Схеми розкрадання державних коштів та приховування прибутків Житомиргазу

10 травня 2018

Життя "на газовій трубі" залишається дуже вигідним, якщо знаєш, як з державного бюджету забезпечити оплату навіть неіснуючих витрат.

Зміна політичних умов та резонансні судові процеси не змогли зламати монополію обласних газозбутових компаній, які продовжують приносити своїм власникам величезні прибутки.

Більшість криз українських урядів супроводжувалася різким загостренням проблем з постачанням природного газу. Вартість імпортованого блакитного пального часто містила «інтереси» урядовців, що дозволяло створювати мільярдні прибутки, які фінансували політичні партії та лобі. Варто згадати, що підписані газові контракти коштували Юлії Тимошенко кілька років ув’язнення. Ситуація з державним боргом лише ускладнювалася, оскільки доводилося покривати з бюджету заплановану різницю у витратах за купівлю російського газу на кабальних умовах.

- Україна була залежною від газу з Росії, і це постачання розвивало корупцію в нашій країні, - заявив Президент України Петро Порошенко під час промови, присвяченої трьом рокам його президентства.

​

Порошенко - Україна була залежною від газу. Фото УНІАН
Легко зрозуміти, що мова йде передусім про RosUkrEnergo, що тривалий час контролювала постачання газу з Росії та домінувала на внутрішньому ринку. Контроль над газорозподільними компаніями, які також постачали газ на монопольних умовах, забезпечував отримання надприбутків в сотні мільйонів євро через маніпуляції з регульованими цінами для побутових споживачів і ринковими цінами для промисловості.

Проте, інтереси Дмитра Фірташа не зникли, незважаючи на формальне відокремлення функції постачання газу. За останні два роки його компанія «Газтек» ще більше збільшила свої частки в облгазах. Можливо, це пов'язано з тим, що постачання газу в регіонах, яке залишилося під контролем "газ-збутів", є не таким вже й збитковим бізнесом, і бізнесмен знає, як скористатися цією можливістю.

Динаміка зростання володіння «Газтек» облгазами України *:

* - джерело: звіт ПАТ «Газтек» за 2014 рік

** - джерело: звіт ПАТ «Газтек» за 2015 рік

*** - джерело: звіт ПАТ «Газтек» за 2015 рік

**** - джерело: інформація з Єдиного державного реєстру власників підприємств

Втрати за нормами та поза ними

Не так давно відновилася одна з багатьох схем зловживання, пов'язана з нормативним споживанням. Базові правила та технічні вимоги в Україні ведуть своє коріння ще з радянських часів. Відсутність лічильників у 2000-х роках призвела до неоднорідного підвищення встановлених норм споживання газу. Масове встановлення лічильників призвело до серйозного скорочення споживання. В той же час, вартість газу для населення залишалася досить стабільною, тоді як для промислових споживачів ціна блакитного пального швидко зростала. У результаті виникла корупційна схема, у рамках якої обласні гази, отримуючи дотації з бюджету, обліковували газ, як витрачений населенням, але фактично продавали його підприємствам за комерційними цінами.

У результаті значної різниці в цінах регіональні постачальники отримували величезні прибутки. Часто для цього створювали фіктивні абонентські бази з сотнями або навіть тисячами «мертві душі».

Докази фальсифікації можна отримати лише маючи повний доступ до споживчої бази, з якою кожен облгаз працює акуратно. Проте свідчення факту існування зловживань дають нещодавно виявлені розкрадання, які призвели до втрати 9,3 млн кубометрів газу в «Кіровоградгазу».

Впродовж останніх років, з 2009 року, попереднє керівництво надавало вказівки списувати природний газ на неіснуючі адреси. Фіктивні борги списували на збитки компанії, немов би громадяни роками не платили. Проте, куди насправді зник газ вартістю 78,3 млн грн, з’ясує слідство.

Поряд з операціями з цінового арбітражу, важливим джерелом покриття втрат обласних газів залишаються виробничо-технологічні витрати (ВТВ) та власні витрати (ВВ).

