Температурний ритм: процес підготовки та початку опалювального сезону
Пульс тепла: як проходить підготовка та початок опалювального сезону
28 жовтня 2022
Агресія Росії ставить енергетиків перед новими викликами. Як Україна готується до зимової погоди в умовах навмисних атак з боку рф на енергетичну інфраструктуру.

Цей опалювальний сезон в Україні буде унікальним: рівняння включає не лише показник готовності та погодні умови, а й безліч невідомих факторів через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру російськими військовими.
"Українська енергетика" провела захід під назвою "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам" і ділиться найважливішою інформацією.
Опалювальний сезон: готовність до старту
В західних областях України розпочався опалювальний сезон. У Києві централізоване опалення почали подавати 20 жовтня. Мер столиці Віталій Кличко пояснив це рішення погодними умовами та необхідністю економії електроенергії.
"Ключовим аспектом запуску опалювального сезону є економія електрики. Це потрібно, щоб кияни не вмикали електрообігрівачі та не перевантажували електричну мережу", – заявив Віталій Кличко.
Проте є скарги від киян, які вже отримали опалення, що не йдеться про економію газу: температура в помешканнях перевищує +24°, люди ходять в легкому одязі та сплять при відчинених вікнах.
Втім, слід зазначити, що середньодобова температура у столиці з 19 до 25 жовтня становила +8°, за даними Укргідрометцентру.
Чернігівська, Сумська та Житомирська області також оголосили про старт опалювального сезону в останній тиждень жовтня. У Львівській області планують розпочати централізоване опалення в деяких громадах з 1 листопада.
У Вінниці повідомили, що станом на 26 жовтня до опалення підключили вже майже 75% багатоповерхівок. На півдні, в Одесі та Миколаєві, лише висловлювали готовність міст до опалювального сезону.
Проте не слід перебільшувати ці обіцянки.
"Ризик ураження і готовність – це не те ж саме. Ми підготували будинок, але перед зимою щось сталося, і він з 100% готовності опинився в невизначеності. Такі ситуації ніхто не може виключити", – прокоментував директор Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій України Андрій Ведмідь під час вебінару "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам".
13 ТЕЦ, 6 ТЕС, 437 котелень, 128 центральних теплових пунктів України зазнали пошкоджень через бойові дії
Він навів статистику руйнувань: 13 ТЕЦ, 6 ТЕС, 437 котелень, 128 центральних теплових пунктів. А. Ведмідь зазначив, що з великої кількості котелень лише незначна частина серйозно постраждала, а більшість ушкоджень стосуються вікон, дверей та невеликих частин стін.
Він також згадував, які регіони залишаться без централізованого опалення.
"Головним чином це Донецька і Луганська області та окуповані території. 137 котелень у Донецькому регіоні точно не зможуть забезпечити опалення. Водночас у Донецькій області готують певну кількість котелень. Сподіваюся, якщо будинок в Донецькій області зможе приймати тепло, він буде опалюватись централізовано. Принаймні, такі плани", – зазначив Андрій Ведмідь.
Він не зміг визначити, чи буде централізоване опалення у Херсоні чи в окремих населених пунктах Запорізької області, таких як Мелітополь та Бердянськ, хоча споживачам у Запоріжжі обіцяють отримати теплопостачання.
Директорка Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталія Кравченко прокоментувала заходи влади для захисту споживачів.
"Насамперед, ми говоримо про незмінність тарифів на тепло – основне, щоб вона була доступна. Верховна Рада прийняла закон, що забороняє підвищення тарифів. Фактично, платіжки мають залишитися на рівні, як до початку повномасштабної війни", – зауважила вона під час вебінару.
Наталія Кравченко нагадала про рішення уряду, що забороняють нарахування пені та штрафів за несвоєчасну оплату комунальних послуг, а також відключення тих, хто має борги.
Представниця Мінрегіону також додала, що підприємства теплопостачання знаходяться у складній ситуації: з одного боку, їм потрібно надавати послугу, а з іншого – тарифи залишаються незмінними.
"Тому держава затвердила компенсацію для підприємств за рахунок різниці в тарифах, 14 млрд грн виділили відповідно до закону про держбюджет. З початку цього тижня розпочалась робота територіальних комісій, які узгоджуватимуть з усіма підприємствами, що звернуться, обсяги боргів із різниці в тарифах. Якщо все піде добре і з'являться надходження у державний бюджет, плануємо провести схему взаєморозрахунків і погасити борги з різниці в тарифах до кінця року", – описала свої плани вона.
Наталія Кравченко запевнила, що для ТКЕ фіксовані ціни на природний газ, що діяли на 24 лютого цього року.
Електроенергія: мережі під загрозою
11 вересня росіяни влучили у Харківську ТЕЦ-5. З 10 жовтня почались серії атак на українську енергетичну інфраструктуру. До 28 жовтня були пошкоджені енергетичні об’єкти у 12 регіонах, постраждало 40% інфраструктури.
У зв’язку з цим 11 жовтня Україна відмовилася від експорту електроенергії. Спочатку "Укренерго" закликало киян економити електроенергію, особливо в пікові години – з 6:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00. Споживання зменшилось, але цього виявилося недостатньо. Виникла необхідність у запровадженні віялових відключень.
У ніч з 26 на 27 жовтня знову стався удар по енергетичному об'єкту у Київській області. У ДТЕК повідомили, що графіки відключень стали нерелевантні, і вже готуються нові, терміни вимкнень збільшаться з чотирьох до п’яти-шести годин.
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко пояснив, що росіяни "потрапляють у вузлові підстанції "Укренерго" на 750 кіловат, що зв’язують регіони, де генерується електроенергія. Це призводить до нестачі електрики в одному регіоні та її надлишку в іншому.
Він уточнив, що російські військові завдають ударів по інфраструктурі, що забезпечує виробництво електроенергії, зокрема, по відкритих розподільчих пристроях.
"Енергетичний фронт проходить через наші автоматичні системи та лічильники", – зазначив Анатолій Замулко з Держенергонагляду
Заступник голови Державної інспекції енергетичного нагляду України Анатолій Замулко прокоментував ситуацію з електропостачанням на вебінарі "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам".
"Коли виникають обмеження, ми часто чуємо скарги людей: чому в нашому регіоні достатньо потужності, а нас обмежують? Виходить, що через обмежену пропускну спроможність мережі енергетика змушена діяти саме так. Суспільство повинно адекватно реагувати на графіки відключень", – вважає Анатолій Замулко.
Він підкреслив, що за нинішніх умов вимкнень електрики суспільству слід підтримувати високу морально-етичну свідомість.
"На сьогодні ми не можемо залишатись лише інженерами чи лікарями, на жаль, повинні брати участь у всіх процесах. Наразі графіки – це частина нашого життя, нашого виживання та нашої відповіді ворогу. Власне, енергетичний фронт проходить через наші автоматичні системи та лічильники", – підкреслив Анатолій Замулко.
Як підготуватися до зимових холодів
Громадянам України слід визначити, який енергоресурс є найважливішим для них, і заздалегідь підготувати план Б на випадок надзвичайної ситуації. Такі рекомендації звучали на вебінарі "Ризики опалювального сезону: що робити споживачам".
Андрій Ведмідь порадив мешканцям багатоквартирних будинків, якщо виникнуть перебої з централізованим опаленням, залишатися в одній кімнаті та максимально її утеплити.
Відповідаючи на запитання, він сказав, що обігрів приміщення електрикою завжди є ризиковим, оскільки підвищує навантаження на електромережу.
"Електромережі у старих будинках, особливо де не проводилися оновлення, не були спроектовані для масового використання електроопалення і сучасної кількості електроприладів. Часто також підводки до цих будинків можуть бути недостатніми для такого навантаження", – пояснив він.
В зв’язку з цим українців закликали запитати у управителя про стан електромереж, чи відбувалися перевірки та ремонти.
Андрій Ведмідь також застеріг проти використання буржуйок мешканцями багатоквартирних будинків для автономного обігріву, оскільки це небезпечно з точки зору отруєння чадним газом та ризику виникнення пожеж.
На випадок тривалої кризи уряд з партнерами готує пункти обігріву в кожному населеному пункті, "щоб люди могли хоча б приходити туди, отримувати гарячу їжу і обігріватись протягом певного часу".
Ольга Чайка
Теги: споживання електроенергії опалення опалювальний сезонПоділитись