Для відновлення теплової інфраструктури Харкова необхідно більше 1 млрд грн

25 квітня 2023

Жителі харківських багатоповерхівок з газовими плитами пережили зиму легше, ніж ті, хто використовує електричні

Опалювальний сезон, що нещодавно завершився, став для харків’ян найскладнішим у їхній історії. Вони пережили 15 масованих ракетних ударів і вісім перезапусків системи опалення. За оцінками експертів, кількість аварій за цей і попередній роки зросла на 80%. Мешканці були змушені кілька днів жити без світла і тепла. Найбільше постраждали будинки без утеплення, в той час як утеплені будівлі, де активно діяли ОСББ, почувалися краще.

Дослідження, проведене "Українською енергетикою", показало, як пройшов опалювальний сезон у Харкові.

ОСББ Харкова заздалегідь готувались до зими

Під час підготовки до опалювального сезону 2022-2023 року ремонти харківських житлових будинків після обстрілів почалися ще влітку минулого року. Багато з них отримали електроенергію і, за можливості, опалення та гарячу воду. Найскладніша ситуація спостерігалася у найбільшому спальному районі міста – Салтівка, який зазнав значних обстрілів.

Для ОСББ "Альма-центр" опалювальний сезон 2021-2022 років минув не так складно, але багато мешканців усвідомлювали, що наступний може виявитися важким, тому підготовка була максимальною.

ОСББ в цій типовій 10-поверхівці на три під’їзди і 100 квартир було засновано ще в 1994 році, одразу після завершення будівництва. Відтоді тут ніколи не було управління ЖЕК: його закрили через незадовільний стан будинку. Це спонукало мешканців зробити свій дом комфортним та енергоефективним. Тут встановлено тепловий лічильник, індивідуальний тепловий пункт, замінено трубопроводи, покрівлю, гідроізолюються підвал та утеплені фасади.

“У минулому сезоні було важче, як морально, так і фізично, – сказала Юлія Самойлова, голова ОСББ "Альма-центр" та асоціації ОСББ "Фонд сприяння" (Харків). – Тоді ми адаптувались до війни, і системи життєзабезпечення будинку працювали нормально.”

Однак частина мешканців усвідомлювала, що у разі навіть незначних пошкоджень від ракетних ударів не буде ані опалення, ані газу. Це змусило їх шукати альтернативи для виживання в найгірших обставинах. Після завершення попереднього сезону в ОСББ почали готуватись до нового сезону.

“Інтуїтивно я відчувала, що ворог буде знищувати інфраструктуру, щоб випустити людей з міста. Це було навіть страшно думати, – згадала Юлія Самойлова. – Але в червні, коли почалися ракетні обстріли, це стало сигналом, що потрібно готуватись до найгіршого опалювального сезону.”

В червні, коли почалися обстріли, це стало сигналом, що потрібно готуватись до найгіршого опалювального сезону…

Голова ОСББ почала пропонувати мешканцям заходи для збереження будинку та мінімального комфорту, але в той момент людям було не до цього. В останній березневий тиждень вона купила за власні кошти (29 тис. грн) два генератори (на два під’їзди) потужністю 1,5 кВт, аби мешканці могли заряджати телефони. Кошти ОСББ витрачати на такі покупки не могли, адже це не було заплановано в кошторису. Генератори купували лише восени, коли почалися серйозні атаки на місто. Люди готові були платити великі гроші, аби мати опалення.

“Я більше генераторів не купувала, бо зрозуміла, що якщо в централізованій системі, на ТЕЦ, насоси не працюватимуть, не буде ні тепла, ні води (я своїми насосами не зможу викачати воду). Якщо не буде електрики, то малопотужні генератори не зможуть живити будинок, – зазначила Юлія Самойлова. – Також ми зіштовхнулися з проблемою: коли не було електроенергії, не працювали оператоори мобільного зв’язку. Тоді наші генератори не допомогли б.”

Потім друзі з Києва надіслали для ОСББ сонячну батарею, що готувалася для партизанів Чернігівщини, але оскільки цю область звільнили, батарею надіслали у Харків. Її заряду вистачає на три години – щоб зарядити кілька телефонів і ноутбук, розповіла Юлія.

