Стійкість і «зелене» відновлення: що потрібно енергосистемі

21 грудня 2023

На енергетичній конференції учасники від українського уряду, бізнесу та міжнародних партнерів розглянули плани з декарбонізації економіки та перспективи локальної генерації для забезпечення стійкості громад.

Фото надано DiXi Group

Щорічна міжнародна конференція Ukrainian Energy Security Dialogue, що відбулася 12 грудня 2023 року, вже втретє об'єднала експертів, управлінців та професіоналів енергетичної сфери. Організатор заходу, аналітичний центр DiXi Group, запропонував обговорити стійкість енергетичного сектору та концепцію «зеленого» відновлення галузі. Подія проходила під патронатом Міністерства енергетики України та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Про те, як учасники конференції оцінюють сучасний стан енергосистеми та які заходи слід вжити для підвищення її стійкості, розповідає «Українська енергетика» в репортажі з конференції.

Головне завдання – забезпечити роботу енергосистеми

У вітальному слові до учасників конференції президентка DiXi Group Олена Павленко підкреслила, що третій діалог з енергетичної безпеки, як і минулого року, проходить на фоні війни, в умовах якої енергетика є однією з цілей атак ворога.

«Для того, щоб забезпечити українцям світло та тепло, працюють всі – уряд, компанії, донори, громадські організації. Тема цьогорічної конференції обрана дуже природно – як зберегти стійкість та безпеку енергетичного сектору. Ми всі повинні координуватися, щоб успішно пройти другу воєнну зиму, а в подальшому – об'єднати зусилля, щоб популярний нині вислів “build back better” не став лише красивим гаслом, а втілився в реальність», – зазначила Олена Павленко.

Під час панелі «Декарбонізація як інструмент і виклик стійкості: як збалансувати майбутнє енергосистеми» спікери відзначили основні напрямки, що потребують першочергової уваги та фінансування. Експерти акцентували, що першим завданням для енергосистеми на зимовий період є зменшення вразливості перед російськими обстрілами та підвищення гнучкості шляхом децентралізації генерації.

Протягом минулого року енергетична система стала основною ціллю атак і зазнала суттєвих руйнувань, відзначила Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики України.

Вона підкреслила, що минула зима продемонструвала критичну важливість адаптації галузі для мінімізації її вразливості до ударів з боку такого агресивного сусіда, як Росія.

«Ми повинні формувати нашу економіку, зокрема, енергетику таким чином, щоб завжди бути готовими до атак. Це перший аспект, на який потрібно звертати увагу в майбутньому. Другий – це підвищення гнучкості та оборони нашої енергетичної системи», – зазначила спікерка.

Ще одним важливим напрямком роботи Світлана Гринчук назвала розвиток низьковуглецевої енергетики.

«Енергетика України є частиною європейської енергетичної системи, і наша спільна ціль – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, що неможливо без розвитку «зеленої» енергетики. Розподілена відновлювальна генерація перш за все, а також нові ядерні технології допоможуть стабілізувати енергетичну систему та поступово замінити старі вуглецеві технології», – підсумувала заступниця міністра енергетики.

Пропозиції Міністерства енергетики доповнив Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Він заявив, що в даний час робоча група під керівництвом віце-прем'єр-міністра Юлії Свириденко розробляє кроки для стимулювання економічного зростання на найближчу перспективу.

Заступник міністра економіки України Олексій Соболев. Фото надано DiXi Group

Серед найголовніших завдань Олексій Соболев відзначив розблокування експортних шляхів та підтримку стійкості енергосистеми.

«Ми повинні вивозити те, що виробляємо тут. На жаль, це не завжди можливо, але ми працюємо над цим з партнерами. Також існує проблема, що в зимові місяці великі підприємства не можуть працювати на 100% потужності через брак енергії», – пояснив він. – «Отже, існує задача відновлення, наскільки це можливо, того, що було зруйновано, і подальша захищенність від нових атак у цьому році».

Для забезпечення стійкості енергосистеми потрібне її розподілення, відновлювальність та стале регулювання. Крім того, важливо забезпечити безперервність інвестування, підкреслив представник Міністерства економіки.

«Потрібні сигнали, що Україна відкрита для приватних інвестицій. Необхідні нові політики і нові проєкти, які мають реалізовуватися. Це можуть бути проєкти з видобутку нафти та газу, а також «зеленої» гідроенергетики разом із державними компаніями, і в майбутньому – проєкти з атомної енергетики, які також сприяли б декарбонізації. У цих інвестиціях має бути бізнес-кейс, що свідчить про надійність України як партнера Європи для декарбонізації. За допомогою приватних інвестицій ми можемо в першу чергу декарбонізувати себе й допомагати декарбонізації ЄС, наприклад, шляхом експорту труб з «зеленої» сталі», – резюмував Олексій Соболев.

Директор з інновацій KNESS Group Євген Дідіченко. Фото надано DiXi Group

Представник «зеленого» бізнесу Євген Дідіченко, співінвестор та директор з інновацій KNESS Group, детально окреслив основні напрямки, які допоможуть розвитку енергетики.

«Для майбутнього нам потрібні три основні речі: послідовність і передбачуваність державної політики в енергетичній сфері, доступ до доступного капіталу і локалізація українського виробника в усіх сферах обладнання, необхідного для створення нової енергетики», – вважає фахівець.

Щодо механізмів підтримки генерації з ВДЕ він зазначив, що діючі механізми мають численні недоліки.

«Такі механізми, як «зелений» тариф і аукціонна модель, лягають великим тягарем на споживачів і роблять українських виробників менш конкурентоспроможними. Проте ці механізми не знижують собівартість енергії. Зрозуміло, що відновлювальна генерація та установки зберігання енергії – це капіталомісткий бізнес, а основний чинник, який впливає на собівартість енергії, – доступ до доступного та тривалого боргового капіталу», – підкреслив Євген Дідіченко.

Спеціаліст підтримує таку державну підтримку, як щорічні збалансовані квоти для створення об’єктів на ВДЕ, маневрових потужностей та установок ізберігання енергії, в рамках яких інвестор може отримати доступ до дешевих кредитів на конкуренційній основі.

Він також запропонував впровадити страхування військових ризиків, оптимізувати ринок допоміжних послуг і запровадити довгострокові аукціони для відкриття ринку установок зберігання енергії. У сфері підключення до електричних мереж Євген Дідіченко пропонує провести регулювання для одночасного підключення до мережі різних типів генерації й систем зберігання енергії.

Україна має зосередитися на декарбонізації виробництва та справедливому екоподатку

Радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт наголосив учасникам конференції на важливості переходу України до визначення справедливої вартості вуглецю.

Радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт. Фото надано DiXi Group

«Державні установи та більшість підприємств вважають, що можуть обійтися без цього, але, враховуючи факти, Європейський Союз запроваджує механізм прикордонного вуглецевого коригування, і починаючи з 2026 року, вам доведеться сплачувати за експорт, якщо ви не встановите адекватну ціну», – наголосив Торстен Воллерт. – «Отже, ви заплатите європейському бюджету різницю між вашою національною ціною на вуглець і європейською на кордоні».

Експерт підкреслив значну різницю між ціною на викиди вуглецю в Україні та ЄС – від 30 гривень за тонну СО₂-еквіваленту в Україні до 75 євро в ЄС.

Щоб уникнути цих платежів, Україні слід використовувати доходи від плати за вуглець на національному рівні для модернізації власної промисловості та зменшення викидів парникових газів. Залучаючи необхідні інвестиції, Україна підвищить конкурентоспроможність своєї промисловості, і це слід почати з енергетичного сектору, вважає Воллерт. Він упевнений, що будуть труднощі, проте Україна має певну основу, оскільки є закон про Фонд декарбонізації, а також заплановані переговори про вступ України до ЄС.

Важливим напрямком декарбонізації є залучення більшої кількості муніципалітетів до співпраці з міжнародними фінансовими установами. Є позитивні приклади, які демонструють, як це може працювати, але залишаються бар’єри, які потрібно подолати у 2024 році, зазначив він.

У свою чергу, Євген Дідіченко зауважив, що компанії «зеленого» бізнесу безумовно підтримують декарбонізацію та розвиток генерації з ВДЕ, хоча зазвичай скептики щодо «зеленого» переходу апелюють до неможливості збалансування системи, яка базується на відновлюваних джерелах енергії.

