Які дії вжити під час кризи неплатежів за комунальні послуги? - огляд "Української енергетики"

24 квітня 2020

Ситуація з оплатою комунальних послуг настільки критична, що українці ризикують залишитися без електрики, води і газу. Необхідно терміново впроваджувати ефективні заходи для подолання кризи

В умовах карантину в Україні бізнес продовжує закриватися. У найкращому випадку підприємці вимушені оптимізувати свою діяльність у важких умовах, що часто призводить до скорочення зарплат або відпусток без збереження зарплати. Це, в свою чергу, призводить до значного зменшення доходів українців, а отже, і до зниження платежів за житлово-комунальні послуги. Які наслідки це може мати? Чи не загрожує це системі життєзабезпечення країни?

Без роботи — без доходів

За прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), ВВП України в 2020 році знизиться на 7,7%. Згідно з макроекономічним прогнозом Міністерства фінансів, падіння складе 4,8%. У будь-якому випадку доходи бізнесу і зарплати будуть зменшуватися, у той час як частина населення може зовсім залишитися без роботи.

Останній аналіз, проведений Національним банком, показав, що настрій підприємців різко погіршився після запровадження карантину, переважно ними висловлюється песимізм.

Згідно з інформацією Спілки українських підприємців, ще до початку квітня 29% компаній призупинили свою діяльність, а 6% — закрилися назавжди. Власники малого та мікробізнесу втратили 90-100% своїх доходів і звільнили половину своїх працівників. Представники середнього бізнесу повідомляють про зменшення доходів на 25-50% та звільнення 10-25% працівників. Великі підприємства зазнали втрат у межах 10-25%, і планують скоротити 25% своїх співробітників до завершення карантину. Це, звичайно ж, відобразиться на доходах населення.

“В середньому доходи українців знизяться на 20-25%, — впевнений Олександр Савченко, колишній голова правління НБУ. — Найгірше, що багато людей можуть залишитися без доходу, оскільки не зможуть працювати. Вірю, що рівень безробіття за підсумками року складе 30%, тобто майже кожен третій українець залишиться без роботи. Це за умови, що карантин швидко закінчиться”.

На сьогодні, за даними Федерації роботодавців України (ФРУ), з 2 квітня щодня фіксується в середньому 7 тисяч нових безробітних. “Ці люди залишаться без грошей на все, зокрема для оплати комунальних послуг,” — зазначив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

Зменшення платежів

Отже, не дивно, що рівень оплати комунальних послуг, який до карантину становив 90-95%, у березні знизився в середньому до 80%, а в деяких регіонах — навіть до 50% (наприклад, за водопостачання в івано-франківській КП “Водоекотехпром”) і 30% (за розподіл природного газу у ПрАТ “Кременчукгаз” та “Івано-Франківськгаз”).

“Платежі населення зменшилися. За тепло в березні вони становили близько 70% від показників попереднього місяця, за водопостачання — 80%, а за електрику та газ середній рівень збору коштів коливався від 70% залежно від регіону,” — повідомила Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Платежі комунальним підприємствам-управителям — колишнім ЖЕКам — також зменшилися приблизно на 40%. “Сьогодні рівень оплати становить приблизно 60-70%,” — заявив директор комунального підприємства “Київкомунсервіс” Максим Ляшкевич. Він додав, що потреби компанії в зростаючі витрати через коронавірус, оскільки необхідно дезінфікувати транспорт, контейнери та обладнання, щоб захистити працівників, які здійснюють вивіз сміття. Крім того, за його словами, обсяг сміття зріс, адже люди більше залишаються вдома.

Що стосується оплати за електрику, то за попередніми оцінками, споживання електричної енергії може зменшитися до 45%. Недоплата за березень у компанії ДТЕК перевищила 20%. Загалом населення заборгувало 4,7 млрд грн постачальникам універсальних послуг, зазначила т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець.

