Шість критеріїв сталості: як залучити інвестиції на енергоефективне відновлення

15 квітня 2024

Аналітики Брюссельського офісу Buildings Performance Institute Europe (BPIE) визначили шість інвестиційних критеріїв для успішного відновлення України. В основі цих критеріїв лежать високі вимоги до енергоефективності.

Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України

Експерти переконані, що для повернення людей в Україну та її розвитку, країна повинна бути відновлена за принципом "краще, ніж було". Для цього міжнародним донорам і урядам рекомендується виділяти фінансування на проєкти відновлення з акцентом на енергоефективність, використання відновлювальних джерел енергії, адаптацію до змін клімату та циркулярне використання матеріалів.

Масштаби пошкодження будівель в Україні

Згідно з останніми даними Світового банку, станом на лютий 2024 року в Україні внаслідок великої війни було пошкоджено 1,8 млн квартир у багатоквартирних житлових будинках та понад 220 тисяч приватних будинків. Варто зазначити, що більше чверті цього житла було зруйновано повністю. Щодо соціальної інфраструктури, то знищено майже 400 шкіл, а близько 3,6 тисяч – частково пошкоджено, у той час як понад 1,2 тисяч закладів охорони здоров'я стали жертвами руйнувань.

Експерти Світового банку оцінили збитки житлового фонду на грудень 2023 року близько 56 млрд доларів. Проте для відновлення з метою "краще, ніж було" необхідно понад 80 млрд доларів. Збитки від руйнування шкіл становлять 5,6 млрд доларів, але для поновлення потрібно майже 14 млрд доларів. Збитки закладів охорони здоров’я складають приблизно 1,4 млрд доларів, а для відновлення лікарень та інших медичних установ необхідна в 10 разів більша сума.

Високі суми для відновлення легко зрозуміти. Окрім руйнувань від військової агресії, варто згадати, що понад 80% багатоквартирних будинків в Україні були збудовані до 1991 року за старими стандартами і мають надмірне енергоспоживання. Середній показник енергоспоживання становить 194 кВт·год/м², що на 30-50% більше, ніж у Європі.

Перехід до енергоефективності та вуглецевої нейтральності

Для покращення енергоефективності будівель, зокрема житла, Україна працює над змінами до законодавства. У 2022 році були внесені зміни до законів для створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель. За оцінкою Секретаріату Енергетичного співтовариства, Україна вже на 90% імплементувала Директиву з енергоефективності будівель. Це стало можливим завдяки ухваленню законів "Про енергетичну ефективність будівель" та "Про енергетичну ефективність".

Національна енергетична стратегія до 2050 року передбачає подальші кроки для переходу. В її рамках розроблений і затверджений План збільшення кількості будівель з майже нульовим споживанням енергії (NZEB), Національний план дій з енергоефективності до 2030 року та Довгострокова стратегія термомодернізації.

Особливо великий потенціал в енергетичній системі країни полягає в житловому фонді. Підвищення енергоефективності й одночасне використання відновлювальних джерел енергії, таких як сонячні панелі і теплові насоси, можуть суттєво зменшити споживання викопного пального і знизити викиди парникових газів. Це є дуже актуальним у зв'язку зі змінами клімату.

Експерти BPIE акцентують, що місцеві проєкти з відновлювальної енергетики та поліпшення енергоефективності будівель сприятимуть зміцненню енергетичної безпеки та незалежності України. Водночас це покращить життєві умови населення, що позитивно вплине на їхнє здоров'я. Люди також зможуть використовувати менше енергоресурсів, і їхні рахунки за комунальні послуги зменшаться, що також зменшить енергетичну бідність в країні.

Сценарій, що передбачає якісну термомодернізацію разом із лібералізацією цін на енергоносії, може принести домогосподарствам економію в середньому понад 600 євро на рік.

Відновлення України за принципом "відбудувати краще, ніж було" має зміцнити енергосистему і сприяти вступу країни до ЄС.

Критерії для відновлення

Попри триваючі руйнування, міжнародні партнери України продовжують шукати шляхи для ефективного відновлення.

"Обговорення відновлення України в умовах незмінних руйнувань є свідченням стійкої підтримки та сподівань на мир", – зазначив Олівер Рапф, виконавчий директор BPIE.

Аналітики BPIE проаналізували три сценарії пошкодження будівель та відповідні рівні збитків:

- незначні: пошкодження окремих елементів будівлі – наприклад, розбиті вікна або обстріляні стіни;
- середні: суттєві пошкодження, які вимагають значних відновлювальних робіт, але не повного відновлення – наприклад, зруйнована стіна або частково зруйнований дах;
- сильні: будівля зазнала значних пошкоджень або зруйнована та потребує повної реконструкції.

Відповідно до цих сценаріїв, BPIE визначив шість критеріїв сталості, яким повинні відповідати проєкти відновлення:

1. Інвестиції мають йти на проєкти, які відповідають мінімальним вимогам до енергоефективності будівель.
2. Будівлі, пошкоджені внаслідок війни, мають залишатися під мінімальними вимогами до енергоефективності.
3. Інвестиції мають підтримувати проєкти, засновані на відновлювальних джерелах енергії.
4. Інвестиції повинні направлятися на проєкти, що покращують енергетичні характеристики будівель у всіх аспектах.
5. Інвестиції мають враховувати адаптацію до змін клімату.
6. Проєкти повинні забезпечувати циркулярне використання матеріалів.

Проєкти, які будуть відповідати цим критеріям, зможуть отримати фінансування від міжнародних донорів, одночасно кілька з них важливі для уряду України.

"Міжнародні донори і уряд України відповідають за забезпечення фінансування для відновлення на основі принципу "краще, ніж було". Мова йде не лише про якісь критерії для фінансування, але й про інвестування в майбутнє вільної України", – підкреслив Олівер Рапф.

Європейський досвід відбудови

Для того щоб відновлення було ефективним, Україні слід звернути увагу на досвід країн, які застосовували принцип "відбудувати краще, ніж було". Це стосується держав, які зіткнулися з природними катастрофами, такими як землетруси та зсуви, приміром, Хорватія, Італія та Німеччина. Там будівлі відновлювали у первісному вигляді з фінансовою підтримкою держави, яка частково покривала витрати на сейсмостійкість і підвищення енергоефективності.

Наприклад, Хорватія у 2020 році пережила два сильних землетруси, що завдали збитків у розмірі 11,4 млрд євро. У 2021 році урядом було затверджено Національний план відновлення та стійкості на 2021-2026 роки за підтримки Європейського фонду відновлення та стійкості у вигляді субсидій на 6,3 млрд євро. З цієї суми 789 млн євро пішли на відновлення пошкоджених будівель. Бюджет країни передбачає впровадження енергоефективних заходів, спрямованих на зниження споживання енергії на 30%.

Після землетрусів 2016-2017 років в Італії Європейський інвестиційний банк надав 2,75 млрд євро у вигляді кредитів під низькі відсотки на підвищення енергоефективності будівель та посилення сейсмічної безпеки, а також для пом'якшення наслідків зміни клімату. Державні гранти, надані у 2012 році, покривали витрати на відновлення та частково на енергоефективні заходи. У цьому контексті компанії отримували 15% коштів на енергомодернізацію, за умови, що відновлені будівлі стануть більш енергоефективними.

У звіті зазначається, що український уряд має врахувати два основні аспекти такого закордонного досвіду:

І. Створення єдиної програми підтримки, аналогічної тим, що реалізовані Хорватією та Італією, орієнтуючи її як на відновлення, так і на підвищення енергоефективності. Заходи з підвищення енергоефективності мають бути інтегровані у загальну програму відновлення, а не просуватися або фінансуватися самостійно.

ІІ. Спрощення доступу до програм підтримки. Спрощення адміністративних процедур доступу до фінансування може прискорити відновлення. Для цього можуть бути корисними такі ініціативи, як платформа DREAM.

Що потрібно зробити уряду України

З метою ефективної відновлення України західні аналітики радять українському уряду:

• продовжувати збирати дані про пошкодження будівель, адже точні дані допоможуть визначити пріоритети відновлення в кожному регіоні;
• змінити Державні будівельні норми, щоб на будівлі, пошкоджені внаслідок війни, поширювалися вимоги до енергоефективності;
• прискорити розробку національного законодавства та інструментів підтримки NZEB;
• прискорити розробку Регламенту 305/2011 щодо будівельних матеріалів на ринку;
• продовжувати працювати над національними заходами з адаптації до змін клімату в будівлях, відповідно до технічних рекомендацій і найкращих практик ЄС.

"Зелене" відновлення має вирішальне значення для інтеграції України в ЄС, – вважає Олена Павленко, президентка українського аналітичного центру DiXi Group, який також виступив рецензентом звіту BPIE. – Це важливий компонент для зміцнення енергетичної безпеки України, що є надзвичайно актуальним у контексті енергетичних викликів, викликаних війною. Такі рекомендації враховуватимуть два ключові елементи в проєктах відновлення: стійкість і безпеку."

Світлана ОЛІЙНИК

Теги:енергоефективні проєктиінвестиціїDiXi GroupенергоефективністьПоділитись