Що обговорювали на конференції СОР26 у Глазго: українські висновки

22 листопада 2021

Україна представила на заході оновлений Національно визначений внесок щодо скорочення викидів парникових газів та зобов’язалася до 2035 року відмовитись від використання вугілля як частини боротьби з кліматичними змінами.

 Демонстрація під час COP26 у Глазго. - фото REUTERS / Ив Герман

Міжнародна кліматична конференція ООН COP26, що відбулася в листопаді 2021 року, зібрала лідерів з приблизно 200 країн. Делегати у Глазго працювали над стратегічним планом для реагування на глобальну кліматичну кризу.

Конференція завершилася ухвалою глобальної угоди, що має на меті прискорення дій щодо кліматичних змін. Основним завданням угоди є уникнути підвищення середньої глобальної температури на 1,5°С вищої за доіндустріальні рівні.

Однак експерти вважають, що форум не вдовольнив усіх сподівань організаторів. Які рішення були ухвалені на конференції в Глазго, як їх оцінили міжнародні та українські експерти, які ініціативи з боротьби з кліматичними змінами підтримала Україна, і звідки можна отримати фінансування для цих заходів, дізнавалася “Українська енергетика”.

Результати кліматичної конференції ООН

Складність перемовин підтверджує той факт, що вони тривали на день довше, ніж планувалось. Проте за підсумками переговорів 13 листопада була затверджена угода, що містить низку рішень та ініціатив, спрямованих на вирішення викликів, пов’язаних з кліматичною кризою.

Згідно з повідомленнями британських ЗМІ, делегати COP26 досягли важливих зрушень у скороченні викидів та адаптації до кліматичних змін, але не змогли досягти консенсусу щодо термінів відмови від вугілля.

Учасники кліматичних переговорів у Глазго після завершення фінальної стадії обговорень. Джерело - Філ Нобл / Reuters

Делегати COP26 досягли важливих прогресів у скороченні викидів та адаптації до клімату, але не змогли дійти спільної думки щодо термінів відмови від вугілля.

Серед ключових моментів кліматичного пакету, затвердженого у Глазго, згадується домовленість про перегляд НВВ на кліматичних самітах 2022 року в Єгипті та 2023 року. За словами організаторів, це означає, що країни, які не досягли амбітних цілей зі скорочення викидів, мають період для перегляду своїх зобов’язань.

Експерти підрахували, що загальні цільові показники зі скорочення викидів, які країни представили на COP26 у Глазго, можуть призвести до очікуваного підвищення температури на 2,4°C вищої за доіндустріальні рівні, що значно перевищує ціль у 1,5°C, визначену в Паризькій угоді 2015 року.

Щодо вугілля, як найбільш "брудного" викопного пального, яке планували "прибрати з використання" до зазначених країнами термінів, делегати погодилися на компроміс і прийняли більш м’який варіант.

Таку позицію відстоювали представники Індії. В кінці конференції вони наголосили на необхідності зміни формулювання на "поступово скорочувати". Індійська сторона аргументувала свою позицію тим, що вугілля є основним енергетичним ресурсом для країни, що забезпечує 70% енергетики, а велика частина сільського населення не має доступу до стабільного електропостачання.

Окрім того, на конференції було ухвалено рішення про те, що розвинені країни з державних та приватних джерел виділять допомогу бідним країнам для адаптації до кліматичних змін і скорочення викидів. Протягом наступних п’яти років фінансування для країн, що розвиваються, досягне $500 мільярдів.

Проте представники кліматично вразливих країн висловили незадоволеність, підкреслюючи, що цього фінансування може бути замало, а деякі країни, навіть економічно успішні, як, наприклад, Австралія, заявили недостатні амбіції у своїх зобов’язаннях зі скорочення викидів або досі не визначили свої цілі.

Заступниця міністра доставки екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук повідомила, що під час конференції СОР26 обговорювалося намір до 2024 року суттєво підвищити колективну ціль розвинених економік щодо кліматичного фінансування для країн з перехідною економікою або тих, хто найбільше постраждав від наслідків кліматичних змін.

Саймон Кава, міністр юстиції, зв’язку та закордонних справ острівної держави Тувалу (Полінезія) готується до виголошення заяви на COP26, стоячи в океані у столиці Фунафуті, 5 листопада 2021 року.

Діяльність України на СОР26

Україна активно готувалася до конференції і представила свою офіційну позицію у перші робочі дні. Під час зустрічей було представлено оновлений НВВ, а також було обговорено роль держави, експертної спільноти та бізнесу у боротьбі зі змінами клімату.

В рамках СОР26 українська делегація організувала два заходи з презентацією національної кліматичної політики.

На початку конференції Україна провела панель, де презентували не лише урядові плани щодо скорочення викидів, але й детально описали, як бізнеси готуються до нових економічних умов з впровадженням СВАМ, проводячи інвентаризацію власних викидів та обговорюючи ціновий механізм вуглецю в Україні.

Другий публічний захід відбувся 6 листопада, під час якого обговорювали можливі стратегії досягнення цілей оновленого НВВ та декарбонізації економіки України. Серед учасників були представники Міндовкілля, Міненерго, Верховної Ради України, ЄБРР та Федерального міністерства навколишнього середовища Німеччини, а також представники коаліції NDC Partnership, що допомагає країнам виконувати кліматичні зобов’язання.

Під час конференції Україна брала участь в експертних обговореннях. Ірина Ставчук розповіла, що основні дискусії відбувалися щодо створення прозорої системи кліматичної звітності, обліку скорочення викидів, а також запровадження єдиних форматів і термінів подання кліматичних цілей НВВ та фінансування.

Думки неурядових учасників СОР26 з України
 

“Результати СОР26 у Глазго можна вважати успішними, зокрема для України, хоча було б краще, особливо щодо відмови від вугілля і розвитку ринкових механізмів декарбонізації економік”, – підсумовує роботу конференції член делегації Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Координаторка програми "Зміна клімату і енергетична політика" Фонду ім. Бьолля в Україні Оксана Алієва серед позитивних досягнень зазначає, що країни повинні оновити свої довгострокові стратегії у відповідності до цілей кліматичної нейтральності до середини століття. Вона наголошує на актуальності цього завдання для України. На її думку, нинішня Стратегія низьковуглецевого розвитку не передбачає скорочень викидів і орієнтована на стабілізацію їх на поточному рівні.

Також вона зазначає, що на конференції нарешті затвердили "Книгу правил" Паризької угоди, включаючи ринкові механізми та статтю 6. У документі прописано, що подвійне обрахування викидів більше не допускається.

Проте вона висловлює побоювання, що документ дозволяє використовувати частину згенерованих після 2013 року кредитів за механізмом чистого розвитку до 2025 року, що може негативно вплинути на ціну на ринку. Крім того, наголошує на ризиках використання ринкового механізму для недоброчесного "зеленого" піару.

Зацікавленість у міжнародному вуглецевому ринку ринкових механізмів Паризької угоди, визначених під час СОР26, виявляють українські виробники.

Механізми, які охоплює стаття 6 Паризької угоди, пояснює консультант з охорони навколишнього середовища Микола Шлапак. Він констатував, що керівні документи щодо вуглецевих ринків на СОР26 були прийняті, тому можна сподіватися на значний прогрес у становленні нових вуглецевих ринків у найближчі роки.

“Проекти, у яких ціна на вуглець впливає на рішення, стають першими кандидатами для впровадження нових ринкових механізмів”, – прогнозує фахівець.

Українським компаніям, які планують інвестиційні проекти на скорочення викидів, Микола Шлапак радить почати оцінку потенційних скорочень і врахувати ціну на викиди вуглецю у своїх фінансових моделях.

“Для делегації важливим питанням був доступ України до програм з розвитку інституційного потенціалу в рамках Кіотського протоколу та Конвенції з питань зміни клімату. Цього року відбувся перегляд цих питань, і рішення виявилися задовольняючими: Україна продовжить мають доступ до відповідних програм [та фінансування], тепер ще й для заходів адаптації до змін клімату”, – зазначила учасниця конференції Анна Аккерман, експертка з питань клімату та енергоефективності ГО “Екодія”.

Серед важливих для України тем, на які акцентувала увагу експертка, є обговорення питання Криму українською делегацією, адже Росія постійно намагається представити Крим як частину своєї території.

