Прогноз на 2022 рік: підвищити ВДЕ-генерацію у світі на 120 ТВт-год

16 березня 2022

Аналітик УВЕА Катерина Книш про наміри глобальних економік звільнитися від енергетичних ресурсів країн, які представляють загрозу

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) оприлюднила заяву про необхідність ввести заборону на постачання російських нафти та газу. 

Аналітики УВЕА відзначають оперативну реакцію світу на повномасштабну війну, що почалася 24 лютого 2022 року в Україні. 

За даними РНБО України, впродовж наступних двох тижнів був ухвалений найбільший пакет санкцій за останні 70 років. Більшість цих заходів вплинули на енергетичний сектор Росії, оскільки країни почали відмовлятися від імпорту російських енергоносіїв та заморожувати поточні енергетичні проекти, включаючи запуск Північного потоку-2. 

Про сучасні енергетичні тренди, які супроводжують плани України та світу по відмові від російських енергоносіїв, "Українська енергетика" обговорила з Катериною Книш, політологом і керівницею аналітичного департаменту УВЕА..

Чи існували подібні приклади енергетичних санкцій?

Під час "нафтової кризи" 1973 року члени Організації арабських країн-експортерів нафти відмовилися постачати нафту США та країнам Західної Європи, які підтримали Ізраїль у конфлікті. В результаті, ціна на нафту зросла в чотири рази за рік. Після цієї кризи країни, такі як США, Франція, Данія, Швеція, почали працювати над політикою енергетичної незалежності.

У 2022 році ми спостерігаємо, як весь світ активно відмовляється від російських енергетичних ресурсів на підтримку України. Так, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у самому початку війни закликав лідерів до відходу від російської нафти та газу, а Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оприлюднило план дій для зниження залежності Європи від російського газу, в той час як Європейська Комісія представила стратегію досягнення незалежності від російських енергоносіїв до 2030 року.

 

Що, на думку експертів, стало причинами залежності країн Європи від російських енергоресурсів?

Енергетичний експорт був важливим двигуном російської економіки. Росія є провідним експортером природного газу, другим за величиною експортером нафти, і третьою країною за експортом вугілля у світі. Щодо нафти, Росія видобуває близько 11 млн барелів щодня, з яких 5-6 млн барелів йдуть на експорт, при цьому 2,5 млн барелів – на європейські країни. 

Значимість російських енергоносіїв для Європи обумовлена кількома факторами.

Серед них варто відзначити плани на поступове закриття атомних електростанцій після катастроф на Чорнобильській та Фукусімській АЕС, а також курс на скорочення викидів CO2 шляхом закриття вугільних електростанцій й використання газу для балансування вітрових та сонячних електростанцій.

Які очікування в енергетичній галузі України найближчим часом?

Складно давати прогнози щодо майбутнього галузі в Україні. Звісно, потрібно зосередитися на розвитку водневих технологій, нарощуванні вітрової і сонячної енергії. Очікується також активний розвиток офшорної енергетики.

Сектор "зеленої" енергетики під загрозою. Вже є випадки руйнування та грабежів обладнання на ВДЕ-станціях. Найголовніше, що потрібно зробити – це зберегти персонал, який працює на цих станціях.

Ключовою подією зараз є приєднання України до ENTSO-E. Цей процес стало неможливо зупинити. Ми підтвердили нашу технічну спроможність під'єднатися до європейської енергетичної системи. Важливо, що ми вже досить довго підтримуємо ізольований режим, забезпечуючи стабільну частоту в мережі на рівні 50 Гц. Ці факти свідчать про нашу стабільність навіть у воєнний час.

Завдяки цьому приєднанню ми більше не залежимо від імпорту електроенергії з Росії і Білорусі у випадках її дефіциту в нашій мережі. У разі потреби в аварійній підтримці, її надаватиме європейська сторона, а не "сусіди", які можуть використати цю допомогу для політичної маніпуляції. Після приєднання, Ukraina стане частиною європейської енергетичної політики, зокрема – у розвитку ВДЕ.

Сектор "зеленої" енергетики зараз під значним ризиком, враховуючи вже зафіксовані випадки руйнування й крадіжок обладнання. Найважливіше завдання на сьогодні – зберегти працюючий персонал. Асоціація вже звернулася до міністерства енергетики з проханням не призивати на військову службу чоловіків, які працюють на станціях. Їх потрібно залишити під охороною.

Після закінчення війни, інвестори у ВДЕ сподіваються на компенсації від Росії та готові до реструктуризації боргів ГарПока.

Зараз зрозуміло, що накладення санкцій на енергетичний сектор Росії завдасть значного удару не лише російській економіці, а й економікам тих країн, які залежали від імпорту. Проте, лише такі дії можуть підірвати фінансування військової машини агресора, яка порушує міжнародні права у веденні війни та вчиняє військові злочини проти мирного населення.

Санкції в критично важливих секторах ведуть до необхідності переформатування світової парадигми та появи нових енергетичних трендів.

Які це тренди?

У найближчий рік світ зіткнеться з підвищенням цін на енергетичних ринках та усвідомленням важливості газових сховищ. Повна або часткова відмова від російських енергоносіїв призведе до значного зростання цін на енергетичних ринках, які вже зросли до шестикратних показників в порівнянні з минулим роком. Це може викликати серйозну інфляцію в Європі. Європа, США та Китай вже підвищили продаж нафти зі своїх стратегічних запасів у спробі знизити ціни. Існує також тиск на Китай та Індію, щоб перенаправити нафту, подібну до російської, назад до Європи.

Крім того, ЄС, відповідно до свого плану регулювання цін на енергоносії, пропонує країнам-членам надати короткострокову фінансову допомогу компаніям, які постраждали від високих цін на енергоносії. План включає введення тимчасових "стелі цін" та оптимізацію ринкових структур електроенергії. 

Також планується перегляд правил торгівлі викидами та розробка законодавства для постійної підтримки заповнення підземних газових сховищ на рівні не менше 90%. Координація заповнення і доступу до сховищ може забезпечити солідарність серед європейських держав та посилити надійність забезпечення газом перед наступним зимовим сезоном.

Санкції проти російської нафтової промисловості матимуть більший ефект, ніж проти природного газу, оскільки дохід від експорту нафти значно важливіший для бюджету Росії. У 2021 році Росія отримала понад 110 мільярдів доларів від експорту нафти, що вдвічі більше, ніж з продажу природного газу. У відповідь на обмеження постачань нафти, ринки швидше за все знизять ціну на російську нафту, як це вже сталося з венесуельською та іранською нафтами – наявні покупці все ж знайдуться, але за менш вигідними умовами.

Які прогнози у сфері ВДЕ?

Одним з ключових напрямків, визначених Європою для відмови від російських енергетичних ресурсів до 2030 року, буде розвиток відновлювальних джерел енергії, електрифікація, а також виробництво відновлювального водню та біометану. Реалізація програми ЄС "Fit for 55", прийнятої у 2021 році, передбачала зменшення річного споживання газу в Європі на 30% до 2030 року, що еквівалентно 100 млрд кубометрів природного газу. У 2021 році Європа імпортувала 155 млрд кубометрів газу. 

Рекордне зростання сонячних і вітрових потужностей у 2022 році призведе до збільшення виробництва електрики з ВДЕ більш ніж на 100 ТВт•год, що перевищить на 15% показники 2021 року. Політичні зусилля для відмови від російських енергоносіїв можуть додатково принести 20 ТВт•год нових потужностей з ВДЕ.

Отже, ще до початку війни в Україні, Росія стала усвідомлювати ризики для свого енергетичного експорту у зв'язку з трендами "зеленої" електроенергетики в Європі. Підтвердженням цього стало підписання угоди про будівництво трубопроводу до Китаю, оголошене незадовго до вторгнення, що свідчить про спробу диверсифікувати постачання 

Наразі експерти МЕА очікують, що рекордне зростання сонячних та вітрових можливостей у 2022 році призведе до збільшення виробництва електроенергії на більш ніж 100 ТВт•год, що становитиме на 15% більше, ніж у 2021 році. Політичні дії, спрямовані на відмову від російських енергоносіїв, можуть додати ще 20 ТВт•год потужностей з ВДЕ. Події в Україні підкреслюють важливість розвитку незалежних від енергетичної мережі проектів, таких як офшорні вітрові електростанції та гібридні системи.

Будуть робитися акценти на розподілену енергогенерацію. Під час відмови від російських енергоносіїв, споживачі зосередяться на розвитку розподіленої генерації, зокрема на установці сонячних систем на дахах. Це дозволить зменшити витрати на електроенергію та забезпечити енергетичну незалежність. Ця актуальність знову підтверджується подіями в Україні, коли багато міст залишилися без електропостачання.

Аналітики прогнозують виникнення нових ринків для виробництва енергетичного обладнання. Внаслідок санкцій та захисту української позиції, енергетичний ринок Росії залишили сотні компаній, які мали виробництва на її території.

Серед таких компаній - провідний виробник вітрових турбін, компанія Vestas. Вихід з російського ринку може призвести до відкриття нових виробничих потужностей, зокрема в Україні, де після війни відновлена інфраструктура готова надати можливості для розгортання виробництв.

Які нові напрями в енергетичній безпеці виділяють експерти?

У Європі та США наростає обговорення диверсифікації постачань енергоносіїв, незалежно від того, як зміниться ситуація з російськими ресурсами у найближчому майбутньому. 

Отже, наступний тренд - фокус на диверсифікацію постачань енергоносіїв. Декілька європейських країн вже шукають нових постачальників скрапленого природного газу та нафти. У випадку з нафтою, нові можливості відкриваються для Норвегії, Саудівської Аравії та Венесуели. Для газу, за оцінками експертів, необхідно створити нові об'єкти та термінали для скрапленого газу, що потребуватиме багато часу й зусиль. Також розширення трубопроводів займе роки і потребуватиме мільярди інвестицій. Найближчим часом конкуренція серед європейських імпортерів зросте.

Крім того, очікується повернення до вугільних електростанцій. Згідно з даними брюссельської дослідницької групи Bruegel, повна блокада російського газу вимагатиме від Європи термінового відновлення роботи вугільних електростанцій, які були закриті через екологічні причини.

Наприклад, Німеччина та Італія вже обговорюють можливість тимчасового повернення до вугілля до тих пір, поки не знайдеться ефективна альтернатива. Аналітики Rysted Energy очікують зростання видобутку вугілля в цьому році на 11% в порівнянні з 2018 роком.

Експерти вважають також важливим кроком заміна котлів на газі або іншому викопному паливі на теплові насоси.

У атомній енергетиці, МЕА прогнозує збільшення виробництва на атомних станціях в ЄС до 20 ТВт•год у 2022 році. Ці прогнози можуть змінитися, адже з війною в Україні стало очевидним, що агресор здатен захопити атомну електростанцію, що може призвести до серйозних наслідків. Тому очікується активізація зусиль на розробку технологій малих модульних реакторів та безпечну утилізацію ядерного пального.

Автор: Лариса БілозероваТеги:Євросоюзгазовий риноксанкціїУВЕАвійнаМЕАнафтаВДЕПоділитись