Швидкість розкриття інформації зростає: результати Індексу прозорості енергетики 2020 року

08 грудня 2020

З 2018 року DiXi Group проводить аналіз прозорості у енергетичному секторі і зазначає, що у цьому році спостерігається швидке зростання відкритості інформації в цій галузі.

У 2020 році прозорість українського енергетичного сектору досягла середнього рівня, склавши 58 балів з 100 можливих. Ці висновки підтверджує “Індекс прозорості енергетики” за цей рік, підготовлений експертами DiXi Group.

“Енергетичні ринки України перебувають у стадії лібералізації. Прозорість є важливим показником, який відображає реальний стан ринку. Індекс прозорості допомагає слідкувати за прогресом. Я дуже рада, що у цьому році загальна оцінка сектора зросла до 58 балів, що на 10 балів більше порівняно з минулим роком. Це вказує на те, що Україна переходить від незадовільної до середньої прозорості”, - зазначила представниця USAID Ешлі Кінг.

Індекс прозорості енергетики було створено, щоб оцінити реальний стан доступності та якості інформації в енергетичному секторі і визначити існуючі прогалини. Цього року він охоплює 210 показників, базуючись на європейському та національному законодавстві, а також на кращих світових практиках розкриття інформації. Кількість показників зменшилася в порівнянні з минулим роком, проте вони стали більш агрегованими. Оцінка проводиться виключно на основі відкритих даних про функціонування та розвиток енергетичного сектору.

“Індекс є оцінкою ситуації на момент аналізу. Це дозволяє зрозуміти, як ми просунулися у порівнянні з попередніми періодами. Індекс також є інструментом діагностики, який виявляє прогалини або "чорні скриньки" (інформацію, яка не розкривається, але яку варто зробити відкритою). Індекс оцінює не лише загальну прозорість, але й прозорість у контексті окремих ринків та категорій”, - пояснив експерт DiXi Group Роман Ніцович.

Нововведенням Індексу 2020 року стала пілотна оцінка прозорості органів влади, які відповідальні за формування та реалізацію енергетичної політики. Їх оцінка проводилась за окремими індикаторами Індексу. Попередні результати свідчать, що три із шести органів влади (Міненерго, АМКУ, Держстат) все ще мають недостатню прозорість, в той час як три інші (НКРЕКП, Держенергоефективності, Міндовкілля) демонструють середній або добрий рівень прозорості.

“Уряд або компанії можуть скористатися нашими рекомендаціями в рамках Індексу. Наприклад, наступного року вони можуть зосередити свої зусилля на певних ділянках сектора, які нині є більш закритими, щоб продемонструвати публічно, що в цих сферах відбувається. Більше інформації — це більш реалістична оцінка сектора. Це кращий "діагноз" того, що відбувається у нашому секторі, а отже, розуміння, які "ліки" потрібно знайти. І, звісно, це сприятиме зростанню довіри з боку споживачів, інвесторів та учасників ринку”, - підкреслила президент DiXi Group Олена Павленко.

Експерт DiXi Group Богдан Серебренніков зазначив, що прозорість не є простим поняттям, вона має певні виміри, які можна детально оцінити.

“Ми оцінювали прозорість за певними критеріями: наявність інформації в публічному доступі, доступність (складність отримання інформації, її вартість), актуальність, регулярність публікацій, "використовуваність" інформації (зручність використання) та вичерпність інформації. Цього року ми були приємно вражені. Ми спостерігали не лише прогрес прозорості, але й прискорення цього процесу”, - зазначив Серебренніков.

На його думку, прогрес різного ступеня відбувся в більшості категорій, за винятком енергетичної статистики.

“Категорія балансів оцінює прозорість річної та місячної енергетичної статистики. Порівняння з минулорічними оцінками свідчить, що рівень прозорості в цій категорії залишився незмінним. Це можуть бути різні причини, але ми вважаємо, що основною причиною є затримка у приведенні державної статистики в Україні до кращих практик ЄС. Проте є і добрі новини: ми відзначили приведення більшості методик у відповідність до вимог регламенту ЄС щодо енергетичної статистики. Крім того, необхідна статистика доступна на сайтах органів державної влади. Однак регламент ЄС вимагає, щоб цю інформацію надав орган, відповідальний за статистику. Враховуючи це, ми рекомендували Держстату забезпечити формування місячних продуктових балансів енергоресурсів та організувати оприлюднення річного продуктового балансу у встановлені терміни. Однак важко говорити про ці рекомендації, оскільки державна статистика в Україні не має норм, необхідних для виконання вимог регламенту ЄС”, - пояснив експерт Києво-Могилянської школи врядування Геннадій Рябцев.

Найбільший прогрес експерти помітили в категоріях природних монополій, постачання та споживання, що пов'язано з лібералізацією ринків електричної енергії та газу.

“У категорії "Природні монополії" ми оцінювали прозорість діяльності операторів систем передачі та розподілу електричної енергії і природного газу. Тут ми маємо багато добрих новин: запровадження нових правил, що гармонізуються з європейськими, на ринках електричної енергії та газу, що відбулося у 2020 році, підвищило прозорість цієї категорії на 13 балів у порівнянні з попереднім роком. Після виділення функцій передачі електричної енергії та транспортування природного газу, прозорість відповідних операторів швидко зросла. Ми спостерігаємо, що завдяки високій готовності нормативно-правової бази та компаній "НЕК Укренерго" і "Оператор ГТС" прозорість їх діяльності суттєво зросла, також сприяла сертифікація оператора ГТС. Звичайно, є проблеми, пов'язані з тим, що виділення функцій на енергетичних ринках проведено не повністю”, - сказав Рябцев.

Про прогрес у категоріях "Споживання" та "Постачання" розповіла експертка ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Уляна Письменна.

“У категорії "Постачання" ми оцінювали прозорість правил та рівень конкуренції на енергетичних ринках. Ми відзначили значний прогрес у підкатегорії "Концентрація на ринку та рівень конкуренції". Регулятор провів якісну роботу, запровадивши квартальний моніторинг стану оптового та роздрібного сегментів ринків електроенергії й газу. Це також позитивно вплинуло на підкатегорію "Ціни та ціноутворення". Серед “чорних скриньок” залишаються питання якості і повноти моніторингу сегментів ринків енергетичного вугілля, а також дані про конкурентність на ринках вугілля та нафтопродуктів.

У категорії “Споживання” спостерігається суттєвий прогрес, особливо в підкатегорії “Стандарти обслуговування”. Цього року, вперше в історії індексу, досягнута абсолютна прозорість завдяки зусиллям НКРЕКП щодо інформування споживачів про їхні права, якість постачання енергоресурсів і компенсацій за невиконання стандартів обслуговування. Наразі в інших підкатегоріях такого високого рівня прозорості не досягнуто. Ми стикаємося з проблемою недостатньої інформації щодо впровадження обліку інтелектуальних енергетичних систем, а також відсутністю узгодженості у звітуванні між учасниками ринку та регуляторами”, - підсумувала результати звіту Письменна.

Важливо, що цього року Індекс прозорості охопив не тільки Україну, але й почав використовуватись в інших країнах Східного партнерства. Таким чином, інструмент починає застосовуватись на міжнародному рівні, що дозволяє порівнювати становище України з іншими державами.

“У наш індекс, як інструмент вимірювання доступності інформації у секторі, повірили міжнародні партнери. У цьому році DiXi Group разом із колегами з інших країн адаптувала методологію індексу для Грузії та Молдови. Презентація регіонального оцінювання запланована на 17 грудня”, - повідомила президент DiXi Group.

Теги:Поділитись