Станіслав Казда: Досвід формування ринку роздрібного газу в Чехії
Станіслав Казда: Досвід формування роздрібного ринку газу в Чехії
03 листопада 2017
Директор зі стратегії розвитку "Регіональної газової компанії" Станіслав Казда поділився своїм поглядом на створення конкурентоспроможного ринку газу для домашніх споживачів в Україні.
- Пане Станіславе, Ви були активним учасником процесу лібералізації ринку газу в ряді країн Центральної Європи, включаючи Чехію. Які основні кроки варто зробити Україні?
- По-перше, для нормальної роботи ринку необхідно скасувати державне регулювання цін на газ. Постачання газу не є монопольною соціальною послугою, тому держава не повинна його контролювати.
Уряд повинен лише надавати субсидії споживачам з низьким доходом. Обсяги соціальних виплат мають визначатися винятково державою, а не учасниками ринку. На мою думку, неприпустимо зводити разом лібералізацію ринку і питання економічного розвитку. Соціальні аспекти, питання субсидій мають бути вирішені незалежно від лібералізації ринку, інакше цього не досягти.
По-друге, не можна сподіватися, що ринок почне працювати миттєво, а конкуренція призведе до різкого зниження цін. У Чехії, де лібералізація була здійснена у 2007 році, на це знадобилося сім років.
- Яка динаміка зниження цін спостерігалася?
- Я можу привезти дані з публічного ресурсу, сертифікованого чеським регулятором. Там наводиться кількість постачальників та їх пропозицій за останні сім років. Розглянемо, наприклад, квартиру та будинок у передмісті Праги.
У 2010 році, купуючи 50 кубометрів газу на рік для приготування їжі, я отримав чотири пропозиції від чотирьох постачальників. Тоді кубометр газу коштував 44 грн, і це сталося через три роки після лібералізації ринку!
Сім років потому, той же обсяг газу для тієї ж квартири я можу придбати у понад 60 постачальників. Серед них – обленерго, банки, мобільні оператори. Я отримав більше 200 пропозицій. Стандартна вартість кубометра газу знизилася до 37 грн, але також були пропозиції придбати кубометр газу за 133 грн в комплекті з додатковими послугами, наприклад, безкоштовним обслуговуванням газових приладів.
Як ціни продовжували змінюватись далі видно у презентації. У 2010 році мені пропонували кубометр газу за 15 грн, а сьогодні я можу придбати його вже за 12. Варто зазначити, що для цього сегмента споживачів регульовані тарифи на транспортування та розподіл навіть зросли. Проте, вартість газу для кінцевого споживача при цьому знизилась, і ринок розставив все на свої місця, без втручання держави.
- Як Ви вважаєте, наскільки можуть зрости ціни в Україні після запуску роздрібного ринку газу?
- Коли в Чехії відбулася лібералізація ринку газу, спочатку його вартість зросла на 20-30%. На мою думку, зростання цін на газ в Україні буде ще більше – приблизно вдвічі. Тому вже зараз потрібно почати пояснювати споживачам, що вартість газу буде вищою, якщо вони хочуть користуватися ним, адже теперішня ціна є регульованою і нижчою за ринкову.
Без цього ринок не зможе функціонувати, і ніхто не зможе на ньому працювати. Споживач має усвідомлювати, що постачання газу – це не соціальна послуга.
- Але чи можна очікувати економічні вигоди для українців?
- Так, я хочу підкреслити, що ціна газу в Чехії для споживачів за сім років знизилася. Сьогодні газ там коштує дешевше, ніж коли його ціну регулювала держава.
Це сталося завдяки зниженню вартості газу як товару, оскільки постачальники отримали мотивацію шукати дешевші ресурси для кращих пропозицій. Вони, наприклад, знайшли сланцевий газ замість російського або норвезького. Також станеться і в Україні. Якщо зараз весь газ, видобутий внутрішніми силами, продаватиметься на біржі, діятиме той самий принцип. Постачальники намагатимуться знизити свої операційні витрати, щоб зробити споживачеві більш вигідні пропозиції, навіть без монетизації субсидій.
- Чому, на Вашу думку, реформа роздрібного ринку газу не запрацювала?
- Справа у тому, що незалежні постачальники в Україні є, але їм нецікаво працювати з домашніми споживачами. Це пов'язано з тим, що держава не виконує положення Третього енергетичного пакету, посилаючись на перехідний період. Цей період дійсно важливий, питання полягає у тому, яким чином його подолати.
Це стосується також постачальників, які були відокремлені від операторів газорозподільчих мереж. Вони успішно працюють вже два роки і стали повністю незалежними. Наразі газорозподільні компанії разом із Секретаріатом Енергетичного співтовариства проводять аудит операторів газорозподільних мереж на відповідність Третьому енергетичному пакету. Попередні результати аудиту свідчать про те, що ці компанії відповідають цим вимогам.
На жаль, споживачі не отримали жодних переваг від відокремлення постачальників від розподільних компаній. Час, зусилля та кошти були витрачені безрезультатно. Пояснення в тому, що ринок так і не почав нормально працювати через те, що держава не дотримується вимог Третього енергетичного пакету та зберігає контроль над газотранспортною системою і частиною газорозподільних систем компанії "Укргазвидобування". Крім того, існують перепони для імпорту та зберігання газу, а також регулюється ціна на газ. Без дотримання державою вимог Третього енергетичного пакету, лібералізація ринку неможлива.
Поділитись