Сергій Макогон: “Для ефективної роботи ГТС необхідна модернізація”

25 квітня 2023

Актуальний обсяг транзиту газу в Україні у десятки разів нижчий, ніж розрахунковий для газотранспортної системи.

Протягом війни енергетична інфраструктура України зазнала суттєвих ушкоджень, але змогла вистояти. Сьогодні необхідно не лише відновити її, але й модернізувати та зробити більш стійкою й ефективною. Газовий сектор є одним із головних напрямків модернізації. Споживання, видобуток та імпорт природного газу помітно знизились. Водночас українська газотранспортна система має перспективи, вважають учасники вебінару “Оцінка наслідків війни та перспектив відновлення газової системи”.

Поточний стан ГТС: нові та старі виклики

Спікер зустрічі Сергій Макогон, колишній генеральний директор ТОВ “Оператор ГТС України”, зазначив, що газотранспортна система (ГТС) значно менше постраждала завдяки Збройним силам України в порівнянні з електромережею. ГТС зазнала ушкоджень у містах, де тривають запеклі бої, зокрема у Харкові, Миколаєві, Одесі та прифронтових містах Донеччини та Луганщини. Проте в загальному газотранспортна система функціонує, здійснюється внутрішнє транспортування газу і транзит.

При цьому українська ГТС, яка вже стикалася з проблемами до війни, наразі стикається з новими викликами.

Зовнішні проблеми:

• зменшення транзиту або його повна зупинка;
• зниження внутрішнього споживання;
• зростання боргів за балансування;
• зменшення доходів від транзиту на 35%.

Згідно з прогнозами на 2023 рік, видобуток газу становитиме 18,2 млрд куб. м, споживання – 17,9 млрд куб. м. Транзит складе близько 40 млн куб. м на добу.

“Ці показники свідчать про те, що Україна у 2023 році має надію на самозабезпеченість природним газом,” – говорить Сергій Макогон. – Це одночасно позитивний та негативний аспект, адже зниження споживання стало можливим не завдяки реформам у сфері енергоефективності, а через значне зменшення споживання з боку промисловості. Це стало причиною падіння ВВП країни та зниження виробництв у різних галузях. Однак, з другого боку, це означає, що нам не знатується імпортувати газ, отже, ми зможемо зекономити валюту.”

Спікер також підкреслив, що існує ризик дострокового зупинення транзиту газу, оскільки Європа поступово відмовляється від російського газу. За планами ЄС, повна відмова може настати до 2027 року, але реальність може вказати на більш ранні терміни.

При цьому 80% доходів “Оператора ГТС” – це доходи від транзиту. Тобто, необхідно знайти способи, як компенсувати ці втрати, або доведеться підвищити тарифи на внутрішнє транспортування.

Борги за балансування – це фактично борги за відбори газу, які не оплачуються, пояснив Сергій Макогон. Ця проблема в Україні існує вже давно. Вона пов'язана з відборами газу підприємствами, які не можуть сплатити компенсацію за потрібний газ.

Внутрішні проблеми:

• зростання витрат на підтримку ГТС;
• застаріле обладнання;
• неактуальні проєктні рішення;
• тариф, який включає витрати, проте не відповідає ринковій вартості;
• проблеми з ліквідністю через заборгованість та недостатність тарифу.

“Для нормальної роботи ГТС щорічно необхідно замінювати не менше 50 км газогонів та ремонтувати близько 200 км,” – зазначив Сергій Макогон.

Спікер повідомив, що компресорні станції, які теж потребують модернізації, переважно були збудовані у 70-х роках минулого століття, а найновіша з них побудована у 2000 році. “Оператор ГТС” планує модернізувати 10 ключових компресорних станцій, проте війна завадила реалізації цих планів.

“Наша ГТС проектувалася для обсягу транзиту до 145 млрд куб. м,” – нагадав спікер. – Тепер же фактичний обсяг становить лише близько 15 млрд куб. м, що у 10 разів менше запланованого. Це свідчить про необхідність нових проектних рішень. Систему слід оптимізувати для більш ефективної роботи. Якщо система проектувалася для значно більших обсягів, то витрати на її експлуатацію стають занадто великими, оскільки вона не працює в оптимальному режимі.”

Проблема з тарифами для “Оператора ГТС” не така критична, як для облгазів, оскільки ще у 2020 році “Оператор ГТС” закупив декілька мільярдів кубометрів газу за низькою ціною, якими користується і досі. Проте, вже цього року “Оператору ГТС” потрібно буде купувати газ для технічних цілей за ринковою вартістю, а в тарифах на це вже немає запланованих коштів, зазначив Сергій Макогон.

Зменшення транзиту, невирішення боргових проблем та питання з тарифами можуть призвести до фінансових труднощів для “Оператора ГТС”.

“Щоб вирішити озвучені проблеми, перш за все, потрібно вирішити питання незалежності “Оператора ГТС”. До цього часу транзит газу був джерелом покриття багатьох фінансових труднощів. Продовжується субсидування “Нафтогазу” за рахунок “Оператора ГТС”. Але якщо транзиту не буде, не зможемо покривати витрати “Нафтогазу”, а це означає, що дану проблему потрібно вирішувати чи то з нового приводу,” переконаний Сергій Макогон.

Нові можливості ГТС та шляхи їх реалізації

На думку Сергія Макогона, незважаючи на всі існуючі виклики, українська газотранспортна система має великі перспективи для переходу на нову якість роботи. Спікер окреслив три основні напрями розвитку:

1. перебудова енергетичної системи України зі спрямуванням на відновлювальні джерела енергії, оскільки в майбутньому буде потреба в балансуванні та системах зберігання;
2. збільшення імпорту скрапленого газу і каспійського газу до ЄС;
3. переход з фокусом на екологічні рішення в ЄС: зростання попиту на біометан та водень, що потребуватиме їх транспортування.

Однак для того, щоб реалізувати ці напрями, потрібні певні зміни.

По-перше, потрібно перепрофілювати або оптимізувати те, що не може бути використано. За словами спікера, закриття непотрібних об’єктів дозволить зекономити 3-5 млрд грн щорічно. По-друге, здійснити модернізацію важливих об’єктів ГТС, наприклад, реконструкцію 10 ключових компресорних станцій з можливістю транспортування газових суміш з воднем (до 10-15%). По-третє, необхідно змінити режими праці ГТС шляхом оптимізації всіх підсистем ГТС/ПСГ/ГРМ.

Українська ГТС може бути ефективно використана для нових напрямів, але для цього слід:

• перепрофілювати активи ГТС;
• близько 80% компресорних станцій можна задіяти для інших цілей, наприклад, для будівництва газових електростанцій;
• використовувати ГТС для створення накопичувачів енергії;
• накопичувати енергію (Power-to-Gas, H-2, синтетичний метан) – використовувати надлишки електроенергії для виробництва водню або синтетичного метану, які можна буде доставити газопроводом за потребою;
• виділяти частину газопроводів для транспортування CO2;
• підтримати розвиток індустрії біометану, що буде подаватися через газотранспортну систему;
• зайнятися транспортуванням водню;
• створити єдиного оператора ГТС/ПСГ/ГРМ для зменшення адміністративних витрат.

Також необхідні регуляторні зміни. Зокрема, потрібно вирішити питання заборгованості облгазів і “Нафтогазу”, запровадити дієві механізми постачання газу облгазам і теплокомуненерго, реалізувати європейське законодавство, встановити справедливий тариф та/або механізми постачання до “Оператора ГТС”.

Метан - питання та відповіді

Після виступу Сергія Макогона учасники вебінару активно цікавились щодо перспектив газового транспорту. Ось кілька запитань і відповідей на них.

“Які перспективи розвитку метанового транспорту, враховуючи нові тенденції та те, що ми спостерігаємо закриття низки АГНКС?”

“Це не просто перспектива. Україні необхідно розвивати транспорт на альтернативних видах пального,  – відповів Сергій Макогон. – Це — вимога європейських директив. Альтернативні види пального включають електромобілі, водневі та метанові транспорти. Мені не зрозуміло рішення “Нафтогазу” про закриття АГНКС, враховуючи, що дизель та бензин повністю імпортуються, тоді як метан видобувається в Україні. Чому б не дозволити громадянам заправляти свій транспорт вітчизняним метаном за зниженими цінами, замість імпортного пального? Уряд і Міністерство енергетики мають займатися цим питанням.

“Які можливості розвитку біометану для транспортувань у газових мережах? Як швидко можна очікувати розвиток цього напрямку?”

“Біометан — це унікальний ресурс, який не вимагає жодних субсидій. Дайте можливість фермерам експортувати біометан, і вони самі його вивезуть. Дайте їм можливість інвестувати у розробку цієї технології — і це все. Створіть відповідні умови. Проблема в регуляторних рамках. Бачу велике майбутнє для біометану. Як тільки створять умови для експорту, зросте його попит і в Україні. Вірю, що через два роки ми можемо мати мільярд кубометрів цього газу у системі.

Державне управління та проблеми газу

Тема взаємодії між урядом, “Нафтогазом” та “Оператором ГТС” викликала великий інтерес у слухачів.

“Чому уряд, як власник ГТС, передав її “Оператору ГТС” та забирає кошти від “Нафтогазу”? Які наслідки це матиме для фінансового стану ГТС?”

“Дійсно, через підписану угоду “Оператор ГТС” мав сплатити “Нафтогазу” 48 млрд грн. Виявилось, що “Нафтогаз” потребував ці кошти для імпорту газу, і знаходилося лише з “Оператора ГТС”. Я проти такого рішення. Вже виплачено 48 млрд грн, але це не ініціатива “Оператора ГТС” чи “Нафтогазу”, а рішення держави, прийнятое без врахування реальних потреб компанії.

Щодо тарифів, їх можливо зробити нульовими, але тоді постає питання про фінансування системи. Як не підвищувати тариф облгазам, які не можуть купувати необхідний газ, так й борги зростають. Це ні в якому разі не вирішує проблеми.

“Чи можливий розвиток ГТС без стабільного ринку газу?”

“Ні, це неможливо. Йти до реформи потрібно, адже борги вже накопичилися та загрожують “Оператору ГТС”.

“Які перспективи імпорту? Чи варто укладати контракти на імпорт природного газу?”

“Імпорт дійсно може бути необхідний, адже взимку споживання газу зростає. Необхідно мати підземні сховища та імпорт. Отже, контракт з Польщею може бути вигідним, адже він зміцнить енергетичні відносини між нашими країнами. Також ми маємо велику потенційність імпорту, тому не бачу жодних бар'єрів для забезпечення газом з будь-якого напрямку.”

Підготувала Світлана Олійник

Теги:Поділитись