Теплопостачальники ніколи не стикалися з такими труднощами при підготовці до зимового сезону

12 жовтня 2021

Підприємства змушені будуть переглянути тарифи на тепло для населення, які, в залежності від регіону, можуть вирости на 40-70%.

Такої складної ситуації перед новим опалювальним сезоном в Україні ще не було, зазначають в Міжгалузевій асоціації “Укртеплокомуненерго”. Президент і уряд поставили перед теплопостачальниками завдання зберегти тарифи на тепло для населення на рівні минулого року. Але як це зробити, якщо всі елементи тарифу – ціна газу, електроенергії, транспортування газу – суттєво зросли? Підприємства ТКЕ не мають іншого вибору, як підняти тарифи на тепло на 40-70%, в залежності від ситуації у різних містах. 

Яким буде новий опалювальний сезон, і якими є плани теплопостачальників для вирішення кризи – про це “Українська енергетика” розпитала віцепрезидента Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання “Укртеплокомуненерго” Сергія Дунайла.

- Яка ситуація з теплопостачанням у нас виникає щороку, але якою вона є зараз, перед опалювальним сезоном?

Сьогодні підприємства теплокомуненерго готуються до опалювального сезону, так само, як і в попередні роки. Однак ситуація цього року є найгіршою. Тепловики хочуть зберегти умови з “Нафтогаз Трейдингом” без жодних фінансових витрат. Вважаємо, що деякі пункти договору вказують на зловживання монопольним становищем цієї компанії. 

- Які саме пункти викликають занепокоєння?

Наприклад, положення про щомісячну попередню оплату за газ. Виконати його надзвичайно складно навіть у тих розмірах (30% у жовтні, 40% у листопаді), які пропонує компанія. Роз’яснюю, чому. Населення, підприємства, бюджетні організації розраховуються за тепло після отримання його, тому у ТКЕ є затримка приблизно місяць. Таким чином, за тепло, яке спожито в жовтні, гроші надійдуть лише після 20 листопада. А згідно з договором з “Нафтогаз Трейдинг”, ми повинні зробити передоплату за газ у жовтні вже за листопад. Причому чим більше місяців проходитиме з початку сезону, тим більша стає передоплата у відсотковому співвідношенні. 

Також у договорі передбачено дві ціни на газ, причому без розподілу за категоріями споживачів. Перша ціна: 7,42 грн за кубометр плюс вартість транспортування, яка становить 7,568 грн за кубометр. Друга ціна - плаваюча ставка, що залежить від ринкових умов, ціни на “Амстердам-хабі” і щомісяця змінюється. Сьогодні вона становить приблизно 16 тисяч грн за вересень, хоча ще в травні була 11 тисяч грн за тисячу кубометрів. Надалі існує тенденція до зростання. Ціна в 7,42 грн за кубометр стосується лише фіксованого обсягу газу, що вирахувано як середнє за останні три роки. 16 тисяч – це ціна за інший обсяг газу. Однак обсягу за ціною 7,42 + транспортування недостатньо навіть для забезпечення населення тепловою енергією. Тому ми повинні додатково закуповувати природний газ за ціною 16 тисяч грн за тисячу кубометрів і включати в тариф для населення середньозважену ціну. 

Оскільки немає розподілу на категорії споживачів, ми не знаємо, до кого застосовувати (відповідно до договірних умов) ціну газу на рівні 7,42 грн без транспортування, а до кого 16 тисяч грн. У “Нафтогазі” категорично відмовляються прописати це. Вони відправили нам лист-роз’яснення, що 7,42 – це ціна для населення. Але НАК “Нафтогаз” не може давати роз’яснення листами. У “Нафтогаз Трейдинг” повинні внести зміни в договір, але вони не бажають цього робити. 

- Яким чином це вплине на тарифи на газ?

Через додаткові закупівлі газу для населення за ціною 16 тисяч грн за тисячу кубів, середня ціна газу, яка, можливо, закладеться в тарифі на теплову енергію для населення, може зрости до 9,5-10 грн за кубометр. Таким чином, тариф для населення підвищиться. Зростання складе від 40 до 70% у деяких містах, залежно від ситуації з постачанням газу у підприємствах ТКЕ. 

Обсяг номер 2 – це обсяг, який, на думку “Нафтогаз Трейдинг”, необхідний для виробництва теплової енергії бюджетним та іншим споживачам. Сьогодні в тариф для них закладено 6,235 грн за кубометр газу. Таким чином, для бюджету ця ціна може зрости більш ніж удвічі.

Слід також враховувати, що крім вартості газу як товару, існує також плата за транспортування газу. Сьогодні розподіл коштує близько 2 тис. грн за тисячу кубів, а наприкінці опалювального сезону більшість компаній закладали ціну за розподіл на рівні 735 грн за тисячу кубів – втричі менше реальної вартості. Отже, ми будемо змушені переглядати тарифи, оскільки їх складові суттєво змінилися.   

