Майбутнє реформи контролю за промисловим забрудненням залежить від депутатів — експерти

09 листопада 2020

Створення двох законів замість одного ускладнить реалізацію реформи системи контролю за промисловим забрудненням.

Про це повідомили менеджер зі сталого розвитку DiXi Group Ольга Полуніна та консультант DiXi Group Рімма Куштим.

У кінці вересня у Верховній Раді було подано законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" (реєстраційний № 4167), створений Міністерством екології, а у жовтні група депутатів винесла до парламенту альтернативний законопроєкт № 4167-1.

Експерти зазначають, що мета законопроєкту № 4167 полягає у забезпеченні реалізації норм Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка увійшла до додатку XXX до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

"Законопроєкт пропонує запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів довкілля, що визначатиме вимоги до обсягів забруднення та заходів, які ці компанії мають впроваджувати для скорочення викидів", - підкреслюють експерти.

Однак у жовтні група депутатів представила альтернативний законопроєкт № 4167-1. Автори зазначають, що він також націлений на узгодження українського законодавства з законодавством ЄС.

"На перший погляд, ці дві ініціативи є схожими - вони мають аналогічну структуру, багато формулювань у статтях збігаються, але між ними є певні відмінності: обидва законопроєкти містять норми, які стосуються впровадження висновків найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), які передбачають заходи, що мають бути виконані підприємствами для зменшення забруднення довкілля. Урядовий законопроєкт пропонує, що порядок затвердження висновків НДТМ визначається Кабінетом міністрів. Альтернативний законопроєкт пропонує визначити порядок затвердження висновків НДТМ окремим законом України, що відтерміновує введення в чинність закону про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення", - йдеться у коментарі.

На думку експертів, це положення виглядає необгрунтованим з кількох причин. По-перше, питання процедури затвердження висновків НДТМ не є виключно законодавчим. Створення двох окремих законів замість одного лише ускладнить реалізацію реформи. По-друге, таке формулювання альтернативного законопроєкту означає, що реформа не буде реалізована, поки депутати не узгодять процедуру висновків НДТМ, що практично відтерміновує саму реформу.

"Крім того, в альтернативному законопроєкті немає положень, що регулюють контроль за виконанням компаніями умов інтегрованого дозволу, хоча наявність таких положень, з огляду на назву документа, мала би бути передбачена. Натомість урядовий законопроєкт включає пункти щодо контролю за виконанням умов інтегрованого дозволу: інформацію, що має міститися в плані перевірок, основні критерії для оцінки ризику для довкілля від діяльності підприємств, підстави для проведення позапланових перевірок, як зазначено у Директиві 2010/75/ЄС", - зазначається в коментарі.

На думку експертів, альтернативний законопроєкт містить недоліки в регулюванні для великих забруднювачів атмосферного повітря. Як згадано в преамбулі до Директиви 2010/75/ЄС, державам доцільно актуалізувати законодавство стосовно промислових установок, щоб спростити та уточнити наявні положення, а також зменшити надмірне адміністративне навантаження. Для цього урядовий законопроєкт пропонує внести зміни до Водного кодексу та Закону "Про охорону атмосферного повітря", що підтримують усунення необхідності отримувати дозволи відповідно до цих законів, якщо вже є інтегрований дозвіл. Альтернативний законопроєкт пропонує внести аналогічні зміни лише до Водного кодексу. Для компаній це означає наявність двох паралельних дозвільних систем, що призводить до додаткових адміністративних зобов'язань.

"В даний момент майбутнє реформи залежить від депутатів. Залишається сподіватися, що профільний комітет Верховної Ради, розглядаючи законопроєкти, орієнтуватиметься на положення законодавства ЄС та найкращі практики країн ЄС та врешті решт підтримуватиме впровадження необхідної для України системи контролю промислового забруднення", - підсумовують експерти.

Теги:промислове забрудненнядовкілляПоділитись