Перші виникають під час транспортування газу до споживачів і враховують втрати під час обслуговування, ремонту, заміни обладнання та з'єднань. Мова йде про герметичність газопроводів, коли в разі надлишкового тиску в системі через спускний клапан виділяється певна кількість газу. Другі не пов’язані з транспортуванням. Це можуть бути витрати на опалення, гаряче водопостачання або вентиляцію приміщень, в яких розташовані газорозподільні підприємства.

Методика, затверджена в 2004 році, дозволяє облгазам включати чималі витрати до планових ВТВ та ВВ. Наприклад, у розрахунках ПАТ «Житомиргаз» за 2014 рік на всі газові плити в області закладено 9,7 млн кубометрів газу на ці витрати. Отже, в середньому на одну плиту (включаючи колонки та газове опалення) припадає приблизно 27,6 кубометрів втраченого газу.

- Обласні гази самі ж прописали методику розрахунку своїх витрат, - зазначає експерт з енергетичних питань Олексій Хабатюк. - Порівняти розрахункові втрати з фактичними неможливо.

​

Олексій Хабатюк, експерт з енергетичних питань. Фото VoxUkraine

Причиною цьому є встановлена норма, при якій газорозподільне підприємство самостійно розраховує планові витрати, часто вказуючи їх максимальними нормами. Частково це виправдано, оскільки застаріле обладнання на газорозподільчих станціях та висока зношеність трубопроводів, багато з яких перебувають у використанні понад терміни, не забезпечують необхідної герметичності системи.

- Ступінь старіння та непридатності газопроводів фактично в п’ять разів перевищує фінансування на їх реконструкцію та заміну, - визнає технічний директор ПАТ «Житомиргаз» Сергій Колесник.

З іншого боку, ніхто, окрім облгазу, не має достовірної інформації про реальний стан газових мереж. Тим часом, монополії мають спеціальні програми, які дозволяють контролювати стан газопроводів в реальному часі.

- У нас є відмінна програмна система, яка включає в себе картографію, фотографії та повну інформацію про стан газопроводів і витрати на ремонти, - розповідає голова правління ПАТ «Житомиргаз» Валентин Ющенко.

​

Голова правління ПАТ Житомиргаз Валентин Ющенко (фото Житомирська ОДА)

Чи справді, маючи такі високотехнологічні рішення, досвідчене керівництво не розуміє, де втрачаються найбільші обсяги газу? Очевидно, що цю інформацію добре знають, та не вважають за необхідне використовувати.

Згідно наведених розрахунків виробничо-технологічні втрати (ВТВ) основним чином пов'язані з регуляторами тиску. Щорічно на Житомирщині цю величину можна оцінити приблизно в 20 млн кубометрів газу, з яких половина припадає на домашні регулятори. У грошовому еквіваленті це становить 10 млн кубометрів, що дорівнює 68 мільйонам гривень, які щороку буквально розчиняються в повітрі поблизу наших будинків!

В Україні встановлено 54,7 тис. таких приладів. Першочергові ціни на ними складають від 600 грн за вітчизняний до 2400 грн за імпортний аналог. Припустимо, що дійсно в облгазі з'явилася потреба різко зменшити ВТВ. Для цього було б доцільно замінити всі домашні регулятори тиску. Порівнюючи, сума витрат на їх заміну коливалася б від 32 млн 820 тис. грн (600 грн * 54,7 тис регуляторів) до 131,3 млн грн (2400 * 54,7 тис регуляторів).

Тобто протягом півроку ми витрачаємо стільки ж газу через старе обладнання, скільки знадобилося б для його повного оновлення! Якщо ж прагнемо придбати нові моделі від європейських виробників, на це піде максимум два роки.

Це вигідно? Безумовно.

Проте урядові положення та затверджена профільним міністерством методика визначення норм говорять про інше. Важливо не те, наскільки якісно і нові встановлені регулятори, головне - щодня на них нараховуються втрати в половину кубометра. Чим більше їх в облгазах, тим більша сума, на яку вони претендують.

Планові та затверджені виробничо-технологічні втрати ПАТ «Житомиргаз»

В 2014 та 2015 роках Міненерговугілля фактично вдвічі зменшило подані облгазами розрахункові втрати. Апетити газовиків вгамувалися лише в 2016 році, коли кількість відповідного обладнання зменшилася майже вдвічі і стала наближатися до реальної. На основі наведених таблиць яскраво видно залежність втрат природного газу від кількості обладнання, включеного до розрахунків. Зростання ВТВ, у свою чергу, прямо впливає на підвищення тарифів для споживачів.

Схеми «вимивання» мільярдів з облгазів

Виникає питання: як при таких тарифах на транспортування і розподіл газу, а також колосальних виробничо-технологічних витратах більшість облгазів раптово стали збитковими? Для відповіді на це питання необхідно більш детально розглянути їх фінансові та корпоративні зв’язки.

Не секрет, що більшість облгазів контролює олігарх Дмитро Фірташ через ряд офшорних компаній. Вони діють під брендом ТОВ “Регіональна газова компанія” (РГК), але ключову роль у зведеній системі управління відіграє ПрАТ «Газтек».

Структура власності «Газтек»

Джерело: звіт ПрАТ «Газтек» за 1 квартал 2017 р.; публічні реєстри.

Серед соціальних власників «Газтеку» також є українська компанія ТОВ «Амсет» з дрібною часткою в 9%. Кінцевим бенефіціаром через кіпрський офшор «Ти.Джи.Ай Газ Холдингз Лімітед» виступає особистість та адреса Дмитра Фірташа.

З початку 2014 року постачальні компанії облгазів Фірташа почали масово купувати газ через «РГК-Трейдинг». Ціна закупівлі перевищувала ринкову майже вдвічі. Наприклад, коли ринкова ціна становила 268 доларів США, «Дніпрогаз» в січні 2014 року заплатив 517 доларів США за 1 тис. кубометрів газу.

Засновник «РГК-Трейдинг» - той самий «Ти.Джи.Ай Газ Холдингз Лімітед». Проте, кінцевий бенефіціар не вказаний у публічному реєстрі. Водночас, з інформації про «Амсет» очевидно, що власником є Дмитро Фірташ.

Тепер перейдемо до питання, чому облгази купують природний газ виключно у «РГК-Трейдинг».

Справа в тому, що при укладанні угод з цим посередником весь прибуток осідає на його рахунках, а афільовані газзбуту не отримують нічого. У липні 2017 року Національна поліція України вперше відкрила кримінальне провадження за подібними фактами. Посадових осіб «РГК-Трейдинг» та «Чернігівгаз-збуту» підозрюють у зловживанні службовим становищем з метою штучного формування податкового кредиту та завищення ціни.

​

Джерело: ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 9.11.2017 р.

В свою чергу, «Газтек», протягом останніх трьох років через розміщення облігацій на «Східно-Європейській фондовій біржі» залучив понад 4,2 мільярда гривень. Важливо, що головою ради директорів біржі є Максим Миколайович Марчук, який одночасно керівник компанії «Амсет». За даними НКЦПФР, в 2015 році найбільше угод на придбання облігацій було здійснено саме з цінними паперами «Газтек».

Таким чином, було залучено 3 мільярди 255 мільйонів гривень. Варто зазначити, що при відсотковій ставці в 20%, дохід за облігаціями в національній валюті був значно меншим, лише 6,5% річних.

Покупцями цих облігацій ставали облгази, які контролюються «Газтеком». Таким чином, з підприємств фактично вивели всі обігові кошти. Решта грошей зникла в «Надра Банку». На одній із прес-конференцій голова правління «Львівгазу» визнав, що його змусили придбати облігації та розмістити кошти на банківських рахунках їх власники.

- У нас є 100 мільйонів субординованого боргу (втрачених в «Надра Банку» коштів, ред.), - зізнався тодішній голова «Львівгазу» Володимир Зленко. - Усі перерахування коштів документовані протоколами наглядової ради. Я, як і всі інші, не є власником підприємства, а найнятим менеджером.

Рішення, ухвалені наглядовими радами, дозволили збанкрутілому «Надра банку» прокредитувати свої компанії. Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом банкрутства, яке сталося в червні 2015 року. В судових матеріалах фігурують більше 8 мільярдів гривень та 1 мільярд доларів, які були виведені з обігу.

Навряд чи кредити могли видаватися без відома самого Фірташа, скоріше за все, це частина ланцюга «вимивання» коштів облгазів за участю банківського керівництва через численні рахунки фірм-прокладок. Зараз газові компанії, які втратили десятки мільйонів через банкрутство «Надра Банку», активно списують ці кошти на так звану «безнадійну заборгованість». Іншими словами, вони визнають, що ніколи не повернуть ці кошти, в результаті чого зазнають величезних збитків.

Висновки «Житомиргазу» по безнадійних боргах у 2015 році становили 56 млн грн. У 2016 році - понад 97 млн грн. Це пояснює, чому за останні чотири роки

збитки зросли з 3 млн грн до 136 млн грн.

Крім того, до тарифних доходів додається повна сума заробітної плати співробітників ПАТ “Житомиргаз”. З одного боку, до НКРЕКП постійно подається інформація про потребу в підвищенні зарплати та необхідність довести її до середньої по галузі. З іншого ж боку, обласні гази розглядають єдиний спосіб підвищення зарплат своїм співробітникам через ускладнення функцій та збільшення обсягу роботи.

- Ми запропонували нашим працівникам, наприклад водіям, виконувати функції слюсарів з безкоштовним навчанням. Таким чином, вони отримують зарплату за дві роботи, - розкрив журналістам свої таємниці Володимир Зленко.

Схоже, що інший підхід впроваджений і в інших облгазах. В березні 2015 року, коли вийшло інтерв’ю з паном Зленком, штат «Житомиргазу» налічував приблизно 1700 осіб з середньомісячною зарплатою 2787 грн. На кінець 2016 року кількість працівників зменшилася до 1285 осіб, при цьому місячна зарплата зросла в середньому до 6218 грн. Але наскільки це торкнулося рядових працівників - невідомо, навіть НКРЕКП. Регулятор, затверджуючи такі підвищення, враховує середні показники, що дозволяє вищому керівництву на власний розсуд визначати питання відзначення працівників та їх преміювання.

Боргова кругова порука

Не маючи грошей, облгази перестали платити за спожитий газ і різко збільшили борги перед НАК «Нафтогаз-України». Згідно з інформацією, отриманою від державної компанії, їх сумарний борг сягнув 34,1 млрд грн. Борг «Нафтогазу» отримав статус так званого «гарантованого постачальника» газу для домогосподарств. Проте, облгази не можуть обійтися без їхніх послуг.

- По суті, все, що вони роблять, це виставляють рахунки та збирають гроші з населення. За це постачальники отримують комісію від уряду, - говорить директор з розвитку НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. - Накопичивши величезні борги за газ, отриманий від «Нафтогазу», вони стверджують, що це борги населення. Ми не можемо це перевірити.

​

Директор з розвитку НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко. Фото Сергія Лещенка
Дійсно, така негативна риторика викликана змінами в ролі державної компанії, яка стала основним посередником на ринку природного газу. До нещодавно, незважаючи на 10 млрд грн боргів, обласні газорозподільні компанії забезпечували «Нафтогазу» значні прибутки. За 6 місяців 2016 року з перепродажу природного газу населенню на 24,2 млрд грн, компанія отримала 12,2 млрд грн валового прибутку. Після обліку інших витрат, чистий прибуток становив 8,7 млрд грн.

З 2017 року, при досить скромній націнці «Нафтогазу», природний газ має поставлятися за реальними цінами. За відсутності своєчасних платежів від облгазів, НАК регулярно змушений вдаватися до банківських кредитів. У результаті, за 6 місяців поточного року, урядові зобов’язання коштувало НАК 1,9 млрд грн прямих збитків.

