Реформа вугільного сектора: де конкретні стратегії?

21 березня 2020

Які кроки необхідно вжити, щоб розпочати вирішення проблем вугільного сектора.

Реформа вугільного сектора триває з моменту отримання Україною незалежності. Важливим кроком стало оголошення на початку 2018 року тодішнім прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом про необхідність розробки покрокового плану реформування протягом трьох місяців. Два роки до цього Арсеній Яценюк закликав профільного міністра представити своє бачення. Було багато заяв, але на сайті Міністерства енергетики та захисту довкілля фактично немає інформації про конкретний план реформ.

Президент щодо реформування сектора

Реформа вугільного сектору в Україні має бути завершена до 1 травня — таку задачу минулого року поставив президент Володимир Зеленський міністру енергетики Олексію Оржелю.

"Якщо уряд має план з трансформації вугільного сектора, то спочатку будуть розроблені плани, які потім обговоримо з суспільством, а звідти перейдемо до шахтарів", — підкреслив президент, додавши, що при обговоренні плану необхідно буде вирішити, які державні шахти потрібно модернізувати.

"Необхідно визначити, які шахти, на жаль, вже не можуть бути оновлені, і в такому випадку слід знайти людям нове місце роботи, яке забезпечить їм таку ж або кращу зарплату", - зазначив Зеленський.

Намір міністерства

У листопаді 2019 року міністерство планувало представити нову концепцію.

"Міністерство енергетики та захисту довкілля розпочинає реформування вугільного сектора. Ми зосередимось на ефективних шахтах, які здатні забезпечувати себе. Незабаром ми представимо нашу концепцію розвитку", - поділився тоді міністр Олексій Оржель.

Попри те, що завдання було окреслено, воно залишилося нерозв'язаним і передалося новому Кабінету міністрів на чолі з Денисом Шмигалем.

Новий прем'єр з розумінням поставився до проблем вугільного сектора, які на той момент скупчилися в достатній кількості. На 1 березня 2020 року борги із зарплат становили 1,6 млрд гривень. Відзначимо, що на початку березня уряд виділив 654 млн грн для погашення заборгованості по зарплатах шахтарям з дев'яти підприємств.

"Вугілля необхідне для енергетичного сектора. Ситуація на ринку викликає занепокоєння. Ціна на газ знизиться до літа, і ситуація не покращиться. Це великий виклик", - вважає Шмигаль.

"На сьогодні в Україні 65 міст повністю залежать від вугільного сектора: вугледобувних підприємств та теплової генерації. Отже, затримка з реформуванням вуглевидобувної галузі призводить до збільшення непродуктивних дотацій", - підкреслив прем'єр.

Крім того, видобуток на державних шахтах України скоротився майже вдвічі, у той час як дотація на одну тонну вугілля зросла майже в 3,7 рази. Зокрема, з 2016 по 2019 рік видобуток зменшився з 6,7 млн тонн до 3,5 млн тонн на рік. Дотації на одну тонну в 2016 році становили 246 грн, а в 2019 — вже 908 грн.

Проте уряд не має наміру закривати перспективні шахти, у яких є можливість видобувати вугілля.

"Якщо шахта перспективна, якщо є можливість видобувати українське вугілля для вітчизняних станцій, ми взагалі не плануємо закриття. Є 33 державні шахти. Деякі з них мають природні перспективи, а інші працюють вже 50-60 років", - сказав Денис Шмигаль.

Він зазначив, що шахти, де видобуток добігає кінця, закриватимуться природно. Таких шахт поки що небагато, але їхня кількість з часом зростатиме.

"Однак ми не розглядаємо закриття шахт. Маємо комунікувати про розвиток вугільних регіонів. Поки я не знатиму, де шахтарям працювати, ми не будемо обговорювати закриття шахт", - підкреслив Шмигаль.

Урядові кроки в реформуванні

У проекті змін до державного бюджету на 2020 рік для реструктуризації вугільного сектора передбачено додаткові 1,6 млрд грн. Цю інформацію озвучив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі.

За словами нардепа, у проект на цей напрямок закладено 3,563 млрд грн, тоді як раніше виділялося 1,963 млрд грн. Таким чином, уряд планує запропонувати додаткові 1,6 млрд грн для шахтарів.

Водночас у оприлюдненому проекті скасовується фінансування державного інвестиційного проекту "Новокостянтинівська шахта: розвиток виробничих потужностей", на який планувалося 140 млн грн. Програма "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах" залишається без змін.

Також зменшили фінансування на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств — з 1,28 млрд грн до 659,7 млн грн.

Що з програмою реформування?

Прем'єр-міністр презентував, що Кабінет міністрів за співпраці з міжнародними партнерами працює над програмою трансформації шахтарських регіонів.

