Ринок завмер: ціни на електроенергію для бізнесу можуть збільшитися з 1 липня

27 червня 2023

Підвищення тарифів на електроенергію для населення не допомогло державним виробникам електрики. Зростання граничних цін на оптовому ринку може посилити фінансовий тягар на промисловість

Фото: Shutterstock

Зростання цін на електроенергію для населення з 1 червня лише частково розв'язало проблеми державних виробників електрики, таких як НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго". Компании залишилися зобов'язані постачати електроенергію побутовим споживачам за цінами, що майже вдвічі нижчі за ринкові.

Одночасно, новий тариф для населення став основою для рішення регулятора підвищити на 50-80%, залежно від годин споживання, граничні ціни на оптовому ринку електричної енергії. Це може призвести до зростання цін для промислових споживачів і, відповідно, додаткового навантаження на всіх, включаючи населення, яке буде ділити з бізнесом тягар через підвищення цін на товари і послуги.

Таким чином, зберігається основа для виникнення подальших "перекосів" у фінансових розрахунках між учасниками ринку електроенергії, що рано чи пізно стане для уряду необхідністю вирішувати через наступну фазу підвищення цін на електрику для населення.

Механізм ПСО як радянський рудимент

Регульоване неринкове формування тарифів на електроенергію для населення є одним з найбільш стійких рудиментів радянських часів, від якого Україна так і не змогла позбутися через безліч соціально-економічних факторів, зокрема, через неспроможність частини населення оплачувати повну вартість електрики.

Кабінет Міністрів 11 серпня 2021 року ухвалив зміни до постанови №483 від 5 червня 2019 року, згідно з якими з 1 жовтня 2021 року було впроваджено нову модель ПСО (покладення спеціальних обов'язків для захисту загальносуспільних інтересів). Вона передбачала перехід від товарного до фінансового механізму реалізації. Згідно з фінансовою моделлю ПСО, виробники електроенергії, на яких покладено спеціальні обов'язки, реалізують 100% електричної енергії на ринкових умовах, а отримані доходи використовують для компенсації різниці між тарифами для населення та ринковою ціною електричної енергії для постачальника універсальних послуг (ПУП).

Низькі доходи українців і енергетична бідність змушують державу застосовувати регульоване формування тарифів на електрику

У липні 2022 року згідно з урядовою постановою №775 спеціальні обов'язки були покладені і на експортерів електричної енергії. Хоча це відбулося у парі з сумами, які сплачують "Енергоатом" і "Укргідроенерго". Згідно з даними Державного підприємства "Гарантований покупець", за період з введення в дію вимоги – з 12 липня 2022 року по травень 2023 року – від експортерів було отримано і перераховано постачальникам універсальних послуг 2,88 млрд грн, тоді як двома виробниками з липня 2022 року по квітень 2023 року було сплачено 95,2 млрд грн, без урахування заборгованості – 18,2 млрд грн за лютий-квітень цього року.

Ще до повномасштабного вторгнення рф, споживач у країні сплачував лише половину реальної вартості виробництва, передачі та розподілу електрики. І якщо за попередньої моделі ринку цей тягар обирався між усіма іншими категоріями споживачів, що призводило до зростання вартості електроенергії для економіки, то за нинішньої моделі цінові перекоси компенсуються за рахунок основних виробників електроенергії та учасників ринку (під час механізму ПСО) - "Енергоатомом" і "Укргідроенерго".

"Енергоатом", який покривав близько 90% обсягу фінансового навантаження на забезпечення пільгового тарифу для населення, вже не міг це робити у повному обсязі

У травні, згідно з матеріалами до засідання Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги, повідомлялося, що "Енергоатом", покриваючи близько 90% обсягу фінансового навантаження щодо забезпечення пільгового тарифу на електричну енергію для населення, не може це робити у повному обсязі. В документі зазначено, що за перший квартал 2023 року вартість послуги становила 72,6% чистого доходу компанії від продажу електроенергії.

Відзначалося, що після вирахування витрат на послугу ПСО з чистого доходу, у "Енергоатома" залишається лише 11,5 млрд грн при мінімальній потребі у 18,4 млрд грн. Отже, компанії не вистачало коштів для покриття обов'язкових витрат, до яких належать: заробітна плата, сплата податків, фінансові витрати, охорона та оборона об'єктів АЕС, поступове погашення заборгованості перед НЕК "Укренерго", закупівля ядерних матеріалів у "СхідГЗК". При цьому компанії також необхідно фінансувати виробничу програму, постачання ядерного палива, ремонти, інвестиційну програму та інші заходи.

У 2022 році зобов'язання за ПСО "Укргідроенерго" зросли до 18 млрд грн, що є більше ніж 55-60% всього доходу компанії

Вказували, що у 2022 році зобов'язання за ПСО досягли 18 млрд грн, що є більше ніж 55-60% всього доходу компанії. У коментарі до видання "Енергореформа" голова ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота зазначав, що, якби компанію звільнили від ПСО, вона могла б за півтора року відновити втрати, яких зазнала від вторгнення рф без залучення кредитів.

Проте, уряд не наважився на радикальні кроки, і з 1 червня 2023 року єдиний тариф для населення був встановлений на рівні 2,64 грн/кВт-год (з ПДВ) при збереженні діючого механізму ПСО. До цього тариф складав 1,44 грн/кВт-год (з ПДВ) при споживанні до 250 кВт-год та 1,68 грн/кВт-год, якщо споживання електроенергії перевищувало цей обсяг.

Нова вартість для населення у 2,64 грн/кВт-год, якщо врахувати всі елементи, з яких вона складається (оптова ціна, по якій постачальник закуповує електроенергію на різних сегментах ринку; тариф на передачу; тариф на розподіл; маржа постачальника; податки) знову ж таки не покриває і половини ринкової вартості електроенергії для населення станом на червень 2023 року.

"Залежно від регіону України ринкові ціни на електроенергію для населення станом на червень 2023 року коливались від 4,9 грн/кВт-год до 6,3 грн/кВт-год. Це обумовлено різницею у тарифах на розподіл електроенергії місцевих операторів", - зазначив експерт.

Наслідки для учасників ринку

Підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год, за умови повної оплати спожитої електроенергії населенням, могло б принести ринку додаткові 28-30 млрд грн на рік. Відповідно, на цю суму має зменшитись фінансовий тягар на "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Але це лише за умови, що населення здійснює повні розрахунки зі своєю постачальниками.

Це дало б цим компаніям більше оборотних коштів, які вони могли б використовувати для ремонту обладнання, модернізації, зменшення фінансового тягаря, проте не для його скасування. У відповідності до поточної моделі обидві державні компанії залишаються донорами ПСО і повинні компенсувати різницю між встановленим тарифом та реальною ринковою ціною.

"На сьогодні це більше 3,2 грн за кожну кіловат-годину спожитої населенням електроенергії. У річному вимірі це становитиме близько 80 млрд грн", - пояснив експерт.

Підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год, за умови повної оплати спожитої електроенергії населенням, могло б надати ринку додаткові 28-30 млрд грн на рік

Через підвищення тарифу для населення в універсальних постачальників зміниться структура грошових надходжень: зменшаться компенсаційні платежі від "ГарПоку" та зростуть від населення, що підвищить залежність від платіжної дисципліни домогосподарств.

Втім, наразі важко оцінити платоспроможність і платіжну дисципліну споживачів, з огляду на значні руйнування економіки, міграцію та погіршення економічного добробуту населення.

"Якщо платіжна дисципліна погіршиться, ПУПи можуть недоотримувати частину коштів за електроенергію, що призведе до касових розривів і зростання заборгованості перед іншими учасниками ринку, зокрема, виробниками та операторами мереж", - додає експерт.

Чи не найбільш серйозним наслідком рішення підтримати "знижку" на електрику для побутових споживачів стало б скасування граничних цін на ринку електроенергії, що, якщо ринкові ціни зростуть, зрештою дозволить державним енергогенеруючим компаніям збільшити свої доходи від продажу електричної енергії у комерційному секторі.

НКРЕКП 31 травня 2023 року ухвалила рішення "Про зупинення дій окремих положень постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року", згідно з яким з 30 червня 2023 року зупиняється дія деяких положень, зафіксованих у таких підпунктах постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії". У тому числі скасовуються цінові обмеження на оптових ринках електричної енергії РДН, ВДР і балансуючого ринку. Скасовуються верхні і нижні граничні ціни на РДН та обмеження на ВДР. Тим часом 8 червня Комісією було запропоновано рішення про встановлення граничних цін відповідно до чинної Методики, затвердженої НКРЕКП.

Ринок завмер в очікуванні підвищення цін на електроенергію для промисловості. Як саме зростуть ціни для комерційного сегмента з 1 липня, ніхто не може передбачити, але більшість експертів вважає, що ціни піднімуться до верхніх меж.

Діючі price cap не дозволяли залучати імпорт у достатніх обсягах через більш високі ціни на електрику в Європі

Одним з рушіїв може стати імпорт електроенергії з Європи. Діючі price cap не забезпечували можливості залучати імпорт у достатній мірі. За даними АТ "Оператор ринку", у лютому 2023 року середні ціни на електроенергію в Україні здійснювалися на 1,9 рази менше за такі у Румунії, Словаччині та Угорщині, але вже в березні це співвідношення становило 1,4, у квітні – 1,5, у травні – 1,2 рази.

Отже, НКРЕКП не наважилася звільнити ціни у вільне плавання, проте підвищила верхню межу, до якої не можна продавати електричну енергію, на 50-80% залежно від годин споживання. На ринку "на добу наперед" (РДН): максимальні граничні ціни для годин мінімального навантаження – підвищені до 3 тис. грн/МВт-год; з 7:00 до 19:00 вони встановлені на рівні 5,6 тис. грн/МВт-год; для годин максимального навантаження – 7,2 тис. грн/МВт-год; мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт-год.

На внутрішньодобовому ринку (ВДР): максимальні граничні ціни для годин мінімального навантаження визначені на рівні 3 тис. грн/МВт-год; з 7:00 до 19:00 – 5,6 тис. грн/МВт-год; для годин максимального навантаження – 7,2 тис. грн/МВт-год; мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт-год.

На балансуючому ринку максимальна гранична ціна не може перевищувати 125% від вартості РДН, визначеної оператором ринку для кожного розрахункового періоду. Попередня норма становила 102%.

НКРЕКП не наважилась відпустити ціни у вільне плавання, проте підняла верхню межу, до якої продавати електричну енергію не можна, на 50-80% залежно від годин споживання

Таким чином, поки що складно сказати, як зміниться ціна для комерційних споживачів, але очевидно, що ціни мають потенціал для зростання в межах 50-80%. І, судячи з практики попередніх періодів, у разі подорожчання це відчують побутові споживачі через підвищення цін на товари і послуги, особливо тих, в собівартості яких електроенергія займає значну частину. Водночас може почати зростати ціна, за якою постачальники купують електрику на ринку, відповідно, збільшиться потреба у покритті "розриву" через механізм ПСО.

"Оптові ціни на електроенергію істотно залежать від прайс-кепів. Наразі весь ринок завмер в очікуванні рішення Регулятора про їх зміни з 1 липня. Також можуть бути змінені тарифи на передачу і розподіл електричної енергії, які також затверджуються НКРЕКП. Це викликано зростаючою невизначеністю в контексті руйнування мереж, зміни обсягу ПСО для підтримки відновлювальних джерел енергії за "зеленим" тарифом, закладеним у тариф на передачу електрики "Укренерго", і необхідністю відновлення та подальшого розвитку мереж", - додав експерт.

Подальше реформування ціноутворення неминуче

Слід відзначити, що механізм ПСО і регульовані тарифи залишаються головним стримуючим фактором конкуренції між постачальниками, що є необхідною умовою розвитку, поліпшення якості послуг і досягнення зрілості ринку.

"Роздрібний ринок електричної енергії України, незважаючи на велику кількість постачальників порівняно з країнами ЄС, не може вважатися зрілим. Це підтверджується результатами піврічних досліджень DiXi Group – Рейтинги постачальників електроенергії. Ми вже тричі (до війни) проводили оцінювання ТОП-50 постачальників за різними критеріями, зокрема, щодо якості їх онлайн-сервісів, комерційних пропозицій, інформування споживачів. Оцінювання показало значні резерви розвитку для постачальників", - наголосив експерт.

Він зазначив, що в ідеалі Україна повинна рухатися до того ринку, де побутові споживачі можуть вільно обирати найкращу для себе компанію, задовольняючи свої потреби, а постачальники можуть конкурувати за споживача.

Отже, питання подальшого підвищення ціни на електроенергію для населення або скасування рудиментарного механізму ПСО знову постане перед урядом. З огляду на всі фактори, що впливають на загальну невизначеність ситуації, питання лише у термінах. І ідеального рецепту досі немає.

Питання подальшого підвищення ціни на електроенергію для населення або скасування рудиментарного механізму ПСО скоро знову постане перед урядом

Аналітичний центр DiXi Group послідовно підтримує реформування та поступове наближення цін до ринкових рівнів. Зазначається, що цей процес має бути ретельно спланований, розтягнутий в часі (наприклад, на два-три роки) і зрозумілий для населення, аби люди усвідомлювали причини реформування, його цілі і етапи, і мали належний рівень довіри. Важливо також запровадити ефективну систему захисту вразливих споживачів через адресні монетизовані субсидії на комунальні послуги, вважають експерти.

Реформування ціноутворення на електроенергію для населення повинно бути поступовим і прозорим, але й неминучим. Інакше фінансова розбалансованість лише зростатиме

В якості перехідного варіанту DiXi Group підтримує збереження блочного тарифу на електроенергію з порогами споживання.

"Незалежно від кількості порогів і їх величин, після останнього порогу споживання має бути ринкова ціна. Це давало б коректний сигнал споживачам про реальну вартість електрики, а також ефективно стимулювало домогосподарства до покращення енергоефективності та енергонезалежності", - пропонує експерт.

Крім того, за його словами, важливо зберегти зонні тарифи на е/е для населення – "нічний" та "денний". Це могло б мотивувати населення встановлювати інтелектуальні лічильники і регулювати власне споживання електроенергії.

"Реформування ціноутворення на електроенергію для населення має бути поступовим і прозорим, проте неминучим, адже в іншому випадку фінансова розбалансованість ринку лише зростатиме", - підсумував експерт.

Олена Манжело

Теги:ПУПтариф на електроенергіюПСОУкргідроенергоКабмінНКРЕКПЕнергоатомПоділитись