Російський ресурс: як замість санкцій отримати гроші на відбудову України

29 вересня 2022

Експерти вважають, що щоб позбавити росію надприбутків від газу, не обов'язково запроваджувати санкції. Вони пропонують різні моделі торгівлі газом з рф, які б були вигідні для європейських споживачів і України.

До весни 2021 року газовий ринок Європи функціонував за більш-менш звичними принципами: більшість контрактів укладалась на "довгостроковому" ринку, значні обсяги газу купувалися і закачувалися до сховищ у теплі пори року, а у разі потреби можна було купити необхідну кількість газу на "короткостроковому" ринку.

Звісно, що короткостроковий ринок, що слугував для регулювання попиту, мав більш високу волатильність порівняно з ринком довгострокових контрактів. "Швидкі" угоди могли бути як вигідні, так і дорогі, в залежності від температури, геополітичних обставин або кількості доступного ресурсу. Натомість контракти, укладені на декілька місяців, забезпечували більшу стабільність і передбачуваність, що давало можливість всім учасникам планувати свою діяльність протягом року.

Ці правила лишались незмінними протягом 15-20 років, як зазначив доктор Алан Райлі, запрошений спеціаліст на благодійному вебінарі від DiXi Group, який розглядав правові аспекти діяльності "Газпрому" у Європі.

Зміни почалися навесні 2021 року, коли з приходом тепла ціни на газ не знижувались, як зазвичай, а почали стрімко зростати, досягнувши рекордних рівнів. Це відбулося через штучне обмеження обсягів газу, що надходили на ринок. Європа опинилася в ситуації, коли "Газпром" став фактично єдиним постачальником газу для країн ЄС. Декілька країн навіть не мали жодного альтернативного постачальника газу, попри європейські правила, які забороняють одному трейдеру мати більше 30% на газовому ринку.

На вересень 2022 року значні кроки були зроблені для того, щоб замінити росію у ланцюгу постачання, але ринок ще не повернувся до звичного стану. Це видно з даних "Української енергетичної біржі" за 19-23 вересня, де середня ціна на короткострокові угоди складала 163-172 євро за МВт-годину, тоді як ціни за квартал наперед були на 14,08% вищими за спотові. Ціни на "сезон наперед" з середнім значенням 205,86 євро за МВт-годину також мали зростаючу тенденцію у порівнянні зі спотовими, в середньому на 16,73%.

Фахівці обговорили вплив монополізації газового ринку та можливі позитивні рішення енергетичної кризи зібрана "Українська енергетика".

Монополія є, а відповідальності немає

Вплив "Газпрому" на газовий ринок Європи не виник раптово, а посилювався протягом десятиліть. Під час анексії Криму та конфлікту на Донбасі росія збільшувала поставки газу до ЄС фактично вдвічі. За 10 років частка російського газу у Європі зросла з 25% до 40%. Хоча регулювання Третього енергетичного пакету забороняє купувати більше ніж третину ресурсу у одного постачальника задля запобігання критичної залежності.

Найбільший вплив "Газпром" мав у Східній та Центральній Європі, а також у Німеччині, яка отримувала з росії 55-60% всіх своїх потреб у газі. Значні обсяги російського імпорту також надходили до Угорщини, Болгарії, Австрії та інших країн. Незважаючи на численні попередження України про використання газу як зброї, ситуація не змінилась. Більше того, Європа прагнула збільшити поставки газу з рф, відкриваючи новий газопровід "Північний потік-2".

Проблеми критичної залежності від "Газпрому" стали очевидними навесні 2021 року, коли Європа почала нарощувати споживання газу після пандемії. Виглядає, що росія почала обмежувати постачання газу до Європи, ймовірно готуючись до війни з Україною. Це призвело до значного зростання цін, які протягом кількох місяців досягли історичних рекордів на біржі.

Наслідки критичної залежності від "Газпрому" стали помітними навесні 2021 року, коли Європа почала нарощувати споживання газу після пандемії.

"Це було абсолютно нетипово, адже подібні явища не були зафіксовані впродовж останніх 15-20 років. Не існувало жодного раціонального обґрунтування. Наприклад, не можна було стверджувати, що газу не вистачало, оскільки видобуток в росії у 2021 році значно перевищував показники 2020 року. У російські сховища надходило більше газу, ніж звичайно. Також не було ніяких ознак того, що зима 2021-2022 років буде аномально суворою. Отже, не було можливості знайти пояснення для такої поведінки", – прокоментував ситуацію Алан Райлі.

Слід зазначити, що компанія, яка займає монопольне становище, повинна нести і особливу відповідальність. Зазвичай, такі компанії підлягають більш строгому регулюванню.

"Якщо ви маєте домінуючу позицію, ви несете особливу відповідальність. І якщо немає вагомих причин для обмеження постачань, то в комерційній практиці правильно буде запропонувати більше газу на ринку, щойно з'явиться підвищений попит", – наголосив експерт.

