Сергій Корсунський: "Японія знизила імпорт нафти з Росії на 96%"

16 листопада 2023

Посол України розповів "Українській енергетиці", як офіційний Токіо зменшує свою енергетичну залежність від Московії і підтримує нашу країну у зміцненні енергетичної безпеки

Фото з архіву Сергія Корсунського

Японія поки що має частку в російських проєктах "Сахалін-1" та "Сахалін-2". Однак країна не вагається вводити санкції проти Кремля. На сьогодні існує 21 пакет обмежень. Допомога від офіційного Токіо для української енергетики вже перевищила декілька мільярдів доларів.

Про ці та інші питання запитував Сергія Корсунського, надзвичайного і повноважного посла України в Японії.

– Японія активно сприяє Україні в підготовці до зимового сезону. Близько 40% з усього обсягу допомоги йде на підтримку енергетичного сектора, про що сповістили в уряді. Які саме поставки здійснює офіційний Токіо?

– Японія вже надала і продовжує надавати значну підтримку Україні для вирішення проблем в енергетичній інфраструктурі. Комплексний пакет допомоги включає екстрену грантову допомогу на придбання та передачу спеціалізованого обладнання, спрямованого на зміцнення стійкості та швидке відновлення функцій пошкоджених енергетичних об'єктів. Це резервні електростанції, автотрансформатори, сотні дизельних та бензинових генераторів, обігрівачі на керосині для населення, сонячні лампи, соляні ліхтарі. Також це різноманітне обладнання для ДСНС та Національної поліції, використовуючи яке можливо працювати навіть в умовах відключень електрики.

Крім того, на онлайн-зустрічі G7+ 10 березня під участю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, яка була присвячена підтримці енергетичного сектору України, Японія оголосила про намір надати ще 7 потужних автотрансформаторів (з яких 3 вже було передано через Програму розвитку ООН), а також 140 одиниць обладнання для енергомережі.

Комплексний пакет допомоги уряду Японії включає екстрену грантову допомогу на закупівлю спеціалізованого обладнання для підвищення стійкості та швидкого відновлення робіт пошкоджених енергетичних об'єктів

5 жовтня уряд Японії через UNDP закупив та передав НЕК "Укренерго" ще 2 потужних автотрансформатори в рамках підготовки України до зимового сезону. Окрім цього, за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) реалізується проєкт з метою підвищення стійкості енергетичної інфраструктури до військових атак (період 2024-2025 рр.).

Я хочу відзначити проактивний та конструктивний підхід японських партнерів у наданні допомоги Україні у воєнний період – здійснення незалежного моніторингу потреб українського енергосектору і пропонування відповідної допомоги за його результатами.

– Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) активно підтримує Україну. Що це за організація і як вдалося налагодити співпрацю з нею?

– Японське агентство міжнародного співробітництва JICA – це державна організація, створена в 1974 році, яка координує урядову програму "Офіційна допомога розвитку" (ОДР) і забезпечує технічну допомогу, пільгові кредити, а також безкоштовну допомогу урядам інших країн. Бюджет та діяльність агентства контролює Міністерство закордонних справ Японії. Основна мета JICA – допомагати країнам, що розвиваються, а також країнам з перехідною економікою. Найбільше коштів JICA виділяє на Африканський континент і для подолання наслідків стихійних лих у різних країнах.

Форми допомоги:

• грантова допомога (безкоштовні гранти);
• технічна допомога (залучення японських експертів, підготовка іноземних фахівців, проведення навчальних тренінгів, досліджень, оглядів тощо);
• пільгові кредити під державні гарантії, з умовою використання частини коштів (як правило, для придбання товарів та послуг японських виробників) або без таких умов. Ці кредити надаються на пільгових умовах під низькі відсотки (0,1-0,25% річних) з терміном погашення від 20 до 40 років, з пільговим періодом від 5 до 10 років;
• відкриття кредитних ліній і гарантій Японським агентством гарантування експорту та інвестицій (NEXI) для експорту з Японії в країну-реципієнта матеріалів і обладнання, необхідних для розвитку економіки та реалізації важливих реформ.