«Однак результати математичного моделювання показали, що Україна може вийти на 86% карбонну нейтральність, дотримуючись собівартості енергії на рівні 80 євро за МВт·год. Щоб реалізувати наявний потенціал атомних станцій, потрібно буде додати приблизно 22 ГВт вітрових потужностей, 15 ГВт сонячної енергії та 5 ГВт довгострокових систем зберігання енергії. Крім того, для компенсації довгострокових дефіцитів відновлювальної енергії знадобиться щонайменше 5 ГВт теплової генерації», – підкреслив керівник інновацій KNESS Group.

Таким чином, така система є цілком досяжною і вимагатиме приблизно 50 млрд євро інвестицій, уточнив директор з інновацій KNESS Group.

Необхідні якісні проєкти і можливість їх масштабування

Для підтримки українського енергосектору необхідні масштабовані рішення, зазначив Георг Захманн, експерт проєкту Green Deal Ukraine, член наглядової ради DiXi Group. Він підкреслив, що для розвитку буде недостатньо державних коштів з українських джерел та з країн-партнерів, отже, слід звернути увагу на залучення приватних інвестицій.

«Проєкти для приватного сектору повинні бути масштабованими, адже інвесторам потрібні адекватні умови для вибору. Для України це означає, що інвестора залучають лише ті рішення, що відповідають європейським стандартам», – наголосив експерт.

Він звернув увагу партнерів на проєкти, які можуть каталізувати системні зміни в Україні, вдосконалюючи нормативно-правову базу, підвищуючи ефективність роботи уряду та адміністрацій, що зрештою полегшить масштабування.

«Один із таких прикладів – оператори системи розподілу (ОСР). У цей напрямок важко інвестувати, оскільки вони мають відносно складний правовий статус, – уточнює Георг Захманн. – Тому потрібно знайти спосіб, щоб ці ОСР належали компаніям, які дійсно можуть інвестувати та рухатися вперед».

На його думку, такі інвестиції підвищать стійкість української енергосистеми та її інтеграцію в ринок ЄС. Це вигідно для України, оскільки дозволяє зменшити ризики, а також допомагає інвесторам в Україні, оскільки вони знатимуть, що в майбутньому зможуть продавати на європейському ринку. Такий підхід забезпечує інвесторам чітку перспективу отримання прибутку, наголосив експерт.

Зі свого боку заступник міністра економіки Олексій Соболев повідомив, що наразі в установах обговорюється виділення близько 8 млрд гривень на розвиток приватного сектору.

«Сподіваємося, що значна частина цих грошей піде на зниження ризиків та фінансові інструменти для бізнесу в енергетичній галузі. Це базовий сектор, який залучає найбільшу кількість проєктів», – зазначив чиновник. – «Однак є питання, скільки цікавих проєктів може представити бізнес, щоб конкурувати з державними компаніями. Тому наш заклик до бізнесу – готувати проєкти, і гроші будуть».

Водночас Неллі Петкова, керівниця проєкту «Зелені фінанси та інвестиції» у відділі фінансів та інвестицій ОЕСР, акцентувала увагу на деяких аспектах проектної діяльності.

Наприклад, представляючи інвесторам навіть високоякісні та вигідні проєкти, завжди легше сказати, скільки потрібно грошей, ніж переконливо обґрунтувати ці витрати, зазначила експертка.

Вона уточнила, що вже існує безліч хороших місцевих проєктів, але їх слід розвивати значніше, особливо на місцевому та регіональному рівнях, оскільки декарбонізація вимагає значних інвестицій.

«Вважаю, що національному уряду слід надати більше як технічної, так і фінансової підтримки людям, які працюють у невеликих містах та громадах. Їм потрібно допомогти в підготовці власних проєктів і розробити пакети проектів, які можна вбудувати в більші інвестиційні плани країни», – додала Неллі Петкова.

Необхідність підвищення якості українських проектів та спроможності підприємств розробляти та впроваджувати інвестиційні проєкти підкреслили й українські учасники під час експертної дискусії.

Виступ заступниці міністра енергетики України Світлани Гринчук. Фото надано DiXi Group

«Наші партнери прагнуть підтримати Україну і бачать величезний потенціал для розвитку генерації з відновлювальних джерел енергії, – зазначила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. – Вони готові інвестувати, але ми маємо бути готовими прийняти ці інвестиції, залучити їх та реалізувати. У міністерстві працюють над вказівками для залучення сталої фінансової підтримки у відновлення енергетики, які міститимуть основні вимоги та принципи, що діють у країнах ЄС».

Також міністерство веде діалог з міжнародними партнерами щодо організації навчання з розробки проектів та залучення інвестицій для центральних та виконавчих органів влади, а також для державних та приватних підприємств, повідомила Світлана Гринчук.

