичного Співтовариства – щодо обсягів комерційних запасів на території України, а також обсягів імпорту або постачання сирої нафти з урахуванням вимог Регламенту Ради (ЄС) № 2964/95.
Можна було б зауважити, що частину статистичних даних до початку війни публікували інші державні органи (Міненерго) і суб’єкти господарювання, але Регламент (ЄС) № 1099/2008 чітко покладає відповідні зобов'язання на орган виконавчої влади в галузі статистики.
Результати 2023 року
Наприкінці листопада минулого року Держстат повідомив, що внаслідок втрати спроможності, викликаної дозволом респондентам не надавати звітність під час воєнного стану, балансові дані за 2021 рік будуть опубліковані лише після закінчення терміну, визначеного законом.
Це рішення призвело до зниження оцінки прозорості в категорії "Баланси" до 17 балів, що на чотири пункти менше, ніж у 2022 році. Проте, навіть за відсутності цих обмежень, запроваджених після початку повномасштабної війни, оцінка залишилася б на рівні 2019 року. Це пов'язано з тим, що Держстат не відстежує зміни в європейській енергетичній статистиці, очікуючи на появу нормативної бази в Україні. Більше того, після цього Держстат не готовий до швидкого звітування, оскільки втратив час на оновлення методів обробки інформації.
Крім того, повнота та структура даних балансової статистики, яку Держстат готував до лютого 2022 року, більше не відповідають оновленим вимогам Регламенту (ЄС) № 1099/2008. Дані про виробництво енергії побутовими споживачами, системи зберігання енергії, нові генеруючі потужності та потужності, що виводяться з експлуатації, технологічні процеси, що використовуються на підприємствах, та інші уточнення не включені до форм статистичної звітності.
В результаті, після завершення або скасування воєнного стану, Держстат не зможе забезпечити бажану прозорість річної й місячної енергетичної статистики.
Що потрібно змінити
Загалом, річні та місячні енергетичні баланси є важливими джерелами даних для формування обґрунтованої політики. Це актуально не лише в енергетичному секторі, а й для національної економіки в цілому. Тому критично важливо здійснювати централізоване збирання, оброблення та аналіз інформації відповідно до єдиних методологічних вимог, які відповідають найкращим світовим та європейським практикам.
Навіть під час воєнного стану Держстат має можливість перевірити, чи відповідає заборона на публікацію місячної статистики в секторі "Нафта і рідке паливо" вимогам Закону України "Про офіційну статистику" щодо конфіденційності.
Нічого не заважає національному статистичному органу привести методики оброблення даних у відповідність до Регламенту (ЄС) № 1099/2008, оновленого 28 січня 2022 року.
Також Кабінету Міністрів України нічого не заважає надати Держстату повноваження для створення місячних продуктових балансів енергоресурсів (природний газ, енергетичне вугілля, нафта і рідке паливо, електрична і теплова енергія), як того вимагає згаданий Регламент.
Що стосується відновлення публікації даних річної та місячної статистики та опублікування продуктового енергетичного балансу до 31 жовтня року, наступного за звітним, то це можна буде здійснити лише після завершення війни.
Геннадій Рябцев, експерт проєкту USAID
"Прозорість енергетичного сектору"
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту USAID "Прозорість енергетичного сектору" за сприяння DiXi Group. Його створення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Думки, викладені в цьому матеріалі, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не можуть вважатися такими, що відображають позицію USAID чи Уряду США.
Переглянути попередній матеріал серії щодо результатів оцінювання Індексу прозорості енергетики 2023 за категорією "Постачання" можна.
Теги: Індекс прозорості енергетики дослідження енергетична галузь Індекс прозорості DiXi Group прозорістьПоділитись