Адаптація до кліматичних змін: досвід громад Чехії та України

30 квітня 2024

Незважаючи на війну, українські громади освоюють провідні європейські стратегії сталого розвитку міст і сіл. Експерти наполягають на терміновій потребі вирішувати питання адаптації до змін клімату вже сьогодні.

Фото: Nadace Partnerství

Кліматологи зазначають, що за останні 60 років середня річна температура в Центральній Європі підвищилася на 2°C. Тому всебічний підхід до пом’якшення наслідків і адаптації до кліматичних змін, а також доступ до стабільної та надійної енергії є актуальними проблемами, які необхідно вирішувати в межах сьогоднішніх викликів.

Експерти та представники місцевого самоврядування обговорили рішення та інструменти, які використовують європейські та українські громади, під час стажування, організованого чеським Фондом Партнерства у квітні цього року.

Обговорюючи, як органи влади та місцеві спільноти Чеської Республіки розробляють і реалізують заходи з пом’якшення та адаптації, де знаходять фінансування і які проєкти вже реалізуються в активних українських громадах, “Українська енергетика” зібрала цю інформацію.

Брненська громада активно працює над кліматичною політикою міста

Знайомство зі сталими практиками пом’якшення наслідків і адаптації до кліматичних змін розпочинається вже в офісі Фонду екологічного партнерства. Простір, створений активними громадянами 30 років тому на колишній занедбаній ділянці в Брно, нині слугує місцем для відпочинку, навчання та розваг. Приміщення виконано за стандартами пасивних будинків і обладнано сонячними панелями, "зеленим" дахом і тепловими насосами. Околиці Відкритого саду також яскраво демонструють, як створити екологічно чисте середовище у великому місті.

Фонд уже другий рік організовує стажування для представників міських адміністрацій, експертів, громадських організацій та журналістів у рамках програми “Партнерство для сталого відновлення України”. До 2025 року планується створення щонайменше 200 місцевих лідерів, здатних впливати на перетворення населених пунктів, впроваджуючи європейський досвід.

Фонд також допомагає знайти партнерів, розробити проєкти та отримати грантову підтримку для їх реалізації у українських громадах.

Архітектор "Партнерства" не адаптує простір, а використовує рельєф місцевості та природні особливості. Фото автора

Одним із ключових напрямів діяльності Фонду є програми, пов’язані з адаптацією до кліматичних змін. Його керівник Мартін Андер очолює команду фахівців, які розробляють плани адаптації для міст та муніципалітетів. Вже зараз такі плани є терміновою потребою для європейських країн, оскільки жителі все частіше зустрічаються з явищами, які раніше були для них не характерними.

До основних проявів кліматичних змін у Центральній Європі, за словами Мартіна Андер, належать підвищення середньорічної температури і збільшення днів з екстремальними температурами. Також відбувається зміна в розподілі опадів, зокрема, зростання тривалості бездощових періодів або частішання дощів, а також збільшення інтенсивності і частоти екстремальних кліматичних явищ, таких як сильні вітри, град тощо.

Аналізуючи температурні дані Брно з 1961 по 2020 рік, фахівець виявляє чітку тенденцію до збільшення кількості спекотних днів і зменшення морозних, що свідчить про кліматичні зміни в конкретному місті.

Аналіз даних допомагає зрозуміти основні температурні тенденції. Джерело: Adapterra

На інтенсивність наслідків кліматичних змін впливають кілька факторів, які можуть як поглиблювати, так і пом’якшувати їхні наслідки, зазначає Мартін Андер.

Серед цих факторів:

• управління водними ресурсами, в тому числі опадами;
• кількість покритих поверхонь;
• стан та експлуатація будівель, зокрема, їх опалення та охолодження;
• стан зеленої інфраструктури, тобто кількість і якість рослинності;
• стан навколишнього ландшафту, маючи на увазі площу, вкриту рослинністю.

Зважаючи на ці чинники, можна проаналізувати "слабкі місця" у громадах і усунути або пом’якшити проблеми завдяки впровадженню проєктів з адаптації до кліматичних змін.

Серед успішних прикладів фахівці навели прості практичні рішення. Наприклад, зменшити навантаження на зливову каналізацію вдалося, відводячи частину потоку на спеціальні клумби.

Практичне рішення з управління опадами. Джерело: Adapterra

Що стосується підходів до екологічної експлуатації будівель, то вдалося зменшити навантаження на систему опалення та охолодження у навчальному закладі завдяки використанню дерев’яних панелей для фасаду. Це рішення, а також організація зелених зон, зменшили перегрівання території біля школи.

Рішення щодо зменшення витрат на опалення/кондиціонування будівлі та теплового перегрівання простору. Джерело: Adapterra

Важливість освітніх програм для органів місцевого самоврядування в залученні їх до подолання кліматичних викликів не можна недооцінювати. У Чехії діють дві акредитовані урядові програми: "Державне управління у сфері міської адаптації до зміни клімату" та "Адаптація до змін клімату для міст і муніципалітетів".