Загальна заборгованість киян за комунальні послуги на 1 березня, за даними Мінрегіону, становила 6,8 млрд грн, що складало 20,8% від загальної суми боргу по країні. На другому місці за обсягами боргів — Дніпропетровська область (5,5 млрд грн), далі слідує Харківська (4,8 млрд).

Станом на 1 березня загальні борги за ЖКП в Україні досягли 32,69 млрд грн. За прогнозами експертів, у квітні ця цифра може зрости на 20%, а рівень розрахунків складе 66%. В подальшому, вважає член НКРЕКП Олексій Магда, платежі можуть зменшитися до 50%.

Відзначимо, що підприємства в сфері ЖКГ продовжують виконувати всі роботи — постачають людям воду, газ, електричну енергію, тепло, вивозять сміття, обслуговують житлові будинки, прибирають вулиці, усувають аварії. Але чи зможуть вони тривати без надійних надходжень від споживачів?

За таких обставин, постачальники відзначають, надійність надання послуг опинилася під загрозою. Адже зниження рівня оплати означає, що підприємствам може не вистачити коштів для покриття необхідних витрат на свою діяльність.

Без розрахунків — без тепла й води

Керівники підприємств, які постачають комунальні послуги, наразі зіштовхуються з непростим вибором — за що першочергово платити? Чи за електроенергію, щоб підтримувати роботу насосних станцій, що постачають воду, чи за купівлю реагентів для її очищення? А може, варто закупити паливо для транспорту, щоб виїхати на аварійний виклик? Або сплатити працівникам за ремонт пошкоджених мереж і обслуговування ТЕЦ, котелень тощо?

“Оплата споживачами ЖКП прямо впливає на діяльність кожного підприємства в галузі в населених пунктах України та надання ними життєво важливих послуг. З огляду на ситуацію, що склалася в Україні, та кроки, вжиті урядом для підтримки населення (заборона нарахування та стягнення штрафів за несвоєчасні платежі), несплата громадян за міську інфраструктуру може призвести до серйозних проблем у роботі постачальників. Ми в Мінрегіоні аналізуємо дані щодо термінів і сум платежів, і будемо оперативно інформувати, щоб галузь могла функціонувати злагоджено,” — заявив Міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов.

Комунальники змушені економити

Достеменно більшість постачальників послуг прибирають витрати на зарплати та інвестиційні програми. Багатьом працівникам доводиться йти у неоплачувані відпустки. На деяких підприємствах функціонують лише кол-центри та аварійні бригади, хоча з травня має розпочатися комплексна підготовка до нового опалювального сезону. Як підприємства адаптуються до цих важких умов?

В ПрАТ “Кременчукгаз” повідомили, що змушені призупинити виконання більшості заходів інвестиційної програми на 2020 рік, залишивши лише ті, які необхідні для функціонування газових мереж, щоб не допустити їх колапсу. “Для економії фонду заробітної плати та в умовах карантинних заходів 30% працівників підприємства були відправлені в карантин з березня до кінця квітня 2020 року,” — зазначив голова правління Богдан Оксененко.

За словами директора КП “Київтеплоенерго”, Костянтина Лопатіна, весь прибуток іде на закупівлю газу, реконструкцію старих теплотрас (цю роботу необхідно провести до початку нового опалювального сезону), а також на зарплати працівників. Якщо ж дохід підприємства скоротиться, витрати доведеться зменшити, що поставить під загрозу новий опалювальний сезон і може призвести до катастроф у комунальному секторі, подібно до тих, що вже мали місце в Україні. Згадаємо Алчевськ, де в лютому 2006 року під час 20-градусного морозу практично всі будинки залишилися без тепла; Смілу, де в листопаді 2018 року було оголошено надзвичайний стан через відсутність тепла; Бердянськ, де в лютому 2019 року через аварію на колекторі півміста залишилися без води.