- Президент доручив зберегти тарифи на тепло на рівні минулого року. Яким чином це можливо? 

Ми надали свої пропозиції НАК “Нафтогаз”, “Нафтогаз Трейдинг”, Кабміну, РНБО та Офісу президента щодо зменшення ціни на газ. Зокрема для населення – до рівня ціни відпустки газу компанії “Укргазвидобування” для “Нафтогаз Трейдингу”, без посередницьких закупівель. Адже середньозважена собівартість газу “Укргазвидобування” становить приблизно 3 гривні за кубометр. Якщо “Нафтогаз Трейдинг” закуповує його навіть за 4 грн, то тепловики сьогодні отримують газ (ніхто не знає для кого) за ціною 7,42 + транспортування, тобто 7,568 грн за кубометр.

“Укргазвидобування” відмовилося постачати газ напряму нашим підприємствам, і деякі з них подали позови до суду щодо примусового укладення договору з “Укргазвидобування” для постачання дешевого газу (за низькою ціною) з метою зменшення ціни теплової енергії для населення. Перший суд щодо “Київтеплоенерго” відбувся 2 вересня. Суд прийняв справу до розгляду, дав доручення підготувати додаткові матеріали “Укргазвидобуванню” й “Київтеплоенерго” та призначив друге засідання на 16 вересня.  

Мотиви відмови “Укргазвидобування” такі. По-перше, весь газ вже зафрахтований “Нафтогаз Трейдингом”, тому “Укргазвидобування” вже не має відповідних обсягів. По-друге, мовляв, “Нафтогаз” – інтегрована компанія, і в їх статуті зазначено, що весь обсяг газу, що видобуває “Укргазвидобування”, має бути переданий “Нафтогаз Трейдингу” для подальшого продажу. 

Тож, ми чекаємо рішення суду, проте є велика ймовірність, що нам відмовлять. 

- Що ви будете робити, якщо суд відмовить?

Підприємства змушені будуть працювати зі збитками, але тоді потрібно, щоб хтось компенсував ці збитки, адже закони не скасовані.

Стаття 15 Закону “Про ціни і ціноутворення” зазначає, що той орган, який встановив тарифи нижче економічно обґрунтованої ціни, зобов'язується компенсувати різницю. В містах немає таких коштів, оскільки збитки від застосування попередньої ціни (лише по населенню) для багатьох підприємств, обласних центрів наразі становлять сотні мільйонів гривень. Тому це питання потрібно вирішувати на рівні держави. Зараз активно обговорюються варіанти, але конкретних рішень поки що немає. Тому існує серйозна проблема: чи зможуть підприємства теплокомуненерго розпочати опалювальний сезон без економічно обґрунтованих тарифів.

Члени підприємств ТКЕ також піднімають питання: хто буде компенсувати збитки в разі використання тарифу з попереднього сезону? Тут виникає юридична колізія, оскільки попередні тарифи діяли на комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до нового Закону про ЖКП, такої послуги більше не існує, а є послуга на постачання теплової енергії. Таким чином, ми де-юре не зможемо реалізувати попередній тариф, оскільки мова йде про іншу послугу. Необхідно змінювати законодавство – або повертати попередній варіант, або вносити зміни. Хоча б через постанову Кабінету Міністрів. 

- Яким, на вашу думку, буде новий опалювальний сезон для підприємств ТКЕ? Чи зможуть вони вийти з кризи?

Уявимо, що настане ситуація, коли ми застосуємо старі тарифи, але зможемо заплатити лише частину за газ і здійснити попередні платежі. Тоді підприємства ТКЕ, відповідно до постанови НКРЕКП, перейдуть до постачальника останньої надії (“Нафтогаз України”), який сьогодні пропонує газ за ціною 16 тисяч грн за кубометр (і надалі існує тенденція до зростання). У такому разі ми не зможемо переглядати тариф, оскільки існують регуляторні процедури, тому включити цю ціну в тариф для населення не вийде – тариф тоді сильно зросте. Тож, ми знову працюватимемо з збитками і надовго станемо боржниками НАК “Нафтогаз України”.

Навіть прийнятий закон 3508-д, який стосується реструктуризації заборгованості з 2016 по 2021 рік, не допоможе, адже нинішня ситуація свідчить про те, що ми з першого місяця знову почнемо накопичувати борги, на які НАК “Нафтогаз Трейдинг” знову нараховуватиме штрафні санкції, згідно з умовами договору. Наприклад, якщо ми не доплатили хоча б одну гривню за спожитий газ за попередні періоди, “Нафтогаз Трейдинг” має право нараховувати 10% штрафу на весь обсяг спожитого газу, а не на несплачену заборгованість. Також вони можуть нараховувати пеню, інфляційні відсотки і 3% річних. Це означає, що ми знову опинимося у борговій ямі, з якої не зможемо вибратися.