Програму "Освітній курс для муніципальних службовців" пропонує і платформа Adapterra від Фонду Партнерства. Практичні тематичні посібники дають поради щодо клімату в різних життєвих ситуаціях і відповідають на запитання, як впоратись з спекою, охолодити перегрівальні міста та зберегти воду, а також ухажувати за деревами і будувати будинки, які не матимуть проблем з перегріванням влітку.

Фонд "Партнерство" проводить конференції та щорічний конкурс найкращих заходів з адаптації до змін клімату в Чехії та Австрії, в який включені проєкти з сусідніх європейських країн.

Робота над адаптацією в значній мірі залежить від налагодження взаємодії з громадськістю та її залучення до формування документів розвитку муніципалітету.

Міста можуть скористатися підтримкою програм Adapterra для створення стратегій та концепцій адаптації, а також розробки Плану дій зі сталого розвитку енергії та клімату (ПДСЕРК). Місто Брно підписало міжнародний пакт Угода мерів, і наразі команда фахівців працює над кліматичним планом для міста, який може зробити його найбільшим чеським містом, що реалізувало ПДСЕРК.

Підписанти Угоди мерів використовують інструменти та отримують спільний досвід адаптації

Тисячі європейських міст, підписавши Угоду мерів, зобов’язались вжити заходів, щоб скоротити викиди парникових газів принаймні на 35% до 2030 року та адаптуватися до наслідків змін клімату. Брно з власної ініціативи підняло цей показник до 40%, спираючись на передбачені результати від проєктів адаптації до змін клімату.

Технічні знання щодо адаптації до кліматичних змін міста, які підписали Угоду мерів, доступні на платформі EU Climate-ADAPT, яка пропонує інструменти для фахівців міст і багато інформації, що також може бути корисною для українських громад.

Проте, за оцінками експертів, українські міста, які підписали Угоду мерів, у даний момент реалізують більше енергетичних проєктів, ніж проєктів з адаптації, оскільки на проблемах клімату почали фокусуватися лише нещодавно в контексті зменшення викидів.

На сьогодні розробники ПДСЕРК мають доступ до понад 2000 довідкових матеріалів, адаптаційних інформаційних бюлетенів з профілями міст.

Водночас Угода мерів, міжнародна спільнота органів місцевого самоврядування, пропонує громадам використовувати інтегрований алгоритм дій для адаптації до кліматичних змін, розроблений спеціально для міст.

Інструмент Urban Adaptation Support Tool складається з шести етапів. Спочатку необхідно провести підготовчі роботи, вивчити вихідні дані та зібрати інформацію, на основі яких здійснюватиметься подальша оцінка ризиків і вразливості. Наступним кроком етапу є вибір адаптаційних заходів, які допомагають втілювати кліматичні проєкти. Після цього громади мають реалізувати адаптаційні заходи та організувати подальший моніторинг з оціночною оцінкою дійсності проєктів.

 Етапи реалізації заходів, які пропонуються Urban Adaptation Support Tool. Джерело: Climate-adapt.

Українські громади лише починають працювати над адаптацією

Згідно з результатами опитування, проведеного у 2022 році фахівцями Асоціації енергоефективних міст України, респонденти вказали на найактуальніші кліматичні загрози для громад – це посухи, нестача води, сильні опади, екстремальна спека, буревії та повені, які викликають затоплення прибережних територій.

Серед активних міст, що стали піонерами в реалізації проєктів адаптації, можна виділити Рівне, Львів і Вінницю. Фінансування таких ініціатив зазвичай здійснюється з грантових програм і місцевих ресурсів.

Наразі в Україні доступна європейська програма Live, яка переважно спрямована на реалізацію заходів з адаптації. На даний момент фінансування охоплює невеликі інфраструктурні проєкти в межах кількох мільйонів євро, повідомляє Ольга Лящук, координаторка проєктів у ГО "Екоклуб". Вона також зазначає, що наявність розробленого ПДСЕРК у міст може бути ключовим фактором для отримання фінансування з європейських фондів.

"Для масштабніших проєктів, які потребують значних інвестицій, у межах програми Live вимагається, щоб місто мало План дій сталого енергетичного розвитку з кліматичним компонентом. Це ще однією причиною для створення ПДСЕРК громадам", - підкреслює експертка.

Що стосується житлового сектору, однією з великих проблем для українських громад є відсутність адекватної зливової каналізації, здатної впоратися з сильними зливами, констатує Ольга Лящук.

"У випадку сильних дощів затоплюються перехрестя, пішохідні переходи, і це також стосується укриттів, оскільки в містах недостатньо розвинена зливова каналізація, через яку повинна відводитися вода, або вона зовсім відсутня. Вирішення цих питань можливе за допомогою нових систем зливової каналізації, але це є дуже витратним і не завжди доступно для всіх громад. Однак є й прості рішення, які можуть допомогти локально", - пояснює експертка. "Наприклад, створення дощових канав із дренажною системою, де насаджують рослини, здатні швидко поглинати і утримувати вологу".

Але такі прості рішення вже застосовуються в Рівному. Завдяки ініціативі ГО "Сад історій" були створені дощові сади. Подібні рішення називають природоорієнтованими.

З точки зору адаптації до змін клімату, покриття доріжок природними матеріалами має більше переваг, ніж асфальтування, оскільки вода, що накопичується після дощу, може без перешкод просочуватися в землю. Тому така практика, як "розгерметизація" простору, є доречною. Львів зараз впроваджує подібні рішення під егідою міської влади.

Облаштування зелених острівців, що допомагають запобігти тепловому перегріванню громадських зон у спекотні дні, також має велике значення.

Архітектор Львова демонструє зелений острівець з фонтаном, який формує мікроклімат у спекотні квітневі дні. Фото автора

Змішування зазначених рішень потенційно може бути ефективним. До того ж, їх реалізація не потребує великих фінансових витрат, оскільки громади можуть здійснювати їх самостійно, коректуючи традиційні підходи. Наприклад, замість ямкового ремонту тротуарів застосувати тактильну плитку, одночасно вирішуючи питання інклюзивності, зазначає експертка "Екоклубу".

Учасниці стажування у Фонді Партнерства з Миколаєва та Кривого Рогу поділилися із “Українською енергетикою” про виклики, які наразі стоять перед їх громадами.

За останні роки середня річна температура у Миколаєві підвищилася в середньому на 1°C, вказує Алла Луцька, керівниця департаменту енергетики міської ради Миколаєва.

"Ми помічаємо збільшення періоду без опадів та зростання числа літніх днів з екстремально високими температурами (+35°C). У нашому регіоні поступово формується кліматичний пояс напівпустелі", - зазначає фахівець і наголошує на важливості проєктів з адаптації.

Вона також відзначає, що вже існують дослідження стосовно Миколаївської області, які проводили фахівці Одеського гідрометеорологічного інституту. На їх основі науковці розробляють стратегію екологічного розвитку в умовах зміни клімату.

Серед перспективних проєктів представниця міської ради зацікавлена в використанні ресурсів і потенціалу двох річок, на берегах яких розташоване місто. У співпраці з Фондом Партнерства вона шукає можливості для реалізації цього напряму. Важливими для розвитку відновлюваної енергії в енергетичному департаменті також вважають проєкти з виробництва “зеленого” водню.

Значну роль заходів з пом’якшення наслідків та адаптації до змін клімату відзначає Анна Амбросова, спеціалістка з промислової екології, мешканка Кривого Рогу. Місто має багато промислових об’єктів, тому кліматичні зміни накладаються на техногенний вплив, оскільки місцевість потерпає від викидів парникових газів та теплових впливів. До того ж значним джерелом перегрівання є численні відвали і відходи, отримані з видобутку руди та металургії.

Громадська спілка "Досить труїти Кривий Ріг" провела власне дослідження у вересні, коли основна спека вже знизилась. Активісти виміряли температуру повітря в різних пунктах — біля самого відвалу, на відстані кількох десятків метрів і близько кілометра. Результати між крайніми точками показали істотну різницю в температурі повітря — 8°C.

Вдень сонце інтенсивно нагріває каміння, а вночі це тепло віддається назад. Таким чином, розпечені поверхні впливають на мікроклімат поблизу. Люди, які родом з цієї місцевості, відзначають, що з кожним роком рослинність стає все гіршою, дерева сохнуть, а пил з відвалів забруднює повітря та виснажує ґрунти, - ділиться експертка.

"Такі проблеми вимагають термінового реагування через рекультивацію, необхідно впровадити озеленення поверхні. Для цього нам потрібно забезпечити придбання поживної ґрунтової суміші, нанести її на каміння і висіяти трав’янисті рослини. Це допоможе полегшити температурні коливання", - говорить Анна Амбросова.

Але для цього потрібно провести комплексне дослідження впливу промислових установок на мікроклімат прилеглих територій. І наукових досліджень на цю тему досі не проводили, зазначає експертка. Тим не менш, громадська організація не відмовляється від цих викликів і працює над вирішенням проблеми через комунікацію з місцевою владою та бізнесом.

Як наголошують представники європейських і українських громад, для вирішення кліматичних проблем потрібно справжнє партнерство між державними структурами, місцевими органами влади, бізнесом, професійними установами та громадськістю. Тільки завдяки такій синергії та ініціативі громадян на місцевому рівні Україна зможе досягти сталого розвитку своїх громад.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"   

Автор: Лариса БілозероваТеги:кліматичні зміни європейські стандарти енергетичне партнерство Цілі сталого розвитку донори довкілля екологіяПоділитись