Стосовно води, наразі водоканали продовжують постачати її безперебійно. Проте платежі зменшуються, а витрати зростають. “Київводоканал” розпочав виробництво дезінфікуючих засобів для миття вулиць, зупинок, переходів,” — розповів директор розрахункового департаменту ПрАТ “АК “Київводоканал” Валерій Люлін. Якщо платежі споживачів знизяться, то, можливо, доведеться знову запроваджувати водопостачання за графіком.

Крім того, також зросли витрати на дезінфекцію вулиць, контейнерів для сміття, на індивідуальний захист працівників комунальних підприємств. Наразі послуги з вивезення сміття надаються без перерв, хоча сміття стало більше, адже люди працюють вдома. Проте якщо рівень оплати знову зменшиться, можна очікувати скорочення рейсів для вивозу сміття. Це може погіршити санітарно-епідеміологічну ситуацію в містах.

Чи буде світло?

Зменшення надходжень платежів також вплинуло на постачальників електроенергії.
“На сьогодні НКРЕКП отримує численні звернення від постачальників, які виконують функції постачальників електричних послуг та операторів системи розподілу з приводу зменшення надходження коштів від споживачів за спожиту електричну енергію під час карантину... Варто зазначити, що скорочення фінансування призведе до невиконання або часткового виконання планових і аварійних ремонтів електричних мереж, що погіршить їх технічний стан, та може призвести до автоматичного відключення аварійних ділянок і технічних проблем з розподілом електричної енергії,” — підкреслили в НКРЕКП.
Декілька енергетичних компаній вже заявили про можливі відключення електроенергії для всіх споживачів. Керівник “Житомиробленерго” Олексій Шекета зазначив, що через зменшення платежів за спожиту електричну енергію компанія може запровадити віялове відключення електропостачання для підприємств і населення.
“Оскільки фактично 50% нашого обсягу постачання — це населення, і існує наполягання не відключати, і можливість не платити, коштів у нас зараз обмаль. Відповідно, їх вистачає лише на зарплату та податки,” — зазначив голова правління АТ “Чернігівобленерго” Михайло Ільницький. Через це компанія не зможе відновити електричні мережі в разі аварійних ситуацій.
Цю складну ситуацію погіршують давні невирішені проблеми в енергетиці, неузгодженість енергетичного ринку та падіння споживання електричної енергії через зниження економічної активності. Зневірено енергетичні компанії скорочують виробництво, а шахти — призупиняють свою роботу.
“Ринок, який сьогодні функціонує, з великою кількістю регуляторних обмежень на оптові ціни, імпорт електричної енергії з країн, які не входять в Енергетичне Співтовариство, ручним спостереженням і неринковим ціноутворенням на електрику для населення, відрізняється від конкурентних ринків, які формуються в країнах ЄС, до яких ми прагнули, реформуючи свій ринок,” — переконаний Богдан Серебренніков, експерт аналітичного центру DiXi Group.
З огляду на всі ці фактори й затягування карантину, збитки в енергетичному секторі на кінець року можуть перевищити 50 млрд грн, за попередніми оцінками фахівців. Це загрожує енергетичною кризою, можливою супервласці і повною відсутністю електрики. Ніхто не хоче опинитися у ситуації, подібній до минулого — без електричності, води та природного газу.

Як уникнути негативних наслідків?
Безперечно, в поточних умовах потрібні ефективні антикризові справи. Першочергово слід забезпечити максимальний рівень оплати за комунальні послуги.
“Своєчасні розрахунки за спожиті послуги — це гарантія закупівлі газу, виплат зарплат працівникам енергетичних компаній та безперебійного надання послуг,” — підкреслив Костянтин Лопатін, директор структурного підрозділу “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго”.
“Під час карантину ми відчули різкий спад у платежах. Тепер стоїть питання, як профінансувати підготовку до зими, ремонтні роботи, інвестиційну програму підприємства. Просимо державу стимулювати населення та ті бізнеси, які зараз функціонують, у будь-який можливий спосіб для забезпечення своєчасної оплати за спожиті енергоресурси,” — додав Олександр Фоменко, голова правління “Одесаобленерго”.

Платіть онлайн
Ще 24 березня Мінрегіон надіслав рекомендації до місцевих адміністрацій про необхідність вжити заходів для забезпечення онлайн-платежів споживачами. М Міністерство також нагадало про необхідність піклування щодо людей похилого віку та допомоги їм у сплаті комунальних послуг онлайн.
Уряд за час карантину заборонив надавачам ЖКП нараховувати і стягувати штрафи і пеню за прострочені платежі. Також заборонено відключати населення від надання комунальних послуг, навіть у разі несплати або неповної оплати. На жаль, багато людей сприйняли ці тимчасові заходи як дозвіл не платити за комунальні послуги, хоча після завершення карантину борги доведеться погасити. Це ускладнює ситуацію для компаній, які надають ці послуги, тому вони просять населення розраховуватися вчасно. З огляду на те, що виходити в банк чи на пошту під час карантину небезпечно, підприємства-постачальники послуг радять використовувати онлайн-сервіси, тобто платити за допомогою комп'ютерів або смартфонів. За допомогою цих ресурсів можна зареєструватися у кабінетах на сайтах постачальників, подавати показники лічильників, отримувати інформацію про нарахування та здійснювати платежі. Крім того, оплатити комунальні послуги можна за допомогою QR-коду, надрукованого в рахунках. Деякі компанії розпочали спілкування з клієнтами через Viber. Людям, які втратили свою роботу, пропонують оформити субсидії на оплату ЖКП. Ця процедура відтепер максимально спрощена. Пенсіонерам, які не знають, як користуватися Інтернетом або не мають до нього доступу, рекомендується звернутися за допомогою до родичів. Останні можуть додати старших до особистих кабінетів. “Необхідно піклуватися про сусідів, родичів, допомогти зареєструватися в кабінетах, навчити їх користуватися онлайн-платежами, не виходячи з дому,” — закликали у “Київтеплоенерго”.

Допоможуть листоноша й телефон
Якщо немає можливості скористатися цифровими засобами, за воду, тепло, електроенергію, газ і вивіз сміття можна сплатити через листоношу. “Щоб замовити послуги, не виходячи з дому, потрібно лише знати, яка листоноша обслуговує ваш будинок,” — кажуть в “Укрпошті”. Щоб дізнатися, хто це, можна заповнити коротку онлайн-форму або зателефонувати до Контакт-центру. Освічені користувачі можуть користуватися основними послугами через смартфон або комп'ютер на сайті компанії чи в мобільному додатку.
Якщо пенсіонер є клієнтом державного “ПриватБанку”, він може сплатити за комунальні послуги по телефону. Для цього потрібно просто зателефонувати за номером 3700, і оператор, враховуючи всі побажання клієнта, створить рахунок для сплати. Після цього залишається лише підтвердити платіж натисненням кнопки.
“Якщо оператор належним чином організує комунікацію та пояснить населенню про важливість проведення платежів та організує доступ до послуг, за нашою статистикою, люди сплачують,” — запевнила Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Пересувні пункти — у поміч
8 квітня регулятор ухвалив постанову, яка зобов'язує постачальників енергетичних послуг організувати роботу пересувних пунктів прийому платежів у тих населених пунктах, де зупинено регулярні перевезення. Водночас, відповідно до постанови, “споживачі мають вжити заходів для сплати за електричну енергію у разі виникнення технічних або економічних труднощів,” після закінчення карантину мають ініціювати укладення графіка погашення боргів. 
Цілком ймовірно, що після закінчення карантину боржникам можуть бути виставлені претензії. Тому, щоб запобігти недоцільним наслідкам, слід уникати накопичення боргів. Лише відповідальність кожного може забезпечити відсутність темряви.

Світлана Олійник, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитися