Сонячна енергетика: змінюються масштаби та розташування об'єктів
Сонячна генерація: змінюється обсяг та регіони об’єктів
14 травня 2024
На даний момент в Україні сонячні електростанції забезпечують приблизно 75% виробництва «зеленої» енергії. Однак війна має вплив на розвиток цього сектору та вибір регіонів для нових проектів

Трифонівська СЕС. Фото ДТЕК
Незважаючи на реальні виклики, пов’язані з збройними конфліктами, експерти підкреслюють, що сонячна енергія залишається ключовим напрямком для розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Сьогодні сонячні електростанції включають близько 1400 об’єктів генерації з різними потужностями.
Проте, розвиток генерації в регіонах, які раніше розглядалися як перспективні для будівництва промислових СЕС, зараз призупинено через наслідки війни та ризики для інвесторів. Таким чином, сонячний сектор змінився як у розташуванні нових об’єктів, так і в основних цілях сегментів генерації.
Які зміни за два роки повномасштабного вторгнення відбулися у сфері сонячної енергетики, які її сегменти наразі розвиваються та що може сприяти подальшому успішному розвитку сонячної генерації, розглянули фахівці "Української енергетики".
Більшість проектів у секторі ВДЕ складають сонячні електростанції
Згідно з даними НКРЕКП, станом на 24 квітня 2024 року в Україні нараховується 1369 сонячних електростанцій, які належать 931 ліцензіату, повідомила "Українській енергетиці" Оксана Зуєва, аналітикиня аналітичного центру Dixi Group.
Сонячні електростанції є найпопулярнішим типом генерації в порівнянні з вітровими, гідро- і біоелектростанціями. Їх частка становить 75% серед усіх об’єктів ВДЕ, зазначила спеціалістка.
Виробники активно користуються державною підтримкою у вигляді «зеленого» тарифу – 97% електростанцій мають такий тариф.
Близько половини українських СЕС знаходяться у шести регіонах. Джерело: Energy Map
Згідно з даними реєстру, близько половини всіх сонячних електростанцій розташовані у 6 областях: Івано-Франківській (142), Дніпропетровській (134), Вінницькій (122), Хмельницькій та Київській (по 107 станцій), Миколаївській (92). Найменше – у Луганській та Донецькій (по 2 станції), Сумській (5) та Полтавській (7).
При цьому варто відзначити, що частина СЕС розташована на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Такі електростанції наразі не функціонують в складі ОЕС України.
Динаміка введення нових сонячних об’єктів показала, що 2019 рік став найвищим показником за дев’ять років. Джерело: Energy Map
Дані свідчать, що пік розвитку об’єктів генерації електричної енергії з сонячної енергії припав на 2019 рік, після чого кількість виданих ліцензій на СЕС поступово зменшувалася.
Початок повномасштабної війни значно уповільнив розвиток сонячної генерації. Зокрема, після 24 лютого 2022 року жодна ліцензія на територіях Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Харківської, Донецької та Луганської областей не була видана через активні бої і/або окупацію і/або близькість до лінії фронту.
«Найбільш привабливими регіонами протягом війни для будівництва СЕС стали Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська та Київська області. Наразі близько 60% всіх ліцензій на виробництво електроенергії на СЕС отримано для об’єктів, збудованих в саме цих областях», – відзначає спеціалістка DiXi Group. За квітень 2024 року було додано ще три нові сонячні електростанції у Кіровоградській, Одеській і Черкаській областях, уточнила Оксана Зуєва.
Протягом двох років було зруйновано або пошкоджено близько 13% промислових СЕС
Сонячна енергетика є частиною об’єднаної енергосистеми України, тому без її стабільної роботи ефективне функціонування економіки неможливе, зазначає Владислав Соколовський, голова правління Асоціації сонячної енергетики України (АСЕУ).
У коментарі для "Української енергетики" фахівець підкреслив, що поточну ситуацію в галузі потрібно розглядати у контексті стану всіх сегментів сонячної генерації.
«Починаючи з 24 лютого 2022 року об’єкти української енергетики зазнають постійних ракетних та дронових атак і витримали сотні російських ударів. Не менше 13% промислових сонячних електростанцій було зруйновано або пошкоджено», – повідомив Владислав Соколовський.
За оцінками АСЕУ, на окупованих територіях зараз знаходяться 62 промислові СЕС з загальною встановленою потужністю більше 950 МВт. І це без урахування значного числа малих приватних СЕС (потужністю до 30 кВт).
На території, вільній від агресії, зараз розміщено близько 5900 МВт промислових СЕС і понад 1200 МВт малих приватних СЕС, які також зазнають істотних втрат через бойові дії.

Наслідки обстрілу та мародерства на одній з промислових СЕС на деокупованій території на півдні України. Фото: ДТЕК
Серйозні труднощі на ринку електричної енергії викликані й заборгованістю, посиленою наявними пошкодженнями обладнання.
«На сектор сонячної енергетики істотно впливають борги Державного підприємства "Гарантований покупець" перед виробниками відновлювальної енергії за "зеленим" тарифом. Це викликано військовими діями, застосуванням неринкових механізмів формування цін на електроенергію, зниженням платоспроможності споживачів та затримками у розрахунках», – пояснює голова правління АСЕУ.
Так, за оцінками спеціалістів, у 2022 році державне підприємство сплатило виробникам за "зелену" електроенергію приблизно 55% від передбаченого українським законодавством. Рівень розрахунків у 2023 році збільшився до 87%. На початку травня цього року ситуація покращилася, але, хоча сукупна заборгованість перед виробниками енергії з ВДЕ зменшилася, вона наразі складає близько 27 млрд грн з ПДВ.
Заборгованість також знижує обсяги виробництва електроенергії СЕС та підвищує невпевненість вітчизняних та іноземних інвесторів, які вклали кошти в розвиток ВДЕ.
Продовжується розвиток просьюмерської енергетики
В умовах труднощів домашні сонячні електростанції стають все більш важливими для гарантування енергетичної безпеки споживачів. Попри зовнішні негативні фактори, сонячна генерація поступово розвивається, зокрема завдяки сегменту середніх і малих СЕС.
«Протягом останніх двох років спостерігається значне зростання в установці сонячних електростанцій, особливо в домашніх господарствах. Наприклад, лише у 2022 році введено 220 МВт потужності сонячних електростанцій, з них 206 МВт встановлено саме домогосподарствами. У 2023 році, за неповними даними, побудовано ще 115 МВт СЕС», – поділився Владислав Соколовський.
Проте, однією з основних перешкод у подальшому розвитку цієї галузі він називає недостатню кількість систем акумуляції енергії. Наразі складно оцінити кількість і потужність таких систем, але їх важливість для стабільності енергопостачання велика. Вони забезпечують безперебійну роботу власних підприємств і важливих інфраструктурних об’єктів, зазначає фахівець.
Також зростає кількість просьюмерів – господарств та підприємств, які виробляють власну енергію. Це дозволяє зменшити залежність від зовнішніх постачальників і сприяє сталому розвитку. Однак наразі необхідно мотивувати власників встановлювати системи акумуляції енергії та вдосконалювати свої СЕС, щоб максимально використовувати їх потенціал для підтримки енергетичної системи.

Гібридна сонячна станція 12 кВт у Дніпропетровській області: може працювати і як мережева на "зеленому" тарифі, і в автономному режимі. Фото: solarsfera.dp.ua
На початку 2022 року в галузі сонячної енергетики було понад 45 тисяч просьюмерів, повідомили в АСЕУ. Це свідчить про стрімкий розвиток концепції просьюмерської енергетики, яка передбачає, що кожне господарство або підприємство виробляє власну енергію та зменшує залежність від зовнішніх постачальників.
«Частка просьюмерів продовжує зростати, зокрема лише за останній час їх кількість зросла на 9 тисяч і наразі перевищує 54 тисячі. Ця тенденція відображає популярність та важливість самодостатньої генерації електроенергії», – зазначає Владислав Соколовський.
Встановлення малих СЕС із системами акумуляції енергії допомагає забезпечити безперервну роботу власного бізнесу та підтримує бізнесменів-просьюмерів у їхніх прагненнях стати енергетично незалежними.
Частка просьюмерів продовжує зростати, зокрема лише за останній час їх кількість зросла на 9 тисяч і наразі перевищує 54 тисячі
Серед важливих напрямків для широкого впровадження сонячної генерації фахівці виділяють забезпечення безперервної роботи соціально важливих об’єктів.
«Об’єкти критичної та соціальної інфраструктури, такі як системи водопостачання, місця зберігання та виготовлення продуктів харчування, важливі транспортні вузли, телекомунікаційні мережі та медичні установи, вимагають додаткових джерел енергії для забезпечення своєї надійності, – наголошує голова правління АСЕУ. – Зменшити вразливість цих об’єктів можна за допомогою грантового фінансування, що спонукатиме до впровадження нових технологій і підвищення енергетичної стійкості».
Певні аспекти щодо встановлення додаткового обладнання для автономного енергозабезпечення на СЕС домогосподарств прокоментував Сергій Ручко, голова комітету домашніх сонячних електростанцій АСЕУ.
«Встановлення на мережевих домашніх СЕС додаткового обладнання для автономного енергозабезпечення, таке як гібридні/автономні інвертори та акумулятори, є важливим кроком у забезпеченні безперебійної роботи цих об’єктів у разі відключення мережі. Але, на жаль, багато хто з власників іноді використовує непрофесійні рішення, оскільки не усвідомлюють, наскільки це може бути небезпечно», – застерігає експерт.
Одночасно Сергій Ручко відзначає, що існують цікаві економічно вигідні напрями, наприклад, впровадження системи спільного використання акумуляторів для підтримки мережі. Наразі більшість власників СЕС діють за принципом «кожен сам за себе», оскільки не мають стимулів.
Тож фахівець впевнений, що державі варто активно працювати над створенням системи стимулів та інформування власників про переваги спільного використання акумуляторів і участі в системі підтримки мережі. Тоді можна буде досягти максимального ефекту від реалізації цієї схеми та забезпечити стабільність і надійність енергопостачання.
Необхідні ринкові умови та впровадження механізму гарантій походження
Експерти вбачають стабільність та ефективність енергетичного сектора України насамперед у розвитку розподіленої генерації, включаючи «зелену» енергетику. Не менш важливою є повна інтеграція української енергетики до європейської енергосистеми, вважають в АСЕУ.
Необхідно також запровадити механізм визнання гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел. Цей інструмент матиме не лише позитивний вплив на розвиток «зеленої» енергетики, але й на економіку України в цілому. У разі остаточного визнання українських гарантій походження в країнах ЄС, електроенергія, вироблена в Україні та експортована до Європи, не буде обкладатися «карбоновим» податком (СВАМ) на території Євросоюзу, відзначають в АСЕУ.
«Асоціація сонячної енергетики України постійно стежить за ситуацією в енергетичній галузі. Ми беремо участь у всіх важливих процесах у секторі відновлювальної енергетики, включаючи ті, що виникають через війну. Надаємо експертну підтримку пошкодженим сонячним електростанціям, розробляємо програми для відновлення галузі та створення умов для її подальшого розвитку», – зазначає Владислав Соколовський.
Розглядаючи перспективи розвитку сонячної енергетики, фахівці Асоціації сонячної енергетики України виділили основні чинники, що сприятимуть стабільності та зростанню «зеленої» генерації, зокрема в сфері сонячної енергетики. Для цього українському енергетичному сектору слід реалізувати такі заходи:
⦁ перехід на ринкові механізми формування цін на електроенергію на всіх сегментах ринку, що має забезпечити економічну ефективність і конкурентоспроможність «зелених» технологій;
⦁ синхронізація українського законодавства у сфері енергетики з відповідними нормативними актами ЄС, що сприятиме гармонізації та впровадженню кращих практик у сфері «зеленої» енергетики;
⦁ зменшення монополізму операторів системи розподілу, запровадження Регулятором більш ефективних стимулів для операторів системи розподілу з метою збільшення можливостей для підключення «зелених» електростанцій до електромереж;
⦁ підвищення конкуренції та стимулювання розвитку інновацій у цій галузі.
Ці заходи, на думку фахівців, повинні сприяти стабільності сонячної енергетики як невід’ємної частини всієї енергосистеми та створити умови для відновлення довіри й заохочення інвесторів. Крім того, для відновлювальної енергетики важливо запровадження дієвих механізмів фінансової компенсації за збитки та страхування обладнання від пошкоджень під час збройних дій, підсумовує голова правління АСЕУ.
Таким чином, експерти підкреслили, що військові дії істотно вплинули на розвиток сегментів сонячної генерації і географію введення нових об’єктів. Регіони, які раніше були перспективними для розташування промислових СЕС, тимчасово призупинили цей процес через ризики війни. Тепер ініціатива переходить до інших областей, де сонячні електростанції розглядаються не лише як бізнесова можливість, а й як факт диверсифікації енергопостачання та складова енергобезпеки. Також зростає зацікавленість великих і малих господарств у встановленні автономних систем на своїх СЕС, включаючи системи накопичення енергії.
Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"
Автор: Лариса БілозероваТеги: тариф на електроенергію зелена генерація ринок енергії ГарПок Європейська зелена угода домашні СЕС війна СЕС НКРЕКП боргиПоділитись