Теплий тариф: на що витрачаються гроші споживачів

25 жовтня 2017

На початку нового опалювального періоду рахунки за комунальні послуги для населення значно зростуть – з’являться витрати на опалення.

Коли енергоресурси були недорогими, люди не відчували потреби в економії тепла та в аналізі своїх рахунків. Особливо важко було зрозуміти складний механізм формування тарифів. Щоб визначити загальну суму до сплати, потрібно помножити обсяг спожитих послуг, згідно з даними лічильника або нормативами (на жаль, не всі житлові будинки в Україні обладнані приладами обліку тепла), на тариф. Хоча обсяг споживання здебільшого залежить від нас і наших сусідів (у багатоквартирному будинку), вплинути на розмір тарифів ми можемо незначно. Однак знання є важливим інструментом, і важливо розуміти, як монополісти витрачають зібрані з нас кошти.

 У цій статті піде мова про централізоване опалення, або ж теплову енергію.

 Тариф на теплову енергію – це фінансова оцінка вартості виробництва, транспортування та постачання одного гігакалорії (Гкал) теплової енергії певної якості. Щоб обчислити ціну за 1 Гкал (тариф), слід до економічно обґрунтованих планових витрат підприємства, враховуючи втрати, додати запланований прибуток, а отриману суму розділити на плановий обсяг реалізації теплової енергії.

 Але якісно планові показники співвідносяться з реальністю? Чи дійсно кожна гривня, сплачена за опалення, йде на заплановані цілі?

 Дослідити структуру тарифів (планів витрат) кожного підприємства можна у відповідних рішеннях НКРЕКП (для ліцензіатів комісії) про затвердження тарифів. Натомість знайти дані про фактичні витрати досить складно. Вони не доступні публічно, також немає єдиного звіту, котрий би показував реальні витрати (чисельник) та обсяги реалізації (знаменник) компаній теплопостачання.

Однак важливу інформацію про виробництво і реалізацію теплової енергії, витрати та, головне, втрати в мережах, можна отримати з звітів 1НКП та 2НКП за 2016 рік. Отримані дані, надані на запит НКРЕКП, стосуються ста дев’яти ліцензіатів (повні дані про вісімдесят два). Отже, інфографіка та аналіз були підготовлені виключно на базі відомостей про ці підприємства.

Щоб розрахувати обсяг реалізації (корисного відпуску теплової енергії), потрібно з обсягу виробленої теплової енергії відняти витрати на власні потреби компаній теплопостачання та втрати в мережах.

Звітність показує, що підприємства виробили теплової енергії набагато менше, ніж планувалося. У середньому – на 23%. В окремих компаній ця різниця вражає. Наприклад, КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" видобули лише 673944 (33%) Гкал з запланованих 2069941 Гкал, "Бродитеплоенерго" – 47450 Гкал (37%) з 17788 Гкал, а комунальне підприємство Первомайської міської ради "Тепло" стала "лідером" за недовиконанням – 19654,5 Гкал (19%) з 105620 Гкал. Хоча є й підприємства, що виконали плани, наприклад, КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради виробило теплової енергії вдвічі більше від запланованого – 733699 Гкал замість 380268,4 Гкал.

Витрати на власні потреби підприємств – як планові, так і фактичні – складають близько двох відсотків від обсягу виробленої продукції. Звичайно, є окремі винятки, але вони не змінюють загальної картини. Наприклад, фактичні виробничі витрати КП "Вінницяоблтеплоенерго" були в півтора рази вищими за заплановані при меншому на 12% обсязі виробництва, а витрати ПАТ Товариство "Енергія" при меншому на 22% обсязі виробництва – перевищили план на третину. Водночас КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго", ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" та КП "Глухівський тепловий район" спожили на власні потреби значно менше тепла, ніж планувалося.

 Таким чином, фактичний відпуск тепла з колекторів в середньому по Україні на 23% нижчий за запланований у тарифах.

Але не все, що вироблено, за винятком витрат на виробничі потреби (тобто, відпущене з колекторів), потрапляє до споживача. Існують ще втрати в мережах. Тарифи включають нормативні втрати, які визначені на основі наукових методик, і за це ми платимо. В певних випадках регулятор може дозволити закладати в тарифи вищі втрати (за рішенням органу місцевого самоврядування).

У середньому ці втрати складають 12% від відпущеної з колекторів теплової енергії. Звичайно, є винятки.

Лідери рейтингу з найменшими відсотками втрат, за які сплачують споживачі через тариф: ТзОВ "Тепловодпостач" – 6%, КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" – 5%, приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" – всього 2%.

Найбільші планові втрати у ТОВ "Сумитеплоенерго" – 16%, ТОВ "НіжинТеплоМережі" – 16%, ПАТ "Київенерго" – 16%, КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" – 16%, ДП "Кіровоградтепло" – 17%, ТОВ "Рівнетеплоенерго" – 17%, КП "Славутське житлово-комунальне об’єднання" – 19%.

 На практиці в мережах втрачається в середньому понад 15% тепла. Найбільші втрати показали КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" – 23%, КП Первомайської міської ради "Тепло" – 24%, ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" – 25%, ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" – 29%, КП "Теплоенергетик" – аж 47%.

 Найменші фактичні втрати в мережах в приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" – 2% та КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" – 5%.

 Найбільші розбіжності між запланованими і фактичними втратами у КП "Теплоенергетик" (47% і 9%), КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк", КП "Вінницяоблтеплоенерго", КП теплових мереж "Криворіжтепломережа", КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, Концерну "Міські теплові мережі" (Запоріжжя), ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП Первомайської міської ради "Тепло", ПАТ "Сумське НВО", Дирекції КППВ.

 Чи можна вважати дані, зазначені у звітах як "фактичні", коректними? Тверде "так" є можливим лише за умови, якщо облік теплової енергії повністю здійснюється на всіх етапах – від виробництва до кожної батареї у квартирі (хоча б на будинку).

 Станом на вересень 2017 року в Україні було облаштовано близько 70% будинкових вузлів обліку тепла, протягом 2016 року (який ми аналізуємо) – від 40% до 60%. Високі показники зумовлені ситуацією в Києві – в деяких містах та областях рівень обліку становив 30% і менше.

В умовах відсутності обліку обсяг реалізації споживачам обчислюється за нормативами, які в середньому на 20% перевищують реальні (визначені на основі лічильників), причому ситуація варіюється в кожному будинку. Відповідно, насправжні втрати в мережах можуть бути більшими (експерти називають середню цифру 20%). Тобто, чим нижчий рівень забезпечення тепломірними пристроями в будинках, тим складніше визначити реальну кількість тепла, яке споживають люди, та реальні втрати в мережах.

Незважаючи на це, дані зі звітів свідчать про наступне: в середньому населення спожило тепла на 26% менше, ніж планувалося, отже, енергоресурси були зекономлені. Найменша частка тепла, порівняно із запланованим обсягом, реалізована побутовим споживачам ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" – 43%, "Бродитеплоенерго" – 35% та КП Первомайської міської ради "Тепло" – 16%. Прогнозні та звітні показники обсягів реалізації повністю співпали у КВП "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради, КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради, КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго", КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, КП "Харківські теплові мережі", ТОВ "Сміла Енергоінвест", ПАТ "Київенерго".

Перевиконали свої плани КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (162%), ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (144%), КП теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (116%), Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (116%).

Отже, загалом підприємства теплопостачання зібрали менше коштів з населення, ніж очікувалося. Але чи зменшилися їхні витрати на виробництво, транспортування та постачання послуг? Теоретично – так. І газу (основна стаття витрат – паливна складова) необхідно було значно менше, ніж планувалося.

Але наскільки меншими були загальні витрати – з отриманих звітів дізнатися це неможливо. Тим більше, що фактичні втрати у мережах (витрати, які враховуються у тарифному чисельнику) були більшими, ніж заплановані.

 Цей матеріал підготовлено в рамках Проекту USAID "Прозора енергетика". Проект спрямований на боротьбу з корупцією та покращення фінансової прозорості в енергетичному секторі України.

Поділитись