Відновлення теплогенерації: необхідні ресурси та фахівці

23 травня 2023

Щоб підготувати теплогенерацію до зимового періоду, першорядно варто відновити пошкоджені блоки станцій, які були знищені ворогом, а також провести плановий ремонт, але для цього потрібні фінансові ресурси.

В Україні внаслідок обстрілів постраждала вся енергетична система, особливо ж теплові електростанції. Зокрема, було пошкоджено 19 блоків ТЕС, зупинено чотири блоки теплоелектроцентралей, а також постраждали вісім агрегатів гідрогенеруючих станцій. Для відновлення лише обладнання ТЕС ДТЕК необхідно близько 7 млрд грн. Загалом, за оцінками Міненерго і Світового банку, для підготовки до наступного опалювального сезону українській енергосистемі потрібно 3,4 млрд доларів.

Де знайти ці кошти і що ще потрібно вжити для якнайшвидшого відновлення теплогенерації? Це питання обговорювалося на вебінарі "Оцінка наслідків та відбудова теплової генерації", що проходив за підтримки фонду Friedrich Ebert Stiftung Ukraine.

Увазі читачів пропонуються найцікавіші тези зустрічі "Українська енергетика".

Вплив ворожих атак на теплогенерацію

За даними Міністерства енергетики, станом на кінець минулого осінньо-зимового сезону українська енергосистема через руйнування та окупацію втратила 44% атомної генерації, 78% ТЕС, 66% блочних ТЕЦ, 12% ГЕС, 75% вітрової генерації та більше 20% сонячної.

“Ми понесли ушкодження 24 об'єктів генерації, близько половини підстанцій системи передачі, 43% магістральних мереж”, – повідомив заступник міністра енергетики. “У більшості випадків ракети вражали один і той самий об'єкт неодноразово”.

Масовані атаки були спрямовані на об'єкти НЕК "Укренерго" та генеруючих компаній, з метою дестабілізувати енергосистему країни.

“Ворог обрав теплові електростанції як важливі цілі. За офіційними даними, 19 блоків ТЕС, загальною потужністю 3,3 ГВт, зазнали значних руйнувань. Чотири блоки теплоелектроцентралі також були пошкоджені. Цей вплив торкнувся і гідрогенеруючих станцій – вісім агрегатів зазнали ушкоджень”, – зазначив генеральний директор "ДТЕК Енерго".

Ще до початку війни, 22 лютого, Луганська ТЕС зазнала пошкоджень. В подальшому станція була змушена зупинити виробництво електрики та потрапила під окупацію.

“В даний час немає зв'язку зі станцією, і вона не є частиною української енергосистеми, – зазначив експерт. – Відсутність маневрових потужностей Запорізької ТЕС є серйозною втратою для енергосистеми”.

З початку повномасштабного вторгнення на теплоелектростанції "ДТЕК Енерго" зафіксовано понад 40 атак, в результаті яких загинуло троє співробітників і 32 особи отримали поранення.

Окрім цих втрат, компанія втратила частину кваліфікованих кадрів, адже більше 4,3 тисячі працівників вступили до Збройних сил України. Знайти нові кадри стало досить важко, що ускладнює роботу.

Для відновлення обладнання необхідно близько 7 млрд грн…

Обстріли продовжуються, що призводить до втрати обладнання в теплогенерації.

“Для відновлення обладнання сьогодні потрібно близько 7 млрд грн”, – наголосив генеральний директор "ДТЕК Енерго".

Однак це лише частина необхідних коштів. Яка ж сума потрібна для відбудови всієї енергосистеми країни? У Міненерго зазначили, що не можуть оголосити остаточну вартість через продовження війни, проте повідомили про необхідну суму для підготовки до зими.

“Для підготовки до наступного осінньо-зимового періоду потрібно 3,4 млрд доларів. З них 1,2 млрд передбачені для закупівлі ресурсів. Решта – для відновлення ліній системи передачі та генераційних потужностей. Це близько 2,1-2,2 млрд доларів, які потрібні вже цього року, щоб встигнути підготуватися до зими”, – зазначив експерт.

Заступник міністра енергетики відзначив, що міжнародні партнери надають величезну підтримку Україні. Країна вже отримала більше 6 тисяч тонн матеріалів і устаткування на загальну суму приблизно 151 млн євро. Ця допомога надходила від європейських країн до Фонду підтримки енергетики. Нещодавно отримали 200 млн гранту від Світового банку. Проте цих коштів недостатньо, підкреслив експерт.

Що допомогло витримати труднощі

Теплогенерація та енергосистема України подолали складний осінньо-зимовий період завдяки відвазі енергетиків та інтеграції з європейською енергосистемою. Коли взимку спостерігався дефіцит електрики, її імпортували. Тепер, коли є надлишок, в Україні з'явилися нові можливості для генерації та експорту.

Під час суворого опалювального сезону енергетики не раз успішно "запускали з нуля" станції, які повністю зупинили роботу.

Вугледобувні підприємства також відіграли важливу роль у цій ситуації.

“Шахти зберегли необхідні темпи і обсяги видобутку вугілля, що забезпечило роботу українських ТЕС. Впродовж 2022 року було введено 28 нових лав, – повідомив генеральний директор "ДТЕК Енерго". – Це дозволило нам забезпечити вугіллям не лише наші електростанції, але й допомогти державним ТЕС під час опалювального сезону.”

Протягом 2022 року ми змогли виробити на наших станціях 17,9 млрд кВт-год електроенергії…

Вугледобувні підприємства підтримували ремонтні роботи та забезпечували запчастинами релоковані машинобудівні потужності.

“У 2022 році випустили на наших станціях 17,9 млрд кВт-год електроенергії, – зазначив експерт. – Це коротше, ніж минулого року, але дозволило максимально забезпечити баланс в системі, незважаючи на втрати станцій.”

Плани теплогенерації на 2023 рік

Головне завдання теплогенерації на сьогодні – підготовка до нового осінньо-зимового сезону, який може бути не легшим, ніж попередній.

“Навряд чи енергосистема перестане цікавити ворога, тому ми мусимо ретельно підготуватись. Необхідно відремонтувати пошкоджене обладнання, відновити блоки й виконати планові ремонти для тих, що працювали в режимі максимального навантаження”, – підкреслив генеральний директор "ДТЕК Енерго".

Для цього потрібні фінансові ресурси, людські ресурси і час. Проте не буде багато можливостей для планових ремонтів. Чому? “Енергоатом” вже попередив, що влітку компанія реалізовуватиме велику програму ремонту, зупинивши значну кількість атомних станцій.

Учасники вебінару звернули увагу на можливі аварійні вимкнення електроенергії та гарячої води влітку.

“Атомні блоки йдуть на плановий ремонт. Один вже зупинено, інший планують зупинити в другій половині цього місяця. Це зменшить основні потужності. Закінчиться весняне водопілля, яке цього року було рекордним, й можливості гідростанцій зменшаться. Проте якщо буде спекотне літо, люди почнуть масово вмикати кондиціонери, і споживання електроенергії зросте, що потрібно буде компенсувати”, – зауважив експерт.

Якщо основна генерація буде зменшена, може не вистачити маневрових потужностей, зважаючи на проведення планових ремонтів і відновлення пошкоджених блоків.

“Навантаження ляже на теплову генерацію. Ми вже відчуваємо це в травні і, напевно, будемо відчувати і в червні-липні,” – попередив керівник "ДТЕК Енерго".

Компанія намагається виконати всі заплановані на рік ремонтні роботи. При цьому шахти мають продовжити видобуток вугілля. Протягом 2023 року мають запрацювати ще 28 нових лав.

Для реалізації всього це потрібні інвестиції, проте вони залежать від покращення ситуації з ліквідністю на ринку електричної енергії.

Учасники вебінару помітили, що в Європі відбувається "зелений" перехід, в рамках якого фінансування вугільної генерації не підтримується.

“Зелений перехід – це світовий тренд, який є в European Union й буде продовжуватися в Україні. Однак ми повинні визначити темпи нашого переходу. Треба розділити цей перехід на різні етапи. Протягом найближчих років, під час війни, потрібно розуміти, що створення нових типів генерацій буде великим викликом. Тож маємо сконцентруватись на тепловій генерації, яку маємо зараз, та відновити її, в максимально можливій мірі використовуючи власне вугілля для виробництва електроенергії”, – зазначив експерт.

Протягом найближчих декількох років добре обдумане відновлення нашої генерації стане критично важливим…

На його думку, "зелений" перехід, безумовно, буде відбуватись, але поетапно. Потрібно також реалізувати нові технології для менеджменту енергії.

“Ми вже маємо невеликий досвід впровадження систем накопичення енергії на Запорізькій станції, яка, на жаль, є під окупацією. Маємо проєкт для впровадження цієї технології. Плани подальшого розвитку системи накопичення енергії є у нас”, – зазначив експерт. – “Ми розуміємо важливість "зеленого" переходу та будемо крокувати в ногу з часом, адаптуючись до змін ситуації в Україні та в нашій енергосистемі”.

Які виклики необхідно подолати

Для реалізації необхідних планів важливо мати єдину програму відновлення української генерації. Перш за все, це стосується балансуючої генерації, яка є критично важливою, вважає експерт.

“Ця програма потрібна для залучення фінансування від міжнародних організацій та пошуку внутрішніх шляхів для забезпечення генерації ліквідністю, щоб направити ресурси на відновлення”, – зазначив він.

Необхідно розробити єдину програму відновлення…

Один із можливих кроків – це повернення боргів у енергосистемі, зокрема, боргів на балансуючому ринку. Саме тепловій генерації "ДТЕК Енерго" борг становить близько 1,8 млрд грн

Також існує питання старих боргів, які перевищують 6 млрд грн, ці кошти можуть бути використані для підготовки до наступного зими.

Ільдар Салєєв підкреслив також необхідність продовження лібералізації ринкових умов. У певні дефіцитні періоди балансуюча генерація могла б забезпечити додаткові доходи для підготовки до опалювального сезону, але наразі заважають цінові обмеження.

“Щоб вчасно підготуватись до осінньо-зимового періоду, необхідно об'єднуватись та планувати резерви, потужності, щоб у разі обстрілів мати можливість забезпечити електроенергією всю Україну”, – вважає експерт.

На його думку, якщо залучити максимальну кількість ресурсів для відновлення, то ключові потужності теплогенерації можна буде підготувати до осінньо-зимового періоду. Однак, якщо затягувати процес і брати ресурси з інших напрямів, відновлення займе більше часу.

Отже, фінансування та кадри – це основні виклики для теплогенерації в підготовці до опалювального сезону. Чи зможуть енергетики їх подолати, залежить не лише від них самих, але й від підтримки уряду та міжнародної спільноти.

Матеріал підготовлений у співпраці з Київською школою енергетичної політики.

Теги: ДТЕК Енерго Укренерго ТЕСПоділитись