Сенат США здійснив заборону на імпорт збагаченого урану з Російської Федерації
Сенат США заборонив імпорт збагаченого урану з Росії
01 травня 2024
Законопроєкт встановлює заборону на ввезення до США російського пального для атомних реакторів через 90 днів після його затвердження, але передбачає перехідний період до січня 2028 року.

Ілюстрація: Міністерство енергетики
30 квітня Сенат Сполучених Штатів Америки одноголосно схвалив законопроєкт, що забороняє імпорт збагаченого урану з Росії, як повідомляє пресслужба НАЕК "Енергоатом" за посиланням на Bloomberg.
Цей документ, який ще має підписати президент США Джозеф Байден, вже надіслано до Білого дому, де раніше підтвердили свою підтримку зусиль щодо блокування поставок російських палив для атомних електростанцій, оскільки залежність від російських уранових джерел є загрозою для економіки США.
Палата представників Конгресу США схвалила цей законопроєкт у грудні 2023 року.
Відповідно до законопроєкту, імпорт російського урану забороняється через 90 днів після його набрання чинності, але можливий тимчасовий перехідний період до січня 2028 року.
Ця заборона потребуватиме певного часу, щоб вплинути на операторів атомних електростанцій США, оскільки не всі компанії мають запаси на кілька років вперед. Якщо немає інших джерел постачання, США можуть видавати окремі дозволи на закупівлю урану в РФ.
Згідно з даними Департаменту енергетики США, Росія постачає приблизно 25% збагаченого урану, що використовується у понад 90 реакторах. Це робить РФ головним іноземним постачальником. Ці продажі приносять Росії приблизно $1 млрд на рік.
Рішення Сенату США є "черговим рішучим кроком до санкцій проти Росатому, який фактично підтримує війну проти України", повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко на своїй сторінці у Facebook.
Також він наголосив, що це історичне рішення сприятиме розвитку американської уранової промисловості.
У "Енергоатомі" також зазначили, що український оператор АЕС і американська компанія Westinghouse ініціювали та запустили процес витіснення Росії з ринку ядерного палива.
"І це виявилося успішним — російську монополію в цій сфері вдалося розвалити", зазначено в повідомленні національної атомної енергетичної компанії.
"Енергоатом" продовжує співпрацю з західними партнерами Westinghouse і Cameco для виробництва ядерного пального для українських АЕС, кажуть у компанії. Це паливо в майбутньому також може постачатися для європейських атомних станцій.
Згідно з повідомленням "Української енергетики", наприкінці лютого 2024 року США ввели нові санкції проти понад 500 фізичних і юридичних осіб, включаючи шостий пакет обмежень проти дочірніх компаній державної корпорації "Росатом".
Цього разу під санкції потрапили такі дочірні підприємства "Росатому": АТ "Росатом Арктика", ТОВ "Іннохаб", ФДУП "Александровський науково-дослідний інститут технологій". Останнє є ключовим підприємством ядерного збройового комплексу, яке займається проєктуванням, тестуванням і підтримкою ядерних енергетичних та військово-морських реакторів, у тому числі для російських підводних човнів.
За даними дослідження Аналітичного центру DiXi Group, станом на квітень 2023 року Росія займала перше місце у світі за портфелем закордонних проєктів будівництва АЕС. Тоді портфель закордонних проєктів "Росатому" складав 34 енергоблоки, а фінансова оцінка замовлень на найближчі 10 років становила 130-140 млрд доларів США. Компанія також контролювала 38% світового ринку збагачення урану та 17% ринку ядерного пального.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Санкції проти "Росатому": комплексні рішення складної проблеми
Проте, згідно з висновками аналітиків DiXi Group, у той час дії з введення санкцій проти ядерного сектору Росії майже не проводилися через значну залежність багатьох країн від послуг і ядерного пального з РФ. В ЄС наразі є п’ять країн, які експлуатують російські ядерні технології: Словаччина, Болгарія, Чехія, Угорщина та Фінляндія. Це загалом 19 ядерних реакторів. Залежність енергетики цих країн від Росії варіюється від 32,8% до 52%.
Теги:ядерна безпекаурансанкції СШАСШАРосіяатомна енергетикаядерне паливоПоділитись