Ілля Сидоров

Прихована загроза для євроінтеграції в енергетиці

26 жовтня 2017

Старший радник Департаменту регуляторної політики ДТЕК розповів про поточні зміни в законодавстві щодо державної допомоги, без якої енергетична інтеграція України неможлива. Коментар подано російською мовою.

Влітку 2017 року українці отримали можливість безперешкодно подорожувати територією Європейського Союзу без оформлення віз. Це стало можливим завдяки зобов'язанням, які Україна взяла на себе у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Частина з цих зобов'язань вже виконана, а частина ще чекає на реалізацію.

 Серед найскладніших і фундаментальних зобов'язань - реформування ринку електричної енергії. Один з ключових етапів цього процесу - технічне об'єднання електричних систем України з об'єднаною енергосистемою ЄС (ENTSO-E). На сьогодні, основна увага зосереджена на проблемах відповідності європейським стандартам, таких як модернізація, підвищення безпеки системи, гармонізація програмного забезпечення. Однак існують також більш загальні бар'єри, які на перший погляд можуть не бути безпосередньо пов'язані з енергетикою. Наприклад, питання законодавства щодо державної допомоги. Наша країна зобов'язалася привести ці правила у відповідність до європейських норм. Без урахування вимог законодавства про державну допомогу, інтеграція енергетики неможлива.

Юридичний термін «державна допомога» охоплює будь-яку форму підтримки підприємств з державного чи місцевого бюджету, що спотворює чи може спотворити конкуренцію, створюючи переваги для окремих суб'єктів. В умовах єдиного ринку ЄС, де відкрита конкуренція є абсолютним пріоритетом, правила державної допомоги є одним із основоположних принципів функціонування європейського ринку, зокрема енергетичного.    

Після реформи ринку електроенергії, яка впроваджується в Україні, електрична енергія стане товаром, як і багато інших. Важливість гармонізації законодавства є вирішальною для інтеграції українського енергетичного ринку в європейський. Більше того, критерії державної допомоги повинні враховуватися при розробці всього вторинного законодавства реформи ринку електроенергії в Україні. Прийняття нормативно-правових актів в електроенергетиці без урахування цих вимог однозначно призведе до необхідності їх подальшої доопрацювання після ухвалення. Загалом, за півтора року необхідно прийняти понад сто таких документів.

Крім того, слід зазначити, що в Україні Антимонопольний комітет (АМКУ) виконує функції «третейського судді» в розгляді допустимості державної допомоги, включаючи ринок електроенергії.

Перед АМКУ стоїть завдання розробити Критерії надання державної допомоги, подати їх на затвердження Кабінету Міністрів України, а уряд, в свою чергу, повинен їх схвалити. Таким чином, успіх реформи ринку електроенергії, а отже, і інтеграція економіки України в економічний простір Європи, значною мірою залежить від дій АМКУ, не менше, ніж від дій відповідного регулятора – НКРЕКУ.   

Автор: Ілля СидоровПоділитись