Проте Європа не поспішала покарати "Газпром" за його ринкові дії. Генеральний директорат Європейської Комісії мав відповідні повноваження, але не вирішував піднімати питання відповідальності російської компанії.

"Потенційні санкції можуть становити до 10% річного доходу. Це вагома сума для "Газпрому". Директорат може ініціювати розслідування, як за власною ініціативою, так і за скаргою. Це подібно до нашої анти монопольної комісії. Вони повинні реагувати, якщо виявлять зловживання", – пояснив колишній очільник ТОВ "Оператора ГТС" Сергій Макогон.

На кінець липня 2021 року Німеччина погодилася на запуск "Північного потоку-2" з США. Це стало серйозною геополітичною перемогою для росії, хоча на добудову проекту існували численні противники. Найбільшим опонентом був Україна, адже вона отримувала чималий дохід від транзиту. Угода між Німеччиною та США переконала росію в тому, що Європа не готова до покарання за подальшу ескалацію.

Але "Північний потік-2" так і не запрацював, і поставки газу з росії до Європи знизились до мінімального рівня. Тож щоб уникнути аналогічних ситуацій у майбутньому, Алан Райлі рекомендує переглянути принципи безпеки постачань.

"Існує цілий ряд елементів. По-перше, потрібно впевнитись, що ми більше не матимемо залежності, та зафіксувати обсяги постачання з росії. Якою може бути ця частка? Єдиною думкою є, що Європа не повинна імпортувати з росії більше ніж 20% свого газу. Можна взяти цей принцип та заявити, що це буде 20 %. По-друге, потрібно розуміти, що сталося в минулому. Якщо ми дійсно проведемо антимонопольне розслідування, вивчаючи всі деталі, це, я вважаю, допоможе в майбутньому. Також виникає питання компенсацій за збитки", – поділився експерт своїми думками.

Європа хоче більше контролю над транзитом

Посилення контролю за монопольним становищем на ринку та додаткові можливості управління транзитними потоками могли б захистити Європу від газової залежності від Кремля.

Газ з рф до Європи постачається через різні маршрути, включаючи газотранспортну систему України, яка здатна прокачувати майже найбільші обсяги газу. Через український транзитний коридор газ переважно надходить до Австрії, Італії, Словаччини та інших країн Східної Європи. Він продовжує функціонувати, незважаючи на війну, забезпечуючи транзит близько 40 млн кубометрів на добу. Також газ з росії постачається південним коридором – через "Турецький потік".

Альтернативні маршрути постачання до Європи, які не проходять через Україну, наразі не функціонують. Це трубопровід Ямал-Європа, що проходить через Білорусь і Польщу до Німеччини з потужністю 33 млрд кубометрів. Також є "Північний потік-1", розташований у Балтійському морі до Німеччини, та не запущений "Північний потік-2", який проходить практично аналогічним маршрутом.

До останнього часу лише росія мала владу над тим, як газ доходив до споживачів. Але це може змінитись найближчим часом. У Європи вже є вагомі аргументи, чому постачання не можна довіряти агресору.

"Я вважаю, що контроль за пунктами доставки повинен бути у наших руках, а не під контролем росії", – наголосив Алан Райлі.

Погодження з Україною, систематично знижуючи прокачку через українську ГТС, росія почала порушувати з весни. Наразі вона працює на мінімальних обсягах, хоча її реальні можливості, як мінімум, в п'ять разів більші. А у вересні "Північний потік-1" повністю перестав працювати, нібито через технічні проблеми. Але зменшити прокачку росія почала ще в середині літа. Обґрунтування дій росії в Європі вважали і вважають безпідставним.

Ситуація з "Потоками" є частиною стратегії "Газпрому" з "примушення ЄС до миру". Росія систематично з початку війни застосовує тактику "салямі" щодо європейських покупців.

Упродовж 26-27 вересня виникли проблеми з обома "Північними потоками". Протягом двох днів спеціалісти зафіксували пошкодження трьох ниток двох газопроводів, що призвело до підводного витоку газу та кількох вибухів.

Оскільки аварії підводних газопроводів є рідкісними, одночасна неполадка у трьох місцях викликала спочатку підозри, а потім і впевненість у європейців, що це не випадковість.

"Сьогодні ми зіткнулись з диверсією. Це може бути новим етапом в ескалації війни в Україні", – підкреслив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

Німецькі служби безпеки допускають, що пошкоджені нитки "Північних потоків" можуть назавжди стати непридатними до експлуатації. Шведська поліція класифікувала витоки газу як "грубий саботаж". Міністерство енергетики Норвегії відзначило, що незабаром після вибухів у районі витоку була зафіксована "активність безпілотників".

"Ситуація з "Потоками" є частиною стратегії "Газпрому" з "примушення ЄС до миру". Росія послідовно з початку війни застосовує тактику "салямі": поступово скорочує постачання газу. Спочатку від російського газу було відрізано Фінляндію, Польщу, Болгарію. У червні "Газпром" зменшив постачання на 60% через "Північний потік-1", – зазначила президентка DiXi Group Олена Павленко.