Стійкість і гнучкість через локальну генерацію

Під час панелі «Локальна генерація для досягнення стійкості – можливості та потреби регіонів» учасники обговорювали досвід реалізації «зелених» проєктів у регіонах та можливості їх фінансування.

Під час обговорення головна юридична радниця британської компанії Elementum Energy Вікторія Письменна поділилася досвідом інвестування в нові потужності в Україні, зокрема в умовах війни.

Головна юридична радниця компанії Elementum Energy Вікторія Письменна. Фото надано DiXi Group

Вона розповіла, що 2022-2023 роки були важкими для компанії, однак їй вдалося завершити другу чергу Дністровської ВЕС на 60 МВт.

«Вважаємо, що це підвищило стійкість енергосистеми в даному регіоні, адже «зелене» енергозабезпечення, як розподілена генерація, позитивно впливає на стійкість системи під час таких подій, як великомасштабні обстріли», – зазначила Вікторія Письменна.

Вона відзначила добрі відносини з громадою, в якій компанія будувала вітропарк, але зауважила на потребі впровадження декларативного принципу замість дозвільного, якщо немає конкретних ризиків для держави, щоб уникнути затримок через дублювання функцій погодження документів при запуску станцій.

Заступник голови правління АТ «Ощадбанк» Юрій Каціон повідомив, що протягом останніх 5-6 років банк профінансував понад 700 проєктів у муніципалітетах на загальну суму понад 7,5 мільярдів гривень, багато з яких стосувалися енергетичної безпеки, енергоефективності та «зеленої» енергетики.

Він вважає, що такі проєкти залишаються актуальними і прогнозує, що найближчим часом в реалізації проєктів відновлювальної енергетики та енергоефективності більшою мірою зацікавленими стануть приватні інвестори в партнерстві з локальними громадами. Однак фахівець вказує на брак кваліфікованої робочої сили, а банківська система зараз переповнена ліквідністю.

«Можу сказати, що в Україні існує достатнє довгострокове і вигідне фінансування. Його вартість в доларах і євро значно менша в порівнянні з залученням фондів від міжнародних фінансових інститутів. Наприклад, середня ставка для кредитування в доларах становить 7%, в євро – 6%, а коливання ставки залежить від рівня ризиків конкретного проєкту і позичальника. Серед інших інструментів діють державні програми підтримки, такі як програма «5-7-9», що доступна для муніципалітетів», – пояснив Юрій Каціон.

Отже, спеціаліст зазначив, що кошти присутні, але не вистачає якісних готових проєктів для фінансування, тому громадам потрібно визначитися з потенціалом, пріоритетами і в партнерстві з бізнесом розробляти та реалізовувати успішні проєкти.

Під час свого виступу колишній директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства, член наглядової ради DiXi Group Янез Копач звернув увагу учасників на завдання місцевих громад. Так, розробляючи місцеві стратегії, адміністрація має врахувати потенціал і унікальні можливості конкретних спільнот, а реалізацію цих стратегій має забезпечити енергоменеджер громади.

Янез Копач, член наглядової ради DiXi Group. Фото надано DiXi Group

Він зокрема навів приклад використання тепла стічних вод у Відні, де теплові насоси забезпечують гарячу воду для близько 100 тисяч домогосподарств. Також він розповів про досвід міста Марібор у Словенії, де нещодавно встановили тепловий насос, який використовує тепло від місцевої річки для обігріву 10% споживачів.

Водночас експерт пропонує відмовитися від української практики, що полягала в популізмі замість впровадження справедливих тарифів.

Створення стійкої енергосистеми залежатиме від усунення однієї з основних проблем – влада має відійти від принципу «немає споживачів, а є просто виборці», підкреслив Янез Копач.

Підводячи підсумки дискусії на міжнародній конференції Ukrainian Energy Security Dialogue 2023, віцепрезидент DiXi Group Антон Антоненко відзначив активність і конструктивність обговорення, що продемонстрували український уряд, бізнес та міжнародні партнери щодо компонентів стійкої енергетичної системи і інструментів, що допоможуть місцевим громадам реалізувати власні енергетичні проєкти.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:Євросоюззелена генераціяенергетична конференціявійнаенергобезпекаDiXi GroupЕнергетичне СпівтовариствоГромадаПоділитися