Суд не встановив жодних запобіжних заходів для екс-голови НКРЕКП Вовка

20 серпня 2019

Прокурори вимагали взяття під варту, тому оскаржать рішення суду

Солом’янський районний суд Києва не обрав жодних запобіжних заходів для Дмитра Вовка, колишнього голови Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП). Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Суд відмовив у задоволенні клопотання державного обвинувача... САП оскаржить ухвалу Солом’янського районного суду в апеляційному суді”, - повідомили в прес-службі.

САП вимагала для Вовка взяття під варту, оскільки він знаходиться за межами України і не з’являється на виклики слідчих. Прокурори вважають, що існує ризик перешкоджання слідству, адже підозрюваний може впливати на учасників процесу або знищити докази.

Нагадаємо, Вовк є одним з підозрюваних у справі “Роттердам+”. Він звинувачує Офіс президента України в втручанні в роботу правоохоронних органів та судової системи і відмовляється повернутися в Україну.

Детективи НАБУ підозрюють шістьох осіб у зловживанні на 18,87 млрд грн, серед яких колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, колишній член НКРЕКП Володимир Євдокімов, начальник відділу НКРЕКП, керівник управління НКРЕКП та двоє представників ДТЕК. Суд вже обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних, які були випущені під заставу від 2 до 10 млн грн. Вовк став єдиним, для кого суд не застосував жодних заходів.

Вовк стверджує, що слідство має політичний підтекст. “Я впевнений у своєму успіху в відкритому змагальному процесі та у захисті репутації Комісії, репутації всіх колег та власної”, - написав екс-голова НКРЕКП на своїй сторінці в Facebook.

У ДТЕК заявили, що “немає жодних обґрунтованих причин для таких слідчих дій, а підозри є безпідставними”.

Справу “Роттердам+” бюро розслідує з 2017 року спільно з прокурорами САП та співробітниками СБУ. Детективи підозрюють, що приватна генеруюча компанія теплоелектростанцій з 2015 року тисла на НКРЕКП для включення до тарифу електроенергії витрат на доставку та перевалку вугілля з європейських портів.

У 2016 році НКРЕКП ухвалила постанову про розрахунок оптово-ринкової ціни електроенергії, в якій вирішила використовувати для розрахунку ціни вугілля для ТЕС індекс API2 плюс вартість доставки вугілля в Україну. Цей розрахунок отримав назву “Роттердам+”.

Дані: НАБУ

НАБУ розслідує застосування формули в період з травня 2016 року по грудень 2017 року. На думку детективів, неправомірна вигода компанії склала 18,87 млрд грн, з яких 14,3 млрд грн отримали приватні компанії, які ініціювали введення “Роттердам+”.

НКРЕКП перестала використовувати формулу “Роттердам+” з моменту відкриття нового ринку електроенергії — з 1 липня 2019 року. У новому ринку ціни на електроенергію визначаються попитом, а їх зростання обмежується стелею цін регулятора.

Поділитись