“Делегація ставила собі за мету завадити випуску звітів, в яких Крим був би відображений без посилання на рішення Генеральної Асамблеї ООН. Це вдалося досягти, хоча остаточної мети – забезпечення відповідних приміток у всіх звітах – ще досягнуто не було”, – поділилася досягненням Анна Аккерман.

Олександр Дячук відзначає продуктивність і лідерство української делегації на СОР26, наголошуючи на необхідності Україні й надалі посилювати зусилля і розширювати свої можливості на наступних кліматичних форумах.

Україна позначила терміни відмови від вугілля

На СOP26 Україна заявила про своє рішення відмовитись від використання вугілля для виробництва енергії до 2035 року. У медіа відзначають, що це сталося, незважаючи на сьогоднішній дефіцит вугілля та загальну кризу в енергетиці країни.

Для розвитку міжнародного партнерства у цій сфері Україна, разом із 28 іншими країнами, приєдналася до коаліції Powering Past Coal Alliance (PPCA).

Ця організація об’єднує національні уряди, підприємства та організації, які сприяють переходу від вугілля до "чистої" енергетики. Члени коаліції беруть на себе зобов’язання забезпечити справедливу трансформацію регіонів, що видобувають вугілля, та визначити конкретні терміни відмови від цього ресурсу. Наразі до складу PPCA входить 165 країн.

"Україна просувається до декарбонізації енергетики, зокрема, до повного закриття вугільних теплових електростанцій, а також значного збільшення відновлювальних джерел енергії," – навели у релізі PPCA коментар міністра енергетики України Германа Галущенка. – "Але для досягнення цієї мети необхідно розвивати гнучкі і низьковуглецеві технології, а також інтегрувати енергетичні ринки України та ЄС. У цьому контексті ми працюємо з міжнародними партнерами над залученням інвестицій, технологій та досвіду".

У коаліції також зазначили, що вступ до PPCA є важливим кроком для України, оскільки вона є третьою в Європі за потужностями вугільної генерації після Німеччини та Польщі.

На СOP26 Україна заявила про своє намір відмовитись від вугілля для виробництва енергії до 2035 року

Крім того, у альянсі повідомили, що компанія ДТЕК, найбільший приватний інвестор в енергетичному секторі України, приєдналася до коаліції, зобов’язуючись до 2040 року забезпечити виробництво електроенергії без використання вугілля.

В екологічній ініціативі “Екодія” зазначають, що це безпрецедентне рішення, яке допоможе Україні позбутися "брудних" вугільних потужностей та модернізувати економіку країни.

Коментуючи наміри України відмовитися від вугілля, експерти “Екодії” підкреслюють, що ця заява поки залишається на декларативному рівні і не закріплена в документах національного рівня, тому вона ще потребує офіційного підтвердження урядом.

Однак експерти “Екодії” Анна Аккерман і Костянтин Криницький, які досліджують трансформацію вугільних регіонів, відзначають, що дата відмови від вугілля в електроенергетиці не обговорювалась на національному та регіональному рівнях.

Отже, українські фахівці пропонують враховувати світову практику попереднього обговорення важливих тем всіма зацікавленими сторонами: державою, місцевими органами влади, бізнесом, освітніми закладами та громадськістю.

Що стосується інших світових економік, то деякі країни поки утримуються від конкретних заяв і вступу в альянси. Найбільші гравці вугільного ринку, як Китай, Індія, Австралія та США, не підписали угоду. Також експерти зазначають, що на цьогорічній конференції не обговорювалась відмова від нафти та газу.

Доступ до кліматичних фінансів
 

Щодо фінансування декарбонізації, українська делегація на форумі провела переговори з кількома міжнародними фінансовими інституціями.

Під час СОР26 українські переговорники узгодили з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) підходи до реалізації оновленого НВВ і підтримку банку.

Голова делегації, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина підкреслила, що ЄБРР планує підвищити фінансування екологічних проектів щонайменше до 50% до 2025 року.

За словами Ольги Стефанішиної, “зелений” перехід України вимагатиме приблизно 10 мільярдів євро щорічно протягом наступного десятиліття. Вона зауважила, що частина цих коштів буде мобілізована на рівні країни, а частину Україна планує залучити через міжнародні фінансові інституції.

Представники української делегації на СОР26. Джерело - mepr.gov.ua

Ольга Стефанішина вважає, що важливо закріпити принципи рівності країн у веденні кліматичної звітності та зберегти інституційну підтримку та доступ до фінансових ресурсів для країн з перехідною економікою.

“Українська делегація послідовно порушувала питання доступу України до Зеленого кліматичного фонду ООН. Завдання на наступний СOP – з підтримкою партнерів завершити цей процес,” – зазначила голова делегації.

Партнерством учасники делегації вважають запрошення України до “Лідерської групи для індустріального переходу” (The Leadership Group for Industry Transition). Це об’єднання включає країни та великі світові компанії, що прагнуть досягти нульових викидів вуглецю в промисловості до 2050 року.

Учасниця делегації, народна депутатка Леся Василенко розповіла, що Україна наразі в процесі приєднання до цієї групи, до складу якої входять США, Великобританія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Індія, Аргентина та інші країни, які забезпечують інновації, фінансування та надають платформу для обміну досвідом.

“Ми обговорювали фінансування, необхідне для розвитку нових технологій у секторі будівництва, транспорту, енергетики та сільського господарства. По суті – про кошти на науку та технології, так звані R&D. Також це інвестиції у повну перебудову галузей,” - завершила свою думку Леся Василенко.

На думку Ольги Стефанішиної, ця зустріч ілюструвала зростаючу підтримку спільних ініціатив, започаткованих на СОP26. Цю ж думку висловив і спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Керрі, який окреслив партнерство як нове лідерство.

Проте під час круглого столу "Життя після Глазго" Ольга Стефанішина заявила, що зусилля України в боротьбі зі змінами клімату не були враховані при ухваленні рішень на саміті в Глазго. Вона вважає несправедливим "небажання переглядати Україну як країну, що підпадає під додаток 2" — тобто визнання країни не як донора, а як реципієнта фінансової допомоги для реалізації екологічних програм.

Заступник міністра з питань захисту довкілля та природи України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук додала, що фінансова підтримка, яку Україна наразі отримує на розвиток потенціалу, в тому числі в рамках адаптації до зміни клімату, дозволяє реалізувати лише невеликі проекти.

Сподівання України на створення спеціального фонду обсягом близько $100 мільйонів для країн, що розвиваються, під час СОР26 не справдилися, хоча учасники планують повернутися до обговорення цього питання у 2024 році.

“Остаточну домовленість про створення цього фонду так і не вдалося досягти. Наразі країни, що розвиваються, повинні представити проекти, на які можливе використання цих коштів. Крім того, необхідно визначити, за якими критеріями проекти будуть вважатися такими, що протидіють змінам клімату,” - розповіла Ірина Ставчук під час круглого столу “Життя після Глазго”.

Ольга Стефанішина: “Українська делегація послідовно порушувала питання доступу України до Зеленого кліматичного фонду ООН. Завдання на наступний СOP – за підтримки партнерів завершити цей процес”

“На конференції в Глазго було важливо відчувати, що Україна займає центральну роль у формуванні нових міжнародних кліматичних і економічних політик. І ми будемо працювати над тим, щоб залишатися проактивним гравцем у цьому глобальному процесі,” – прокоментувала Ольга Стефанішина. – "Також, наразі ми вже ведемо діалог з ЄС про синхронізацію наших політик з Європейським зеленим курсом в рамках окремого інституційного треку. Україна, будучи найбільшою країною Європи з великими ресурсами, є важливим учасником зеленої трансформації континенту".

Конференція продемонструвала, що протидія глобальним змінам клімату неможлива без залучення всіх країн, міжнародної координації та підтримки, співпраці між урядом і бізнесом, обміну інформацією та технологіями.

Однак фінальний документ, за словами учасників, отримав змішану реакцію — від розчарування брак амбіційності до помірного оптимізму.

Найгострішим питанням, яке обговорювалося, стало зобов’язання відмовитися від викопних видів пального, зокрема, від вугілля. Українські зобов’язання експерти оцінюють позитивно, проте наголошують, що обговорення цих намірів всередині країни не відбулося. Доступ до кліматичних фінансів залишається важливим питанням для України, яке вона ставить собі на наступні кліматичні конференції.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”
 

Теги:COP26НВВ2кліматичні змінивуглецево- нейтральнаСтавчукМіндовкіллядекарбонізаціякліматПоділитись