JICA має 17 відділень у Японії та 96 закордонних офісів, які реалізують проєкти в 150 країнах світу, зокрема, офіс агентства в Україні (проєкти в Україні та Молдові). З 1997 року JICA виконувала проєкти в Україні, і з 1 листопада офіс JICA відновив свою роботу в Києві (раніше працював у Польщі після 24 лютого 2022 року).

З початку повномасштабної військової агресії Росії JICA реалізує проєкти в чотирьох напрямках: відновлення інфраструктури (гуманітарне розмінування, утилізація будівельного сміття); відновлення життєдіяльності/покращення навколишнього середовища (медичне обслуговування, освіта, транспорт, енергетика, водопостачання); розвиток промисловості та підтримка експорту (сільське господарство, видобуток корисних копалин, підтримка малих підприємств); реформи в економіці та державному управлінні.

В рамках ОДР JICA надала Україні фінансову допомогу у вигляді пільгових кредитів на 600 млн доларів та грантів за Програмою термінового відновлення на 570 млн доларів на проєкти гуманітарного розмінування, утилізацію завалів, термінові потреби в транспортному забезпеченні, водопостачанні; покращення роботи державних установ та надання послуг; енергетичний сектор; закупівля обладнання для медичних послуг і освіти.

Для надання першочергової допомоги JICA визначила найбільш постраждалі від агресії міста: Київ, Миколаїв, Харків, Одесу, Дніпро, Херсон

JICA спільно з Камбоджійським центром розмінування та Державною службою з надзвичайних ситуацій України реалізує тристоронній проєкт гуманітарного розмінування, в ході якого ДСНС отримує міні-апарати для навчання, міні-екскаватори, відповідне обладнання. Перша партія обладнання в рамках цього проєкту була передана ДСНС 25 квітня. Всього агентство планує закупити та передати для потреб ДСНС 50 двосенсорних мікромінешукачів японського виробництва, 45 дронів, а також близько 70 одиниць різноманітної техніки.

З грудня 2022 року до січня 2023 року JICA передала Україні 262 генератори різної потужності з метою забезпечення критичної енергетичної інфраструктури. Також запущені проєкти грантової допомоги, які сприятимуть екстреному відновленню. Один із проєктів – "Надзвичайна грантова допомога для підготовки до зими та забезпечення житлом для вразливих груп в Україні", що становить понад 10 млн доларів. Для надання першочергової допомоги JICA визначила найбільш постраждалі від агресії міста: Київ, Миколаїв, Харків, Одесу, Дніпро, Херсон.

– Який загальний рівень допомоги Україні від Японії? Чи можемо обговорити статистику?

– На мою думку, загальний обсяг допомоги Японії Україні від початку війни є суттєвим. Це стосується не тільки енергетики. Уряд Японії адекватно оцінює потреби та оперативно реагує на запити Україні у всіх сферах. Для проєктів підтримки енергетичного та інших секторів, що реалізуються через JICA та ПРООН, було виділено 470 млн доларів.

21 квітня Японія виділила 471 млн доларів на підтримку термінових операцій Світового банку в Україні, включаючи енергетичний сектор. У відповідь на техногенну катастрофу на Каховській ГЕС Японія виділила 5 млн доларів екстреної допомоги, а JICA врахувала потенціал українського гідроенергетичного сектору та внесла пропозиції щодо розширення співпраці з "Укргідроенерго".

Фінансово-економічна допомога Україні від уряду Японії оцінюється у 7,6 млрд доларів

Загалом фінансово-економічна підтримка з боку Японії з початку війни має вартість 7,6 млрд доларів. Окрім фінансової та гуманітарної допомоги, Японія прийняла понад 2500 евакуйованих осіб з України. Усі вони отримали житло, медичне страхування і можливості для навчання. Тим, хто бажає, надається допомога у працевлаштуванні.

Крім прямої допомоги Україні від японського уряду, важливою для координації міжнародної підтримки є проукраїнська позиція Японії в Групі Семи, а також її роль як однієї з впливових держав у світовій фінансовій системі.

– Яким чином Україна співпрацює з Японією в сфері ядерної енергетики, зокрема у сфері ядерної безпеки? Який досвід Японії є корисним для України?

– Співпраця між Україною та Японією у ядерній енергетиці почалася, коли Японія стала одним із значних донорів для будівництва укриття над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Після катастрофи на японській АЕС "Фукусіма-1" у березні 2011 року ця співпраця активізувалася. Українські фахівці ділилися з японцями своїм досвідом ліквідації наслідків радіоактивного забруднення.

У квітні 2012 року між Україною та Японією було підписано угоду про співпрацю у покращенні реагування на надзвичайні ситуації на атомних станціях, створено спільний комітет для керування такими питаннями. Багато угод про партнерство підписано між університетами обох країн для подальшого співробітництва у сфері ліквідації наслідків ядерних аварій.

Японія стежить за ситуацією на окупованій РФ Запорізькій АЕС, оскільки вона має досвід Чорнобиля

Зараз у фокусі двостороннього діалогу з Японією інші питання, зокрема ядерної безпеки. Для країни, що пережила ядерні атаки, питання безпеки ядерного потенціалу є критично важливими. Японія дотримується трьох принципів, які забороняють мати, виробляти та імпортувати ядерну зброю. Уряд наголошує на необхідності створення світу без ядерних озброєнь.

Японія уважно спостерігає за ситуацією на Запорізькій АЕС, використовуючи свій досвід у Чорнобилі. Уточнення глобальної ядерної безпеки є одним із пріоритетів головування Японії у Групі Семи.

Японія має великий досвід у веденні ядерних технологій у мирних цілях. Сьогодні Японія повертається до ядерної енергетики, планує перезапустити зупинені після катастрофи на Фукусімі атомні реактори та розглядає можливість будівництва нових АЕС з сучасними технологіями.

Разом із США Японія розробляє технології малих модульних реакторів, розглядаючи ядерну енергетику як частину "зеленої" трансформації і як засіб зменшення залежності від імпорту енергоресурсів, зокрема з РФ.

Ядерна енергетика України має великий потенціал, включаючи функціонування вітчизняного сировинного комплексу, наукові та проектувальні компоненти. Це створює можливості для розширення співпраці в сфері ядерної безпеки, фізичного захисту, безпечного управління радіоактивними відходами, обміну досвідом між науковими та виробничими структурами.

– Чи припинила Японія імпорт газу, нафти та нафтопродуктів з Росії? Які зміни в ситуації спостерігаються?

– Японія залежить від імпорту енергоресурсів (на 98%). Проте після початку війни в Україні Японія підтримує Україну і разом із партнерами G7 реалізує санкційну політику проти РФ.

Японія залишається учасником російських проєктів "Сахалін-1" і "Сахалін-2", але уряд систематично працює над зниженням залежності від російських енергоресурсів, активізуючи зв'язки з країнами Близького Сходу для диверсифікації імпорту енергії. Японія запровадила 21 пакет санкцій проти Росії, зокрема обмеження цін на нафту та нафтопродукти.

З березня 2023 року Японія припинила купувати російську нафту

Аналіз двосторонньої торгівлі з РФ показує, що обсяги імпорту з Росії зменшуються, зокрема відбувається поступова відмова від російського газу, нафти та вугілля. За даними Міністерства фінансів Японії, товарообіг між Японією та Росією зріс на 50% в першій половині 2022 року і склав близько 7,8 млрд доларів. При цьому імпорт з РФ зменшився на 56%, до 746 млрд ієн (5,4 млрд доларів), а експорт до Росії – на 29%, до 331 млрд ієн (близько 2,4 млрд доларів). За 9 місяців 2023 року Японія знизила обсяги імпорту нафти з РФ на 96% (з 1,4 млрд до 50,2 млн доларів), а імпорт скрапленого природного газу – на 25% (з 3,8 млрд до 2,9 млрд доларів) у порівнянні з тим же періодом 2022 року. З березня 2023 року Японія не імпортує російську нафту.

– Росія продовжує постачати нафту в Азію, що приносить їй значні прибутки. Як Україна може вплинути на цю ситуацію? Які країни в регіоні варто підтримувати?

