Серджіу Тофілат: "Україна отримала 100% знижку на транспортування через Молдову"

20 листопада 2023

Член наглядової ради "Молдовагаз" озвучив умову, за якою блакитне паливо можна транспортувати безкоштовно. Він також пояснив, чому офіційні українські сховища є більш привабливими для Кишинева, ніж румунські.

Фото з архіву Серджіу Тофілата

Ситуація з постачанням газу в Молдові суттєво змінилася. Тепер не йдеться про критичну залежність від Росії. Тим не менш, вплив Кремля все ще відчувається. Наприклад, "Газпром" володіє половиною акцій "Молдовагазу". Ця компанія продовжує свою діяльність, але вже не імпортує паливо для країни.

Як Молдова готувалася до зими? Який вплив можуть мати атаки на українську енергетику на постачання електрики споживачам у Молдові? "Українська енергетика" детально поспілкувалася з членом наглядової ради "Молдовагаз", експертом організації WatchDog.MD Серджіу Тофілата.

– Молдова запровадила безкоштовний транзит газу для України, повідомляли ряд українських медіа. Чи це правда?

– Так, молдовська Комісія з надзвичайних ситуацій ухвалила 100%-ву знижку на транспортування газу через Молдову для всіх, хто бажає закачувати газ в українські підземні сховища за маршрутом "Кеушень-Гребеники – Ананьїв-Олексіївка". Однією з умов є те, що обсяги газу, які входять і виходять з Молдови за цим маршрутом, повинні бути однаковими.

– Цього року Україна отримала доступ до Трансбалканського маршруту постачання газу, а також до Ясо-Кишинівського газопроводу. Потенційно через ці напрями Україна може транспортувати до 17 мільйонів кубометрів газу на добу. Ці маршрути працюють, але український уряд не оголошує конкретні цифри. Чи можливо збільшити пропускну спроможність цих газопроводів?

– Зараз розглядається можливість збільшити пропускну спроможність Трансбалканського газопроводу, щоб забезпечити постачання газу в бік Молдови та України, наприклад, через транспортування LNG-танкерами до Греції, Туреччини або Хорватії. Ведуться переговори, щоб встановити більший тиск на кордоні Болгарії та Румунії для доставки більшої кількості газу. Це абсолютно можливо.

– Україна не має наміру укладати нові угоди з Росією про продовження контракту на транзит газу. Придністров'я отримує російський газ через українські трубопроводи. Які наслідки можуть бути для цього регіону у разі зупинки транзиту?

– Наразі через Україну "Газпром" транзитує 38-40 млн кубометрів газу на добу. Газ йде до Словаччини, Австрії, трохи до Угорщини та до Придністровського регіону. Після 2024 року "Газпром" не зможе брати участі в аукціонах на бронювання транзитних потужностей через Україну. Отже, європейським споживачам "Газпрому" доведеться самостійно здійснювати це бронювання.

У Придністров'я немає офіційного власника ліцензії, тому в них можуть виникнути труднощі з бронюванням цих потужностей. Це в свою чергу створює можливість для реінтеграції регіону, але під цю процедуру потрібно готуватися, зокрема фінансово. Молдовська сторона зараз ледве переводить компенсації для своїх споживачів. Якщо реалізуємо реінтеграцію, знадобиться купувати газ та електрику для споживачів Придністров'я, і тут потрібні сотні мільйонів євро.

Цей процес дуже складний. Я вважаю, що потрібно вивчити досвід Німеччини, яка пройшла через подібні ситуації близько 30 років тому.

– Чи вдалося Молдові повністю відмовитися від російського газу на території, контрольованій урядом?

– Правобережне Молдови, тобто без Придністров'я, повністю купує газ на європейській біржі. Тобто ми не закуповуємо російського газу взагалі, і це великий здобуток, адже рік тому Молдова була на 100% залежна від постачань "Газпрому". Зараз ми нічого не купуємо у них.