З грудня минулого року до березня цього року в цьому будинку і в інших, постачання опалення та гарячої води зупинялось вісім разів.

“Я думала, як швидко вдасться злити воду з системи, щоб не розмерзлися труби, – згадує Юлія. – Порахувала, що зможу це зробити за півгодини, оскільки ми вже давно подбали про нормальні зливи.”

Я думала, як швидко зможу злити воду з системи, щоб не розмерзлися труби…

Жінка пригадала, що під час опалювального сезону зв’язувались з місцевою адміністрацією, щоб дізнатися, як зливати опалювальну систему і запропонували допомогу.

“Було дуже приємно, що влада дбає про мешканців. Але я за 25 років керівництва вже знаю, як зливати, однак було приємно почути пропозицію навчитися у сантехніків,” – сказала вона.

Зважаючи на те, як у лютому та березні минулого року у багатьох будинках системи опалення були пошкоджені через недостатню підготовку, в ОСББ заздалегідь готувалися. Активісти шукали власників квартир, які виїхали, дзвонили людям, отримуючи ключі. Адже був необхідний доступ до квартир, додала Юлія.

“Таким чином наші комунальники діяли. А в квартири, де власники нічого не залишили, у разі затоплень, комунальники заходили з дільничними, – розповіла голова ОСББ про те, як вони вирішували проблему. – Я мала три квартири, де через безвідповідальність людей виникли проблеми. У одній з квартир забули закрити основний кран – вода протягом місяця текла, на щастя, у мийку, так що нікого не затопило. Але квартира стала вологою. А в сусідній квартирі з’явився грибок. Дозволили зайти – кран закрили. А інша квартира, власники якої виїхали, залишили холодильник, не пам’ятаючи, що морозильна камера заповнена продуктами. Тому довелося телефонувати по Вайберу господареві, який був у Німеччині. Він дозволив зайти – ми закрили кран. Тому в будинку було ще кілька таких холодильників.”

У будинки міста, в які не вдалося подати опалення (через пошкодження), намагались дати бодай електроенергію. Вона стала другим по важливості (після газу) енергоресурсом. Без електроенергії люди не мали ні води, ні тепла. Запроваджені можливості були кращими у газифікованих будинках.

Готуючись до найгіршого, голова ОСББ думала, якщо люди вирішать залишити квартири, вона залишиться, бо потрібно зберегти будинок. Вона планувала поставити диван на кухні та жити там, закривши двері до кімнат. Для обігріву планувала використовувати червону цеглу, нагріту на газовій плиті. Запасалася і свічками, але найголовніше – не замерзнути.

“Фактично пережили зиму непогано, – підводить підсумки сезону Юлія Самойлова. – Температура в будинку, коли не було опалення і електроенергії, падала до 16 градусів. Це непогано, завдяки тому, що наш будинок утеплений. Звісно, одягались тепліше, накриваючи себе двома ковдрами та двома собаками з боків, але з такою температурою в квартирі можна жити. На всяк випадок, на дуже "чорний день", я готувала дачу, що за 20 км від міста. Ми з чоловіком заготовили там 8 кубів дров.”

Температура в будинку, коли не було опалення і електрики, падала до 16 градусів… Це все завдяки утепленню…

А в квартирах люди пережили зиму завдяки запасам свічок, електронним приладам на акумуляторах, павербанкам. Також в ОСББ раділи, що у підвалі вже були запаси необхідного, зроблені влітку: технічна та питна вода, продукти, свічки, ліки, миючі засоби тощо. На щастя, вони не знадобились. Після зими, перед 8 березня, голова ОСББ роздала продукти людям, бо закінчувався термін зберігання. Отже, мешканці отримали невелику гуманітарну допомогу від свого ж будинку.

Ще до зими мешканці розглядали можливість купівлі “буржуйки”, але з’явилися “Пункти незламності”, запрацювала міська адміністрація, тому пічка так і не була придбана.

“А от у будинках на північній Салтівці була лише електроенергія, тому люди активно використовували “буржуйки”. Але для них потрібно багато дров, і мешканці того району постійно їх рубали. Використовували залишки дерев, які горіли під час обстрілів, як сірники, тому від них залишилися опалені стовпчики. Саме їх і рубали люди,” – розповіла Юлія Самойлова про те, як мешканці інших будинків вирішували складнощі.