І вже це не все. Згідно з умовами договору, ми повинні укласти контракти з банками на безакцептне списання (тобто безспірне, без згоди платника) усіх коштів, що надходять на рахунки теплопостачальників за спожиту теплову енергію. Це означає, що жодна копійка на рахунки ТКЕ не потрапить.

Крім того, ми не можемо перейти до іншого постачальника, якщо маємо борги перед “Нафтогаз Трейдинг”, оскільки це забороняє законодавство. Також “Нафтогаз Трейдинг” в одному з пунктів договору зазначив, що як тільки підприємство ТКЕ укладе договір з іншим постачальником, то цей договір буде автоматично анульовано.

Отже, підприємства ТКЕ залишилися наодинці з проблемою. Нагальні питання не вирішено, незважаючи на звернення до всіх установ про внесення змін і скасування кабальних умов, що їх виставив “Нафтогаз Трейдинг”. На тепер основне питання – це зміну в договорі на постачання природного газу. 

Якщо буде вирішено застосувати попередні тарифи, то повинен бути прийнятий закон щодо компенсації різниці між новим економічно обґрунтованим тарифом, який ми маємо, і тим, що діяв на кінець минулого опалювального сезону. В іншому випадку, підприємства ТКЕ можуть зупинити свою діяльність через заборгованість.

Оскільки відповідальність за тарифи перейшла до місцевих органів влади, то у разі затвердження тарифів на рівні минулого сезону, міста повинні надати компенсацію. Але з яких ресурсів? Я впевнений, що фонд розвитку жодного міста не витримає такого навантаження. Тому вирішення проблеми можливо лише на рівні держави. Ми чекаємо на публікацію нового закону 3508-д про реструктуризацію заборгованості. Він підписаний президентом, але ще не опублікований, адже там є питання, які потребують фінансування, необхідно розрахувати різницю в тарифах, яка зараз становить близько 30 мільярдів боргів, що виникли внаслідок контролю, який здійснювався раніше, та економічно необґрунтованих тарифів. І ці кошти підуть до НАК “Нафтогаз України”.

- Яким чином має відбутися ця компенсація? 

Згідно з законом 3508-д, компенсація різниці між тарифами проводитиметься за рахунок державного бюджету. 

- Це означає – що з кишень платників податків? 

Саме так. А хто регулював і встановлював ціну на газ? Хто встановлював тарифи? Чому вони виявилися економічно необґрунтованими? Питань до відповідних органів безліч, незважаючи на існуючу заборону на встановлення збиткових тарифів. 

- У яких умовах новий опалювальний сезон пройде без труднощів?

Щоб це стало можливим, в договорах на постачання газу потрібно скасувати попередню плату за газ, безакцептне списання боргів. Також важливо внести відповідні категорії споживачів, щоб ціна 7,42 грн за кубометр газу була встановлена лише для населення, а інша ціна – для бюджетних організацій та інших споживачів (щоб підприємства ТКЕ могли точно розрахувати тарифи). Крім того, необхідно скасувати застосування штрафних санкцій, що прописані у договорах. Якщо ці зміни відбудуться, опалювальний сезон пройде успішно. Якщо ж ні, то без допомоги держави буде надзвичайно важко вийти з кризової ситуації.

- Ви зазначили, що тарифи на тепло все одно зростуть. Як це вплине на заборгованість населення?

Тарифи для населення зростуть, але, щоб населення витримало такий фінансовий тягар, необхідні компенсаційні заходи – субвенції та субсидії, які повинні надаватися державою.

Підприємства ТКЕ, своєю чергою, чітко дотримуються чинного законодавства і закладають у собівартість свої послуг актуальні ціни. Вони не можуть закладати, наприклад, 5 гривень замість 7, хоча, звичайно, хотіли б, щоб газ коштував 5 гривень. Ми зацікавлені у тому, щоб населення платило вчасно, без жодних затримок, аби ані у них, ані у нас не виникло заборгованості.

Проте, сьогодні ситуація абсолютно інша: всі елементи тарифу зросли, але підприємства ТКЕ зобов’язані утримувати тарифи на минулому рівні. На нас переклали відповідальність. З якою метою? Можливо, для переведення підприємств до постачальника останньої надії, а потім передати їх в управління НАК “Нафтогаз України”, як це зараз відбувається з ТЕЦ. Це очевидно, адже жодне підприємство ТКЕ не витримає сьогоднішнього тягаря.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Світлана ОлійникТеги:Поділитись