Водночас "Газпром" постачає до 5,7 млн кубометрів газу щоденно, і весь цей газ йде на лівобережжя (Придністров'я), яке за нього не платить. Це фактично політична підтримка від Кремля для подальшого утримання Придністровського регіону.

– "Газпром" вимагав від Молдови мільярдні виплати. Президентка вашої країни Мая Санду та уряд вважали ці цифри вигаданими. Чим завершилася ця ситуація?

– Ситуація досі не вирішена. У вересні було представлено аудиторський звіт про так звану заборгованість правого берега за газ. "Газпром" стверджує, що правобережна частина Республіки Молдова нібито винна 709 млн доларів. Натомість уряд заявив, що готовий погасити лише 8,6 млн доларів. З урахуванням результатів аудиту, було надано відповідну пропозицію "Газпрому", але досі відповіді немає.

Наступний крок: згідно зі статутом "Молдовагаз", якщо акціонери не здатні знайти консенсус, ці суперечки розглядаються в судовому порядку в Республіці Молдова. Отож, будемо судитися тут.

– Проте Росія бажає розглядати справу на своїй території? 

– Звісно, якщо подивитися аналогічні ситуації. "Нафтогаз" судився з "Газпромом", також одна з польських компаній зверталася до суду. Вони судилися на підставі контракту, де було вказано, що арбітраж у Стокгольмі. За договором між "Молдовагазом" і "Газпромом" вказано, що справи потрібно розглядати в Російській Федерації. Так що сенсу навіть не думаю про це. Виберіть нормальну юрисдикцію для чесного суду, ми будемо керуватися нормами статуту "Молдовагаз". Це буде конфлікт між акціонерами, і справу потрібно розглядати у нас.

– Половина акцій "Молдовагазу" належить "Газпрому". Уряд Молдови володіє лише понад 35%. Близько 14% акцій контролює окупаційна адміністрація невизнаного Придністров'я. Чому ж "Молдовагаз" продовжує працювати в країні? Фактично це відділення "Газпрому". Чому його діяльність не зупинена?

– "Молдовагаз" наразі забезпечує газові мережі та постачає газ споживачам. Компанія має договори з кінцевими споживачами. Кожен може звернутися до них і укласти контракт. Оскільки ми плануємо продовжувати споживати газ, необхідна якась компанія для обслуговування цих мереж. Однак "Молдовагаз" має значні борги, і це питання потрібно вирішити, також і борг Придністров’я, що вже досяг 10 млрд доларів.

Сказати, що ознаки розвитку "Молдовагазу" і "Газпрому" у Республіці Молдова є ускладненими. Ліквідація? Не проблема, ми можемо ліквідовувати його завтра. Але потрібно ретельно вивчити, що станеться з боргами, кому доведеться їх сплачувати або як їх списати, і хто далі обслуговуватиме газові мережі.

Наразі "Молдовагаз" має угоди з майже 800 тис. споживачів. Ще один важливий момент – молдовська сторона має право вето з певних питань, навіть незважаючи на те, що вона володіє лише 35% акцій.

– Якщо "Молдовагаз" займається виключно питаннями розподілу газу, то хто купує газ для Молдови на європейському ринку? 

– Газ імпортує "Енергоком", державний трейдер. Він має ліцензію на імпорт електрики та газу. Трейдер має фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку та бюджетні кошти. "Молдовагаз" не має своїх коштів, адже акціонери не мають наміру капіталізувати підприємство. Станом на значні борги, жоден банк не видасть їм кредит, тому закупівлю газу здійснює "Енергоком", яка на 100% є державною компанією. Після цього "Енергоком" продає цей газ "Молдовагазу" для розподілу.

– Чи має Молдова інтерес у зберіганні запасів газу в українських сховищах? Чи уряд надає перевагу румунським?

– Молдова, безперечно, зацікавлена в українських газосховищах. Я радий, що не лише ми закачуємо газ в українські підземні сховища, а й багато європейських трейдерів цікавляться цими можливостями, оскільки Україна має найбільші у Європі резервуарні можливості зберігання газу, і це відносно безпечно. Вони підземні, тому жодна ракета не зможе їх вразити. Можуть постраждати певні механізми, але навіть це підлягає ремонту. На мою думку, підземні газосховища в Україні можуть суттєво підвищити енергетичну безпеку як для Молдови, так і для Європейського Союзу.