За словами жінки, під час цього опалювального сезону міська влада активно працювала. Багато волонтерів, гуманітарних місій, підтримки міжнародних партнерів, люди самі встановлювали обладнання. На Салтівку привозили і “буржуйки”, і ковдри, і ремонтували будинки, де це було можливо, а також запускають опалення.

“Цього сезону всі готові були до труднощів і усвідомлювали, що будуть розрушення. Нам побили всі трансформатори, але наші друзі доставляли їх з усього світу. Дякуємо їм і всім, хто це швидко встановлював,” – підкреслила активістка ОСББ.

Окрім руйнувань інфраструктури та будинків, найскладнішою проблемою для Юлії Самойлової є оплата комунальних послуг. Так, рівень оплати у січні 2023 року склав 63%, у лютому – 40%, у березні – 68%.

“У нашому ОСББ завжди були високі показники, – зазначила керівник. – Зараз, під час війни, у мене чотири позовні справи проти людей, які не платили ще до війни, а тепер – тим паче. Найбільші проблеми виникають з оплатою за опалення, адже ОСББ є колективним споживачем. Одночасно, у місті вартість за квадратний метр становить 38-39 грн, а в нашому ОСББ максимальна плата за місяць була лише 24 грн, в інші місяці переважно – 16-17 грн. Якби ми жили в комунальному будинку, зекономили б 1 млн грн. Загалом, як на воєнний період, Харків пройшов опалювальний сезон чудово. Було важко, але місто витримало.”

Як впоралися харківські тепловики

Ще перед опалювальним сезоном 2022-2023 років комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" відновило понад 100 об’єктів системи теплопостачання, які постраждали від агресії Росії. Під час нового сезону місто витримало 15 масованих ракетних атак і вісім перезапусків системи опалення.

“Раптове зникнення електропостачання призводило до такого, що всі електродвигуни, насоси зупинялись одночасно. В результаті стався гідравлічний удар, який впливав на обладнання та мережі,” – зауважив Євген Кауркін, технічний директор КП “ХТМ”.

Експерти підрахували, що кількість аварій за минулий та цей роки зросла на 80%.

“Внаслідок ракетних обстрілів та бойових дій об’єкти теплопостачання зазнали різних пошкоджень: від самих будівель та обладнання до повного знищення, – наводить цифри Роман Шаповалов, директор з питань безпеки та цивільного захисту КП "Харківські теплові мережі". – Загалом було пошкоджено одну ТЕЦ, 44 котельні, 46 центральних теплових пунктів, сім індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках, три насосні станції, 20,1 км теплових мереж та допоміжні будівлі підприємства. Загальна орієнтовна вартість відновлення становить близько 1,05 млрд грн.”

Загалом було пошкоджено одну ТЕЦ, 44 котельні, 46 центральних теплових пунктів, сім індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках, три насосні станції, 20,1 км теплових мереж й допоміжні будівлі підприємства…

Пережити цей важкий сезон “ХТМ” вдалося завдяки силі та професіоналізму тепловиків, а також підтримці партнерів в Україні та за кордоном.

П’ять котелень були повністю реконструйовані: чотири з них модернізували за програмою Світового банку, а котельня онкологічного центру, зруйнована прямим попаданням у травні 2022 року, була відновлена завдяки допомозі міста-побратима Нюрнберг.

Крім того, за кошти міжнародних організацій підприємство отримало генератори для автономної роботи деяких локальних джерел теплопостачання. Ці генератори забезпечують роботу котелень під час відключень електрики. З’явилися мобільні котельні установки.

Тепер у місті планують збудувати 14 модульних котелень, які допоможуть забезпечити теплом споживачів у кризових ситуаціях, а також значно зменшать витрати енергоносіїв.

“Внаслідок останнього масованого ракетного обстрілу міста (9 березня 2023 року) та аварійного відключення електроенергії, 38 котелень були підключені до генераторів і працювали автономно за графіком, з урахуванням температури зовнішнього повітря, – пригадав Роман Шаповалов. – Це дозволило забезпечити тепловою енергією 286 житлових будинків та дев’ять лікувальних закладів. Але наразі районні котельні великої потужності не забезпечені генераторами, які могли б покрити потреби електроустаткування.”