Справжні причини подій ще не встановлені, адже попереду тривале розслідування. Але тепер європейці можуть примусити росію перенаправити газ, який мав постачатись "Північним потоком-1", на українську ГТС.

"Я знаю правила. Ми можемо запропонувати, що нам потрібно контролювати шлях надходження газу на ринок. І якщо росія хоче мати гроші, їй доведеться прийняти наш контроль над газовим ринком, що врешті-решт так і станеться. Адже фактично, майже весь газ надходить трубопроводами. Росія не має великих потужностей для транзиту до Китаю, тому перенаправити ресурс туди буде неможливо. Отже, ми зможемо ефективно контролювати поток", – підкреслив доктор Райлі.

Наступним кроком може стати будівництво альтернативного Транскаспійського трубопроводу з Туркменістану, який оминув би росію. Ця азійська країна володіє великими запасами газу, які могли б забезпечити потреби Європи. Раніше це було складно реалізувати через розбіжності між країнами щодо використання Каспійського моря. Тепер ситуація може змінитися.

"І це істотно змінило б динаміку європейського газового ринку", – вважає експерт.

Газові надприбутки? Так, але на користь споживачів

Продовжуючи зусилля, Україна давно вимагає, щоб до європейських санкцій було включено газове ембарго проти росії. Альтернативою до санкцій є обмеження цін на газ, що надходить з росії.

15 країн Євросоюзу вже вимагали встановити граничні ціни на газ. Наразі підписали лист з такою вимогою Бельгія, Болгарія, Хорватія, Франція, Греція, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія та Іспанія. Проти обмеження виступає лише Німеччина, яка продовжує бути основним споживачем російського газу.

"Обмеження цін є єдиним заходом, який може допомогти кожній державі-члену знизити інфляційний тиск і обмежити надприбутки у секторі. Це є пріоритетом", – зазначається у листі представників 15 країн ЄС.

Обмеження цін є єдиним заходом, який може допомогти кожній державі-члену знизити інфляційний тиск, а також обмежити надприбутки в секторі. Цей ліміт є пріоритетним.

Єдине питання – як здійснити дане обмеження як довгострокову ініціативу, що не спотворить європейський газовий ринок, підкреслює Алан Райлі.

"Можливо, на ринку з'явиться певна платформа, де буде один покупець газу, який платитиме росії за нижчою ціною, а потім перепродасть його на аукціоні на нормальному ринку. Отримані кошти як різниця цін можуть бути використані, наприклад, для часткової підтримки європейських споживачів у боротьбі з високими цінами на електроенергію", – пропонує експерт.

На думку фахівця, такий підхід є одним із способів реалізації санкцій, щоб забезпечити довгострокове джерело доходу і добробуту для європейських споживачів. А "Газпром" отримував би суму, достатню для нормального функціонування і підтримки інфраструктури, але не для фінансування війни.

Поки що в Європі також обговорюється ідея введення податків на надприбутки в енергетичному секторі для допомоги домогосподарствам у сплаті рахунків. Таким чином, виконавча влада ЄС планує залучити близько 140 млрд євро. Подібний підхід до "Газпрому" дозволив би говорити про значно більші суми. Це може бути цікаво не тільки європейським споживачам, але й Україні.

Що дасть російський газ Україні

Що стосується України та росії, Алан Райлі пропонує розглянути компенсаційну модель ООН, яка застосовувалась у випадку Іраку, що вторгся до Кувейту в 90-х роках. При компенсаційній комісії ООН був створений спеціальний фонд, на рахунок якого автоматично надходила частина коштів від експорту іракських нафти і нафтопродуктів. Ці надходження використовувались для подальших виплат фізичним та юридичним особам. Спочатку Ірак відраховував до фонду третину надходжень від експорту, у 2000 році цю частку зменшили до 25%, потім до 5%, а в 2018 році – до 0,5%. Остання виплата на користь Кувейту виконала Ірак у 2022 році!

"Якщо ми зберігатимемо модель єдиного покупця як постійний елемент, то частину коштів, які вінотримає, ми можемо направити для фінансування України. У довгостроковій перспективі це може дійсно допомогти", – вважає доктор Райлі.

Отже, за цією схемою російський газ, від якого європейці поки ще не готові остаточно відмовитись, може перетворитися зі зброї на інструмент для відновлення країни. Експерт лише застерігає від можливості виникнення нової залежності для Європи через примарно дешевий газ.

"Чим більше газу буде продано, тим більше грошей отримає Україна, – підсумовує Алан Райлі. – Але щоб уникнути ризику виникнення залежності, потрібно встановити обмеження і максимальний обсяг газу, який ми купуватимемо".

Руслана Чечуліна

Теги:санкціїїпостачання газуПівнічний потік-1ЄСГазпромУкраїнаПоділитись