Сирена: реагуємо швидко

18 березня 2022

Коли ракета агресора наближається, тривога спочатку оголошується в найближчих містах по її траєкторії.

Коли на вулиці лунає сирена, що сигналізує про небезпеку, багато хто відчуває страх і паніку. Ми плутаємося і не знаємо, які дії вжити: скільки часу маємо на збори, що взяти з собою, куди піти. Чимало людей зовсім не реагують на сигнали тривоги. 

“Українська енергетика” зібрала рекомендації експертів і військових щодо правильних дій у цій ситуації.

Хто й коли активує сирену

Команду на активацію сирен надають сили ППО ЗСУ. У разі виявлення ворожої авіації, що рухається до українських територій, або підтвердження запуску балістичних ракет, оголошується повітряна тривога. Це відбувається не пізніше, ніж за три хвилини після виявлення загрози, часто – протягом однієї хвилини.

Після цього сирену у регіонах, що можуть бути під загрозою, активує місцева влада, зокрема черговий комунікаційного центру.

Через те, що система сирен не оновлювалася тривалий час, а міста розширилися, в деяких районах сирену не чути. У такому випадку варто встановити на телефон додаток “Повітряна тривога”. 

Для цього: 

• завантажте програму з Google Play Market або AppStore;
• дозвольте всі сповіщення та попередження;
• виберіть область, в якій будете отримувати сповіщення;
• слідкуйте за початком та завершенням повітряних тривог.

Що означають різні звуки сирени

Попереджувальна сирена: один гудок тривалістю 7 секунд. Якщо чуєте це, включіть радіо або телевізор для прослуховування короткого звернення з подальшими вказівками.

Довгий сигнал сирени (з наростаючим і затихаючим звуком), тривалістю до 1 хвилини, сигналізує про "Повітряну тривогу". Такий сигнал лунає два-три рази та повідомляє про потребу прямувати до найближчого укриття. 

Сигнал скасування тривоги є коротким – п’ятисекундним і звучить після сигналу загальної тривоги.

Час від сигналу до можливого нападу

 Якщо ракета летить з акваторії Чорного моря, скажімо, на Київ зі швидкістю 800 км/год, мешканці мають близько години для укриття. 

Якщо ракета летить з Білорусі з відстані 300 км від Києва, на збори у людей є приблизно 20 хвилин.

Однак існує багато обставин, які впливають на цей час, зокрема, робота наших ППО. Додатково ракета може змінювати курс або зникати з радарів.

Коли ракета летить у певному напрямку, тривога оголошується спочатку в найближчих містах на її траєкторії. Наприклад, якщо вона летить з акваторії Чорного моря на Вінницю, тривогу спершу оголошують в Одесі. Далі сигнал включається в Миколаєві, Умані, Тульчині, Немирові, Вінниці, Житомирі, Луцьку тощо, а також у містах поблизу.

Повітряна оборона не може виявити всі загрози, зокрема всі літаки та ракети. По-перше, з одного літака може бути запущено 10-20 ракет. По-друге, їх можуть запускати зі стратегічних систем, наприклад, із Каспійського моря, що ускладнює їх відстеження.

Більшість повітряних тривог оповіщають про наближення ворожих літаків.

Що робити після сирени

 Якщо почули переривчасту сирену, варто чекати. За 5 хвилин після сигналу канали нададуть інформацію про подальші дії.

У разі безперервної сирени слід терміново прямувати в укриття.

До цього вимкніть світло, газ і воду. Якщо у вас є газовий балон, від’єднайте його, зменшіть тиск і помістіть його у безпечне місце.

НЕ закривайте крани та засувки газу на стояках в будинках та під’їздах – цим мають займатися тільки фахівці. Несанкціоноване закриття або відкриття засувок може призвести до пожежі, вибуху або отруєння чадним газом.

Якщо ви не маєте можливості потрапити в укриття через хворобу чи інші причини, пам’ятайте, що найнебезпечнішими в будинку є перші, другі та треті поверхи через загрозу потрапляння куль під час обстрілів. Найвищий поверх стає небезпечним у разі повітряної тривоги. Підвал також є ризикованим місцем, оскільки перебуваючи в ньому, можна опинитися під завалами.

У квартирі найбезпечнішими можуть бути ванна без газового котла або простір між двома глухими стінами (наприклад, коридор), адже якщо одна стіна може зруйнуватися, друга захистить від уламків.
Найкраще в обраному місці сидіти на підлозі або максимально пригнутися й прикритися ковдрою.

Не рекомендується:

• підходити до вікон у разі пострілів;
• спостерігати за бойовими діями;
• стояти чи перебігати під обстрілом;
• конфліктувати з озброєними особами;
• носити армійську форму або камуфляж;
• демонструвати зброю чи подібні предмети;
• підбирати покинуту зброю та боєприпаси.

Що взяти в укриття

 Візьміть із собою: 

• документи; 
• гроші; 
• теплі речі; 
• аптечку;
• воду – 3 л на людину;
• суху їжу, щонайменше на 2 доби;
• телефон із павербанком;
• ліхтарик;
• свисток для подачі сигналів;
• домашніх тварин у переносках.

Проте не варто носити “тривожну валізу” вниз і вгору. Воду, ліхтарик, аптечку, їжу, а також каремат (щоб сісти чи лягти) можна підготувати в укритті заздалегідь. Для тварин – корм і туалет. Всі їстівні продукти краще упаковувати в герметичні контейнери, щоб захистити від гризунів. В укритті рекомендується мати запаси їжі та води щонайменше на 10 днів.

Якщо ви не встигли знайти укриття 

Якщо ви не встигли сховатися чи дістатися до найближчого укриття і опинилися на вулиці під час обстрілу, використовуйте нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). 

Ляжте в них обличчям у бік, протилежний вибухам. 

Прикрийте голову руками. У разі наявності використовуйте валізу або інші предмети для захисту голови. Закрийте вуха руками й відкрийте рот, щоб уникнути контузії. 

Не виходьте з укриття до завершення обстрілу.

Автор: Світлана ОлійникТеги:безпекавійнаПоділитись