Сьогодні, якщо я не помиляюся, заповненість українських ПСГ становить близько 35%. У Румунії потужність підземних газосховищ у 12 разів менша, тому їх не вистачає. Але в Україні найпривабливіша ціна: зберігання газу тут у 3-4 рази дешевше.

– Минулої зими ми пам'ятаємо, що масові відключення електрики стали причиною перебоїв у Молдові. Як країна готувалася до цієї зими, чи є план дій на подібні випадки? Ми в Україні добре розуміємо: серйозні обстріли неминучі.

– Розглянемо технічний аспект. Під час бомбардувань і аварійних відключень генеруючих потужностей вироблення електрики зменшується. Щоб стабілізувати систему, потрібно відключити частину споживачів, щоб балансувати виробництво та споживання електрики. Грубо кажучи, якщо генерація впала на 30%, необхідно скоротити споживання також на 30%. Це відбувається автоматично. Це нелегко, враховуючи, що Молдавська ДРЕС (найбільший виробник електрики в Молдові) минулого року не отримувала газу. "Газпром" скоротив постачання, і весь той невеликий обсяг, який нам надходив, йшов переважно в домогосподарства. Не вистачало ресурсів на електростанцію.

Проте на електростанції є значний запас потужності. За умов достатньої кількості газу можна забезпечити стабільність системи. У разі атак на українські об'єкти Молдавська ДРЕС здатна збільшити виробництво і постачати електрику, зокрема до Одеської області. Це те, що ми успадкували з часів Радянського Союзу – взаємопов'язані мережі. Зараз наявні достатні обсяги газу, тож я вважаю, що ми можемо пережити цю зиму без особливих труднощів.

– Але ж позбавитися залежності від енергетики, вироблюваної на території, що підконтрольна ПМР, не вдалося? Я маю на увазі Молдовську ДРЕС, яка контролюється придністровським режимом.

– Це взаємна залежність, оскільки бюджет Придністров'я формується завдяки переробці газу на електрику й її постачанню до Молдови. Без постачання електроенергії вони просто збанкрутують, і в них буде величезний бюджетний дефіцит, близько 25-30%. Це суттєво. Отже, вони більше залежні від нас, ніж ми – від них.

З березня 2022 року українська та молдавська енергосистеми синхронізовані з Євросоюзом, тому є можливість купувати електрику в європейських країнах. Навіть у найгіршому сценарії, якщо Придністров'я припинить постачання, ми все ще можемо зіштовхнутися з дефіцитом, але лише в пікові години – вранці та ввечері. І тоді кілька районів можуть отримувати електрику за графіком, хоча це також не є певним.

Ми маємо свою генерацію, існує ще одна високовольтна лінія на півночі, що з'єднує Молдову та Україну, яка не проходить через Придністров’я. Це в принципі достатньо, щоб підтримати енергосистему, навіть у разі проблем з Придністров'ям. Це може тривати день, два чи тиждень, але в довгостроковій перспективі вони не зможуть продовжувати, адже теж пов'язані з нами. Тому немає підстав вважати, що вони готові до таких дій.

Молдова виробляє 15-20% електрики на місці, решту 80-85% закуповує ззовні. Практично всі високовольтні лінії підключені до Молдавської ДРЕС. Отже, якщо ми захочемо купити електрику в Румунії, вона буде передаватися через лінію, що виходить із Яс, йде на південь до Вулканештів, звідти на Молдавську станцію, а потім до Кишинева. Це величезне коло по всій країні.

Два роки тому підписано угоду на будівництво лінії "Вулканешти – Кишинів". Коли вона буде завершена, ми зможемо отримувати електрику з Румунії без проходження через Придністров'я. Очікується, що ця лінія буде готова десь у 2025 році, що значно покращить нашу енергетичну безпеку.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись