Стимулювання ВДЕ та ініціативи влади у сфері довкілля - огляд новин

31 серпня 2021

Про рішення та пропозиції стосовно розвитку ВДЕ, котрі обговорювались у серпні 2021 року, дізнайтеся з матеріалу від "Української енергетики"

Серед основних зусиль уряду в сфері клімату, довкілля та ВДЕ можна виділити кілька законів, підписаних Президентом, обговорення міжнародної співпраці для розвитку "зеленої" енергетики в Україні, плани щодо декарбонізації економіки та новини з Чорнобильської зони.

Прийнято низку законів про довкілля

На початку серпня президент Володимир Зеленський підписав декілька законів у сфері охорони довкілля, про що повідомило Міндовкілля.

Серед них документ про зміни до статті 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" стосовно регулювання діяльності, пов'язаної з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами. Таким чином Україна виконує ряд міжнародних зобов'язань щодо охорони озонового шару і запобігання змінам клімату. Затвердження закону дозволить країні поступово зменшувати і в подальшому зупинити споживання речовин, накопичення яких у повітрі призводить до кліматичних змін.

Наступний закон стосується змін до різних законодавчих актів України, що підвищують відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин. За порушення вимог щодо використання надр передбачене кримінальне покарання.

Зараз незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення каратиметься штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів або обмеженням (чи позбавленням) волі на строк до двох років.

Якщо порушення залишить небезпечні наслідки для життя, здоров'я людей або довкілля, а також незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення каратиметься штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням (чи позбавленням) волі на строк до трьох років.

 Ділянки незаконного видобутку бурштину, Рівненська область.

Також на сайті Президента повідомили, що глава держави підписав закони, що стосуються стимулювання розвитку екологічного транспорту в Україні. Згідно з прийнятими законами, були внесені зміни до Податкового та Митного кодексів України. Закони набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Влада має намір стимулювати виробництво вітчизняних електричних транспорту, трамвайних вагонів та вагонів метро, а також транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння, що працюють на метані чи біогазі.

Згідно з законами, буде здійснено податкові пільги для ввезення екологічного транспорту з-за кордону. До 1 січня 2026 року звільняються від ПДВ операції з імпорту та постачання в Україні транспортних засобів, оснащених електродвигунами, а також нових транспортних засобів з двигунами, які працюють виключно на метані чи біогазі.

Крім того, до 1 січня 2031 року звільняється від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорт в Україну ряду товарів підприємствами, які створюють або модернізують свої виробничі потужності для виготовлення зазначених вище транспортних засобів (окрім товарів з агресора та з окупованої території України).

До 31 грудня 2035 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств, котрі виготовляють вказані транспортні засоби, електродвигуни, літій-іонні акумулятори та зарядні пристрої до них.

Вивільнені кошти будуть спрямовуватись на дослідження та розвиток у сфері електричного транспорту, оновлення матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробництва та інновації.

Електробус "Електрон", екологічний міський транспорт українського виробництва, що може проїхати без підзарядки акумуляторів до 300 км.

Нові рамки кліматичної політики України

На початку серпня Україна представила оновлений Національно визначений внесок (НВВ2) до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, за інформацією Міндовкілля.

Фахівці міністерства зауважують, що кліматична ціль України передбачає необхідність до 2030 року зменшити викиди парникових газів до рівня 35% у порівнянні з 1990 роком і є амбіційною, але здійсненною.

Експерти вважають, що наступними кроками мають стати формування плану дій, реформа екологічних фінансів та якісний представлення НВВ2 на COP-26 в Глазго.

Фінансування кліматичних ініціатив експерти вважають важливим елементом для виконання зобов'язань. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський повідомив про угоду зі Світовим банком щодо створення в Україні активного кліматичного фонду.

"Український кліматичний фонд – це нова фінансова установа, що співфінансуватиме програми з декарбонізації та модернізації через прозорі процедури. Отримання надійного партнера в розвитку кліматичних фінансів, який використовує досвід країн світу, є для нас надзвичайно важливим", – підкреслив міністр.

Сторони зобов’язалися співпрацювати у підготовці аналітичного звіту про кліматичні цілі і економічний розвиток. Документ стане детальним дослідженням впливу проведення кліматоохоронних заходів на економічний прогрес країни.

Планується створення стратегії партнерства для спільних проектів між Україною та Світовим банком на 5 років.

