Структура російської пропаганди щодо анексії ЗАЕС

18 серпня 2023

Київська школа енергетичної політики та Громадянська мережа "ОПОРА" дослідили архітектуру російської дезінформації, яка стосується анексії Запорізької атомної електростанції Російською Федерацією.

Фото: Fredrik Dahl / IAEA

Російська влада створила складну інфраструктуру для поширення дезінформації на міжнародному рівні. Київська школа енергетичної політики та Громадянська мережа "ОПОРА" виділили сім основних платформ для прямого і непрямого розповсюдження й розширення дезінформації: представники російської держави, російські медіаплатформи для всесвітнього спілкування, проксі-джерела, приховані впливи в соцмережах, кібератаки та операції, активність росіян у міжнародних інституціях та російська церква. Така багатоканальність дозволяє, по-перше, формувати більш ефективні таргетовані повідомлення для різних аудиторій, по-друге, підвищувати стійкість до протидій з боку країн та цільових аудиторій дезінформаційних впливів, по-третє, створювати ефект "ехо-камери" – підвищувати переконливість своїх повідомлень завдяки їх повторенню з різних джерел.

На прикладі дезінформації навколо Запорізької АЕС, дослідники виявили, що основними спікерами російської дезінформації стали місцеві колаборанти, представники російської дипломатії, "Росатому", російські політики та військові. Місцеві колаборанти створюють вигляд "ініціативи знизу" з боку місцевих жителів та працівників ЗАЕС, а також поширюють "достовірні новини" з епіцентру подій. Окрім цього, представники місцевих окупаційних адміністрацій активно підтримують ідею передачі ЗАЕС під контроль російської корпорації "Росатом", представляючи це як "ініціативу знизу" від працівників ЗАЕС і мешканців Енергодару.

Відголоски цих ідей можна побачити у висловлюваннях російських дипломати та політиків. Російські дипломати адаптують повідомлення колаборантів для міжнародної аудиторії, регулярно коментують світові події, підсилюють конспірологічні теорії про нібито розробку Україною забороненої зброї, а також акцентують, що росіяни лише захищають ЗАЕС і не ставлять під загрозу об’єкт.

Сама структура "Росатом" рідко коментує події навколо ЗАЕС. Проте нерідко можна почути медійні заяви окремих представників корпорації, найчастіше про "провокації" з боку України, а також про підтримку працівників ЗАЕС і мешканців Енергодару загалом. Російські політики та військові підкріплюють та розширюють зауваження вищезгаданих діячів.

Що стосується стратегії побудови дезінформаційних наративів, то найбільш популярними методами росіян у контексті ЗАЕС є дискредитація та роззброєння. Росія постійно проекціює обґрунтовані звинувачення з боку України та міжнародних спостерігачів щодо систематичних обстрілів ядерного об’єкта, зберігання зброї на його території та намірів використовувати ЗАЕС як засіб тиску.

Росіяни часто впливають на своїх громадян через залякування, стверджуючи, що відсутність російських військ в Енергодарі та на території ЗАЕС може призвести до катастрофи, використовуючи емоційну лексику та наповнені конспірологією заяви про таємну розробку Україною забороненої зброї на електростанції та контроль з боку західних урядів.

Часто росіяни використовують методику "клікбейту", спрямовану на залучення уваги через емоційні та маніпулятивні заголовки, звинувачуючи різних "ворогів Росії" у аморальних та жорстоких вчинках і намірах. Паралельно дискредитуючи Україну, Росія позиціонує себе як надійного та безпечного партнера, який охороняє ЗАЕС від техногенних катастроф та інших загроз ззовні.

У рамках роботи Київської школи енергетичної політики та Громадянської мережі "ОПОРА" аналіз спікерів і методів російської дезінформації щодо ЗАЕС має ілюстративний характер. Дослідники демонструють, що російська дезінформація є складною та багатошаровою системою з великою кількістю акторів і платформ, ніж ті, які були використані в інформаційних повідомленнях російських ЗМІ. Кейс ЗАЕС є не винятком, тож для глибшого розуміння питання потрібно провести додаткові дослідження.

Повний текст читайте

Теги:ядерна безпека, МАГАТЕ, ЗАЕС, РФПоділитись