Про "бодягу" і "мачмалу", або Чому українське пальне має проблеми

07 грудня 2017

Яка зміна сталася з фальсифікатом в Україні, яку кількість "бодяги" використовують водії, і чому державні органи залишаються основними споживачами кустарного виробництва.

В Україні водії часто скаржаться на якість пального. Мова йде про так звану "бодягу", яка, звичайно, виготовляється нелегально кустарним способом.

Основна ідея цього процесу полягає в змішуванні базового компонента пального із різними домішками, які можуть сильно скоротити термін служби автомобільного транспорту або збільшити витрати власника.

Отже, кустарне виробництво пального веде до величезних економічних втрат для держави.

По-перше, неякісне пальне завдає шкоди автомобілям як приватних, так і державних власників. По-друге, державний бюджет недоотримує надходження від податків. По-третє, це шкодить конкуренції на ринку, бо дозволяє необґрунтовано знижувати ціни. По-четверте, це є серйозним джерелом корупції, оскільки нелегальне виробництво не може існувати без "кришування" з боку державних структур.

Як великою стала ця проблема сьогодні? Чи перевіряють якість пального державні органи, що здійснюють публічні закупівлі? І як можемо вирішити цю ситуацію? Питань, безумовно, багато.

Передумови

Кустарне виробництво бензину на малих НПЗ і нафтобазах є "золотою жилою". Податки на бензин набагато вищі, ніж на дизельне паливо, а "виробництво" його технологічно простіше.

Обсяги виготовлення "кустарного" пального помітно зросли у 2013-2014 роках. Тоді податкований бензин можна було виробляти, використовуючи безакцизні компоненти, чий рух в країну не контролювався.

Зазвичай "бодяжать" бензин не на станціях, а на невеликих нафтобазах, де до пального додаються різні присадки. Чому такі суміші небезпечні?

Наприклад, титратетил свинець, популярний серед "бодяжників", підвищує октанове число суміші до стандарту, але з часом руйнує поршневі кільця та клапани. Нафталін, в свою чергу, викликає утворення нагару в паливній системі, через що страждають шланги, бензонасоси та форсунки інжектора.

Раніше також відбувалася активна конкуренція за так званий "стабільний газовий бензин", який виготовляла державна компанія “Укргазвидобування”. Цей бензин використовується в хімічній промисловості, проте часто його використовували як основну частину для фальсифікату.

До кінця 2015 року проблеми стали серйозними. За даними аудиторів Рахункової палати, споживання бензину в Україні перевищувало законне виробництво та імпорт цього продукту у 2013 році — більш ніж на 1 390 тис. тонн, у 2014 році — на 463 тис. тонн.

Тобто продаж нелегально виготовленого бензину для автомобілів становив у 2013 році – 35-38%, у 2014 році – 15-20% загального споживання.

Через це, за даними ДФС, спеціальний фонд державного бюджету втратив приблизно 3,2 млрд грн через недонадходження акцизного податку на бензин у 2013 році та 1,9 млрд грн у 2014 році. За підсумками 2015 року, втрати бюджету від нелегального обігу нафтопродуктів, пов'язані з недаметками акцизних податкових відрахувань, досягли 1,2 млрд гривень.

2016 рік став переломним. У рамках бюджетного процесу були введені акцизи на компоненти моторних палив — на рівні з бензинами. Додатково, було запроваджено електронне адміністрування акцизного податку на нафтопродукти, яке запрацювало з 1 квітня 2016 року.

Цей новий механізм створив постійний контроль за сплатою акцизу та ускладнив легалізацію "лівих" обсягів, які раніше виникали у документах практично з нізвідки.

Результати не забарилися. Обсяги тіньового обігу дизельного пального, у відповідності до даних Консалтингової групи "А-95", в першій половині 2017 року оцінювалися в 1% ринку.

Що стосується бензину, ситуація також покращилася. Якщо в 2015 році обсяг тіньового ринку бензину складав 440 тис. тонн, то після законодавчих змін 2016 року - 200 тис. тонн. У першій половині 2017 року "безакцизні" обсяги бензину оцінювалися в 70 тис. тонн, що складає близько 8% ринку.

Однак навіть 8% — це суттєві втрати для державного бюджету та власників автомобілів.

Після пожежі на Васильківській нафтобазі

Одна з найбільших пожеж в історії України сталася на Васильківській нафтобазі компанії БРСМ. Ця пожежа почалася 8 червня 2015 року і тривала три дні. Загинуло 6 осіб, ще 15 постраждали.

Тодішні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на фоні палаючих резервуарів заявили, що пожежа виникла в процесі виготовлення фальсифікованого пального.

Про кустарне виробництво у Василькові знали задовго до трагедії. На залізниці сюди надходили як "стабільний газовий бензин", так і компоненти для виготовлення пального.

Після НП на Васильківській нафтобазі, за словами учасників ринку, ці вантажі перенеслися на нові термінали в Козятині, Гадячі, Голованівську та Переяслав-Хмельницький.

"В Україні продовжують діяти десятки нафтобаз, які масово порушують законодавство", – зазначає представник одного з імпортерів пального.

Це свідчить про те, що проблема кустарного виробництва пального, яка стала причиною трагедії у Василькові, залишається актуальною, трагедія нічому не навчила, а винні так і не були покарані.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. ТОВ "Стейт Оіл" — це мережа АЗС під брендом "БРСМ". Керівник — Василь Кір, фактичний власник — Ігор Ревко, який мешкає у Нью-Йорку, США. Журналісти пов’язують компанію з сім'єю колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького, хоча сама компанія цю інформацію спростовує.

"На їхнє покарання поки що стала втрата 20-25 млн доларів через згоріле майно. Операції силовиків і розподіл хабарів усім — від слідчих до міністрів. Дісталися й екоінститутам.

У минулому році один з екологічних інститутів звітував, що пожежа не завдала шкоди довколишнім територіям, хоча там за сім днів згоріло місячне споживання нафтопродуктів усієї Київської області. Витрати, очевидно, величезні, адже жодної копійки сім'ям загиблих і постраждалим власники БРСМ не надали", — зазначає директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

У ТОВ "Стейт Оіл" запевняють, що заяви експерта — це лише здогадки.

"ТОВ "Стейт Оіл", як компанія, що управляє господарською діяльністю мережі автозаправних станцій "БРСМ-Нафта", стверджує, що не має жодного стосунку до пожежі на зазначеній нафтобазі", – наголошують в компанії.

Крім того, ТОВ "Стейт Оіл" запевняє, що інформація про відсутність у них бензину А-95 є неправдивою і алексию А-95 попереджають, що з 2015 року вся пальна, що реалізуються в Україні на їх автозаправних комплексах проходять перевірки якості.

"Мачмала" від ТОВ "Ю А Р"

Державне підприємство "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" у літній період провело закупівлю пального. В умовах тендеру була прописана очікувана вартість 3,559 млн грн з ПДВ за 157 тис. літрів бензину та дизпального.

Переможець тендеру, за результатами торгів, запропонував ціну на 1,259 млн грн менше від очікуваної вартості — 2,3 млн грн.

Місцеве інформаційне видання "Кіровоград24" припустило, що ТОВ "Ю А Р" займається кустарним виробництвом пального, пояснюючи свої підозри низькою ціною.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев оцінював реальну вартість пального на момент проведення тендеру. Мінімальна роздрібна ціна становила 19,94 грн за літр, без постійних витрат АЗС — 17,54 грн.

Згідно з контрактом, компанія може підвищувати ціни на 10%, отже реальна вартість становила б 15,94 грн, що нижче, ніж запрошена компанією сума 16,57 грн.

Але "аргументи" того, що компанія могла придбати дешевий ресурс і заробити на ньому через тендер, — потрібно ще додаткове підтвердження, щоб звинувачувати компанію у фальсифікації чи контрабанді.

Є приклади компанії "Трейд Коммодіті". Вони постійно виграють тендери Міноборони, пропонуючи найнижчу ціну. Але, щоб їх звинуватити, потрібно мати результати аналізів, будуть відсутні. Тому потрібно бути дуже обережними в висловлюваннях", – коментує Куюн.

Згідно з Кіровоград24, ТОВ "Ю А Р" на своїй нафтобазі змішувала менш якісне паливо із більш якісним. Вони публікують висновок випробувальної лабораторії, що доводить невідповідність пального технічним вимогам.

У ТОВ "Ю А Р" відмовилися коментувати ситуацію.

Після публікації у "Кіровоград24" підприємство не надало довідку про відсутність судимості у підписанта тендерної пропозиції. Це стало формальним приводом для вибору ТОВ "Білий Ведмідь" переможцем тендеру з ціною, що не суттєво відрізнялася.

Хто є власниками вищезгаданих підприємств? За даними аналітичної платформи "YouControl", ТОВ "Білий Ведмідь" належить Миколі Грицаю, директором є Тетяна Радіонова.

Раніше частина акцій належала міському голові Кропивницького Андрію Райковичу. Проте після корупційного скандалу він вийшов зі складу засновників фірми.

Згідно з інформацією, підприємство "Ю А Р" не має успіхів у тендерах — лише сотні тисяч гривень. Це підприємство, що належить Юрію Ковальчуку, колишньому мешканцю Знам’янки.

Контроль якості пального на державному рівні здійснюється за допомогою лабораторії, що відбирає зразки з автоцистерн постачальника. Однак, не всі державні підприємства й установи мають можливість перевіряти якість закупленого пального. Отже, скільки неякісного пального купує держава?

Скандал із "Трейд-Коммодіті" та інші сумнівні закупівлі

Останній корупційний скандал навколо закупівель Міноборони підняв питання стосовно обсягів "бодяги" в державних закупівлях.

Слід зазначити, що компанія ТОВ "Трейд Коммодіті", за останні два роки вигравала тендери на суму 7,11 млрд грн, закуповуючи значну частку пального у фірми, що має кримінальну справу за незаконне виробництво.

Варто зазначити, що з 5475 судових рішень, пов'язаних із кустарним виробництвом пального в Україні, автор дослідив лише тих, хто не виграв тендери на постачання, однак інші підприємства були підозрюваними в організації "бодяги".

У фіналі аналізуючи цю справу, видно, що на закупівлях держава могла "зекономити" на неналежному пальному на 36,38 млн. грн.

Шляхи покращення ситуації

Випадки кустарного виробництва пального підтверджують необхідність посилення контролю над переміщенням підакцизних товарів, особливо на нафтобазах та під час транспортування.

Наразі розробляється алгоритм для нафтобаз. Усі нафтосховища повинні бути обладнані лічильниками та рівнемірами, які будуть передавати інформацію в ДФС. Постанова, що деталізує вимоги, має бути затверджена найближчим часом.

Ситуація з бензовозами залишається складною, оскільки бензин може доставлятися з нелегального виробництва за підробленими документами, що ускладнює перевірку легальності вантажу.

Необхідно створити систему видачі акцизних накладних, щоб за допомогою штрих-коду можна було оперативно перевіряти легальність продукції.

Контролюючі органи та споживачі також повинні контролювати використання реєстраторів розрахункових операцій на АЗС.

Текст підготовлений у рамках проекту USAID "Прозора енергетика". Авторські погляди можуть не збігатися з позиціями американського агентства з міжнародного розвитку та аналітичного центру DiXi Group. При повторному публікації матеріал є обов'язковим умовою для зазначення автора.

Дмитро Сінченко, для ЕП

Поділитись