"Ми сьогодні взаємодіємо зі Світовим банком, міжнародними партнерами над програмою справедливої трансформації шахтарських регіонів. Не стоїть завдання закривати шахти. Питання — що робити з містами, які живуть за рахунок цих шахт", - зауважив Шмигаль.

Прем'єр також пригадав, що раніше спілкувався з українськими шахтарями, проте не в статусі голови уряду.

"Я побував в Донецьку та Луганську областях, спілкувався з керівниками шахтарських об'єднань. Ми провели широку зустріч шахтарів. Це довгострокова програма. На 5-10 років, яка передбачає майбутнє території, працівників шахт і їхніх родин", - додав Шмигаль.

Уряд також планував за два місяці погасити борги перед шахтарями.

"Ситуація у вугільному секторі справді критична. Ми домовилися, і президент запевнив шахтарів на всеукраїнській нараді про погашення половини боргів. 654 млн грн надійшли на рахунки. Це перший крок. Друга частина боргів буде погашена наступного місяця. Але це буде дуже складно. Я не братимуся описувати, скільки це коштує уряду та країні", - підкреслив прем'єр-міністр.

Поради експертів

В українській вугільній промисловості попит залишатиметься близько 30 років. Про це в одному з інтерв'ю сказав голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков.

"Принаймні в наступні 30 років вугільний сектор України буде потрібен. Це вугілля енергетичного призначення - для теплогенерації - і коксівне - для металургії", - вважає Плачков.

Експерт наголосив, що теплові електростанції, які працюють на вугіллі, займають близько 37% енергетичного балансу України.

"Це значна частка. Крім того, вугільні електростанції забезпечують маневровість енергетичної галузі — знижують і підвищують виробництво залежно від коливань споживання. Це дуже важлива функція. Навіть Європа будує вугільні електростанції — Польща, а також Німеччина, що, як це не парадоксально, здійснює це на електростанціях невеликої потужності до 400 МВт, які забезпечують маневровість енергосистеми. Про це рідко пишуть у ЗМІ, оскільки домінує тренд на відновлювані джерела енергії. Однак це правда", - зазначив експерт.

На його думку, зберегти українські шахти можливо лише через приватизацію.

"Єдиний ефективний шлях — приватизація вугільних шахт. Ті шахти, які вже приватизовані (однак варто зазначити, що приватизовані були переважно кращі об'єкти), сьогодні є прибутковими. У них не виникає проблем із зарплатами, обсягами видобутку, реалізацією продукції тощо. Українська економіка сьогодні не передбачає ефективного державного управління такими підприємствами, як вугледобувні. Більше того, практично в усіх країнах вони приватизовані", - наголосив Плачков.

Разом із цим, Плачков вважає, що лише кілька з усіх державних шахт мають справжню перспективу.

"Можу завважити, що з 33 державних шахт, які перебувають на підконтрольній території, лише кілька можуть бути актуальними. Їх слід намагатися приватизувати. Звичайно, з погляду приватизації вони не є надто привабливими, але в держави є чимало механізмів для залучення інвесторів", - підкреслив Плачков.

"Всі розуміють, що вугільні шахти, зрештою, закриватимуться. Але що робити з шахтарями? Потрібно забезпечити їх перенавчанням, допомогти знайти нову роботу, отримати нову кваліфікацію", - заявила експерт Олена Павленко під час обговорення реформ у енергетичній сфері.

План перенавчання, вважає вона, слід представити вже цього року. Міністерство, уряд, парламент та профільний комітет мають визначитися з формою перевідкваліфікації шахтарів.

Також потрібно терміново вирішити питання так званого «зеленого» тарифу для відновлювальних джерел енергії. Адже в умовах, коли в Україні не вирішено проблеми вугільного сектора, ЄС вже запроваджує нову стратегію European Green Deal, що передбачає перехід до “зеленої” економіки, яка означає мінімізацію та усунення використання вугілля. І Україна також має відповідати цій стратегії.

Довідка

Приблизно 4% світових підтверджених запасів вугілля припадає на українську вугільну промисловість. Основні запаси кам'яного вугілля України зосереджені в двох басейнах: Донецькому та Львівсько-Волинському. Донецький вугільний басейн розташований на території Дніпропетровської, Донецької, Луганської та Харківської областей України. Кількість робочих пластів у басейні досягає 120, з яких близько 65 експлуатуються. Львівсько-Волинський басейн розташований у Львівській та Волинській областях.

Вугільна промисловість України містить як приватний, так і державний сектори. Найбільшим представником приватного сектора є енергетичний холдинг "ДТЕК". Серед найбільших підприємств державного сектора можна виділити ДП "Львіввугілля" та ДП ВК "Краснолиманська".

Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики

Теги:проблемивугільний секторшахтиреформиПоділитись