– Хоча G7 та ЄС встановили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель, це не зупинило збільшення прибутків РФ від експорту нафти. У серпні 2023 року дохід Росії від нафти склав 17,1 млрд доларів, що є найбільшим показником з жовтня 2022 року. Незалежний Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) зазначає, що у перші місяці після впровадження заборони ЄС на імпорт російської нафти доходи від швидко впали, але вже в березні-квітні 2023 року вони відновилися.

Росія продовжувала отримувати доходи від експорту нафти, навіть незважаючи на заборони ЄС. При цьому велика частина нафти транспортується танкерами, які належать європейським компаніям або застраховані ними. За даними Інституту стратегічних чорноморських досліджень, у вересні 2023 року 51% суден, що експортують російську нафту, належали компаніям з Греції та Кіпру, 18% – з Росії, але зареєстровані на дочірні структури в ОАЕ, і лише 17% – з турецьких фірм.

З березня 2023 року Японія не купує російську нафту і поступово зменшує імпорт скрапленого природного газу. Найбільшими імпортерами російської сировини в Азії є Китай, Індія та Туреччина. Щоб зменшити прибутки Росії, потрібно об'єднати зусилля країн-партнерів для подальшого зниження граничної ціни на російську нафту і посилити моніторинг виконання цієї політики.

– У Японії запланована конференція з питань відновлення України. Які деталі вже відомі, і як проходить підготовка?

– Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда під час телефонної розмови 8 листопада домовилися про проведення 19 лютого 2024 року Українсько-японської конференції з питань відбудови в Токіо. Сторони почали підготовку до цього заходу, який стане платформою для укладання контрактів і початку практичного співробітництва в конкретних проєктах. Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії уже працює над проектами японських компаній.

Ми розглядаємо цю конференцію як можливість залучити японські компанії до проектів відновлення України, які мають великий досвід в різних сферах: транспорт (Toyota, Nissan, Honda), інфраструктура (IHI, Komaihaltec, Taisei Corporation), важка промисловість (Mitsubishi Heavy Industries, Kawasaki Heavy Industries), енергетика (JGC Holdings Corporation, Toshiba). Окрім короткострокових проектів відновлення, важливо підштовхнути японський бізнес до планування впровадження великих повоєнних інфраструктурних проєктів:

• модернізація залізничної інфраструктури зі стандартами ЄС;
• високошвидкісні автомагістралі, транспортні вузли;
• будівництво нових мостів з японською технологією;
• інженерне проектування нових міст;
• модернізація атомної енергетики з будівництвом малих модульних реакторів.

Ми також маємо великі можливості для співпраці в аграрному секторі, ІТ та енергетиці. Важливо залучити японські інвестиції, технології та продовжити використання японського досвіду у відновленні та розвитку економіки.

– Чи відкрита Японія для участі в повоєнному "зеленому" відновленні української енергетики? Чи цікава така співпраця для України?

– Ми вдячні Японії за лідерство в G7 у питаннях підтримки сталого відновлення та "зеленого" відновлення України. В рамках Конференції з відновлення в Лондоні члени Координаційної групи G7+ з підтримки енергетичної системи України зобов’язалися розвивати Партнерство з чистою енергією для сталого відновлення України. Виконання обіцянок держав-партнерів G7 допоможе Україні побудувати сучасну, безпечну і чисту енергетичну систему. співпраця з Японією в електрогенерації з відновлювальних джерел має великий потенціал.

Японія має великий технологічний потенціал у галузі відновлювальної енергетики, що може допомогти Україні перейти до нульових викидів і побудувати "зелену" економіку

У рамках контактів між урядовими структурами зазначалося, що Україна зацікавлена у модернізації атомної енергетики з використанням японських технологій. Нижче наведені деталі планування: будівництво малих модульних реакторів на території України, що дозволить диверсифікувати джерела енергії та зменшити залежність від російських технологій.

13 грудня 2022 року Україна та США оголосили про початок пілотного проекту "Чисте паливо в Україні з малими модульними реакторами" для виробництва чистого водню та аміаку. Серед восьми іноземних компаній в проекті – дві японські: IHI Corporation і JGC Corporation.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:фінансова допомогаЯпоніяінвестиціїсанкціїПоділитись