Президент DiXi Group пояснює, чому не слід поспішати з укладанням угод на розподіл продукції
Чому не слід поспішати з укладенням угод про розподіл продукції — президент DiXi Group
03 вересня 2019
Чому угоди про розподіл продукції є поганим вибором для поспіху, — зазначає президент Dixi Group Олена Павленко.

Президент Володимир Зеленський дав завдання уряду укласти угоди про розподіл продукції (УРП) з переможцями конкурсів на надрокористування до 1 грудня 2019 року. Згідно з інформацією “Української енергетики”, профільне міністерство ще не підготувало проект стандартної угоди.
Згідно з кращими практиками, уряд повинен контролювати виконання компаніями своїх зобов’язань. Для цього необхідні єдині стандарти та вимоги, закріплені в угодах. Наразі законом передбачено, що компанії надають свої угоди. Однак у нас дев’ять переможців, серед яких - досвідчена канадська компанія Vermilion. Компанії різні, тому кожна з них представить свій набір пропозицій. Якщо уряд хоче ефективно контролювати виконання угод про розподіл продукції (УРП), необхідно запропонувати компаніям стандартний формуляр угоди.
Розробка стандартного формуляра угоди та його узгодження всіма міністерствами - від міністерства енергетики до міністерства фінансів - потребуватиме часу.
Крім того, для ефективних і вигідних для країни переговорів з компаніями знадобиться більше часу. Треба буде обговорити питання екології та соціальних аспектів, терміни звітування, частки розподілу продукції. Міністерство фінансів повинно провести моделювання, щоби визначити, скільки коштів і в які роки буде отримувати держава. Також проект УРП необхідно обговорити на рівні місцевої влади — цей етап, судячи з історії УРП з Шелл і Шеврон, може тривати кілька місяців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як варто шукати надійних інвесторів на “Дельфін”
Також потрібно вирішити питання стабільності законодавства і умов роботи. Наша законодавча база щодо УРП визначає умови роботи для компаній. Але перш ніж укладати угоди на кілька десятиліть вперед, уряд має визначити ті “червоні лінії”, які не можна буде перетворювати у видобувній діяльності через десять-двадцять років.
В угодах слід прописати процедуру вирішення спорів. Зазвичай міжнародні компанії підтримують міжнародні арбітражі, адже це надає більше безпеки та впевненості у виграші (іноземні компанії, як правило, не довіряють українським судам). Опис цієї процедури, поряд з визначенням відповідальності сторін — також трудомістка задача, що вимагатиме чимало часу.
Не думаю, що інтерес компаній до наявних ділянок зникне, якщо уряд і компанії не встигнуть підготувати угоди до встановленого терміну від президента. Більше того, враховуючи, що Президент Зеленський під час своїх закордонних візитів запрошує інвестувати в Україну, навряд чи результати конкурсу виявляться скасованими. Навпаки — проекти УРП на нафтогазових ділянках можуть стати одним з перших кроків для залучення інвестицій. Проте обидві сторони — як компанії, так і громадяни, як власники природних ресурсів — повинні залишитися задоволеними умовами укладеної угоди.
Теги:УРП<|конкурс|>МіненерговугілляПоділитись