Попри війну, тепловики повністю замінили понад 200 км міських теплових мереж. Це вдвічі більше, ніж у мирні роки. Також під час останнього опалювального сезону фахівці почали реконструювати резервну теплотрасу, яка дозволить забезпечити населення теплом та гарячою водою у мікрорайоні північної Салтівки.

Кількість споживачів зменшилась, розрахунки знижені

“ХТМ” забезпечувало мешканців міста теплом і гарячою водою завдяки фінансуванню з бюджету. А всього споживання різко знизилось.

Передусім, через те, що 2022 року багато людей емігрували з Харкова через війну. Деяка частина населення повернулася, але до довоєнного показника кількість споживачів не дійшла, зазначили на підприємстві.

“Гарячою водою ми постачаємо житловим будинкам у повному обсязі, незалежно від тимчасово відсутніх мешканців, – зазначив Роман Шаповалов. – Тобто підприємство зазнає збитків на етапі приготування гарячої води. З іншого боку, через недостатній відбір води знижується температура гарячої води в квартирах, де мешканці користуються нею.”

Роман Шаповалов підкреслив, що значне зниження температури теплоносія сталося через численні знеструмлення джерел теплопостачання. Внаслідок цього постраждала якість теплопостачання, що вплине на розрахунки споживачів. Так, у період з березня по грудень 2022 року рівень розрахунків населення за послуги з постачання теплової енергії склав 41,7% у порівнянні з 107% у аналогічному періоді минулого року.

“Різкий спад розрахунків відзначався в березні (14,4%) і квітні (48,1%) 2022 року. Зараз ситуація покращується, але незначно. Так, у березні 2023 року споживачі розрахувались на рівні 58,6% (березень 2021 року – 81,1%), – розповів представник теплопостачальника.

Різкий спад розрахунків спостерігався у березні (14,4%) і квітні (48,1%) 2022 року. Зараз ситуація покращується, але незначно…

У той же час, за його даними, кількість юридичних осіб, які подали заявки на підключення в опалювальному сезоні 2022-2023 років зменшилася на 2 263 споживачі (2021-2023 роки – 12 328, 2022-2023 роки – 10 066 споживачів).

“Згідно з даними у зв’язку з зменшенням кількості працюючих підприємств, споживання теплової енергії госпрозрахунковими споживачами за період воєнного стану (з березня до грудня 2022 року) склало 54,9 тис. Гкал, за аналогічний період минулого року – 115,6 тис. Гкал, тобто на 53% менше, – пояснив Роман Шаповалов. – Є підприємства, які не відновили роботу, тому не споживали теплову енергію в опалювальному сезоні 2022-2023 року. Вони з самого початку сезону повідомили, що не будуть підключені до мереж опалення.”

У зв’язку з теплою погодою 6 квітня і завершенням опалювального сезону в Харкові. Але це не означає, що тепловики можуть розслабитися.

“Завершили опалювальний сезон і вже почали готуватись до нового. Ми будемо проводити капітальний ремонт тепломереж, восстанавливать котли та ТЕЦ, знищені агресором. Це плановий процес, який триває щодня,” – розповів міський голова Ігор Терехов про найближчі плани.

За його словами, зараз у місті активно працюють над посиленням захисту об’єктів критичної інфраструктури.

“Цієї зими ми отримали багато уроків. Тепер ми працюємо над підвищенням безпеки і захисту наших трансформаторів, водогонів, тепломереж, котелень та ТЕЦ. Тому ми співпрацюємо з будівельниками, тепловиками, енергетиками для захисту всього, що може бути під загрозою від військ Росії,” – додав мер.

Таким чином, незважаючи на складні умови, опалювальний сезон відбувся. За висновками тепловиків, міської влади та ОСББ Харкова, він був вкрай важким, але водночас переможним. Як працівники КП “ХТМ”, так і мешканці робили все можливе, аби зберегти свої життя, житло і рідне місто, а також заощадити газ, електроенергію та гарячу воду. Цей досвід є важливим для підготовки до нового сезону.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:ХарківтеплокомуненергоОСББопалювальний сезонПоділитись