Крім того, в Міндовкілля також повідомили, що Ізраїль готовий долучитися до проекту висадки дерев в Україні в рамках ініціативи "Зелена країна". Роман Абрамовський проінформував ізраїльських партнерів про завдання – збільшити площу лісів на 1 млн га до 2030 року та що цього року розпочне реалізацію масштабних заліснень, метою яких є висадка 1 млрд дерев за три роки.
 

Впровадження ринку "зелених" облігацій в Україні

Держенергоефективності інформує, що уряд вирішив активізувати розвиток ринку "зелених" облігацій за допомогою експертів цього агентства.

Враховуючи, що "зелені" облігації мають на увазі використання залучених коштів виключно для фінансування екопроектів, спеціалісти Держенергоефективності братимуть участь у відборі та моніторингу інвестиційних екологічних проектів.

Фахівці зазначають, що це можуть бути проекты в областях відновлювальної енергетики, енергоефективності, утилізації та переробки відходів, екологічно чистого транспорту, органічного землеробства, збереження флори та фауни, зменшення викидів у навколишнє середовище.

В Держенергоефективності вважають, що Україні важливо створити правові основи, підвищити привабливість "зелених" облігацій та залучити міжнародні банки розвитку для поліпшення кредитної доступності цих облігацій. Агентство закликає підтримувати пілотні проекти з випуску "зелених" облігацій різними емітентами.

"Зараз працюємо над вторинним законодавством. Спеціалісти розробили проект Концепції розвитку ринку "зелених" облігацій в Україні", – зазначають в Держенергоефективності.

Нові моделі стимулювання генерації з ВДЕ

З серпень було багатим на обговорення механізмів підтримки ВДЕ.

Так, Міненерго 26 серпня опублікувало Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на ринкових засадах".

Цей законопроект передбачає введення контрактів на різницю для виробників з ВДЕ замість фіксованих платежів за "зеленим" тарифом.

Нові ВДЕ-проекти, що не отримують "зелений" тариф, братимуть участь у "зелених" аукціонах. Переможці отримають право на гарантований продаж електроенергії Гарантованому Покупцеві за аукціонною ціною на 15 років замість 20, як це передбачено чинними умовами.

Для виробників на "зеленому" тарифі ця модель виступатиме як опція, що дозволяє їм вийти з балансуючої групи ГП та продавати електроенергію самостійно.

Зараз законопроект винесено на громадське обговорення. Пропозиції щодо проєкту Закону України приймаються письмово та електронною поштою протягом місяця. 

Перший заступник міністра Юрій Власенко вважає, що нова модель підтримки збільшить частку "зеленої" електроенергії в енергобалансі.

"Згідно з цією моделлю виробники з ВДЕ зможуть стати учасниками ринку, самостійно продаючи електроенергію, оптимізуючи доходи від виробництва та зменшуючи небаланси, – зазначив Власенко. – Водночас ці виробники матимуть право на отримання компенсації від Гарантованого Покупця у вигляді різниці між встановленим "зеленим" тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною".

В міністерстві вважають, що виробники енергії з ВДЕ стануть мотивованими створювати нові окремі балансуючі групи. Вони зможуть управляти небалансами своїх об'єктів у реальному часі та впроваджувати нові підходи, технології прогнозування, зберігання енергії і керування попитом, допомагаючи балансуванню енергосистеми.

Очикувана інформація для виробників-експортерів про введення гарантій походження "зеленої" електроенергії вже стала доступною на зустрічі в Міненерго. Учасники зустрічі підкреслювали, що це питання планують розробити в короткі терміни, оскільки вже існує попит на такі гарантії.

Гарантії походження дозволять українським експортерам, які купуватимуть електроенергію з ВДЕ, уникати оподаткування на викиди СО2 на кордоні з країнами ЄС.

Про відпрацьоване ядерне паливо та енергетичну безпеку

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд затвердив Державну економічну програму поводження з відпрацьованим ядерним паливом до 2025 року.

Ключовим пунктом програми є введення в експлуатацію в зоні відчуження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке прийматиме паливо з Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС.

Прем’єр уточнив, що Україна вивозила відпрацьоване ядерне паливо з трьох своїх АЕС в РФ, що коштувало "Енергоатому" близько 200 млн дол. США щорічно.

"Тепер ці кошти можна буде направляти на технологічний розвиток наших атомних станцій, а головне, що Україна не буде залежати від країни-агресора в питаннях атомної безпеки", – впевнений прем’єр-міністр.

Голова Міненерго Герман Галущенко, відкриваючи комплекс ЦСВЯП, наголосив, що введення його в експлуатацію забезпечить незалежність України у сфері зберігання відпрацьованого ядерного палива.

Комплекс ЦСВЯП у Чорнобильській зоні.

ЦСВЯП побудовано за технологіями американської компанії Holtec International. Відпрацьоване паливо доставлятимуть до об’єкта залізницею. Цей енергетичний комплекс буде накопичувати відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських АЕС протягом 50 років і забезпечить його зберігання на 100 років.

З'явилася ще одна важлива новина про отримання ліцензії на промислову експлуатацію об’єкта "Укриття" на ЧАЕС.

20 серпня ДСП "Чорнобильська АЕС" отримало ліцензію на діяльність з переробки й зберігання радіоактивних відходів. Ліцензія дозволить регулюючий контроль поточної експлуатації комплексу та подальше перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну зону.

Подальші кроки – розробка проекту та демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта "Укриття", а також створення інфраструктури для подальшого поводження з радіоактивними відходами.

Про міжнародне співробітництво у сфері декарбонізації

У серпні відбулись кілька зустрічей міністра енергетики України Германа Галущенка з міжнародними партнерами стосовно співпраці з декарбонізації економіки та трансформації вугільних регіонів.

На зустрічі з послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, що відбулась 12 серпня, були обговорені основні напрямки реформування вугільної галузі. Обговорювалось, що поступова відмова від теплової генерації це важливий фактор для досягнення кліматичної нейтральності.

Обговорення основних напрямів реформи вугільної галузі в Міненерго.

Міністр розповів про співпрацю з британською стороною у реалізації пілотного проекту з трансформації вугільної шахти. Відбором шахти та запуском проекту займаються представники міжнародної консалтингової компанії Environmental Resources Management. Наразі обговорюються технічні питання та способи пришвидшення реалізації проекту.

Питання декарбонізації та стратегічної енергетичної співпраці міністр обговорював з тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін і директором місії USAID Джеймсом Хоупом. Ця зустріч відбулася 10 серпня під час підготовки візиту президента Володимира Зеленського до США.

"Під час візиту до Сполучених Штатів важливо обговорити перспективи поглиблення стратегічного енергетичного діалогу. Це питання тісно пов’язане з кліматичними змінами і стосується завдань, які ми ставимо перед собою щодо декарбонізації через трансформацію енергетичної галузі та енергетичну безпеку", – підкреслив міністр.

Герман Галущенко також наддав інформацію про нову платформу для розвитку партнерства між США та Україною. Платформа стратегічного діалогу (SECD) укрупнює питання декарбонізації та трансформації енергетичного сектору України.

23 серпня в Києві під час офіційної вечері міністра енергетики України та міністра енергетики США Дженніфер Гренголм було піднято ряд питань стосовно декарбонізації, енергетичної безпеки та кібербезпеки.

Наразі багато говорять про водневу енергетику. В Міненерго повідомили, що 11 серпня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з розробки Водневої стратегії України. Учасники групи окреслили основні напрямки для опрацювання.

Експерти зазначають, що через обмеженість ресурсів для виробництва "зеленого" водню європейські держави розглядають Україну як пріоритетного партнера для імпорту водню. Це може стати важливим чинником для розвитку водневої економіки в Україні.

"Аналітики стверджують, що зростання обсягів виробництва зеленого водню призведе до зниження витрат. Тому нам необхідно визначити найбільш ефективні способи виробництва водню в Україні, використовуючи необхідні ресурси, зокрема, водяні під час електролізу, та можливість масштабування малих проектів до промислових масштабів", – підкреслила заступниця міністра енергетики Юлія Підкоморна.

Серпень став активним місяцем для урядовців, котрі продемонстрували ряд ініціатив у сфері довкілля та відновлюваної енергетики. Основні акценти змісту інформаційних повідомлень полягали в нових кліматичних цілях, впровадженні НВВ2, прийнятті ряду законів в екологічній сфері, нових схемах підтримки ВДЕ, а також обговорення міжнародних проектів у декарбонізації, "зеленій" економіці та кліматичній політиці.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:Поділитись