Без ПСО: тарифи на електроенергію будуть підвищуватися поступово

11 червня 2021

Уряд продовжив дію ПСО на ринку електроенергії для населення, однак тарифи можуть зрости вже з липня

Термін дії механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електроенергії для побутових споживачів не закінчиться 30 червня, як передбачалося урядовою постановою. Кабінет міністрів виключив зазначену дату в документі, отже, ПСО буде продовжено. Це призводить до того, що ціни для населення залишаться регульованими. Проте зростання тарифів неминуче, зазначають спеціалісти. Вони можуть зрости вдвічі.

Ситуацію з механізмом ПСО на ринку електроенергії, а також його вплив на тарифи для населення проаналізувала "Українська енергетика".

ПСО і новий ринок електроенергії 

Питання цін на електроенергію для населення завжди було актуальним через низький рівень доходів великої частини людей. Згідно з даними Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ, понад половина українців живе за межею бідності. Щоб уникнути соціальних проблем, держава встановила пільгові фіксовані ціни на електрику для побутових споживачів. Вони підтримуються завдяки механізму спеціальних обов’язків (ПСО), вставленого постановою Кабміну на державні енергетичні компанії (НАЕК "Енергоатом", ПрАТ "Укргідроенерго"), ДП "Гарантований покупець" та постачальників універсальних послуг.

Хоча в 2019 році в Україні була запроваджена модель конкурентного оптового ринку електроенергії, він залишається формально відкритим, а правила на ньому не відповідають європейським стандартам. Це значною мірою пояснюється існуванням механізму ПСО, який функціонує на ринку електроенергії для побутових споживачів з 1 липня 2019 року. Незважаючи на те, що до механізму час від часу вносять корективи, він призводить до певних спотворень, що викликає дисбаланс попиту та пропозиції. В результаті населення сплачує за електрику приблизно вдвічі менше, ніж мало б платити в умовах вільного ринку.

“Фіксовані ціни для побутових споживачів залишаються нижчими за роздрібну ринкову ціну задяки фактичному перерозподілу доходів виробників електроенергії. Згідно з досвідом провідних європейських країн, ціни на електрику для побутових споживачів там об’єктивно на 40-50% вищі, ніж для промислових”, ‒ зазначається в дослідженні аналітичного центру DiXi Group, присвяченому ПСО на ринку електроенергії для населення.

Заборгованість за електроенергію в Україні з боку населення, пояснюють експерти DiXi Group, є причиною перехресного субсидіювання і проблем з цінами. “За попередньою моделлю ринку цей тягар розподілявся між іншими категоріями споживачів, що в свою чергу підвищувало вартість електроенергії для економіки країни. За новою моделлю ринку, цінові диспропорції компенсуються за рахунок основних виробників електроенергії та учасників механізму ПСО”, ‒ кажуть автори дослідження.

В результаті, згідно з даними аудиту, технічний стан обладнання в електроенергетиці наближається до критичного через великий рівень зношення. Крім того, це є причиною підвищеного ризику та призводить до неочікуваних відключень споживачів.

“У незадовільному стані 95% у розподільчих електричних мереж 0,4-10 кВ, які безпосередньо живлять споживачів. Через технологічні проблеми в цих мережах у 2019 році споживачі недоотримали 39,5 млн кВт-год електроенергії, у 2020 році – 53,03 мільйона кВт-год”, – вказується в документі аудиторів.

Чи очікує нова модель ПСО на ринку електроенергії?

30 червня 2021 року мав завершитися продовжений урядом термін дії ПСО на ціни для населення. Проте за місяць до цього Кабінет міністрів скасував похідну дату. Таким чином, режим ПСО на ринку електроенергії для побутових споживачів буде продовжено й після 30 червня 2021 року. Але навряд чи механізм залишиться незмінним.

“Спочатку перенесення терміна "завершення" дії ПСО, а тепер скасування кінцевої дати виглядає як чергове затягування часу, – зазначає Богдан Серебренніков, експерт DiXi Group. – Ймовірно, уряд поки не готовий вийти з конкретним та узгодженим рішенням щодо реформування механізму ПСО, зокрема щодо переходу до фінансової моделі, яку підтримує Секретаріат Енергетичного Співтовариства та учасники ринку”.

Водночас, підкреслює експерт, що кожне наступне подовження дії ПСО ще супроводжується певними змінами до постанови КМУ, що відноситься до цього механізму та особливостей його реалізації. 

“У останній версії постанови від 28 квітня 2021 року уряд “вивів з гри” ДП “Гарантований покупець”, який раніше виконував роль посередника між генеруючими компаніями (НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго") та постачальниками універсальних послуг. У новій версії ПСО генкомпанії повинні напряму продавати ПУП електроенергію для потреб населення”, – зазначає співрозмовник.

Менеджер проєкту "Електроенергія" ТОВ “ЙЕ Енергія” Василь Гончарук зазначає, що фактично вжито заходів до скасування товарного ПСО та переходу до фінансового.

“Проте, незважаючи на формальною купівлю ресурсу постачання (фінансове ПСО), процес купівлі та формування ціни донині не має нічого спільного з свободою ринку, – додає він. – Час, який знадобиться на перехідний етап, важко передбачити. Це залежатиме від політичної волі, швидкості інтеграції з ENTSO-E та якості комунікації з населенням”.

“На сьогодні малоймовірно, що після 30 червня уряд запропонує принципово нове рішення щодо реформування чинного механізму ПСО або плану щодо приведення цін на електроенергію для населення до ринкового рівня”, – зазначає Богдан Серебренніков.

Водночас у Міністерстві енергетики повідомили, що ведуть обговорення проектів концепцій нової моделі ПСО. Вона, інформують урядовці, має передбачати захист соціально незахищених верств населення та забезпечити модернізацію галузі, стабільну роботу державних генеруючих компаній, а також передбачуваність ціни електроенергії для споживачів на декілька років наперед, з подальшим переходом до ринкової моделі за європейським зразком. Отже, найближчим часом дію ПСО не зупинятимуть.

Очікується зростання цін на електроенергію

Зараз ціна електроенергії для населення становить 1,68 гривні за кВт-год.

“Середня величина місячного платежу для домогосподарства коливається від 255 до 1098 грн, а в опалювальний період досягає 1848 грн для споживачів електроопалення. Для домогосподарств з системами електроопалення, з низькою ефективністю теплоізоляції та без зонних лічильників, місячный платіж за електрику в опалювальний період досягає 4-5 тис. грн”, – йдеться у дослідженні DiXi Group.

Проте, за словами колишнього заступника міністра енергетики Юрія Бойка, реальна вартість електроенергії коливається між 2,6 і 4 гривнями за кВт-год (в залежності від регіону). Він наголосив, що з липня ціна може зрости. Але, чи відразу до ринкового рівня?

На думку Богдана Серебреннікова, повна ринкова ціна повинна включати всі витрати на виробництво, передачу, розподіл і постачання електроенергії та їх дохідну частину. 

“За нашими оцінками, при запровадженні ринкового ціноутворення для домогосподарств ціни на електроенергію в середньому становитимуть близько 3,27 грн за кВт-год. для споживачів ОЕС України та 3,50 грн за кВт-год. для споживачів Бурштинського енергоострова, – зазначає експерт. – Таким чином, середні ринкові ціни на електроенергію для значної частини побутових споживачів України складуть близько 3,40 грн за кВт-год”.

Проте, експерт вказує, що ринкові ціни на електроенергію для населення суттєво змінюватимуться залежно від регіону. Найвищі ціни очікуються в Луганській (4,06 грн за кВт-год.), Закарпатській (3,91 грн за кВт-год.) та Івано-Франківській (3,83 грн за кВт-год.) областях, а найнижчі – у місті Київ (2,62 грн за кВт-год.), Дніпропетровській (2,99 грн за кВт-год.) та Київській (3,03 грн за кВт-год.) областях. Це в основному пояснюється значною різницею у тарифах на розподіл електроенергії для різних операторів систем розподілу (ОСР), зазначає співрозмовник.

Етапи підвищення цін на електроенергію

Раптове підвищення цін для населення на хоча й обгрунтований, але високий ринковий рівень може викликати соціальні заворушення. 

“Підвищення цін на електроенергію для домогосподарств потрібно здійснювати не шляхом “шокової терапії&, а поступово, враховуючи динаміку середнього реального доходу населення в Україні. Це важливо для уникнення соціальної напруги》和 наростання заборгованості”, – говорить Богдан Серебренніков. 

Фахівці DiXi Group у рамках дослідження запропонували два варіанти етапного підвищення тарифів. У першому етапі, що має тривати не менше року, рекомендується зберегти регульований тариф 1,68 грн за кВт-год для населення, яке споживає до 500 кВт-год на місяць. За обсяги понад 500 кВт-год на місяць пропонується платити ринкову ціну. Другий сценарій передбачає повний перехід на ринкове ціноутворення. Однак його впровадження пропонується тільки після аналізу ситуації за сценарієм №1 та відповідно до динаміки зростання середнього реального доходу на одну особу. 

Водночас Національна комісія, що регулює в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підготувала три сценарії підвищення тарифів для населення. Відповідно до першого, до кінця 2021 року ціни на електроенергію для населення не зростуть. Другий варіант: у 2021 році уряд підвищить тарифи двічі на 15% (1 травня та 1 вересня). Це означає, що електрика коштуватиме 2,22 грн за кВт-год. Третій сценарій передбачає, що сьогоднішня ціна 1,68 грн за кВт-год. залишиться в силі до липня 2021 року, після чого зросте на 30% – до 2,22, а 2023 року – до 3,48 грн за кВт-год.

У будь-якому випадку, зважаючи на серйозні виклики на ринку електроенергії, малоймовірно, що Кабмін буде затягувати перший етап підвищення тарифів, вважають експерти.

“Напевно, третя хвиля коронавірусу сповільнила уряд у кроці підвищення цін на електроенергію для населення, хоча це мало відбутися з 1 квітня, згодом – з 1 травня. Представники уряду повідомляли, що шукають рішення для захисту найбільш уразливих категорій споживачів. Але в кожному разі, перше підвищення цін цього року буде неминучим. Уряд заявив, що ми на шляху до скасування ПСО і реалізації поетапного підвищення цін для населення. Це буде відбуватися в кілька етапів протягом не менше двох років. Змінюється механізм ПСО”, – говорить Василь Гончарук.

Який би сценарій не був обраний урядом, Богдан Серебренніков вважає, що критично важливим є систематичне інформування споживачів про переваги ринкового ціноутворення та доступні шляхи економії електроенергії та її оплати.

“Зрозумілі та ефективні заходи для пом’якшення наслідків скасування ПСО для найвразливіших категорій споживачів – це адресні субсидії. Цей механізм має замінити штучне регулювання цін на електроенергію”, – зазначає Василь Гончарук. 

Питання лише в тому, чи знайде держава необхідні для цього кошти. Аналітики DiXi Group зазначили, що збільшення витрат на субсидії для населення буде компенсовано зростанням податкових надходжень до державного бюджету від енергетичних компаній, які наразі беруть участь у механізмі ПСО.

Отже, впровадження ринкових цін на електроенергію для побутових споживачів є неминучим та необхідним кроком з боку уряду. Адже зараз населення платить лише половину реальної вартості електроенергії, яка складається з витрат на виробництво, передачу, розподіл та постачання. В результаті, 95% розподільних електромереж, через які електрика постачається споживачам, знаходяться в незадовільному стані. Державні генеруючі компанії не отримують необхідні кошти на свою діяльність, модернізацію та заходи безпеки. Запровадження ринкових цін на електроенергію виправить ситуацію і призведе до становлення повноцінного ринку електроенергії. Проте це має відбуватися поступово, враховуючи динаміку доходів населення та можливості держави щодо виплати субсидій.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитись