Рахункова палата: Держенергонагляд два роки не виконував контроль за галуззю

20 квітня 2021

Недостатня кількість перевірок вплинула на стабільну роботу об'єднаної енергетичної системи країни та сфери теплопостачання. Протягом опалювального сезону 2019–2020 років кількість технологічних порушень зросла в 3,7 рази в порівнянні з 2016-2017 роками

Протягом 2019–2020 років Держенергонагляд практично не виконував контроль у галузях електроенергетики та теплопостачання. Про це звітують у Рахунковій палаті.

"Протягом 2019–2020 років Державна інспекція енергетичного нагляду України не виконувала контрольні заходи у сферах електроенергетики та теплопостачання. Це підтверджують результати аудиту щодо ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду України", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за два роки Держенергонагляд використав загалом 226,6 млн грн (95,1% затверджених бюджетних призначень) на управління та контроль у сфері енергетичного нагляду. При цьому неефективно залишилося 11,5 млн грн, а додаткові 25 млн грн були витрачені з порушеннями законодавства. Також державне майно вартістю понад 5 млн грн використано неналежно через неправильну передачу з балансу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Аудитом було виявлено, що в 2019 році Держенергонагляд здебільшого проводив організаційні заходи: наймав людей, вирішував питання забезпечення працівників приміщеннями, зв'язком, технікою, транспортом тощо. У 2020 році через пандемію COVID-19 були заборонені контролюючі заходи.

У цей період Держенергонагляд не здійснював перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів суб'єктами господарювання, що підлягали нагляду щодо технічної експлуатації електричних станцій, установок, мереж та систем теплопостачання.

"В Україні налічується майже 60 тисяч таких суб'єктів господарювання. Відсутність перевірок негативно вплинула на стабільну роботу об'єднаної енергетичної системи і сфери теплопостачання. Технічний стан обладнання цих суб'єктів наближається до критичного рівня через значний ступінь зношеності, що створює підвищену небезпеку. Як наслідок, постійно відбуваються позапланові відключення споживачів від електро- та теплопостачання для проведення ремонтів", - наголосили у Рахунковій палаті.

Зокрема, 95% розподільчих електричних мереж, які живлять споживачів, перебувають у незадовільному стані. Через технологічні порушення в цих мережах споживачі не отримали у 2019 році 39,5 млн кВт.г електроенергії, а в 2020 році – 53 млн кВт. годин. Проектний термін експлуатації більшості обладнання електростанцій закінчено. Збільшення кількості технологічних порушень у 2020 році на 13% призвело до вимушених простоїв (з 409 у 2019 році до 461 у 2020 році). Кількість таких порушень під час опалювального сезону 2019–2020 років зросла в 3,7 рази в порівнянні з 2016-2017 роками.

Аудитори підкреслюють, що цьому є пояснення - відсутність цілісної системи нормативного регулювання питань державного нагляду в електроенергетиці та теплопостачанні. У державних цільових програмах не зазначено, як контролювати технічний стан об'єктів, енергоспоживання та безпеку, що повинно бути виконано Держенергонаглядом.

Через прогалини в законодавстві не були запроваджені ефективні механізми державного нагляду за технічним станом та експлуатацією об'єктів газової інфраструктури. Жоден центральний орган виконавчої влади не виконує державний нагляд у цій сфері.

Постійні зміни в системі центральних органів виконавчої влади, що привели до неодноразових реорганізацій профільного міністерства, яке займається державним наглядом у сфері енергетики та теплопостачання, а також часті зміни в його керівництві негативно вплинули на діяльність Держенергонагляду.

"Керівництво профільного міністерства не забезпечило адекватної координації діяльності Держенергонагляду. Окремі повноваження міністра були виконані несвоєчасно, а деякі не виконувалися взагалі", - підсумували в Рахунковій палаті.

Теги:Поділитись