На затримку платежів газопостачальними підприємствами вплинули зміни у порядку взаєморозрахунків, затвердженому Міненерговугілля. Вони тепер включають до розрахунків нараховані суми пільг тільки в межах фактично спожитого. Це означає, що постачальники мають подати довідку про реально спожитий газ, що затягує оформлення протоколів та ускладнює можливість включення невикористаної частини газу. За даними, встановленими до 2016 року, згідно з фізичними нормами, зменшена соціальна норма використання газу на одну особу, значно скоротила розмір компенсацій для постачальників.

Монетизація залишків субсидій, запроваджених урядом, становить 100 кубометрів заощадженого газу, та веде до списання всього невикористаного газу по бюджетній лінії. В результаті сидячі борги невиплачені населенням перетворюються на борги облгазів перед державою.

В свою чергу, газовики, посилаючись на необґрунтованість занижених у 2014-2015 роках норм виробничо-технологічних витрат, не поспішають розраховуватися за використаний природний газ. Додаток до міністерського наказу вересня 2015 року визнається некоректним. Суддя Руслан Арсірій, відомий практикою ухвалення рішень під час закордонних поїздок, затвердив це рішення. Однак, апеляція міністерства затримується через його доставку до неправильної адреси. Коли апеляція нарешті дійшла до суду, терміни оскарження закінчились, і міністерство програло вже третій раз, коли не спромоглося знайти 1218 грн за подачу позову.

​

Скріншот з судового рішення № 54273355 від 11 грудня 2015 року

На протязі трьох місяців, автор намагався зв’язатися з профільним заступником міністра енергетики Ігорем Прокопівим, щоби викласти позицію Міненерговугілля. Однак, навіть у дні офіційного прийому та попри завчасний запис, у посадовця щоразу з’являлися невідкладні справи. Якщо не комісія - то колегія, якщо не зустріч - то засідання.

Тим часом, все ближче наближається момент, коли споживачі зіткнуться з масовими підвищеннями тарифів газопостачальниками. В кількох областях вже винесено судові рішення про зобов’язання НКРЕКП компенсувати різницю між прогнозованими та затвердженими нормами. Крім того, тариф має включати суму так званої недоотриманої виручки. Це виникає в разі, якщо підприємство планувало споживання певної кількості газу, але через скорочення споживання населення заплановані кошти не були отримані.

Дивно, що органи виконавчої влади беззаперечно підтримують нові тарифи облгазів. Запроваджене в 2017 році публічне обговорення зміни тарифів у Житомирській області відбувається за повної згоди представників обласної адміністрації. Жодного заперечення не висловлено проти підвищення плати за транспортування газу з 634,9 до 945,3 грн (за тисячу кубометрів). Основні статті витрат (455 з 576 млн грн, або 79%) - це заробітні плати з нарахуваннями та витрати на газ. При такому підвищенні тарифу на 50% відсотки за оренду державних газопроводів не перевищують 5% загальних витрат.

Цього року апетити газовиків зросли втричі. За тисячу кубометрів газу, прокачаного в Житомирській області, в 2018 році платитимемо понад 1804 грн (тариф на розподіл за 1 тис м3). Тут знову підвищення зарплати, компенсація різниці в цінах і виробничих витрат газу, а також додаткові капітальні інвестиції. Водночас запланований прибуток ПАТ «Житомиргаз» має зрости майже в 9 разів: з 11,4 млн до 90,6 млн грн! І знову повна підтримка від чиновників Житомирської облдержадміністрації...

Складається враження, що на місцевому та загальнонаціональному рівнях, незважаючи на публічні декларації про відкритий ринок газу та захист інтересів споживачів, продовжують домінувати приватні бізнес-інтереси. Нові правила не змінили традиційні звички газорозподільних монополій не витрачатися на власні інвестиції, модернізуватися за рахунок чужих коштів та продовжувати переслідувати приховані надприбутки.

Розслідування проведене в рамках проекту USAID “Прозора енергетика”. Позиція автора може не співпадати з позицією Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group

Автор: Боросовський Тарас

Теги:скандалиПоділитись